Версiя для друку Обговорити в форумi

Дорога до Храму

Отець Порфирій Шумило, який служить у монастирі в Івано-Франківську, виступив у новому, «несподіваному» для багатьох мирян, що його добре знають, амплуа – автора-мандрівника, видав книгу «40 днів стежками Святої Землі» (Івано-Франківськ, 2015. – 104 с.).
«Бажання потрапити на Святу Землю, — зізнається у передмові автор, — я мав ще в семінарії, а бажання пішки пройти Землею Біблії з’явилося вже вісім-десять років тому». І тільки у вересні-жовтні 2014 року у нього виникла така нагода. Маршрут пролягав так званою «Стежкою Ізраїля» (960 км), яка тягнеться з півночі від Дана на південь до Ейлота. Шлях здебільшого був подоланий пішки. До речі, цей вид мандрівок в ізраїльтян дуже поширений.
Подорож о. Порфирій здійснив із заповзятливим мандрівником, який добре розуміється на такому екстримі (знай кого береш у дорогу!), паном Юрком. На жаль, автор не назвав у своїй книзі його прізвища. Сонце, пустеля, то сухий вітер, то солоний подих моря, ночівля у наметі, швидкий обід… Це аж ніяк не дошкуляло мандрівникам, навіть додавало наснаги, адже ступаєш по Святій Землі, де ступав Син Божий…
Сама книга – оригінальні щоденникові нотатки (враження від побаченого, почутого), роздуми, цитати зі Святого Письма. Але вони далеко не особисті, приватні, а адресовані широкому загалу. Ось, приміром, що нам подає сторінка подорожнього щоденника, яка датується 26 вересня: «Кожен день символічно з чимось поєднаний. Наприклад, у день Різдва Пречистої Діви Марії ми прилетіли в Святу Землю й оселилися у Її місті, де сталось Благовіщення і почалось наше безпосереднє спасіння. У вівторок, 23 вересня, ми відвідали Кану Галилейську, де Ісус на весіллі перетворив воду на вино. Вівторок – якраз біблійний день весіль.
Сьогодні, в переддень Воздвиження Чесного Животворящого Хреста, ми молились на Голготі і разом з різними конфесіями брали участь у молитві в храмі Воскресіння. А найбільший знак – сходження в Рош-а-Шана (Новий рік) у Єрусалим».
Є тут і записи про зустрічі з цікавими людьми, розповіді про Святі місця, краєзнавчі деталі, описи маршрутів. Створюється враження, що о. Порфирій виступає перед читачем у ролі гіда, обізнаного співрозмовника. Безперечно, автор ретельно готувався до поїздки, вивчав про ці місця весь доступний інформаційний матеріал. Та основна частина тексту книги – духовне спілкування зі святинями, молитовне спілкування з Богом, постійне відчуття Його присутності, що передається читачеві.
У своєму останньому записі (1 листопада), зробленому вже в Бориспільському аеропорту, після прильоту з Тель-Авіва, душпастир наводить резюме: «Україна з висоти польоту порівняно зі Святою Землею дуже темна, а коли зійшли на землю, ще й холодна. Надворі листопад. У нашу Батьківщину треба внести багато світла, щоб воно підняло її з глибокого мороку й вона стала легкою і чистою духовно. Маємо велику надію і віримо, що Україна на дорозі до світла».

Тарас ЛЕХМАН, журналіст

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #29 за 17.07.2015 > Тема "Душі криниця"