Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3175)
З потоку життя (6386)
Душі криниця (3502)
Українці мої... (1463)
Резонанс (1499)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1671)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Л╤ТН╢ СОНЦЕСТОЯННЯ
З 20 по 22 червня наста╓ пер╕од найвищого сонцестояння, коли день удв╕ч╕ перевищу╓ н╕ч, а сонце...


«╤ ОБР╤Й, ЩО ЛАВАНДОЮ ПРОПАХ…»
Крим… Червень 2019-го… На могил╕ Данила Кононенка у С╕мферопол╕ розцв╕ла...


ДЕ ВИ, УКРА╥НЦ╤, В СВО╥Й УКРА╥Н╤?
Де ви, укра╖нц╕, в сво╖й Укра╖н╕? Хто править над вами у ваш╕м краю?


ПЕРЕВ╤ЗНИК МР╤Й
«╤гор Павлюк. Перев╕зник мр╕й: Книга л╕рики. – Харк╕в: Майдан, 2019. – 352...


ДО ТР╤ЙЦ╤ Л╤ТА НЕ БУВА╢...
На 50-тий день п╕сля Великодня християни в╕дзначають величне свято З╕слання Святого Духа на...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 11.09.2015 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#37 за 11.09.2015
«МИ ВДЯЧН╤ ЗА ГОСТИНН╤СТЬ УКРА╥НЦЯМ. АЛЕ МИ ПОСТ╤ЙНО ГОТУ╢МОСЯ ДО ПОВЕРНЕННЯ НА СВОЮ ЗЕМЛЮ, ЯКА ТЕЖ ПОВЕРНЕТЬСЯ В УКРА╥НСЬКУ ДЕРЖАВУ...»

ФЕСТИВАЛЬ КРИМСЬКО-ТАТАРСЬКО╥ КУЛЬТУРИ У ВИННИКАХ

ВИННИКИ — М╤СТО, ЯКЕ РОЗУМ╤╢ ДЕПОРТОВАНИХ

6 вересня у Винниках, п╕д Львовом, в╕дбувся Фестиваль кримськотатарсько╖ культури. Вже з 11-╖ години ранку були орган╕зован╕ майстер-класи: техн╕ки вишивання «татар ╕шл╓м╓», букме, хаснах, розпис емалями керам╕ки, приготування та дегустац╕я страв нац╕онально╖ кухн╕ тощо. Була представлена ╕ нац╕ональна боротьба на поясах – куреш. Ось т╕льки борцями були укра╖нц╕ – Серг╕й Слюсаренко та Максим Жуковський. ╤ це досить характерний штришок фестивалю ╕ ще один доказ того, що два кор╕нн╕ народи Укра╖ни швидко вивчають культуру одне одного. На фестивал╕ глядач╕ побачили й почули виступи Джем╕ля Кар╕кова, Ельзари Баталово╖, Арсена ╤самед╕нова, Ельмаз Та╖рово╖, Джем╕ля Комурдж╕, Сад╕╓ Османово╖, Рефата Асанова. Це я назвав кримчан. Взяли активну участь ╕ галичани: концертмейстери Петро Довгань ╕ Л╕л╕я Дацина, Св╕тлана Богдан (фортеп╕ано), а також квартет саксафон╕ст╕в ЛНМА ╕м. М. В. Лисенка: ╢вген та Андр╕й Гуменн╕, Катерина Качмар та Богдан Яким╕в. До реч╕, з╕ сцени прозвучало таке: недаремно фестиваль було вир╕шено провести у Винниках. Бо тут 60% населення — нащадки депортованих з Польщ╕. Кому, як не ╖м, розум╕ти кримських татар? Справд╕ — Лемк╕вщина, Холмщина, Надсяння — х╕ба вони не в╕дчули того ж болю, що й Крим?

ПРИ╥ЗД РОДИНИ ОСМАНОВИХ

Неспод╕вано побачив у натовп╕ знайоме обличчя. Господи, та це ж сам Мустафа Османов! Той самий п╕дпри╓мець з Криму, який забезпечував пловом власного виготовлення весь революц╕йний Майдан! Тепер при╖хав на фестиваль з дружиною ╕ сином. Син Ернес в укра╖нськ╕й вишиванц╕. ╤ це не показуха, вони й у Криму так ходять. ╤ тут, у Винниках, при мен╕ телефонували до Криму, хот╕ли порадували внука тим, що купили ╕ йому вишиваночку. При╖зд родини Османових з Криму був для мене найкращим подарунком! Бо ця родина щиро любить Укра╖ну. Мабуть, тому, що на сво╓му житт╓вому шляху зустр╕чала чимало щирих, сердечних укра╖нц╕в. Зокрема, в╕домого кримського поета Ореста Корсовецького. Його вже п╕втора десятил╕ття нема з нами, але добр╕ справи колишнього вчителя продовжують позитивно впливати на ситуац╕ю. Якщо не прямо, то опосередковано. Понад двадцять рок╕в тому я вперше прочитав в╕рш Корсовецького, присвячений Мустаф╕ Османову. В╕рш наст╕льки сподобався, що я вивчив його напам’ять. ╤ р╕к тому, на Майдан╕, коли д╕знався, що Мустафа-ага при╖хав з Чорноморського, поц╕кавився: чи не той це кримський актив╕ст, якого осп╕вав укра╖нський поет з Чорноморського? Виявилося, що той. Згадали добрим словом Ореста ╤вановича… А ще я тод╕ засп╕вав в╕дому кримськотатарську п╕сню «Гузель Къырым» («Прекрасний Крим»), а наступного разу вже м╕г виконати ╕ кримськотатарський г╕мн. Ц╕лком природньо, що в подальшому до намету кримських татар я приходив як найдорожчий г╕сть. Кримц╕ ум╕ють ц╕нувати добро. Не стало великого друга кримських татар Ореста Корсовецького, але завдяки, зокрема, Мустаф╕ Османову м╕сцева б╕бл╕отека в Чорноморському тепер названа його ╕м’ям. Вона щор╕чно обслугову╓ близько 2,3 тис. користувач╕в, а фонд закладу становить близько 32 тис. прим╕рник╕в. До окупац╕╖ б╕бл╕отека була важливим ╕нформац╕йним центром Чорноморського району.
Ось так кримськ╕ татари ув╕чнили пам’ять м╕сцевого укра╖нця. Х╕ба не наочний приклад братерства? А починалося все чверть стол╕ття тому — з маленьких конкретних справ. Татари поверталися додому, пророс╕йськ╕ «совки» боялися цього процесу, а ось мудрий укра╖нець, колишн╕й фронтовик, зустр╕чав народ поетичними рядками: «Вертаються… Вертаються! Легка хай буде путь». Добре, що були в Криму так╕ люди, як Орест Корсовецький; добре, що залишаються ╕ н╕куди не збираються ем╕грувати так╕, як Мустафа Османов.

Т╤СНЕ СП╤ЛКУВАННЯ, НОВ╤ МОЖЛИВОСТ╤

У Винники при╖хали не лише льв╕в’яни ╕ кримчани. Було нав╕ть к╕лька укра╖нц╕в з Терноп╕льщини. Ось так: д╕зналися про фестиваль ╕ при╖хали! Мабуть, тому, що якось в╕дпочивали у Криму ╕ закохалися в нього. Мабуть, тому й закохалися, що зупинялися саме у кримських татар. Прийом тод╕ був теплим, та й культура сподобалася. Це стосовно механ╕зм╕в поширення татароф╕льства серед укра╖нц╕в. Чим т╕сн╕ше сп╕лкування, — тим краще для держави. Був на фестивал╕ ╕ такий момент. Я опинився у гурт╕ кримських татар ╕ почав розпов╕дати молод╕й ╕нтел╕гентн╕й ж╕нц╕ про те, що у газет╕ «День» вийшло дек╕лька ц╕кавих ╕сторичних розв╕док Гульнари Абдула╓во╖. ╤ що я ц╕ матер╕али коп╕юю ╕ роздаю знайомим любителям козаччини. Нав╕ть на Донеччину в╕дсилаю. А ж╕нка слуха╓, н╕яково посм╕ха╓ться ╕ раптом каже: «Так це ж я ╖х писала! Я ╕ ╓ Гульнара Абдула╓ва». Цей красномовний випадок св╕дчить як про велику щ╕льн╕сть контакт╕в на фестивал╕, так ╕ про його велик╕ можливост╕ в майбутньому. Скор╕ш за все, к╕льк╕сть контакт╕в буде зростати, бо я бачив бажання сп╕впрацювати як з боку укра╖нц╕в, так ╕ з боку кримських татар.

 СТИМУЛ ВИВЧАТИ ╤СТОР╤Ю

Зв╕сно, до Львова навесн╕ минулого року при╖хали не лише кримськ╕ татари. Напередодн╕ я познайомився з родиною фотограф╕в, закоханих у сонячний п╕востр╕в. Це — ╤гор Сальников ╕ В╕ктор╕я Темна. Кор╕нн╕ кримчани (вже у п’ятому покол╕нн╕) стверджують, що предки ╖хн╕ вже близько двохсот рок╕в живуть на п╕востров╕. Кров╕ нам╕шано всяко╖ – слов’янська, н╕мецька… Але дуже ц╕кавляться кримськотатарською культурою, ╕стор╕╓ю Криму. До реч╕, сьогодн╕ Рефат Чубаров, виступаючи з╕ сцени, сказав, що п╕д Конотопом у 1659 роц╕ загинуло до 6 тисяч кримських татар. Загинули не за розширення волод╕нь Кримського ханства, а саме за Укра╖ну. Вони й тепер лежать у сумських чорноземах... Гарно сказав Рефат-ага, зворушливо. Я подумав про те, як важливо знати ╕стор╕ю. Бо, на жаль, не пам’ятаю, ск╕льки там загинуло укра╖нц╕в. А декому про битви свого народу ╕ д╕знатися нема де. Це я про активного д╕яча ерзянського руху (Республ╕ка Мордов╕я, Рос╕я) Олександра Больк╕на. В╕н, колишн╕й оф╕цер в╕йськово-пов╕тряних сил, уже багато рок╕в живе в Укра╖н╕, добре волод╕╓ укра╖нською, переклав ерзянською мовою дек╕лька укра╖нських п╕сень. Я з подивом д╕знався, що Олександр Больк╕н, якому вже за п’ятдесят, п╕сля недавнього загострення ситуац╕╖ на сход╕ вир╕шив добровольцем ╖хати в зону АТО. Перед в╕дправкою на передову в╕н встиг посп╕лкуватися з кримськими татарами, учасниками фестивалю. Дуже ц╕кавився справами кор╕нного народу Криму. З сумом розпов╕в, що в ерзянських ╕сторик╕в з арх╕вними пошуками велик╕ проблеми, бо Рос╕я досл╕дникам ╕стор╕╖ п╕дкорених народ╕в допомагати н╕як не хоче. Та попри все, дещо ста╓ в╕домим. Скаж╕мо, Олександр Больк╕н розпов╕в про те, що ледь не третину населення волзько╖ Булгар╕╖ становили ерзяни. Були непоганими во╖нами, до реч╕. Колишн╕й в╕йськовик вважа╓, що ця обставина допоможе ерзянам ╕ татарам координувати сво╖ д╕╖ п╕сля неминучого розвалу ╕мпер╕╖, сприятиме т╕сн╕ш╕й консол╕дац╕╖ народ╕в Поволжя. Адже якщо дружн╕ контакти зовс╕м не спор╕днених у мовному план╕ народ╕в не були р╕дк╕стю ╕ тисячу рок╕в тому, то що заважа╓ дружити зараз? ╤ що дивного у тому, що кримськ╕ татари й укра╖нц╕ тепер непогано розум╕ють одне одного?

ЩОБ ПОВЕРНУТИ КРИМ, НАМ НЕ ПОТР╤БН╤ «ГРАДИ». ХОРОША ДИПЛОМАТ╤Я ПЛЮС — СП╤ВПРАЦЯ КУЛЬТУР

Про це подумав, коли кримчани р╕зних нац╕ональностей, а також галичани, як╕ бували в Криму, сипонули з прим╕щення на вулицю, коли з динам╕к╕в зазвучала дивовижно мелод╕йна, н╕ — просто божественна п╕сня — «Гузель Къырым». Така реакц╕я на в╕дносно молоду п╕сню, написану кримцями в депортац╕╖, п╕дштовхнула до думки: культура ще не сказала свого останнього слова. Коли лунають так╕ п╕сн╕ – замовкають гармати. Згадана вище п╕сня народилася в 1967 роц╕ ╕ швидко стала популярною в Узбекистан╕. Але парадокс у тому, що я про не╖ д╕знався в╕д… укра╖нського оф╕цера. Той, у свою чергу, вивчив ╖╖ десь на початку 80-х, завдяки дружб╕ з╕ сво╖ми п╕длеглими кримськими татарами, як╕ проходили строкову службу в одн╕й з ним частин╕. Коли ж ╕ згадувати про так╕ моменти, як не п╕д час фестивалю кримськотатарсько╖ культури? Мен╕ здалося, що в╕н ц╕лком може стати ╕сторичним. Все залежить в╕д того, наск╕льки активно ми будемо працювати упродовж року. Перем╕щен╕ кримськ╕ татари не повинн╕ замикатися у сво╖х маленьких громадах (а така тенденц╕я, на жаль, ╓), кожен повинен стати г╕перкомун╕кабельним в укра╖нському середовищ╕. Укра╖нц╕ ж повинн╕ позбутися традиц╕йно╖ легковажност╕: мовляв, що нам дасть це сп╕вроб╕тництво? Вагов╕ ж категор╕╖ надто р╕зн╕... Тут не в чисельност╕ справа, а в ефективност╕. Нац╕лимося на роботу – результат буде.
Ось я згадував про п╕сню «Гузель Къырым». Кримськ╕ татари не знають, що ╖╖ непогано викону╓ укра╖нський дует «Журбор╕з». Причому хлопц╕ сп╕вають один куплет укра╖нською, другий — кримськотатарською. Кримц╕ про це знають? У переважн╕й б╕льшост╕ – н╕. А укра╖нц╕ поки не знають, скаж╕мо, виконавц╕в лемк╕вських п╕сень з числа кримських татар. А так╕ ж ╓! ╤ одне, ╕ друге буде оц╕нене широкими масами у випадку кращо╖ роботи ЗМ╤. Хто зна╓, що в╕домий бандурист з Ялти Остап К╕ндрачук може засп╕вати кримськотатарську п╕сню не лише на ки╖вському Майдан╕, а й у Польщ╕? Одиниц╕. А ран╕ше кримчанин галицького походження частенько там бував ╕ м╕г би бути бодай тимчасовим повпредом кримськотатарсько╖ культури.
Це я до того, що п╕сля фестивалю в╕дбува╓ться певна переоц╕нка ╕ напрошу╓ться багато висновк╕в. Добре, що фестиваль в╕дбувся. Добре, що саме у Винниках. Тут так╕ плюси: по-перше, недалеко в╕д Львова, тому було багато укра╖нсько╖ ╕нтел╕генц╕╖. Бо м╕сце доступне, нема проблем з транспортом. А ось випадкових людей менше, н╕ж було б у центр╕ Львова. Це також позитив. З кримськотатарського боку також переважали студенти, д╕яч╕ культури — осв╕чена верства, так би мовити. Були й актив╕сти Майдану. Панувала дивовижна атмосфера. Мабуть, тому, що досить гарним ╓ саме м╕сто Винники. Воно розкинулося в обрамленн╕ л╕с╕в, ╕ навколишня природа трохи нагаду╓ п╕вн╕чн╕ в╕дроги Кримських г╕р. А ще атмосферу фестивалю формувала збережена у важких умовах культура кримських татар.
╥хн╕ п╕сн╕ д╕ляться на дв╕ категор╕╖ — просто гарн╕, ╕ так╕, що ╖х неможливо слухати без сл╕з. Останн╕х сьогодн╕ було багато. В╕рш╕в також. Поет Роман Лубк╕вський у поетичн╕й форм╕ висловив те, що в╕дчува╓, мабуть, кожен укра╖нський ╕нтел╕гент. Це — повага до древньо╖ культури Криму та шанобливе ставлення до кримськотатарського св╕тогляду:
Розчулитись серце готове,
до мирних настро╓не тем.
Вишуку╓ давн╕ п╕дкови
кримчак-характерник Рустем…
╤ про жахи депортац╕й поет також сказав досить лакон╕чно, але водночас наст╕льки образно, що в укра╖нц╕в старшого покол╕ння на очах з’явилися сльози:
Рушають у смерть ешелони,
в них люди з-над моря, з-п╕д г╕р,
А кров моя, брате, холоне –
Я теж таке знаю, пов╕р…
Добре розставив акценти голова Меджл╕су кримськотатарського народу Рефат Чубаров, коли сказав: «Ми вдячн╕ за гостинн╕сть укра╖нцям. Але ми пост╕йно готу╓мося до повернення на свою землю, яка теж повернеться в Укра╖нську державу. Дуже часто стосунки м╕ж народами формуються на стол╕ття вперед. Особливо, коли грунтуються не на кривавих в╕йнах, а на добрих справах. Те, що ви сьогодн╕ тут робите, ще б╕льш посилю╓ гарант╕ю того, що ми ╕ через стол╕ття будемо разом, будемо жити в одн╕й держав╕, будемо говорити сво╖ми мовами та молитися у сво╖х храмах. Але п╕сля того, що в╕дбулося з нами упродовж останнього року, ми будемо набагато монол╕тн╕шими…».

Серг╕й ЛАЩЕНКО

ШАНОВН╤ ЧИТАЧ╤!
Оск╕льки жодних оф╕ц╕йних наказ╕в або розпоряджень, що стосуються зм╕ни формату випуску «Кримсько╖ св╕тлиц╕», з моменту окупац╕╖ Криму ми не отримували (а зг╕дно з укра╖нським законодавством, так╕ р╕шення узгоджено приймаються лише сп╕взасновниками засоб╕в масово╖ ╕нформац╕╖ або судом), продовжу╓мо готувати до друку щотижнев╕ номери газети ╕ направляти ╖х до ки╖всько╖ друкарн╕. Як ╕ ран╕ше, починаючи з 2002 року, на редакц╕йному сайт╕ щоп’ятниц╕ виставля╓ться електронна верс╕я тижневика, зокрема у pdf-формат╕. Розм╕щену нижче ╕нформац╕ю про умови передплати «Кримсько╖ св╕тлиц╕» та ╕нших культуролог╕чних видань продовжу╓мо публ╕кувати як нагадування «борцям» за ╕нформац╕йний прост╕р Укра╖ни про ╖хн╕ держслужбов╕ зобов’язання перед читачами ╕ державою.
Редакц╕я «КС»

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою -
http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura@gmail.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 11.09.2015 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15863

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков