Версiя для друку Обговорити в форумi

Наведемо лад в державі!

...Щось усе це нагадувало.
Ми — про «народний» штурм прикордонної застави в Рівненській області через спроби вгамувати бурштинових нелегалів. Чи не так рік тому починалося АТО? Як і належить, жінки і діти — в перших рядах атакуючих. Виламані ворота, каміння в прикордонників, поранені... Хіба що минулося без закликів: «Путін, прийди!». Хоча на заступництво розраховували. Завжди знайдеться, кому показати: «Батя, я стараюсь!».
Не просто так Захарченко з Плотницьким намагаються представити бандитське захоплення Донецька і Луганська своєрідним «майданом». Це і був майдан. Майдан злодіїв. Революція корупціонерів. Повстання кидал, які злякалися, що нова влада вкаже на них пальцем. Злодії озброїлися, піднялися на барикади, злодії розв’язали війну. Злодії стали квазідержавою. Як у Колумбії.
Те, що все поки обмежилося Лугандоном, зовсім не означає, що українське суспільство перемогло злодійський общак. Лугандонські кидали просяться назад, в Україну, — тому що побачили перспективу.
Боротьба з корупцією у нас йде своєю чергою. Є вивіска «Національне антикорупційне бюро», є директор. Ідуть дебати про склад комісії з добору кандидатури антикорупційного прокурора. І треба ж, коли вже все владнали, і половину цієї комісії, за одностайною згодою, мали скласти висуванці від прокуратури, — як чортик з табакерки з’явився Сакварелідзе і знайшов (можливо, у тих самих висуванців) «бабусині» діаманти. Якби не він, яка була б чудова перспектива...
...Ми збиралися лікувати суспільство, встромивши в вену голку, заражену ретровірусом. І тільки коли грузинський варяг показав усім нам, що король голий, королі заворушилися і навіть спробували заарештувати самого Сакварелідзе. Мовляв, не за правилами все він робив.
Ось далі все пішло за правилами: суд відправив підозрюваних по домівках за сміхотворну заставу в пару-трійку мільйонів гривень. Це, як кажуть знавці, одне занесення в кабінет.
І братва знову заспокоїлася. Уся ця внутрішня Лугандонія, усі ці закамуфльовані під «своїх» захарченки та мотороли, суркови і путіни просто насміхаються над нами. Руйнують країну, майже не криючись, нахабно і безкарно.
Дуже широке коло цих людей. Якщо зараз, як у тому фільмі про вампірів і відьом, хтось потойбічний скаже: «Усім вийти з сутінків!», то ми побачимо їх силу-силенну... Вони поки не виходять на світло і не виймають зброю з піхов. Їм поки не потрібна своя революція, вони і так мають усе.
Колись відомий український психолог Валентина Гурієвська сказала цікаву річ. Корупціонерами стають же не покидьки суспільства, а люди креативні, охочі самореалізуватися, ризикові. І відкрите злодійство, і супутнє йому життя на широку ногу — це демонстрація своєї безстрашності. Американські соціологи Джозеф Гіз і Ендрю Поттер умовно назвали це «капіталізацією крутизни».
Сучасні злодії — чудові організатори та комунікатори, вони вміють себе подати, а тому подобаються журналістам і виборцям. Вони відчувають себе Штірліцем у власній державі. Вони — свого роду еліта, що нагороджує одне одного віртуальними почесними званнями: «За кращий кидок», «За заслуги перед мафією», «Ударник розпилу бюджету 2014 року». Це — люди з раціональним складом розуму, який заміняє їм сумління, мораль і альтруїзм. Саме вони — ті самі прагматики, яких ми чомусь так довго чекали. Бо формула прагматизму, вироблена його теоретиками наприкінці ХІХ століття, звучить приблизно так: «Правильно і виправдано те, що корисно для мене».
Вони завжди виграють там, де грають «за правилами». Або, точніше, за «поняттями». Сакварелідзе, коли вломився в їхні кабінети, порушив не закони України. Він наплював на «поняття»! І це стало для багатьох неприємним відкриттям.
«Правий сектор» у Мукачевому, він теж начебто вчинив сміливо (якщо справді — давайте на секунду в це повіримо — діяв з благих мотивів). Але все, що він накоїв, робив за дуже близькими для злодіїв лекалами: «стрілки», «терки», «пред’яви», «джипи» і «базуки». І жодних несподіванок. А за допомогою гранатометів група Авдишева намагалася розібратися з братами Савлоховими ще в середині 90-х. У центрі Києва. І без всяких АТО.
На будь-яку приватну армію завжди знайдеться інша приватна армія. І в сутичках між ними зазвичай смерть косить рядових бійців (якщо хочете, «бойовиків»), а дону Корлеоне і Щасливчикові Лучано хоч би що. Цю шкуру з гранатомета не проб’єш.
Злодіїв треба змусити вийти з сутінок. Роз’ятрити їхнє сите життя, розлютити, змусити, як кліщів, що вп’ялися в тіло, ворушитися. Позбавити їх головного задоволення і захисту — статусності.
Як? Можливо, надати статусність цінностям, які не можна купити за гроші. Запам’яталася репліка Любомира Гузара у відповідь на «рейтинг найвпливовіших людей України», опублікований в одному з журналів. А на що вони впливають, ці, «впливові», запитував Блаженнійший, — на мораль? На совість? На культуру?
На жаль, лише на фінансові потоки.
Отже, треба зробити так, щоб впливовою вважалася чесність, а не брехня і злодійство. Щоб ознакою крутизни були не заміські замки, а здатність віддати нужденному останнє. Щоб круто було добиратися на роботу до ВР не на представницькому лімузині, а на громадському транспорті. Довести їх до життя підпільного мільйонера Корейко, який ховає свої скарби у валізі. І тоді вони виповзуть.
Рецептів є багато. Наприклад, такий: клятва на Біблії у присутності судді або присяжних. Пам’ятаєте: «Правду, тільки правду і нічого, крім правди»? Майнові декларації, автобіографії, дипломи та докторські ступені — тільки через клятву. Для віруючих виголошення її буде на кшталт катарсису. Для невіруючих — запровадити кримінальну відповідальність за клятвопорушення (років 10 в’язниці). За найменшу брехню під присягою. Таке практикується в Америці. У наших предків у Великому князівстві Литовському за клятвопорушення шляхтича позбавляли титулу, землі, власності, а його дітей — батьківського прізвища. Винного зараховували до класу «лихих людей», забороняли виступати як свідки й укладати договори.
Це змусить злодіїв говорити правду, тобто — вийти на світло.
Є ще одна пропозиція — теж з американського досвіду. Провести законом принцип презумпції винності корупціонера в цивільних процесах. Що це означає? А те, що будь-який громадянин може публічно звинуватити політика чи чиновника в крадіжці, здирстві або кришуванні злочинного бізнесу. І не обвинувач, а обвинувачений повинен шукати аргументи на свій захист — розкривати фінансові документи і зміст переговорів, шукати алібі. У США такими правами володіють незалежні ЗМІ.
Нарешті, третє. У нас уже є реєстр корупціонерів, і це добре. Але потрапляння до реєстру має означати для корупціонера серйозні незручності. Наприклад, обмеження права на недоторканність житла, власності й особи. Тобто «реєстрового корупціонера» може хоч серед білого дня, хоч вночі підняти поліція і допитати. Або влаштувати обшук у квартирі, або без додаткового ордера відстежити всі його фінансові потоки. Хто раз упіймався на корупції, — мусить довічно залишатися під збільшувальним склом суспільства.
І ще одне, можливо, найсуттєвіше: треба викликати злодійський протест запровадженням позамежних покарань.
Один російський психолог вивів «формулу корупційного ризику». Звучить вона так: щоб відвадити чиновника від злодійства, сума річного корупційного доходу (А) повинна бути меншою, ніж сума штрафу (В) або іншого майнового покарання, помножена на ймовірність притягнення його до відповідальності (С). Тобто: А < ВхС.
Переведемо це в наші реалії. Торік, за даними Генпрокуратури, було затримано понад півтори тисячі корупціонерів. Чисельність потенційних учасників корупційних дій (державних і муніципальних службовців) становила в 2014 році приблизно 400 тисяч осіб. Тобто реально система юстиції може покарати лише 0,4% злодійкуватих чиновників на рік.
Далі. Уявімо собі, що за рік чиновник отримав 1 млн. гривень нечесного доходу. У такому випадку, щоб визначити мінімальну суму майнового покарання, треба дохід розділити на ймовірність залучення до відповідальності (В = А:С). Розділивши 1 млн. на 0,004 (що еквівалентно 0,4%), отримаємо ні багато ні мало — 250 млн. гривень штрафу! Ну й такою самою же може бути величина судової застави як альтернативи перебування в СІЗО.
Якщо виходити з того, що за антикорупційним законодавством 700 тис. грн. штрафу в середньому прирівнюється у нас до одного року в’язниці, то, розділивши 250 млн. на 700 тис., з’ясуємо, що, вкравши мільйон, вітчизняний корупціонер повинен сісти на 357 років! Ось! Тільки такий термін, вважає психолог, може налякати чиновного злодія.
І ще про нетрадиційні заходи. Приклад зі злодіями в прокуратурі показав, що пора забути про ввічливість і запобігливість. Війна — це коли супротивника вже не попереджають перед тим, як зустріти вогнем: «Стій, хто йде? Стій, стріляти буду...». Уже напопереджалися. В Криму.
Бити треба на випередження, без прелюдій переводячи гру в міттельшпіль. Забути, що корупція — це «тихий» злочин, без крові та вбивств, і «питання переділу контрабанди, як сказав один закарпатський чиновник, треба вирішувати законним шляхом». Забути про сумніви: а раптом самим закортить «вдатися», і чи не небезпечно спалювати мости? Викинути з голови ненависть виключно до великої накраденої розкоші: маленький, але побудований на вкрадені гроші будиночок — теж злочин.
Рух до Європи породив бунт рабів на сході країни. Боротьба з корупцією неминуче спровокує повстання злодіїв по всій Україні. Жорстоке, з використанням не тільки гранатометів, а й портновських законів, «ватної» протестної демократії, безкоштовних ЗМІ, «беркута», що зачаївся. І тільки тоді ми зрозуміємо, яка величезна армія орків стоїть перед нами, побачимо, як рушать на наші позиції батальйони продажних суддів, що приховують справжні обличчя під плащами-мантіями, прокурорів і міліціонерів з плямами на мундирах, артилерійські розрахунки шахраїв з умовної митниці та податкової, легка піхота клерків міськрад, бронетанкові бригади банківських махінаторів.
Коли це трапиться? Можливо, те, що відбувається в Мукачевому, Одесі, Рівненській області, — це вже початок? А може, це станеться наступного року? Чи готова держава з нашою і Божою допомогою придушити майбутній бунт?
Не знаю. Зрозуміло одне: якщо злодії піднімуться війною на державу, це означає: вони відчули наближення свого кінця.
Спрут виринає з глибин конати.

Євген ЯКУНОВ,
Віктор МІШКОВСЬКИЙ
(«Укрінформ»)

ТИМ ЧАСОМ...

ПЕТРО ПОРОШЕНКО ПІДПИСАВ ПОПРАВКИ ДО ЗАКОНУ ПРО ПРОКУРАТУРУ, ЩО ДОЗВОЛИТЬ ПРОВЕСТИ КАДРОВЕ ОНОВЛЕННЯ

Про це повідомив прес-секретар Глави держави Святослав Цеголко у Facebook. «Президент щойно підписав поправки до закону про прокуратуру — у присутності Віктора Шокіна та Давида Сакварелідзе», — йдеться у його повідомленні.
Варто зазначити, що закон створює нові можливості для очищення прокуратури, дозволить вже днями розпочати конкурс з масштабного кадрового оновлення системи.
«І Шокін, і Сакварелідзе наголосили, що працюють як одна команда. Президент гарантував повну підтримку в реформуванні прокуратури, насамперед, – в її самоочищенні від корупціонерів. Зокрема, за словами Петра Порошенка, гучна справа щодо двох високопосадових працівників прокуратури, розпочата днями, буде обов’язково доведена до кінця», — підсумував С. Цеголко.
Як повідомила прес-служба Глави держави, президент також зазначив, що «нашою спільною роботою розпочинається реформування радянської системи прокуратури». Також він висловив вдячність народним депутатам, які підтримали його.
«Прошу негайно розпочати впровадження цього закону, який дасть можливість сотням працівників ззовні стати прокурорськими працівниками через процедуру відкритого конкурсу і створити соціальні ліфти, які дадуть можливість діючим працівникам прокуратури через конкурсні комісії зайняти місце у прокурорському керівництві», – сказав П. Порошенко.
Крім того, він наголосив, що його позиція, як Глави держави, повністю збігається із позицією Генерального прокурора та його першого заступника щодо нульової толерантності до корупції. Президент заявив про повну підтримку Шокіна та Сакварелідзе.
«Головне, що ви обидва маєте тверду підтримку президента і тверду підтримку суспільства. Оновлена прокуратура – те, що суспільство хоче бачити», – сказав Глава держави. Говорячи про резонансну справу щодо затримання високопосадовців прокуратури, президент заявив: «Ця справа буде доведена до кінця. Це – принципова позиція Генерального прокурора, його заступника, всієї нашої команди», – заявив президент.
Генеральний прокурор Шокін заявив: «Цей закон є першим правовим актом, який дозволить створити дійсно нову прокуратуру». «Буде нова хвиля боротьби з корупцією у прокуратурі, бо очищення прокуратури – вимога сьогодення».
Сакварелідзе висловив вдячність президентові за підтримку нової концепції реформ Прокуратури України. За його словами, вже завтра розпочнеться реорганізація. «Реформу неможливо зупинити, вона отримала підтримку президента, громадськості, Віктора Миколайовича, і ми робитимемо все можливе, щоб система рухалась уперед, очищувалась», – сказав він. Сакварелідзе також зазначив, що позитивним рішенням стало створення спеціального управління з розслідування злочинів, скоєних прокурорами. «Вже є перші результати. Вже наші працівники повірили, що це можливо. Недоторканних немає», – заявив він.
 (УНІАН)

Заступник голови Головного слідчого управління ГПУ Володимир Шапакін і заступник прокурора Київської області Олександр Корнієць, яких зловили на хабарі й у яких під час обшуку було вилучено в цілому близько 500 тисяч доларів, а також коштовності та зброю, досі не звільнені зі своїх посад.
Про це на своїй сторінці в Facebook написав депутат БПП Мустафа Найєм. Він опублікував наказ за підписом заступника Генпрокурора Володимира Гузиря. Шапакіна і Корнійця лише тимчасово відсторонено від виконання обов’язків... зі збереженням «посадового окладу, передбачених надбавок і виплат».
«У наказі в.о. Генпрокурора Володимира Гузиря йдеться, що чиновників відсторонюють тимчасово, за скоєння «ганебного вчинку». Про який саме вчинок йдеться, не уточнюється, але, очевидно, ступінь «ганьби» ще не настільки великий, щоб чиновників звільняти», — написав М. Найєм.

P. S. Як стало відомо, у четвер Генеральний прокурор України Віктор Шокін своїм наказом звільнив з органів прокуратури підозрюваних у хабарництві В. Шапакіна та О. Корнійця.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #29 за 17.07.2015 > Тема "З потоку життя"