Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПАР╢ ВИЗНАЛА НЕЛЕГ╤ТИМНИМ ПРЕЗИДЕНТА РФ ПУТ╤НА, А РПЦ – ╤НСТРУМЕНТОМ ПРОПАГАНДИ
Асамблея вкотре п╕дтвердила, що за пут╕на рф перетворилася на фактичну диктатуру…


ПАР╢ УХВАЛИЛА РЕЗОЛЮЦ╤Ю ПРО П╤ДТРИМКУ В╤ДНОВЛЕННЯ УКРА╥НИ
За резолюц╕ю ПАР╢ проголосували 134 учасники зас╕дання, проти – жоден…


ФОРТЕЦЯ МАР╤УПОЛЬ
Режисерка Юл╕я Гонтарук створила цикл ф╕льм╕в п╕д загальною назвою “Фортеця...


ЗАКОН ПРО МОБ╤Л╤ЗАЦ╤Ю ПРИЙНЯТО: ДО НЬОГО ╢ ПРЕТЕНЗ╤╥, АЛЕ В╤Н П╤ДСИЛИТЬ ЗСУ
Закон проголосовано 283-ма голосами депутат╕в Верховно╖ Ради. Експерти: його треба було приймати...


НАША БАТЬК╤ВЩИНА ╢ НАЙЗАМ╤НОВАН╤ШОЮ КРА╥НОЮ В СВ╤Т╤
╤з 2015 року Джайлз Дьюл╕ документу╓ зам╕нування земл╕ в Укра╖н╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 28.08.2015 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#35 за 28.08.2015
ГАЗОВО-ОС╤НН╤Й ДИСОНАНС...

Енергетика Незалежност╕

От ╕ мина╓ л╕то. Скоро п╕сля задушливо╖ л╕тньо╖ спеки в наш╕ кра╖ неквапливими кроками прийде ос╕нь. Ще к╕лька тижн╕в щедрого тепла, погожо╖ днини, короткий пер╕од нестримного буяння кольор╕в, де бездонно-прозора блакить неба змага╓ться з золотом та кармазином прощального убрання земл╕, — ╕ небеса затягнуться паволокою с╕рих хмар, а те, що ще вчора цв╕ло, буяло ╕ радувало око, облетить ╕, втоптане у бруд, вкотре засв╕дчить про тл╕нн╕сть всього сущого.
Для поета, художника, ф╕лософа ос╕нь — неймов╕рна пора. Якби ╖╖ не було, ╖╖ обов’язково сл╕д було б вигадати, адже л╕тература, мистецтво, ф╕лософ╕я багато б утратили без не╖. Але ж ос╕нь у наших краях — то ще й брак тепла, нагадування про холоди довго╖ зими.
Опалювальний сезон був, ╓ ╕, боюсь, ще довго буде головним болем для господарник╕в ус╕х р╕вн╕в. Ми не будемо згадувати тут про зношен╕ до краю тепломереж╕, що не доносять до споживач╕в часом ╕ половини тепла, не будемо писати про вкрай неефективн╕, прожерлив╕ бойлерн╕, про беззахисн╕сть споживача, який, не маючи в╕дпов╕дних прилад╕в, не може нав╕ть довести неяк╕сн╕сть надано╖ йому послуги. Позирн╕мо, за порадою безсмертного Козьми Пруткова, в кор╕нь проблеми. Хтось скаже, що тим коренем ╓ в╕дсутн╕сть достатньо╖ к╕лькост╕ газу в╕тчизняного виробництва ╕, в╕дпов╕дно, потреба закуповувати його за кордоном за ц╕нами постачальника. Згадуючи, як протягом чи не вс╕х рок╕в незалежност╕ наша п╕вн╕чно-сх╕дна сус╕дка щоразу на початку зими починала безсоромно тиснути на нас ц╕нами, а останн╕м часом ╕ закручувати п╕д Новий р╕к вентил╕, галасливо, на весь св╕т звинувачуючи крадькуватих хохл╕в у незаконному в╕дбор╕ газу, в несплат╕ за наданий газ, здавалось би, важко не погодитись з тим. А все ж, спробуймо поглянути на проблему п╕д дещо ╕ншим кутом.
Так, за розрахунками уряду (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/410-2015-%D1%80), цього року Укра╖на споживе 54 235 млрд. куб╕в газу (що, попри втрату Криму та сх╕дних рег╕он╕в Донбасу з ╖хн╕ми промисловими апетитами споживання, трохи дивно, бо майже дотягу╓ до р╕вня 2009 року — 55,9 млрд. куб. м). Потреби безпосередньо населення при тому складають лише 14 млрд. куб. м. Обсяг газу власного видобутку, за розрахунками уряду, становить 19,537 млрд. куб. м. Здавалось би, власного газу, як про те твердять чимало «фах╕вц╕в», нам з лихвою вистачить. Впевнений, що так воно, зрештою, й буде, коли навчимося не тринькати його бездумно. Нин╕ ж ми надто спростили б проблему, скинувши з розрахунку потреби немодерн╕зованих теплогенеруючих п╕дпри╓мств (тих самих, як╕ поставляють до споживача не б╕льше половини згенерованого тепла, пускаючи решту на об╕гр╕в Всесв╕ту за наш рахунок), потреби ще б╕льш енергозатратних промислових п╕дпри╓мств, апетит яких, попри те, що чимало ╖х опинилося на окупован╕й територ╕╖, дивним чином зменшився лише на 6 млрд. куб. м, пор╕вняно з дово╓нним 2009 роком, та потреби бюджетних установ. Себто – хоч круть, хоч верть, а ми таки змушен╕ закуповувати значн╕ обсяги газу в ╕нших кра╖н.
Ран╕ше це майже безальтернативно була Рос╕я. Попри в╕дверт╕ звинувачення у крад╕жках того газу, ан╕ укра╖нськ╕ уряди, ан╕ сама Рос╕я н╕чого не робили, аби хоч якось зм╕нити ситуац╕ю. Причина того, безсумн╕вно, полягала в тому, що такий стан речей влаштовував як одну, так ╕ ╕ншу сторону, адже мегаприбутки в╕д краденого отримували, через в╕дом╕ вс╕м ф╕рми-«прокладки», не як╕сь там н╕кому нев╕дом╕ жучки, а найвищ╕ урядовц╕ обох держав. При тому Рос╕я отримувала сол╕дний бонус, доводячи перед ц╕лим св╕том неспроможн╕сть злод╕йкувато╖ укра╖нсько╖ влади, кваз╕йн╕сть, несправжн╕сть Укра╖нсько╖ держави. Чи пом╕чали ми той безсоромний дерибан, чи усв╕домлювали, до чого йшлося? А, певно ж, так, бо все було наст╕льки очевидним, що не викликало жодних сумн╕в╕в у кожного, хто мав на плечах голову, а також оч╕. Чи пробували хоч якось в╕дцуратися в╕д демотивуючо╖, згубно╖ залежност╕ в╕д ╕мперських амб╕ц╕й Рос╕╖? Попри дуже обмежен╕ можливост╕ впливу народу на пол╕тику привладно╖ верх╕вки, ма╓мо все ж зазначити, що вимоги диверсиф╕кац╕╖ поставок енергонос╕╖в звучали ╕ на акц╕ях «Укра╖на без Кучми», ╕ в часи Помаранчево╖ «революц╕╖». ╤нша р╕ч, що ан╕ влада бандит╕в, ан╕ влада «революц╕онер╕в» не мали ан╕ найменшого бажання в╕дмовитися в╕д над╕йного джерела неймов╕рних прибутк╕в.
Але ж чи були насправд╕ можливост╕ диверсиф╕кувати поставки того ж природного газу в Укра╖ну? Qui quaerit reperit, — казали мудр╕ латиняни — хто шука╓, знаходить. В цьому сенс╕ хот╕лося б згадати багатор╕чн╕ намагання мого доброго товариша, тепер уже колишнього голови профсп╕лки ДАТ «Чорноморнафтогаз», пана Ярослава Баб’юка переконати укра╖нську владу в нагальн╕й необх╕дност╕ позбутися тотально╖ залежност╕ в╕д рос╕йських поставок газу. То не були чисто теоретичн╕ мудрування. На п╕дтвердження свого проекту пан Ярослав надавав попередн╕ економ╕чн╕ розрахунки, виконан╕ першим зав╕дувачем кафедри морських нафтогазових технолог╕й (МНГТ) ╤вано-Франк╕вського ╕нституту нафти ╕ газу (тепер ╤ФНТУНГ), доктором техн╕чних наук, професором Романом Ярем╕йчуком. Зг╕дно з тими розрахунками, Укра╖на могла б отримувати щонайменше третину потр╕бного ╖й ╕мпортованого газу з африканського континенту, точн╕ше, з Алжиру. Задля того не було потреби прокладати жодних газопровод╕в. Натом╕сть необх╕дно було побудувати принаймн╕ чотири газовози (робоч╕ м╕сця для суднобуд╕вник╕в Керч╕ чи Микола╓ва) або ж винайняти ╖х на перших порах; необх╕дно було домовитись з Туреччиною про в╕льний прох╕д тих газовоз╕в через Дарданели та Босфор та збудувати ЗПГ (LNG) терм╕нал регазиф╕кац╕╖ в одному з порт╕в або на вже встановлених у мор╕ платформах. Нав╕ть враховуючи затрати на буд╕вництво суден та терм╕налу, проект об╕цяв у перспектив╕ зниження вартост╕ газу принаймн╕ втрич╕. Але ж головним при тому залишалася нав╕ть не менша ц╕на, а диверсиф╕кац╕я – прив╕лей не залежати в╕д забаганок монопольного постачальника.
Проект цей було вперше запропоновано ще за президентства Леон╕да Кучми. Для розгляду його було проведено зас╕дання уряду, але на тому все й ск╕нчилося. Вдруге його було запропоновано на розгляд помаранчевому уряду Юл╕╖ Володимир╕вни, але, схоже, в╕н н╕кого не зац╕кавив ╕ цього разу. ╤ це при тому, що, як ми пам’ята╓мо, саме в цей час Рос╕я почала в╕дверто використовувати газовий важ╕ль для досягнення сво╖х геопол╕тичних ц╕лей.
Востанн╓ цей проект було подано на розгляд НАК «Нафтогаз» за президентства В╕ктора Януковича. ╤ знову тиша.
Як бачимо, проект, який об╕цяв не лише диверсиф╕кац╕ю поставок газу, що за будь-яких розклад╕в означало забезпечення енергетично╖ незалежност╕ держави Укра╖на, а й чимал╕ економ╕чн╕ вигоди, не ц╕кавив ╖╖ найвищих оч╕льник╕в. А проте ж ц╕лком очевидн╕ вигоди його, як╕ об╕цяли м╕льярдн╕ прибутки, не могли пройти повз увагу привладних д╕лк╕в. Як би там не було, але 25 серпня 2010 року, р╕вно п’ять рок╕в тому, указом Президента Укра╖ни було ╕н╕ц╕йовано буд╕вництво ЗПГ терм╕налу в порту П╕вденний, що на берегах Григор╕вського лиману. Б╕льше того, проекту було надано статус нац╕онального! Здавалося б, можна лише порад╕ти за Укра╖ну, але деяк╕ детал╕ непри╓мно насторожували. Найперше, про тих, хто насправд╕ з╕н╕ц╕ював проект, нав╕ть не згадувалось. Натом╕сть випливло ╕м’я наближеного до С╕м’╖ ол╕гарха.
Проект, зв╕сно, не ╓ суц╕льно бездоганним. Якщо прибрати запол╕тизовану складову, пол╕тику викручування рук Рос╕╖, то «трубопров╕дний» газ, безсумн╕вно, дешевший. Саме тому «реверсний» газ з ╢вропи, як ще один шлях диверсиф╕кац╕╖, ╓ дуже вдалим р╕шенням. ╤ншим м╕нусом проекту ╓ велика залежн╕сть в╕д кра╖ни, яка контролю╓ морськ╕ протоки, – в даному випадку в╕д Туреччини. Якраз тепер п╕д тиском Рос╕╖ турецький уряд заперечу╓ проти проходу LNG танкер╕в через сво╖ протоки. Але мудра дипломат╕я та наполеглив╕сть у досягненн╕ поставлено╖ мети – зд╕йсненн╕ реально╖ диверсиф╕кац╕╖ енергонос╕╖в, зокрема природного газу, здатн╕ подолати ╕ серйозн╕ш╕ перешкоди. Варто пам’ятати лише, що пута енергетично╖ залежност╕ мають бути скинут╕ в будь-якому раз╕. Що то да╓, можна продемонструвати лише на одному приклад╕: коли робота щодо створення литовського LNG терм╕налу (Клайпеда) набула реальних обрис╕в, лише одне це змусило «Газпром» знизити ц╕ну природного газу для Литви приблизно на 23% (з $480 до $370 за тисячу кубометр╕в). Нин╕ буд╕вництво газового терм╕налу в П╕вденному трива╓, хоча й пов╕льними темпами. Завершення його заплановано на 2018 р╕к, тож укра╖нськ╕ дипломати ще мають чимало часу. Головне, не марнувати його.
Хвилю╓, насправд╕, ╕нше. А саме те, що наша держава в особ╕ сво╖х найвищих урядовц╕в, власне, оч╕льник╕в, безсоромно гендлю╓ ╕нтересами Укра╖ни – нашими з вами ╕нтересами, ╕ нафтогазова сфера ╓ тут чи не найпоказов╕шою.
Корупц╕йний скандал з «вишками Бойка», внасл╕док якого Укра╖на втратила сотн╕ м╕льйон╕в, не мала жодних правових насл╕дк╕в для його головного ф╕гуранта. Ми вже не мовимо про те, що всього двома роками п╕зн╕ше, навесн╕ 2014 року, укра╖нська влада ганебно здала т╕ СПБУ, на як╕ покладалися так╕ над╕╖, – ╕ «Петра Годованця», ╕ «Незалежн╕сть» (!!!), а ще найнов╕ш╕ ╕ найпотужн╕ш╕ чорноморськ╕ буксири «Фед╕р Урюп╕н» та «Мис Тарханкут», що привели т╕ СПБУ до Укра╖ни (за кожен з яких, до слова, теж було переплачено по 25 млн. долар╕в), а ще – дв╕ ╕нш╕ СПБУ: «Сиваш» та «Таврида», а ще – ун╕кальний технолог╕чний флот спец╕ал╕зованого порту Чорноморськ, без якого Укра╖н╕ н╕чого й мр╕яти, щоб п╕дступитися найближчими десятил╕ттями до енергонос╕╖в на шельф╕. Чи згаду╓ хто сьогодн╕ в укра╖нському уряд╕ про одне з найпотужн╕ших кранових суден св╕ту (вантажоп╕дйомн╕сть 800 тонн) — плавучий кран «Титан-2»? Чи здогадуються взагал╕ про його ╕снування? Хто отриму╓ орендну плату за його роботу в Мекс╕канськ╕й затоц╕ – все той же «Чорноморнафтогаз»? Та що там флот, що там порт! Нездари, як╕ зас╕ли сьогодн╕ на Печерських пагорбах, палець об палець не вдарили, аби в╕дстояти права Укра╖ни на ╖╖ шельф, на якому за якихось сорок ш╕сть миль в╕д укра╖нського берега (тридцять дв╕ мил╕ до острова Зм╕╖ний, Укра╖на, в╕с╕мдесят ш╕сть – до мису Тарханкут, Крим) сьогодн╕ безперешкодно працюють щедро подарован╕ турчиновими-яценюками новоявленому об’╓кту федерац╕╖ ╕ «Петро Годованець», ╕ «Незалежн╕сть», забезпечуючи здобутим нашим газом свою незалежн╕сть в╕д Укра╖ни.
Ос╕нь… Вона завжди налаштову╓ нас на меланхол╕йний лад, змушу╓ тверез╕шим оком дивитися на життя, сприймати його зважен╕ше, але й гостр╕ше. Може, тому подумалось, що можна як завгодно голосно кричати «Слава Укра╖н╕», можна як завгодно високо зд╕ймати жовто-блакитний стяг, виголошуючи при тому прониклив╕ промови, але коли в прихистку тво╓╖ влади пацюкуват╕ бойки-онищенки (а хто там розчищав ╖м дорогу в депутати?) продовжують ╕ сьогодн╕ дерибанити Укра╖ну, накладаючи сво╖ загребущ╕ руки на все нов╕ газов╕ родовища, це створю╓ непри╓мний дисонанс. Дисонанс той, насправд╕, наст╕льки серйозний, що часом у шум╕ прибою мен╕ вчува╓ться гр╕зний гурк╕т сталевих барабан╕в Майдану. Чи чу╓те ви його, панове?

Валентин БУТ
Крим

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 28.08.2015 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15793

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков