Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3080)
З потоку життя (6289)
Душі криниця (3459)
Українці мої... (1456)
Резонанс (1483)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1661)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У РОС╤╥ ПРИЗНАЧИЛИ ПСИХ╤АТРИЧН╤ ЕКСПЕРТИЗИ ВС╤М 24 В╤ЙСЬКОВОПОЛОНЕНИМ МОРЯКАМ
Про це адвокат Микола Полозов пов╕домив на стор╕нц╕ в Facebook.


У Р╤ЧНИЦЮ ОКУПАЦ╤╥ КРИМУ В РОС╤╥ ПРОВЕЛИ П╤КЕТИ - В╤СЬМОХ АКТИВ╤СТ╤В ЗАТРИМАЛИ
У Санкт-Петербурз╕ на Невському проспект╕ актив╕сти провели ╕мпров╕зоване голосування з питанням...


АНЕКС╤╢Ю КРИМУ РОС╤Я ЗРУЙНУВАЛА ДОВ╤РУ
М╕н╕стр закордонних справ Н╕меччини Гайко Маас у п'яту р╕чницю незаконно╖ анекс╕╖ Криму Рос╕╓ю...


РОС╤ЙСЬКИЙ ╤НЖЕНЕР ПОПЕРЕДИВ ПРО ЗАГРОЗУ ЗНИКНЕННЯ АЗОВСЬКОГО МОРЯ ЧЕРЕЗ КРИМСЬКИЙ М╤СТ
Причина поляга╓ в тому, що дно в Керченськ╕й протоц╕ шорстке, а м╕ст призведе до зб╕льшення...


«РОС╤Я - БРУДНА, КРИМ╤НАЛЬНА КРА╥НА»: «УЛЮБЛЕНИЙ АКТОР» ПУТ╤НА ПОШКОДУВАВ, ЩО П╤ДТРИМАВ ОКУПАЦ╤Ю КРИМУ
За словами Пан╕на, влада налаштувала проти РФ весь цив╕л╕зований св╕т. "На нас дивляться як на...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 07.08.2015 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#32 за 07.08.2015
ЧИ ВИР╤ШИТЬ МУСУЛЬМАНСЬКИЙ БАТАЛЬЙОН ДЖЕМ╤Л╢ВА ПИТАННЯ КРИМУ?

П╕д час Всесв╕тнього конгресу кримських татар народний депутат та Уповноважений Президента Укра╖ни у справах кримськотатарського народу Мустафа Джем╕л╓в оголосив про нам╕р створити у склад╕ Збройних Сил Укра╖ни «мусульманський батальйон». Ця заява викликала ╕нтерес у сусп╕льств╕ та багато супутн╕х практичних та юридичних питань. В╕дпов╕сти бодай на деяк╕ з них в ╕нтерв’ю для «Укр╕нформу» погодився кер╕вник ╤нформац╕йно-анал╕тичного центру нацбезпеки Укра╖ни Володимир Полевий, який ╓ сп╕вавтором законопроекту про залучення ╕ноземц╕в до служби у Збройних Силах Укра╖ни. Цей експерт став гостем студ╕╖ «Укр╕нформ-ТВ».
— Тема «мусульманського батальйону» виникла досить неспод╕вано. Чи вважа╓те ви, що створення такого монорел╕г╕йного п╕дрозд╕лу у Збройних Силах Укра╖ни ╓ принципово можливим? Особливо з огляду на те, що йдеться про залучення до служби не лише кримських татар, а й представник╕в чеченського народу, ╕нгуш╕в, азербайджанц╕в, узбек╕в та представник╕в ╕нших мусульманських сп╕льнот. Очевидно, не вс╕ вони ╓ громадянами Укра╖ни...
— Дозвольте розпочати з передумов, як╕ призвели до тако╖ постановки питання. В Укра╖н╕, насправд╕, ╓ громадяни ╕нших держав, представники р╕зних в╕роспов╕дань, як╕ на добров╕льних засадах, виходячи з власно╖ внутр╕шньо╖ мотивац╕╖, готов╕ захищати наш╕ нац╕ональн╕ ╕нтереси.
З ╕ншого боку, держава при прийнятт╕ р╕шення щодо створення под╕бного роду п╕дрозд╕л╕в на монорел╕г╕йн╕й, як ви зазначили, основ╕ повинна анал╕зувати можлив╕ насл╕дки, серед яких ╓ як тактичн╕, так ╕ стратег╕чн╕.
Як тактичн╕ можна навести приклад певно╖ загрози некерованост╕ п╕дрозд╕л╕в, як╕ мають власну ч╕тку групову ╕дентиф╕кац╕ю. Ми ма╓мо, на жаль, не завжди позитивний досв╕д ╕снування добровольчих п╕дрозд╕л╕в або, наприклад, п╕дрозд╕л╕в «Правого сектора», як╕ керуються сво╓ю, суто нац╕онал╕стичною часом, програмою, та ╕нод╕ приймають р╕шення, виходячи з╕ сво╖х групових ╕нтерес╕в.
Щодо стратег╕чних питань... Я би перел╕чив питання щодо лояльност╕ у майбутньому цих п╕дрозд╕л╕в, як╕ мають свою ч╕тку групову ╕дентиф╕кац╕ю, до ун╕тарно╖ держави Укра╖на, яка ╓ ун╕тарною за чинною Конституц╕╓ю.
— У цьому сенс╕, чи ╕снують св╕тов╕ прецеденти створення под╕бних п╕дрозд╕л╕в? Наприклад, у Франц╕╖ ╕сну╓ ╕ноземний лег╕он — в╕н комплекту╓ться виключно ╕з ╕ноземц╕в, чи ╓ певне квотування на таку комплектац╕ю?
— Насправд╕, ╕стор╕я й св╕това практика знають приклади формування саме мононац╕ональних ╕ноземних п╕дрозд╕л╕в. Це, наприклад, — п╕дрозд╕ли непальських гуркх╕в у склад╕ британсько╖ або ╕нд╕йсько╖ арм╕╖, це — п╕дрозд╕ли швейцарських гвард╕йц╕в, як╕ несуть службу у Ватикан╕. Це — п╕дрозд╕ли, як╕ формуються у склад╕ ╕спанського ╕ноземного лег╕ону за мовною ознакою з представник╕в ╕спаномовних кра╖н. Кожен такий прецедент ма╓ власне ╕сторичне ╕ традиц╕йне пояснення.
У цьому аспект╕ французький ╕ноземний лег╕он не ╓ моноетн╕чним або мононац╕ональним. Власне, одн╕╓ю ╕з засад його формування ╓ ╕снування певних квот, як╕ дозволяють асим╕лювати представник╕в р╕зних нац╕ональностей та рел╕г╕й п╕д ╓диним французьким командуванням ╕ насадити у цьому лег╕он╕ ц╕нност╕ та ╕де╖, притаманн╕, власне, французьк╕й нац╕╖ та французьким збройним силам.
Цей аспект ╓ ключовим ╕ в укра╖нському розр╕з╕, оск╕льки саме питання щодо дом╕нування ц╕нностей ╓ надзвичайно важливим при створенн╕ таких п╕дрозд╕л╕в.
Укра╖на йде еволюц╕йним загальногуман╕стичним шляхом побудови демократично╖ держави ╕ форму╓ пол╕тичну нац╕ю за участ╕ представник╕в ус╕х нац╕ональностей ╕ вс╕х рел╕г╕й, як╕, в╕дпов╕дно до Конституц╕╖ Укра╖ни, мають р╕вн╕ перед законом права. Таким чином, створення якихось окремих п╕дрозд╕л╕в за нац╕ональною або рел╕г╕йною основою принципово вступа╓ у суперечност╕ з ц╕╓ю засадничою р╕ччю, на як╕й побудовано Укра╖нську державу.
— Повернемось до ╕де╖, яку висловив шановний Мустафа Джем╕л╓в. ╤деться, скор╕ш за все, про рег╕ональний п╕дрозд╕л. У нас уже були прецеденти в нов╕тн╕й ╕стор╕╖. Ми вже згадували про добровольч╕ батальйони. У цьому сенс╕ ми говоримо про конституц╕йне право й обов’язок людей захищати свою Батьк╕вщину. Уяв╕мо соб╕, наприклад, батальйон «Крим», який буде формуватися переважно мешканцями Криму. Там буде певна частка укра╖нц╕в, але переважну б╕льш╕сть об’╓ктивно складуть представники кримськотатарського народу, як╕ формуватимуть в основному моноетн╕чний п╕дрозд╕л. Чи не суперечить це законодавству, ╕ як╕ ╓ шляхи для вир╕шення тако╖ правово╖ кол╕з╕╖?
— Чинна законодавча база, а саме закони Укра╖ни про Збройн╕ Сили Укра╖ни, про оборону Укра╖ни та про моб╕л╕зац╕ю, передбача╓ як територ╕альний принцип комплектування збройних сил, так ╕ принцип, за яким моб╕л╕зованих призовник╕в направляють у п╕дрозд╕ли за ╕ншими ознаками. Укра╖на ма╓ досв╕д створення батальйон╕в територ╕ально╖ оборони. Очевидно, у цьому контекст╕ ╕ йшлося про створення батальйону «Крим» на територ╕╖ Херсонсько╖ област╕. Оск╕льки саме в ц╕й област╕ ╓ величезна к╕льк╕сть переселенц╕в, у тому числ╕ й кримських татар, як╕ ви╖хали з Криму. Тут ╓ ╖хн╓ об’╓ктивне бажання встати на захист Укра╖ни й виконати св╕й конституц╕йний обов’язок.
Тому, якщо згадати ваше перше запитання, теоретично створення такого п╕дрозд╕лу ╓ можливим за наявност╕ певно╖ пол╕тично╖ вол╕. Нагадаю, що це могло б суперечити, певним чином, нашим засадничим ц╕нностям, закр╕пленим у Конституц╕╖. З ╕ншого боку, практика св╕дчить, що б╕льш ефективними, б╕льш вмотивованими ╓ т╕ п╕дрозд╕ли, як╕ не ╓ сформованими виключно за територ╕альним принципом, а скор╕ше — за принципом профес╕йно╖ придатност╕ й ефективност╕.
Не секрет, що основними ударними п╕дрозд╕лами в Укра╖н╕, як╕ беруть зараз участь у бойових д╕ях, ╓ п╕дрозд╕ли аеромоб╕льних в╕йськ. Ц╕ бригади не ╓ територ╕альними за сво╖ми ознаками. У цьому напрямку й можна уявити реал╕зац╕ю бажання кримських татар служити Укра╖н╕. Якщо вони глибоко мотивован╕ стати на захист Укра╖ни з╕ збро╓ю в руках.
Вважаю, що Генеральний штаб ма╓ розглянути можлив╕сть ╖хнього залучення саме до цих бойових ударних п╕дрозд╕л╕в у склад╕ аеромоб╕льних бригад. Якщо в склад╕ одн╕╓╖ з цих бригад у процес╕ виконання бойових завдань буде визначено доц╕льн╕сть створення окремого п╕дрозд╕лу суто з кримських татар, якщо вони покажуть у склад╕ тако╖ етн╕чно╖ групи високий профес╕онал╕зм, то чому б ╕ н╕? Але це буде, прим╕ром, 95-та аеромоб╕льна бригада, це м╕г би бути ╖╖ конкретний батальйон у склад╕ Збройних Сил Укра╖ни.
Але, власне, той акцент, який було поставлено, про те, що це ма╓ бути саме мусульманський батальйон, де особовий склад добира╓ться за якоюсь рел╕г╕йною ознакою, — я вважаю такий п╕дх╕д неприйнятним.
На сьогодн╕ це ╓ також позиц╕╓ю Генерального штабу, в╕н не плану╓ створення п╕дрозд╕л╕в за якоюсь мовною або рел╕г╕йною ознакою.
— На запит «Укр╕нформу» у Генеральному штаб╕ пов╕домили, що вони не отримували висловленого пол╕тичного р╕шення або пол╕тично╖ вол╕ щодо доц╕льност╕ створення такого батальйону. Але ж навряд чи ця теза про мусульманський батальйон виникла на «пустому м╕сц╕». Чи не виявиться так, що Генеральний штаб буде просто поставлений перед фактом створення такого п╕дрозд╕лу? Яку роль у цьому сенс╕ може в╕д╕грати те, що ми назива╓мо «пол╕тичною доц╕льн╕стю»?
— Генеральний штаб ма╓ власну позиц╕ю щодо формування таких п╕дрозд╕л╕в. Нараз╕ ця позиц╕я ними ч╕тко окреслена, вони не передбачають створення таких п╕дрозд╕л╕в.
Як╕ в них ╓ аргументи? Як уже було зазначено, ╓ досв╕д кампан╕╖ 2014-2015 рок╕в, коли Генштаб, навпаки, був поставлений перед необх╕дн╕стю асим╕лювати добровольч╕ нац╕онал╕стичн╕ та ╕нш╕ п╕дрозд╕ли до складу бойових п╕дрозд╕л╕в Збройних Сил. Тож я не думаю, що така ╕н╕ц╕атива буде виходити в╕д Генерального штабу.
Чи можлива постановка пол╕тичного замовлення? Пол╕тичн╕ р╕шення такого р╕вня проходять через р╕зн╕ р╕вн╕ анал╕зу ╖хн╕х насл╕дк╕в, тому не вважаю, що ц╕ пропозиц╕╖ можуть бути реал╕зован╕ у цьому контекст╕.
╤нша справа, батальйон «Крим», сформований з громадян ус╕х нац╕ональностей ╕ р╕зних рел╕г╕йних переконань, — так, створення такого окремого п╕дрозд╕лу ╓ можливим. Не виключаю, що у склад╕ цього батальйону буде достатня мусульманська сп╕льнота для введення там власного капелана для тих, хто спов╕ду╓ ╕слам.
Цього буде достатньо для розстановки пол╕тичних акцент╕в, — що ми визна╓мо Крим окупованою територ╕╓ю, ми зважа╓мо на стратег╕чну перспективу, ми будемо за нього боротися, ╕ в╕йськова компонента ╓ одним ╕з засоб╕в та ╕нструмент╕в, як╕ можуть бути при цьому використан╕.
— Один п╕дрозд╕л, нав╕ть якщо його назвати «Крим», не вир╕шить проблему рос╕йсько╖ анекс╕╖ п╕вострова. Напевно, в╕йськова компонента — це лише одна з╕ складових вир╕шення ц╕╓╖ проблеми. З вашо╖ точки зору, чи може проблема Криму бути вир╕шена в╕йськовим шляхом?
— На р╕вн╕ вищого пол╕тичного кер╕вництва неодноразово зазначалося, що проблема анекс╕╖ Криму та окупованих територ╕й Донбасу не може бути вир╕шена виключно в╕йськовим шляхом. В╕йськова компонента ╓ одн╕╓ю з╕ складових глобально╖ комплексно╖ пол╕тики держави щодо в╕дновлення нашо╖ територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ й суверен╕тету. Вона м╕стить економ╕чн╕ засоби, ╕нформац╕йн╕ й дипломатичн╕ заходи. У питанн╕ тиску на Рос╕йську Федерац╕ю ╓ важливими не ст╕льки в╕йськов╕ зусилля Укра╖ни, ск╕льки скоординован╕ зусилля св╕тово╖ сп╕льноти.
А от у контекст╕ ╕нформац╕йного посилу, який св╕дчить про принципов╕сть захисту наших нац╕ональних ╕нтерес╕в, створення батальйону «Крим» могло б мати св╕й позитивний вплив.

Дмитро ШКУРКО

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 07.08.2015 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15692

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков