"Кримська Свiтлиця" > #27 за 03.07.2015 > Тема "З потоку життя"
#27 за 03.07.2015
ПРО КОЗАК╤В-П╤ДВОДНИК╤В
Нин╕шнього л╕та виповню╓ться 420 рок╕в видатн╕й под╕╖ — першому в св╕тов╕й ╕стор╕╖ застосуванню п╕дводних човн╕в запорозькими козаками. Це сталося п╕д час штурму турецько╖ фортец╕ Синоп у 1595-му. Про цю под╕ю залишив спогади французький монах-╓зу╖т Р. Фурнь╓ п╕сля в╕дв╕дання Константинополя у 1595 роц╕: «Тут мен╕ розпов╕дали зовс╕м незвичайн╕ ╕стор╕╖ про напад п╕вн╕чних слов’ян на турецьк╕ м╕ста й фортец╕. Вони з’являлися неспод╕вано, п╕дн╕малися просто з дна моря ╕ наводили жах на варту ╕ вс╕х берегових жител╕в. Мен╕ й ран╕ше опов╕дали, н╕би слов’янськ╕ во╖ни перепливають море п╕д водою, але я вважав це за вигадку. Тепер же я говорив з тими людьми, як╕ були св╕дками п╕дводних наб╕г╕в слов’ян на турецьк╕ береги». У 1820-му в Париж╕ вийшла книга французького кап╕тана та винах╕дника п╕дводних човн╕в Жака Ф╕л╕па Монжер╕ «Про п╕дводне мореплавання ╕ в╕йну», в як╕й в╕н робить см╕ливу реконструкц╕ю козацького човна. На думку французького винах╕дника, козаки обшивали сво╖ човни ззовн╕ шк╕рою, корпус ╖хн╕й накривали герметичною палубою, а над нею вертикально споруджували шахту, всередин╕ яко╖ перебував козак, який в╕в спостереження за морем ╕ водночас керував човном; шахта одночасно слугувала ╕ для постачання св╕жого пов╕тря всередину човна; човни в п╕дводному положенн╕ рухалися за допомогою весел, причому герметичн╕сть борт╕в у м╕сцях встановлення весел забезпечували шк╕рян╕ манжети. Вперше п╕дводн╕ човни застосували п╕д час гетьманування Федора Полоуса. Тод╕ запорожц╕ невеликими силами досить легко здобули турецьке м╕сто Синоп. Ось як це опису╓ одеський письменник-марин╕ст, морський оф╕цер у в╕дставц╕ Олег Олейников: «Одного похмурого св╕танку турецьк╕ вартов╕ з мур╕в фортец╕ Синоп спок╕йно поглядали на силу-силенну колод, як╕ прибили до берега хвил╕. З того вони не дивувались, адже н╕ч була досить в╕тряна ╕, як на лихо, довга. Як т╕льки почало св╕тати, колоди почали виростати з води, ╕ до берега швидко наближалися човни – не човни, скрин╕ – не скрин╕… В╕дкривали стулки в колодах – ╕ з них виходили запорозьк╕ козаки, як╕ кинулися до в╕дчинено╖ брами м╕ста. Коли турки отямилися, було вже п╕зно. В╕дчайдухи дуже швидко захопили м╕сто. Так уперше укра╖нськ╕ козаки використали п╕д час морського походу п╕дводн╕ човни...». До нас д╕йшли перекази про те, як козаки годинами просиджували п╕д водою, дихаючи через очеретину, могли пропливати к╕лька верст, сховавши голову у перекинуте цеберко. Бували випадки, що козаки перевертали чайки догори дном ╕ в такий спос╕б наближалися до ворога. Пот╕м серед турк╕в ходили легенди про шайтан╕в у шароварах, як╕ з’являлися з сам╕с╕нького дна моря. Недарма ж козак╕в називали «водяниками», говорили, що вони н╕бито зналися з чортом ╕ могли просиджувати годинами у вод╕, що в декого з них ╓ н╕бито риб’яч╕ зябра. ╤ сьогодн╕ традиц╕╖ запорозького козацтва, його в╕двага ╕ винах╕длив╕сть допомагають укра╖нському во╖нству в боротьб╕ з рос╕йськими агресорами. Бо козацькому роду нема переводу.
Серг╕й ГОРИЦВ╤Т м. Одеса
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 03.07.2015 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15520
|