Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3139)
З потоку життя (6354)
Душі криниця (3492)
Українці мої... (1462)
Резонанс (1492)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1669)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КОМПРОМ╤СИ, РЕФЕРЕНДУМИ: ЩО ДАЛ╤?
Справд╕, що поганого в компром╕сах? В житт╕ нам частенько доводиться поступатися чимось меншим...


СТРАТЕГ╤Я АГОН╤ЗУЮЧО╥ ╤МПЕР╤╥. ЧИ МА╢МО СВОЮ НА ПРОТИВАГУ ╥Й?
Недооц╕нювати супротивника немудро. Недооц╕нювати ворога смертельно небезпечно. Здавалося б,...


ЧАС ЗБИРАТИ КАМЕН╤
Кра╖на потроху отямлю╓ться п╕сля вибор╕в. Сказавши «прохмелю╓ться», чи не був би...


ПЕРЕМОЖЕ К╤НО ЧИ ЖИТТЯ?
Люди не розум╕ють, що шоумен Зеленський – це не шк╕льний учитель ╕стор╕╖ Голобородько,...


НАШ ВИБ╤Р ОХЛОКРАТ╤Я ЧИ ВСЕ Ж ДЕМОКРАТ╤Я?
Одна з «найсв╕ж╕ших» – пол╕тична парт╕я «Слуга народу»,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 18.09.2015 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#38 за 18.09.2015
У ПЕРЕДЧУТТ╤ ГОЛОДНО╥ ЗИМИ...

«Покращення» по-кримськи

На╖вн╕ у сво╖й зазомбованост╕ кримськ╕ ЗМ╤ чи не щодня посп╕шають порадувати читач╕в пов╕домленнями про те, як╕ товари й у як╕й к╕лькост╕ були не пропущен╕ з Укра╖ни для реал╕зац╕╖ на територ╕╖ Криму. А це сотн╕ тонн свинини, ╕нш╕ харч╕, що могли б достойно поповнити продуктовий кошик найб╕дн╕ших, бо дешевш╕ за рос╕йськ╕. Тож далеко не кожна господиня рад╕тиме, що не матиме смачного борщу, або ж натом╕сть буде змушена купити «Нашу рябу», яка вчергове виросла в ц╕н╕ ╕ стала вполовину дорожчою за пернату «москвичку» для простого люду.
Але найстрашн╕ше оч╕ку╓ться з 1 с╕чня, коли буде повн╕стю закрито кордон для укра╖нських товар╕в. ╤ називають це люди голодом. Уже мало хто спод╕ва╓ться, що кримчани зможуть об╕йтися кримським, воно де завгодно, ╕ переважно на полицях московських ╕ п╕терських супермаркет╕в, т╕льки не вдома. Розраховувати, що нас прогоду╓ Рос╕я з допомогою поставок поромом, теж не доводиться.
Але рос╕йськ╕й влад╕ абсолютно байдуже, в якому становищ╕ опиняться кримчани. Головне – покарати Укра╖ну. Т╕, хто нав╕ть не уявля╓, що таке хрон╕чн╕ недо╖дання, сотнями тонн утил╕зують заборонен╕ до ввезення в Рос╕ю самою ж Рос╕╓ю вишукан╕ сири ╕ морськ╕ дел╕катеси. Для них це всього лиш ц╕кава амб╕ц╕йна гра, в як╕й головне – наполягти на сво╓му. Дарма, що не кожному рос╕янину хоча б раз у житт╕ доводилося скуштувати ц╕╓╖ смакоти. До кримчан – та ж сама шана, вони теж уже зробили свою справу, ╕ для них висок╕ рос╕йськ╕ стандарти тепер обмежуються дв╕ч╕ на р╕к подорожчанням тариф╕в за комунальн╕ платеж╕ та електроенерг╕ю. А ще – недосяжними чергами в медичн╕ заклади. Читачка «Кримсько╖ св╕тлиц╕», яку турбу╓ б╕ль у ноз╕, пов╕домила, що мусить чекати сво╓╖ черги на рентген два м╕сяц╕. Але це ще др╕бниц╕. Чула по телев╕зору, що рос╕янину з п╕дозрою на ╕нсульт запропонували чекати на МРТ п╕вроку, але, заплативши, в╕н пройшов обстеження протягом 15 хвилин, бо вс╕ знають, реаб╕л╕тац╕я можлива лише тод╕, коли л╕кування почина╓ться в перш╕ години ╕ нав╕ть хвилини п╕сля крововиливу.
М╕сяць тому на сечокам’яну хворобу захвор╕в м╕й к╕т. Спостер╕гати за муками тварини, що ведуть до неминучо╖ загибел╕, це справжн╓ пекло, ╕ я, звичайно ж, звернулася у веткл╕н╕ку. Ви нав╕ть не уявля╓те, наск╕льки кошаче життя дорожче за людське. Спец╕альний корм, що н╕бито не провоку╓ утворення п╕ску, кошту╓ понад тисячу рубл╕в за к╕лограм. ╤ добре, якщо п╕д╕йдуть л╕ки з╕ звичайно╖ аптеки, бо ветеринарн╕, зокрема настоянка з п’яти найпрост╕ших рослин, включаючи листя берези, теж об╕йдеться на курс л╕кування у тисячу. А якби йшлося про людськ╕ дози, вона б коштувала до 15 тисяч. Тож коли хочеш бути в╕дпов╕дальним хазя╖ном, жити з чистою сов╕стю – розкошелюйся, позичай, в╕дмовляйся в╕д ╖ж╕. Цю ╕дею п╕дказав мен╕ знайомий ╕з Дн╕пропетровська, колишн╕й кримчанин, який при╖хав сюди на 10 дн╕в ╕з ш╕стьма тисячами рубл╕в, каже, тор╕к вистачило. А тепер уже два дн╕ н╕чого не ╖в, аби вкластися у св╕й скромний бюджет.
Можливо, когось драту╓, що я все про ц╕ни ╕ про грош╕. Та якби не ота тотальна залежн╕сть в╕д них, писала б про поез╕ю, тим б╕льше, що м╕й г╕сть подарував мен╕ зб╕рку виданих власним коштом в╕рш╕в. Уже понад 20 рок╕в я не торкалася душею до справжньо╖ поез╕╖, в╕д яко╖ перехоплю╓ подих ╕ п╕дн╕ма╓ться тиск. А для оточення автор ц╕╓╖ книги, колишн╕й випускник Л╕тературного ╕нституту ╕м. Горького, всього лише сторож, ╕ ставлення до нього в╕дпов╕дне.
З час╕в нашо╖ юност╕ В╕ктор був абсолютно апол╕тичним ╕ громадсько пасивним, а його нац╕ональн╕стю була така поширена в Криму – кримчанин. Сьогодн╕ в╕н – запеклий укра╖нець, а на книз╕, що подарував мен╕, читаю так╕ слова: «Пишаюся тво╖м патр╕отизмом, вклоняюся за нього низько». А як пишаюся я, що в╕н став такою людиною!
А ще я пишаюся Олександром Зв╓зд╕ним, хоча до цього часу й знала про нього лише те, що, на в╕дм╕ну в╕д ус╕х кримських чиновник╕в, в╕н ставився до «Кримсько╖ св╕тлиц╕» ╕з симпат╕╓ю, нав╕ть був нашим читачем, а то й автором. Прих╕д Рос╕╖ у Крим не вн╕с у життя Олександра якихось траг╕чних коректив, бо залишився в╕н ╕ при робот╕, ╕ при посад╕ в т╕й же Рад╕ м╕н╕стр╕в, що стала називатися «госсоветом». Ось лише б╕да, що залишився ще й при сов╕ст╕. Бува╓ ж такий парадокс: у людини усе якнайкраще, престижна звична робота, висока зарплата, на ╖╖ м╕сце рвонулося б п╕в-С╕мферополя, а вона не хоче ╕ не може так жити, бо те, що спостер╕га╓, не вклада╓ться в рамки допустимих компром╕с╕в.
«Я не хочу бути рупором ц╕ново╖ вакханал╕╖», — заявля╓ прес-секретар Державного ком╕тету РК з ц╕н ╕ тариф╕в Олександр Зв╓зд╕н ╕ пода╓ заяву про зв╕льнення за власним бажанням. ╤ це п╕сля десятил╕ть у робот╕ апарату за р╕зних господар╕в. А найсутт╓в╕ше, що з приходом до Криму Рос╕╖, яка ма╓ бути запорукою щастя для ус╕х народ╕в, детальн╕ше пояснюючи причини такого безпрецедентного демаршу для журнал╕ст╕в, Олександр Зв╓зд╕н, зокрема, заявля╓: «Ц╕ни на медпрепарати н╕ким не контролюються, зв╕ти кримського ком╕тету з ц╕н, зокрема пан╕ ╤гошино╖, мають формальний характер. Вона рапорту╓ про те, що все прекрасно, що все налагоджено ╕ контролю╓ться. Насправд╕ ж жодно╖ стаб╕льност╕ нема╓. Коли ми входили до складу Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, х╕ба ми могли соб╕ уявити, що по нас вдарять ц╕ни, котр╕, ╕ це не секрет, вищ╕ за т╕, що були при Укра╖н╕, у два-три рази».
Абсолютно ╕нертною вважа╓ О. Зв╓зд╕н ╕ позиц╕ю «держком╕тету» щодо п╕двищення тариф╕в на комунальн╕ послуги. Йому не збагнути, чому ц╕ни на воду в сус╕дн╕х населених пунктах р╕зняться в к╕лька раз╕в, ╕ чому це не хвилю╓ сам ком╕тет.
Ц╕каво в╕дреагувала на заяви свого учорашнього п╕длеглого ╕ голова ком╕тету Ольга ╤гошина. Вона звинуватила О. Зв╓зд╕на в непрофес╕онал╕зм╕, в тому що в╕н «абсолютно не справляется со своими обязанностями», не припускаючись думки, що просто розум╕╓ ╖х по-╕ншому, бо якби був таким н╕кчемою, не затримався б в апарат╕ на ст╕льки рок╕в. В╕н просто не м╕г «нагло врать людям в глаза», а саме ця профес╕йна як╕сть, як розм╕ркову╓ пан Олександр, знадобиться тому, хто прийде працювати на його м╕сце.
Та що там брехати! У нас, бува╓, за грош╕ ╕ брат на брата п╕дн╕ме ножа. Взагал╕ ж, як не згадати жарт╕вливе прокляття, – «щоб ти жив в епоху зм╕н». У таких ситуац╕ях немало траг╕чного, але ╓ що взяти на зам╕тку ╕ сатирику. Пам’ятаю, як за наказом згори паскудили компарт╕ю вчорашн╕ номенклатурники, а вона ж для них була ╕ батьком, ╕ мат╕р’ю. Пам’ятаю, як за Горбачова в перших лавах йшли воювати з виноградом т╕, кого з чарчиною можна було вважати близнюками-братами.
Сьогодн╕ сво╖ сучасн╕ перевертн╕. Але не вс╕ ще зрозум╕ли, що Рос╕я таки недарма назива╓ себе правонаступницею Радянського Союзу, й успадкувала вона не лише сп╕льн╕ багатства, а й ненайкращ╕ традиц╕╖, як╕ примушували людину хитрувати, лицем╕рити, втоптуючи в багно свою людську г╕дн╕сть.
Днями в кримськ╕й прес╕ промайнула «новина» з претенз╕ями на сенсац╕ю: в ялтинськ╕й школ╕ № 7 святкували 60-р╕чний юв╕лей ╖╖ директора, заслуженого вчителя ╤вана Олександровича Шарудила – зг╕дно з пр╕звищем – укра╖нця. Директор ╕ гадки не мав, що в кримське життя повернулися горбачовсько-стал╕нськ╕ традиц╕╖ в боротьб╕ з тими, кому ви чимось не до вподоби. Щоправда, методи осучаснилися: якщо ран╕ше треба було нашкрябати донос у письмовому вигляд╕, то тепер за справу взялися блогери. Вони вдерлися в школу у вих╕дний, де о 17-й годин╕ в коридор╕ були накрит╕ столи, ╕ вчител╕ в╕тали свого директора. Спадко╓мц╕ двох сумнозв╕сних вожд╕в не помилилися: спиртне вчител╕ не перелили обачливо в чайники, як це в деяких колективах робилося за Горбачова. ╤ простодушний, законсервований у сво╖й профес╕╖ директор «спалився». А мав би знати, що в Рос╕╖ увесь люд поголовно непитущий, ╕ 60 рок╕в — не прив╕д для порушення «регламенту». А якщо вже так допекло, – треба замовляти ресторан ╕ збирати там колег. Можливо, це додатков╕ витрати, але водночас ╕ економ╕я, бо гарантовано, що туди половина вчител╕в не прийде, нав╕ть уже тому, що не у кожно╖ дами ╓ сукня для под╕бних урочистих церемон╕й.
Тож директор зробив лише те, що робили сотн╕ ╕ тисяч╕ ╕нших директор╕в у навчальних закладах р╕зного р╕вня ╕ без чого його просто б не зрозум╕ли. На НП негайно в╕дреагувала «м╕н╕стр» Гончарова й усунула ╤. Шарудила з посади. Бо як же це в коридор╕ тако╖ свято╖ установи могли дзвен╕ти келихи ╕ лунати тости?! До реч╕, под╕бного камера таки не заф╕ксувала. ╤ це у той час, як по вс╕й Рос╕╖ чимало школяр╕в уже встигли закачати в себе ст╕льки алкоголю, що ╕ншим директорам залишалося т╕льки заздрити. ╤ ╖хн╓ розбещення в╕дбувалося без участ╕ ╤вана Олександровича. Його ж п╕доп╕чн╕ навпаки – з ЕГЭ не одержали жодно╖ дв╕йки. ╤ це ╓дина в Ялт╕ школа, що може похвалитися такими усп╕хами.
Сьогодн╕ ╖╖ прац╕вники збирають п╕дписи на захист свого кер╕вника, якого в ненайкращий спос╕б прив╕тало м╕н╕стерство та управл╕ння осв╕ти з╕ славною урочистою датою. Ц╕каво, а як святкували вони сам╕ сво╖ дн╕ народження впродовж багатьох рок╕в – невже ча╓м з булочкою?
Що ж, скажете, то була Укра╖на, а «Россия – священная наша держава» — ╕нша, ╕ не ╖╖ президент перед сотнями в╕деокамер лабав сучасн╕ «буг╕-вуг╕» з м╕крофоном у руках та «зависав» на к╕лька хвилин п╕сля кожного слова п╕сля чергово╖ веч╕рки. Але ж це непоганий метод, аби в╕двол╕кти людей в╕д того, що насправд╕ важливо ╕ болить. Стежте одне за одним, п╕дловлюйте ╕менинник╕в – то, можливо, за ц╕╓ю благородною справою ╕ не пом╕тите, коли практично спорожн╕ють полиц╕ кримських овочево-фруктових магазин╕в. Постачальники товар╕в кажуть, що про╖зд з Укра╖ни буде повн╕стю закрито не з 1 с╕чня, а вже з 20 вересня, в самий розпал торг╕вл╕, коли люди затоварюються на усю зиму. А досв╕д п╕дказу╓, що найг╕рш╕ прогнози в ц╕й кра╖н╕ мають властив╕сть справджуватися.

Тамара ФЕДОРЕНКО
м. С╕мферополь

Тим часом...

КРЕМЛЬ ЗМ╤НЮ╢ ПЛАНИ ЧЕРЕЗ КРИЗУ: РОС╤ЯН ЧЕКА╢ П╤ДВИЩЕННЯ ПЕНС╤ЙНОГО В╤КУ ВЖЕ В 2016 РОЦ╤, ПРИЧОМУ ╤ ДЛЯ Ж╤НОК, ╤ ДЛЯ ЧОЛОВ╤К╤В — ДО 65 РОК╤В

Рос╕йський уряд уже в╕дмовився в╕д трир╕чного планування ╕ готу╓ бюджет т╕льки на 2016 р╕к, однак М╕нф╕н прорахову╓ можливост╕ бюджету на три роки. Завдання – зберегти до к╕нця 2018 р. не менше 2 трлн. руб. резерв╕в сумарно в резервному фонд╕ ╕ фонд╕ нац╕онального добробуту (ФНБ), заявив м╕н╕стр ф╕нанс╕в Антон Силуанов, пишуть «Ведомости».
Через низьку ц╕ну нафти недоб╕р доход╕в за 2016-2017 роки – 2,2 трлн. руб., виплива╓ з розрахунк╕в М╕нф╕ну, деф╕цит – 2,9 трлн. ╕ 3 трлн. руб., в╕дпов╕дно: це вже з урахуванням часткового скорочення витрат, передбачених Основними напрямками бюджетно╖ пол╕тики, проти закладених в «докризовому» закон╕ про бюджет на 2015-2017 рр.
Як заходи економ╕╖ М╕нф╕н пропону╓ п╕двищення пенс╕йного в╕ку вже з 2016 р. Економ╕я в╕д цього – в╕д 620 млрд. до 1,3 трлн. руб. за три роки залежно в╕д швидкост╕ п╕двищення: за 6 м╕сяц╕в або з року в р╕к, до 65 рок╕в для чолов╕к╕в ╕ ж╕нок. (УН╤АН)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 18.09.2015 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15902

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков