Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3175)
З потоку життя (6386)
Душі криниця (3502)
Українці мої... (1463)
Резонанс (1499)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1671)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«ДИВОВИЖН╤ ╤СТОР╤╥ КРИМУ» У МИСТЕЦЬКОМУ АРСЕНАЛ╤
26 лютого у Мистецькому арсенал╕ в╕дкри╓ться виставка «Дивовижн╕ ╕стор╕╖ Криму».


УРОКИ КРИМУ: ПОПРИ ТРАВМУ, МИ МА╢МО ЗНАЙТИ СИЛИ ДЛЯ РОЗВИТКУ
Виступ учасника Нестор╕всько╖ групи ╢вгена Гл╕бовицького у Кримському дом╕ п╕д час вечора,...


ОДИНОЧН╤ П╤КЕТИ В КРИМУ: ВИКЛИК ОКУПАНТАМ
Б╕льше 80 суд╕в у справах кримськотатарських патр╕от╕в провела в один день т.зв. "кримська влада"...


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Поширюйте цього листа. Ма╓мо застоювати себе, св╕й Край. Хто, як не ми?


КОР╤ННЕ НАСЕЛЕННЯ ВИТ╤СНЯЮТЬ З КРИМУ
Про це йдеться в допов╕д╕ "Пол╕тичн╕ пересл╕дування в Рос╕╖": ш╕сть м╕сяц╕в 2017 року.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 11.09.2015 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#37 за 11.09.2015
DO MILEGO ZOBACZENIA, POLSKA!

В╕кно в ╢вропу

В умовах етн╕чного розма╖ття Криму, де проживають представники б╕льш н╕ж 100 нац╕ональностей, г╕дне м╕сце пос╕да╓ Товариство поляк╕в, яке цього року в╕дзначило сво╓ 20-р╕ччя, про що ран╕ше писала «Кримська св╕тлиця» в одному з серпневих номер╕в газети. А сьогодн╕, в продовження теми про кримську польську сп╕льноту, ма╓мо нагоду дещо розширити рамки знайомства ╕ з товариством, ╕ взагал╕ з Польщею.
Членами Товариства поляк╕в ╓ люди р╕зного в╕ку, р╕зних профес╕й, але вс╕х ╖х — п╕дпри╓мц╕в, учител╕в, л╕кар╕в, студент╕в, пенс╕онер╕в — об’╓дну╓ усв╕домлення приналежност╕ до польсько╖ сп╕льноти, прийняття ╖╖ сусп╕льно-╕сторичних та культурних ц╕нностей, пошана до сво╓╖ ╕сторично╖ В╕тчизни. Разом з тим двер╕ орган╕зац╕╖ завжди широко в╕дчинен╕ ╕ для представник╕в ╕нших нац╕ональностей, ус╕х, хто прагне долучитися до ╕стор╕╖, традиц╕й, культури Польщ╕. Головною метою д╕яльност╕ товариства ╓ напрямок роботи, спрямований на всеб╕чний розвиток та популяризац╕ю польсько╖ мови, культури, плекання та виховання молод╕ в дус╕ нац╕ональних традиц╕й.
Величезна заслуга в усп╕шн╕й д╕яльност╕ товариства, в подальшому його розвитку, безперечно, належить голов╕ товариства пан╕ Юзеф╕ Мишковськ╕й. Це — людина, яка працю╓ з великою в╕ддачею власно╖ душ╕ ╕ серця, вм╕╓ збирати навколо себе людей, викликати ╕нтерес до в╕дродження вс╕х складових польсько╖ культури. Променист╕ добр╕ оч╕, ласкава усм╕шка, шляхетн╕сть ╕ доброта у стосунках з оточуючими, величезний житт╓вий досв╕д, глибока мудр╕сть, прагнення допомогти кожному, жити для людей – все це приваблю╓ вс╕х тих, кого доля звела з пан╕ Юзефою. Впродовж багатьох рок╕в ╖й вдалося зберегти осередок польсько╖ культури в Криму, згуртувати польську родину.
Завдяки ╖й у товариств╕ пану╓ надзвичайно щира доброзичлива атмосфера, в як╕й кожному тепло ╕ затишно. З ╕н╕ц╕ативи пан╕ Юзефи та актив╕ст╕в у товариств╕ проходять ц╕кав╕ зустр╕ч╕ з гостями з Польщ╕, з журнал╕стами, з людьми творчо╖ прац╕. Широко в╕дзначаються польськ╕ народн╕ свята, до яких готуються вс╕ члени товариства, виявляючи сво╖ зд╕бност╕ ╕ таланти.
Д╕яльн╕сть товариства, спрямована на налагодження та зм╕цнення особистих контакт╕в ╕ дружн╕х в╕дносин м╕ж громадянами Польщ╕ та Криму, прагнення до порозум╕ння ╕ вза╓много п╕знання — все це знайшло сво╓ в╕дображення в реал╕зац╕╖ по╖здок член╕в товариства до сус╕дньо╖ дружньо╖ держави. Ось ╕ нещодавно к╕льком членам нашого товариства пощастило в╕дв╕дати Польщу на запрошення наших польських друз╕в. Тож, налаштувавшись морально, забезпечивши себе по м╕р╕ можливостей матер╕ально, перетнувши кордони, ми, нарешт╕, опинилися на польськ╕й земл╕ в м╕ст╕ Перемишль, зв╕дки, зг╕дно з визначеним заздалег╕дь маршрутом, вирушили до Познан╕. До к╕нцевого пункту призначення ╖хали за спареним квитком «автобус-потяг», тобто до Кракова, через який пролягав маршрут, до╖хали автобусом, а зв╕дти — потягом до Познан╕.
Найперше, що вразило ╕ в перший день по╖здки, ╕ в ус╕ наступн╕, – це абсолютно р╕вн╕, гладеньк╕ автошляхи. ╥деш – ╕ отриму╓ш насолоду в╕д само╖ ╖зди. А ще вздовж траси поставлен╕ загорож╕ з метою шумо╕золяц╕╖ для людей, будинки яких знаходяться поблизу траси. На деяких огорожах нанесено зображення птах╕в: як пояснили наш╕ попутники, м╕сцев╕ мешканц╕, це для того, щоб пташки не билися в цю огорожу.
Благополучно д╕ставшись комфортабельним потягом до Познан╕ вранц╕ наступного дня ╕ перес╕вши на потяг рег╕ональний (це аналог наших електричок), через годину були вже в м╕стечку Шамотули, де на вокзал╕ на нас вже чекали наш╕ друз╕ – подружжя Висоцьких, Барбара ╕ Веслав. Рад╕сн╕ об╕йми, поц╕лунки, сплеск емоц╕й в╕д давно оч╕кувано╖ зустр╕ч╕ – ╕ ось ми вже в дом╕ гостинних господар╕в. Барбара ╕ Веслав – пенс╕онери, дуже мил╕, приязн╕ люди, в╕дкрит╕, щир╕, доброзичлив╕. ╥хн╕й д╕м завжди в╕дкритий для гостей, яких вони приймають дуже часто, бо Барбара (ф╕лолог за осв╕тою, зна╓ к╕лька мов) листу╓ться з багатьма мешканцями з р╕зних кра╖н, ╕ т╕, перебуваючи в Польщ╕, скориставшись люб’язними запрошеннями (як, наприклад, цього року в червн╕, коли м╕сто Шамотули було обране для проведення Дн╕в ╢вропи), не оминають гостинно╖ осел╕. До того ж господар╕ щедро пригощають смачними вишуканими стравами польсько╖ кухн╕, як╕ здеб╕льшого неперевершено готу╓ пан Веслав. То просто шедеври кул╕нарного мистецтва!
Шамотули – невелике затишне м╕стечко на в╕дстан╕ близько 30 км в╕д Познан╕. Ма╓ досить розвинену ╕нфраструктуру, зручне транспортне сполучення, широку мережу соц╕ально-побутових заклад╕в. Ц╕кавим ╓ факт, що при забудов╕ району, в якому мешка╓ подружжя Висоцьких, де з початку ХХ стол╕ття ╕сну╓ спортивний комплекс, вулиц╕ навколо нього мають спортивн╕ назви, зокрема, Висоцьк╕ мешкають на вулиц╕ Хокейн╕й, а неподал╕к знаходяться вулиц╕ Велосипедна, Футбольна, Тен╕сна, Спринтерська, Шахова та ╕н. Сл╕д зазначити, що спорт у житт╕ поляк╕в пос╕да╓ одне з пров╕дних м╕сць.
Прогулюючись м╕стом, його чистими ╕ впорядкованими вулицями, ми повсякчас в╕дчували атмосферу спокою й умиротвореност╕, гармон╕йне по╓днання старожитност╕ й сучасного ритму. Барбара Висоцька взяла на себе при╓мну роль екскурсовода ╕ захоплююче, маючи великий багаж знань ╕ разючу закохан╕сть у сво╓ р╕дне м╕сто, докладно й красномовно знайомила нас з ним. Так неквапливо д╕йшли ми до визначно╖ ╕сторико-арх╕тектурно╖ пам’ятки — Замку Гурк╕в, назва якого походить в╕д пр╕звища власника — польського магната, познанського во╓води Лукаша Гурки. Замок був зведений на початку ХV стол╕ття, п╕зн╕ше поруч добудовано Музей Земл╕ Шамотульсько╖. Музей-Замок Гурк╕в ма╓ багату колекц╕ю ╕кон, старовинних монет, нац╕онального вбрання, речей побутово-господарського призначення. Та найб╕льш вражаючим об’╓ктом комплексу ╓ старовинна цегляна вежа так звана Baszta Halszki – башта Гальшки, пов’язана з траг╕чною ╕стор╕╓ю княгин╕ Ельжбети Острозько╖ (зменшене ╕м’я Гальшка), яка походила з давньоукра╖нського роду Острозьких. Гальшка не погодилася на шлюб за домовлен╕стю з л╕тн╕м Лукашем Гуркою, ╕ тод╕ ╖╖ силом╕ць в╕двезли до Шамотульсько╖ веж╕, де вона провела 14 рок╕в майже у повн╕й ╕золяц╕╖ в середньов╕чному замку. ╤з веж╕ вона могла робити т╕льки одну прогулянку п╕дземним коридором у костьол. Одна з легенд опов╕да╓, що у в╕кн╕ замково╖ веж╕ часто з’являлася постать княгин╕, одягнено╖ у все чорне. За жалобний одяг люди називали ╖╖ «чорною княгинею». Зг╕дно з легендою, дух Гальшки поверта╓ться до башти й нагаду╓ про прекрасну полонянку. Завершили ми прогулянку по м╕сту поблизу р╕чки Сами в чудовому парку з дивовижними дерев’яними скульптурами. Тим часом Барбара пов╕домила, що завтра нас чекають у м╕ст╕ Курник, де мешкають ╖хн╕ близьк╕ подруги, з якими подружжя вже давно перебува╓ в т╕сних дружн╕х стосунках. В╕дчувалося, що в Курнику з нетерп╕нням чекають на зустр╕ч. ╤ ми також!
В╕д Шамотул до Курника, виявивши традиц╕йну польську галантн╕сть ╕ люб’язн╕сть, дов╕з нас на авто пан Веслав. У Курнику були в гостях у Ян╕ни Левандовсько╖ ╕ в Александри (Ол╕) Лукашевсько╖-Клос. Зустр╕ли нас дуже рад╕сно, в перш╕ хвилини це був справжн╕й вир сильних почутт╕в та емоц╕й, ╕ цей неймов╕рний заряд позитивно╖ енергетики тривав протягом ус╕╓╖ зустр╕ч╕. Ми в╕дчули себе в родинн╕й атмосфер╕. Пан╕ Ян╕на ╕ пан╕ Оля – дуже мил╕, ╕нтел╕гентн╕, лаг╕дн╕, товариськ╕. З ними легко було п╕дтримувати розмову, ╕ ми з особливим почуттям комфорту занурились у живе мовне середовище.
Нас щедро пригощали вишуканими стравами та напоями. На хвил╕ емоц╕йного п╕днесення мимовол╕ почали сп╕вати п╕сень, зокрема польських народних. П╕д час гостювання при╓мне враження справив ошатний будинок Ол╕ з невеликим, але дбайливо доглянутим садом-кв╕тником. Ми ╕з задоволенням в╕дпочивали в цьому затишному чар╕вному куточку садиби. В╕дв╕дини м╕ста Курник були б неповними без оглядин славнозв╕сно╖ пам’ятки арх╕тектури Х╤V стол╕ття – Курницького замку. Нин╕ в замку знаходиться музей, де збер╕га╓ться велика б╕бл╕отека, також з╕брана колекц╕я старовинних мебл╕в, твор╕в мистецтва, вироб╕в з порцеляни. Серед перлин колекц╕╖ — фортеп╕ано, на якому грав Фредерик Шопен.
Швидко промайнув час, ╕ вже над╕йшла пора прощатися з нашими друзями. Обм╕н презентами, прощальн╕ розчулен╕ об╕йми, побажання миру, добра ╕ спокою – ╕ ми вже в оч╕куванн╕ подорож╕ до Познан╕, одного з найстар╕ших м╕ст польсько╖ держави.

Лариса ДАНИЛЕЙЧЕНКО,
Н╕на ПРИМАК

Св╕тлини Валентини ВОЛКОВО╥
(Продовження в наступному номер╕)

У гостинному кол╕ польських друз╕в. Зл╕ва направо: Барбара Висоцька, Веслав Висоцький, Н╕на Примак, Валентина Волкова, Ян╕на Левандовська, Олександра Лукашевська-Клос, Лариса Данилейченко

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 11.09.2015 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15879

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков