Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПУТ╤Н ЗАГНАВ СЕБЕ У ПАСТКУ:
Дан╕лов попередив про наближення катастрофи в Рос╕╖…


УКРА╥НА ПРОТИ РАШИЗМУ
Рашизм – це як╕сно нова форма тотал╕тарно╖ ╕деолог╕╖ ╕ практики…


СТАЛЕВ╤ ДУХОМ
Фотовиставка Костянтина Сови «Сталев╕ духом» - це вираження шани б╕йцям ╕ розпов╕дь...


«ФАРС НА БОЛОТАХ»: п╕сля 17 березня пут╕н ма╓ стати «так званим президентом»
Як╕ ще зм╕сти та смисли можна знайти в беззм╕стовних рос╕йських «виборах»...


ПОСЛАННЯ ПУТ╤НА ПАРЛАМЕНТУ ТА ПОХОРОН НАВАЛЬНОГО
Як вони характеризують стан кремл╕вського режиму…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 31.07.2015 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#31 за 31.07.2015
ВИБОРИ, ЯК╤ Н╤ЧОМУ НЕ ВЧАТЬ, АБО ПРО КОРИСТЬ ВИВЧЕННЯ ПОС╤БНИКА ДЛЯ МОРЯКА

«Умившись та одягнувшись раннього червневого ранку, ов╕ян╕ чудовим св╕жим зах╕дним в╕тром, о п’ят╕й годин╕ ми вибрали як╕р. Заледве ми зробили це ╕ поставили кл╕вер, як одразу навалилися на яхту тонн на десять. На ╖╖ палубу виб╕гли дво╓ заспаних здорован╕в у н╕чних сорочках. Нап╕вгол╕, клацаючи зубами в╕д холоду, вони гарували, мов на пожеж╕, ╕ скоро позбулися нашого нав’язливого товариства. «Благословивши» нас усл╕д, вони посп╕шили в свою каюту, де, напевно, випили заслужений стакан бренд╕ за наше здоров’я й усп╕хи. Мушу визнати, що, засмучен╕ непередбаченим програмою дня навалом на як╕рний ланцюг чужого судна, ми сам╕ н╕чого не зробили, аби зв╕льнитися в╕д зачепу ╕ нав╕ть не подякували джентльменам, як╕, певне, давно спали сном праведних.
Гадаю, покаявшись за гр╕х, варто, по можливост╕, знайти виправдання сво╖й провин╕.
╤ ось виправдання, яке я знайшов. Р╕ч у т╕м, що, по довгих роздумах, я вир╕шив повернути н╕с яхти на п╕вн╕ч, але тут на борту сус╕дньо╖ яхти пом╕тив шикарного пана з золотим галуном на кашкет╕ ╕ безл╕ччю золочених гудзик╕в на п╕джаку. Через свою на╖вн╕сть я припустив, що в╕н щось тямить, ╕ скромно звернувся до нього за порадою, якою ╕ скористався на наше горе ╕ досаду.
З то╖ пори я встиг подоросл╕шати ╕ д╕знався про деяк╕ секрети, якими хочу под╕литися з на╖вними новачками. Отже, якщо ви почу╓те якогось красеня, який розпатяку╓ та ще й голосно так, що одразу й не визначиш, ск╕лькома яхтами в╕н волод╕╓, можете бути певн╕: ╓диний його стосунок до судноволод╕ння – то якийсь його приятель чи знайомий, який д╕йсно ма╓ чи мав судно. Тому Боже вас спаси питати про назву його яхти. ╤ коли ви зустр╕нете роззолоченого красеня-яхтсмена, не набридайте йому запитаннями та ще й привселюдно, якщо не хочете нажити соб╕ ворога, а дов╕ртеся краще «Пос╕бнику для Моряка».
(Р. Т. МакМаллен, «Вниз по Ла-Маншу», 1869)

Ця трохи задовга цитата з пречудово╖ книжки в╕ктор╕анського джентльмена Р╕чарда Тарр╕лла МакМаллена ма╓ найбезпосередн╕ший стосунок до заявлено╖ теми ╕ вигляда╓ особливо актуальною п╕сля досв╕ду трьох пореволюц╕йних вибор╕в. Що ж прикметного було в минулор╕чних президентських, парламентських виборах ╕ цьогор╕чних довиборах на 205-й д╕льниц╕ Черн╕гова, чим вони в╕др╕знялись в кращий б╕к в╕д ус╕х попередн╕х «волевиявлень»? На жаль, попри все слинопускання ╕ гори словесно╖ полови в╕д ре╓стрових пол╕толог╕в та золотогалунних анал╕тик╕в, як╕ наввипередки переконували нас у тому, що в обох минулор╕чних виборах вони уздр╕ли сво╖ми непомильними очима паростки пробудження електорального поля, кожн╕ з тих вибор╕в, насправд╕, стали сумною коп╕╓ю вс╕х попередн╕х акт╕в в╕дтворення совково╖, антиукра╖нсько╖ за сво╓ю суттю, нездарно╖, ╕мпотентно╖ в сенс╕ творчих можливостей «укра╖нсько╖» влади.
Мен╕ заперечать, мовляв, автор не хоче пом╕чати, що вперше за роки незалежност╕ ми ма╓мо, нарешт╕, президента, який «говорить одн╕╓ю мовою з Заходом», ма╓мо патр╕отичну б╕льш╕сть у парламент╕, ма╓мо програму реформ, ма╓мо, зрештою, спалах патр╕отизму в самому сусп╕льств╕. Все так ╕ не так.
Щодо президента, то х╕ба менше замилування, принаймн╕ серед частини сусп╕льства, викликав кожен з його попередник╕в? Чого варте було одне лишень обожнювання помаранчевого пана Така! Але курчат по осен╕ рахують… У реальност╕ ж якось воно так виходило, що кожен з них, окр╕м, можливо, Леон╕да Макаровича, зам╕сть вдячност╕ за в╕ддану службу кра╖н╕ та народу, був змушений в╕д╕йти в╕д влади на хвил╕ людського невдоволення. Р╕к д╕яльност╕ нин╕шнього Глави держави, на жаль, не да╓ великих над╕й на те, що в╕н стане при╓мним винятком з того ряду.
Верховна Рада. Важко переб╕льшити ╖╖ значення, як вищого законодавчого органу, для творення ново╖ Укра╖ни, нав╕ть якщо не згадувати про те, що за парламентсько-президентсько╖ форми правл╕ння саме Верховна Рада ╓ в╕дпов╕дальною за усп╕х того процесу. Саме тому велик╕ над╕╖ покладались на сьогодн╕шн╕х парламентар╕в. Чи виправдали вони ╖х? Поклавши руку на серце, визна╓мо, що значною м╕рою наш╕ спод╕вання так ╕ залишаються спод╕ваннями. Б╕льше того, ╕ це скликання ВР успадкувало найг╕рш╕ риси незр╕лого укра╖нського парламентаризму, включно ╕з безсоромною куп╕влею депутатських мандат╕в, п╕дкупом виборц╕в, тушкотворенням, бездумним кнопкодавством, лоб╕юванням ╕нтерес╕в не народу, якому урочисто присягали служити, а товстосум╕в, як╕ забезпечили ╖хн╓ перебування п╕д куполом. ╤ все те нудотство щедро приправля╓ться в╕дворотним блювотинням нестримного попул╕зму, р╕вень якого просто зашкалю╓. А чого варта безсоромна практика «продавлювання» часом ╕ справд╕ потр╕бних закон╕в з перманентними багаторазовими переголосовуваннями, що ╓ прямим порушенням регламенту само╖ ж ВР? Чого варт╕ нещодавн╕ довибори, проводити як╕ зобов’язали нелег╕тимну на сьогодн╕ ЦВК? Як же може п╕сля цього найвищий законодавчий орган держави розраховувати, що закони, ухвален╕ у незаконний спос╕б, будуть неухильно виконуватись?!
Чи усв╕домлю╓ перес╕чний укра╖нець, якого й дос╕ дехто з привладних пташенят гн╕зда ющевого ╕мену╓ «маленьким», що практично все вищезгадане ╓ злочином?
Дуже небезпечною вадою укра╖нського парламенту було ╕, на жаль, залиша╓ться нехтування пр╕оритетом ╕нтерес╕в сво╓╖ держави, п╕дпорядкування ╕нтерес╕в власного народу ╕нтересам ╕нших держав. Гачок рос╕йського газу, зв╕льнитися в╕д якого ц╕лком не спромоглися й донин╕, з кожним роком все глибша боргова яма кредит╕в, заради яких слуги народн╕ готов╕ погодитись на приживлення до нашого т╕ла раково╖ пухлини днр-лнр, грати в п╕ддавки з Рос╕╓ю, п╕дтримуючи економ╕чно кримську владу, здати Широкине – читай, Мар╕уполь…
Не варто й питати, чи додають так╕ д╕╖ нашо╖ влади авторитету держав╕ Укра╖на в очах св╕ту. Саме тому ма╓мо добре усв╕домити, що витоки ганебного сприйняття Укра╖ни, як держави третього гатунку, ховаються в сам╕й сутност╕ нашо╖, ще й дос╕ совково╖ укра╖нсько╖ влади. Саме вона вчинила злочинне пограбування власно╖ кра╖ни, яке призвело до знищення ╖╖ економ╕чного потенц╕алу, до зубож╕ння переважно╖ б╕льшост╕ народу, до в╕дкочування Укра╖ни на задв╕рки людського прогресу. Неймов╕рно, але пограбування те не припиня╓ться нав╕ть сьогодн╕, коли народ напружу╓ вс╕ сили, аби вистояти супроти в╕йськово╖ агрес╕╖ з боку Рос╕╖! Чи ж дивно, що упродовж вс╕х рок╕в дерибану влада, в над╕╖ в╕дстрочити розплату за сво╖ злочини, намагалася в╕дкупитися в╕д сусп╕льства н╕чим не забезпеченими п╕льгами, для яких був потр╕бен ╕ дешевий газ, ╕ багатом╕льярдн╕ кредити. Саме це ╕ ╓ нар╕жним каменем нашо╖ сьогодн╕шньо╖ б╕ди ╕ ганьби. Але то лише кам╕нь. Погляньмо на сам╕ п╕двалини!
Як би те не видавалось дивним, але нав╕ть не злод╕йська влада, яка, попри всю ╖╖ в╕дразлив╕сть, ╓ лише надбудовою, а страждаюче, зневажене та упосл╕джене сусп╕льство, б╕льш╕сть якого становить електоральний совок, ╕ ╓ справжнм п╕дмурком наших проблем. Попри значне поширення щирих патр╕отичних настро╖в у його середовищ╕, попри добровольч╕ батальйони, як╕ грудьми прикрили кра╖ну в найскрутн╕ший пер╕од ╕ сьогодн╕ продовжують накладати сво╖ми життями у в╕йн╕, яку влада не спромоглася нав╕ть визнати в╕йною, попри добровольц╕в, як╕ без зайвого галасу й п╕ару до сьогодн╕ значною м╕рою утримують в╕йсько, воно, сусп╕льство, у значн╕й мас╕ сво╖й ще не усв╕домило себе найвищою, власне, ╓диною владою в держав╕, а отже, ╕ надал╕ продовжу╓ виг╕дн╕ багатьом пошуки «доброго» батька нац╕╖, депутат╕в, що не потребували б контролю, благод╕йник╕в, як╕, не змигнувши оком, об╕цяють молочн╕ р╕ки в кис╕льних берегах. Але ж так╕ електоральн╕ уподобання уможливлюють ╕ подальше гречкос╕йство, ╕ пропихання владою та ол╕гархами сво╖х людц╕в, ╕ реан╕мац╕ю зухвало╖ т╕тушн╕, дозволяють ц╕л╕й арм╕╖ шикарних пол╕ттехнолог╕в, лег╕онам роззолочених м╕шурою заслужених ╕ незаслужених титул╕в пол╕толог╕в, незл╕ченним полчищам «╕менитих» ╕ просто «в╕домих» експерт╕в знову й знову в╕шати л╕нивому, безв╕дпов╕дальному совку безк╕нечну локшину на його багатостраждальн╕ розлог╕ вуха, а отже, вир╕шувати за нас нашу долю. Вибори на 205-й д╕льниц╕ Черн╕гова яскраво продемонстрували це.
Зазначена проблема ╓ надзвичайно серйозною, власне, ключовою, адже задурене, зас╕яне гречкою електоральне «болото», – якому незм╕нно, в тому числ╕ в╕д найб╕льших авторитет╕в кра╖ни, п╕дкида╓ться думка, що «взяти гречку не гр╕х, бо то ж все одно ваше», – над╕йно поглина╓ вс╕ потуги активно╖ св╕домо╖ меншост╕.
Яким же чином вибратися з того болота? ╢ радикальна думка (Рустам Ташба╓в) про обмеження суб’╓кт╕в виборчого права, аби св╕дома частина сусп╕льства отримала, нарешт╕, реальну змогу виборсатись з електоральних схем, нав’язуваних сьогодн╕шн╕ми привладними наперсточниками, отримала шанс зм╕нити кра╖ну на краще, обравши справд╕ д╕╓ву, ефективну владу. Так, пропону╓ться законодавче позбавлення виборчого права засуджених на час в╕дбування ними покарання. Ще один спос╕б – пропозиц╕я доплати до зароб╕тно╖ плати, пенс╕╖ тощо за добров╕льну в╕дмову в╕д свого права обирати (право бути обраним залиша╓ться).
Я не ╓ прихильником радикал╕зму, нав╕ть такого пом╕рного. Як на мене, значно приваблив╕шим вигляда╓ шлях реально╖ демократ╕╖, коли спершу форму╓ться м╕сцева громада (не плутати з намаганнями чинно╖ влади п╕дм╕нити те нав’язуванням зручного для не╖ устрою громади!). Дал╕ ця громада форму╓ сво╖ виконавч╕ органи, як╕, за малим винятком, п╕дконтрольн╕ лише ╖й. Ця ж громада, добре знаючи сво╖х людей, висува╓ ╖х сво╖ми представниками до вищих орган╕в влади, в тому числ╕ до парламенту, з правом в╕дкликання в будь-який момент р╕шенням загальних збор╕в громади. Попередньо розумна громада нада╓ можлив╕сть кандидатов╕ в депутати, скаж╕мо, до ВР пройти необх╕дне навчання, в╕дпов╕дну п╕дготовку та практику. Переконаний, що парламент, сформований на таких засадах, був би значно ефективн╕шим за той, який ма╓мо сьогодн╕. До того ж це ц╕лком в╕дпов╕да╓ розумн╕й порад╕ в╕ктор╕анського яхтсмена Р. Т. МакМаллена, чи не так?

Валентин БУТ
Крим

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 31.07.2015 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15661

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков