«ТО БУВ НЕ ЛИШЕ РЕЛ╤Г╤ЙНИЙ, НЕ Т╤ЛЬКИ ПОЛ╤ТИЧНИЙ ЧИ КУЛЬТУРНИЙ ВИБ╤Р, А ВИБ╤Р ЦИВ╤Л╤ЗАЦ╤ЙНИЙ, ╢ВРОПЕЙСЬКИЙ»
Дорога до Храму
28 липня Президент Укра╖ни Петро Порошенко взяв участь у заходах з нагоди Дня хрещення Ки╖всько╖ Руси-Укра╖ни та вшанування 1000-л╕ття упоко╓ння Святого р╕вноапостольного князя Ки╖вського Володимира Великого – творця середньов╕чно╖ ╓вропейсько╖ держави, хрестителя Руси-Укра╖ни. Зранку Глава держави разом ╕з дружиною Мариною в╕дв╕дав святкову л╕тург╕ю у Свято-Володимирському Патр╕аршому кафедральному собор╕. Службу в╕дправив Свят╕йший Патр╕арх Ки╖вський ╕ вс╕╓╖ Руси-Укра╖ни Ф╕ларет. П╕сля зак╕нчення л╕тург╕╖ в╕д центрального входу Володимирського собору розпочалася багатотисячна хресна хода до пам’ятника Володимиру, яку очолив особисто Патр╕арх Ф╕ларет. Перед пам’ятником на Володимирськ╕й г╕рц╕ в╕дбувся урочистий молебень. Президент та представники укра╖нсько╖ влади поклали кв╕ти до пам’ятника Святому р╕вноапостольному князю Ки╖вському Володимиру Великому на Володимирськ╕й г╕рц╕ ╕ взяли участь в урочистому зас╕данн╕ Всеукра╖нсько╖ ради церков та рел╕г╕йних орган╕зац╕й «Закон ╕ благодать Земл╕ Укра╖нсько╖». Увечер╕ на Михайл╕вськ╕й площ╕ за участ╕ Глави держави в╕дбулася мистецька програма. * * * Виступаючи на зустр╕ч╕ з Всеукра╖нською радою церков, звертаючись до укра╖нського народу, представник╕в духовенства, Всесвят╕йшого Вселенського Патр╕арха та укра╖нських церков у д╕аспор╕, президент, зокрема, сказав: «Хвалить же похвальними голосами Римська земля Петра ╕ Павла… ╤ вс╕ земл╕, ╕ вс╕ м╕ста, ╕ вс╕ люди шанують та прославляють свого вчителя, що прив╕в ╖х до православно╖ в╕ри. Похвал╕мо ж ╕ ми учителя нашого ╕ наставника, що сотворив велик╕ ╕ дивн╕ д╕ла, великого князя земл╕ нашо╖ — Володимира». Не сво╖ми фразами, а словами ╤лар╕она, першого митрополита-укра╖нця, я звертаюся до вас навмисно. Бо хочу наголосити, що вже через якихось п╕всотн╕ л╕т п╕сля Хрещення Руси-Укра╖ни в Ки╓в╕ писалися так╕ глибок╕ богословськ╕, ф╕лософсько-пол╕тичн╕ тексти, як ╤лар╕онове «Слово про закон ╕ благодать». Це «Слово» – закарбоване золотими л╕терами св╕дчення, наск╕льки правильною та прогресивною була воля Володимира охреститися самому та охрестити вв╕рен╕ йому Богом народи, — як наш, так ╕ сус╕дн╕. У понад тисячол╕тн╕й ╕стор╕╖ Укра╖нсько╖ державност╕ н╕хто не ухвалював ╕ не ухвалить б╕льш доленосного ╕ в╕дпов╕дальн╕шого р╕шення, н╕ж те, на яке Володимир наважився понад тисячу рок╕в тому. То був не лише рел╕г╕йний, не т╕льки пол╕тичний чи культурний виб╕р, а виб╕р цив╕л╕зац╕йний, ╓вропейський. Майже вся ╢вропа була вже тод╕ християнською. А християнство поруч ╕з римо-античною спадщиною являло собою нар╕жний кам╕нь приналежност╕ до ╓вропейсько╖ цив╕л╕зац╕╖. Святий Володимир, напевно, при╓мно вражений, бачачи з небес, що за щедрий врожай дали пос╕ян╕ ним зерна… Яким р╕знобарвним та р╕зноман╕тним ╓ християнське життя у сучасн╕й Укра╖н╕, прям╕й спадко╓миц╕ його давньо╖ держави. Поздоровляю вс╕х християн Укра╖ни, що походять в╕д Володимирового хрещення, з р╕чницею в╕копомно╖ под╕╖. З особливим п╕╓тетом згаду╓мо сьогодн╕ ╕ самого р╕вноапостольного Володимира, з огляду на тисячол╕ття його упоко╓ння. ╤ його бабцю княгиню Ольгу — першу християнку серед великих княз╕в укра╖нсько-руських. В╕таю присутн╕х тут наших брат╕в, як╕, представляючи нехристиянськ╕ конфес╕╖, щиро розд╕ляють з нами рад╕сн╕ почуття. Зг╕дно з л╕тописним переданням, як Володимир обирав в╕ру, був в╕н у цьому питанн╕ довол╕ толерантним ╕ пол╕ткоректним як на т╕ часи. Що людина, що державний д╕яч, наш князь з належною повагою ставився до вс╕х моноте╖стичних рел╕г╕й. ╤накше б в╕н не в╕дряджав посл╕в до Волзько╖ Болгар╕╖ ц╕кавитися ╕сламом… ╤ до хозар не слав би г╕нц╕в розпитати про ╕уда╖зм. У цей визначний день в ╕стор╕╖ нашо╖ кра╖ни радий бачити серед нас представник╕в Всесвят╕йшого Вселенського Патр╕арха Константинопольського Варфолом╕я Першого, — в особах митрополита УПЦ США та Д╕аспори Антон╕я та митрополита УПЦ Канади Юр╕я, як╕ прибули на мо╓ запрошення. 1027 рок╕в тому стараннями духовного проводу Церкви-матер╕ на берегах Дн╕пра лунали слова просв╕тлення нашого народу в ╕м’я Христа. А сьогодн╕ ми дяку╓мо духовному проводу Церкви-матер╕ Константинополя за ╖╖ посильне сприяння у встановленн╕ в наш╕й кра╖н╕ Укра╖нсько╖ Пом╕сно╖ православно╖ церкви. Упова╓мо на молитви ╕ спод╕ва╓мося на п╕дтримку Вселенського Патр╕арха. Така вже традиц╕я православно╖ ойкумени: майже в кожн╕й незалежн╕й православн╕й держав╕ ╓ незалежна автокефальна церква. Погляньмо на карту в алфав╕тному порядку: Болгар╕я та Груз╕я, Грец╕я та К╕пр, Румун╕я та Серб╕я. Чому Укра╖на ╕накша? З чого б це ми мали бути винятком з правила? Але я, як Президент ╕ як Глава держави, запевняю — держава не вдаватиметься до жодних насильницьких крок╕в, до жодного тиску. Ми ма╓мо берегти ╕ зберегти м╕жконфес╕йний мир як з╕ницю ока! Подолання розд╕лення в укра╖нському Православ’╖ ма╓ стати справою насамперед в╕рян. Влада рад╕╓, якщо нам╕ча╓ться прогрес в об’╓днавчих процесах, р╕вно як ╕ засмучу╓ться, коли чи╖сь др╕бн╕ амб╕ц╕╖ в╕ддаляють вс╕х нас в╕д велико╖ мети. Та як би то не було, сьогодн╕ ми до не╖ ближче, н╕ж учора. А певна нестандартн╕сть нашо╖ ситуац╕╖ потребу╓ й пошуку неординарних р╕шень. Вони явно на час╕. В╕дсутн╕сть орган╕зац╕йно╖ ╓дност╕ не повинна залишатися перешкодою для д╕алогу, порозум╕ння та ╓вхарист╕йного об’╓днання. Особливо в умовах В╕тчизняно╖ в╕йни, яку укра╖нський народ веде, боронячись в╕д рос╕йсько╖ агрес╕╖, — под╕бно тому, як в часи Володимира давав в╕дс╕ч орд╕, що сунула з╕ сходу. Ун╕кальн╕сть Ки╖всько╖ християнсько╖ традиц╕╖, укра╖нського багатоконфес╕йного простору, якому притаманн╕ толерантн╕сть, узгодження ╕нтерес╕в р╕зних рел╕г╕йних груп, може бути прикладом для багатьох ╓вропейських держав. Дякую за це досягнення наш╕й Всеукра╖нськ╕й рад╕ церков ╕ рел╕г╕йних орган╕зац╕й. Наша здатн╕сть до ╓дност╕ — у р╕зноман╕тт╕, наша готовн╕сть пл╕ч-о-пл╕ч мужньо протистояти рос╕йськ╕й агрес╕╖ ╓ найкращим св╕дченням зр╕лост╕ укра╖нсько╖ нац╕╖ ╕ держави ╕ водночас переконливим ╕ндикатором нашо╖ ╓вропейськост╕. У згаданому мною слов╕ Митрополита ╤лар╕она ╓ розд╕л «Молитва до Бога ус╕╓╖ земл╕ нашо╖»: «Тих, що йдуть на нас раттю, прожени, ворож╕ кра╖ни усмири, мир утверди»… Прошу вс╕х присутн╕х предстоятел╕в возсилати цю молитву на небеса. Але те, що в╕дбува╓ться на укра╖нськ╕й земл╕, оц╕нювати виключно в укра╖нськ╕й систем╕ координат, а не п╕д впливом зовн╕шн╕х центр╕в. Ми не лише молитвами, а й справами доклада╓мо й будемо докладати зусиль, щоб наш╕ побажання справдилися, щоб на нашу землю нарешт╕ прийшов довгооч╕куваний мир. Дв╕ ╕нституц╕╖ нин╕ користуються найвищою дов╕рою укра╖нських громадян, укра╖нського сусп╕льства, укра╖нського народу — це церква й арм╕я. ╤ на то ╓ воля Божа, який да╓ нам знак, ким, чим ╕ як ми ма╓мо захистити В╕тчизну. Я в╕рю, що Господь з нами, з Укра╖ною. Наш великий р╕вноапостольний князь Володимир у сонм╕ святих заступа╓ться за нас перед Ним. Слава Богу Всевишньому! ╤ слава Укра╖н╕!