"Кримська Свiтлиця" > #27 за 03.07.2015 > Тема "З потоку життя"
#27 за 03.07.2015
╤ДЕАЛЬНА КОНСТИТУЦ╤Я. НАЦ╤ОНАЛЬНА ЗА ЗМ╤СТОМ ╤ ЦИВ╤Л╤ЗАЦ╤ЙНА ЗА ФОРМОЮ
Основний Закон
Уранц╕ 28 червня 1996 року п╕сля майже 24-годинного зас╕дання Верховна Рада ухвалила Конституц╕ю молодо╖ незалежно╖ Укра╖нсько╖ держави. На п╕дтримку такого р╕шення у сес╕йн╕й зал╕ виступили 315 народних депутат╕в. Протягом 19 рок╕в укра╖нський парламент п’ять раз╕в вносив зм╕ни ╕ доповнення до Основного Закону, проте нараз╕ громадянське сусп╕льство знову поставило перед державою нагальну вимогу про удосконалення положень Конституц╕╖ в╕дпов╕дно до виклик╕в часу. Указом Президента Укра╖ни в╕д 3 березня цього року створено Конституц╕йну ком╕с╕ю на чол╕ з Головою Верховно╖ Ради Володимиром Гройсманом, яка займа╓ться напрацюванням зм╕н до Конституц╕╖ у сфер╕ децентрал╕зац╕╖ влади, пол╕пшення правово╖ системи та системи правосуддя. Поки ком╕с╕я напрацьову╓ пропозиц╕╖, експерти, науковц╕ та громадськ╕сть широко обговорюють можлив╕ зм╕ни до Основного Закону держави, проводять зустр╕ч╕, орган╕зовують м╕жнародн╕ конференц╕╖ та «кругл╕ столи». «Укр╕нформ» з╕брав думки науковц╕в-експерт╕в щодо рол╕ та значення Конституц╕╖ та особливостей конституц╕йного процесу в Укра╖н╕.
Директор ╤нституту держави ╕ права ╕мен╕ В. М. Корецького, академ╕к Юр╕й Шемшученко: — Цими днями ось уже 19 рок╕в посп╕ль Укра╖на в╕дзнача╓ р╕чницю ухвалення Верховною Радою Основного Закону незалежно╖ держави. 19 рок╕в — це ц╕ле покол╕ння; чимало конституц╕й кра╖н-сус╕д╕в, вих╕дц╕в з╕ складу Радянського Союзу, як╕ приймалися разом з нашою Конституц╕╓ю, давно зм╕нен╕, доповнен╕, а то й зам╕нен╕ новими. Скаж╕мо, у Б╕лорус╕, Рос╕╖, Казахстан╕ конституц╕╖ працювали десь 2-3 роки, а наш Основний Закон чинний ╕ нин╕. На мою думку, попри вс╕ вади, на як╕ дуже часто звертають увагу журнал╕сти, Конституц╕я Укра╖ни значною м╕рою забезпечу╓ т╕ функц╕╖, як╕ й ма╓ забезпечувати Основний Закон держави. Напрацювання положень Конституц╕╖ розпочалося ще до оголошення незалежност╕. Основою Конституц╕╖ 1996 року стала Декларац╕я про державний суверен╕тет, проголошена 16 липня 1990 року, тобто 25 рок╕в тому. На той момент Верховна Рада мала 7 проект╕в декларац╕й, в╕дбувалися палк╕ суперечки, адже ще ╕снував Радянський Союз, ╕ р╕зн╕ пол╕тичн╕ сили в╕дстоювали власне бачення предмета ╕ зм╕сту Декларац╕╖. Ухвалення цього ╕сторичного документа дозволило не лише оголосити всьому св╕тов╕ про нам╕ри Укра╖ни здобути незалежн╕сть ╕ державн╕сть, а й давало змогу закр╕пити основи сусп╕льного ладу, форму державного управл╕ння — ун╕тарну республ╕ку, але про ╕нститут президентства в Декларац╕╖ не йшлося. ╤з прийняттям Декларац╕╖ почалося широке застосування поняття «Укра╖на» в оф╕ц╕йних, зокрема, у правових документах; було визнано право Укра╖ни на власн╕ Збройн╕ Сили та проголошено нам╕р стати в майбутньому пост╕йно нейтральною, без’ядерною державою, яка не бере участ╕ у в╕йськових блоках. Мен╕ довелося бути присутн╕м на тому ╕сторичному зас╕данн╕ Верховно╖ Ради, коли приймалася Декларац╕я, ╕ я пам’ятаю пожвавлення як серед депутат╕в, так ╕ серед величезно╖ маси людей, як╕ оточили будинок парламенту. Але, зда╓ться, вс╕╓╖ важливост╕ того ╕сторичного моменту, що докор╕нно зм╕нив життя укра╖нц╕в, н╕хто з них ╕ не уявляв. Сьогодн╕ постала нагальна необх╕дн╕сть прийняття оновлено╖ Конституц╕╖ чи внесення зм╕н ╕ доповнень до чинно╖. По-перше, зм╕н потребу╓ адм╕н╕стративно-територ╕альний устр╕й та повноваження орган╕в м╕сцевого самоврядування. В Укра╖н╕ на сьогодн╕ д╕╓ 11 тисяч територ╕альних громад, але б╕льш╕сть ╕з них ╓, так би мовити, «кволими», процес ╖хнього укрупнення в╕дбува╓ться пов╕льно, не все гаразд ╕ з правовим регулюванням у ц╕й сфер╕, й тут потр╕бно прискорити ухвалення в нов╕й редакц╕╖ закону «Про м╕сцеве самоврядування», а також нових закон╕в про м╕сцев╕ органи виконавчо╖ влади, про адм╕н╕стративно-територ╕альний устр╕й тощо. Сл╕д зазначити, що так╕ кроки мають бути по╓днан╕ з процесом внесення зм╕н ╕ доповнень до Конституц╕╖ Укра╖ни, тобто зд╕йснюватись паралельно. Усе це ╕ ╓ децентрал╕зац╕╓ю, про яку так широко говорять представники центрально╖ влади ╕ влади на м╕сцях, ЗМ╤. П╕д децентрал╕зац╕╓ю зараз розум╕╓ться розмежування завдань ╕ функц╕й в╕дпов╕дних орган╕в, за якого б╕льш╕сть ╕з цих функц╕й переда╓ться з вищого на нижчий р╕вень. ╤деться про зм╕ну само╖ ф╕лософ╕╖ модел╕ д╕яльност╕ м╕сцевого самоврядування в Укра╖н╕. Це дуже важливо. Ще одне питання зм╕н до Конституц╕╖ стосу╓ться удосконалення конституц╕йних засад пол╕пшення якост╕ й ефективност╕ д╕╖ правово╖ системи Укра╖ни. Нагадаю, що перед проголошенням незалежност╕ Укра╖ни д╕яло 26 власних закон╕в ╕ 13 кодекс╕в. Станом на початок цього м╕сяця у нас д╕╓ понад 5700 закон╕в ╕ майже 80 тисяч акт╕в Каб╕нету М╕н╕стр╕в, м╕н╕стерств ╕ в╕домств, ╕з них б╕льше 27 тисяч урядових постанов, а також понад 1 тисяча ратиф╕кованих м╕жнародних договор╕в. За к╕льк╕сними показниками ми об╕йшли чимало кра╖н, зокрема й ╓вропейських, але в литаври бити зарано. Наше законодавство не ╓ як╕сним, а отже, ╕ достатньо ефективним. ╤з ухвалених закон╕в до 70% ╓ закони про внесення зм╕н до вже чинних. У контекст╕ оновлення Основного Закону держави заслугову╓ на увагу ╕ проблема забезпечення та реал╕зац╕╖ чинного законодавства, що значною м╕рою пов’язане з удосконаленням конституц╕йно-правового статусу судово╖ г╕лки влади. ╤дея внесення зм╕н поляга╓ в тому, щоб зробити нашу Конституц╕ю д╕йсно нац╕ональною за зм╕стом ╕ цив╕л╕зац╕йною за формою, над╕йним гарантом державного суверен╕тету, територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕, забезпечення прав ╕ свобод громадян Укра╖ни. Спод╕ваюсь, так воно ╕ буде!
В╕це-президент НАН Укра╖ни, академ╕к Серг╕й Пирожков: — Для кожно╖ держави Конституц╕я в╕д╕гра╓ основоположну роль в ╖╖ уклад╕, форм╕ управл╕ння, вза╓минах з громадянським сусп╕льством тощо. Хот╕в би нагадати, що в Укра╖н╕ понад 300 рок╕в тому була прийнята Конституц╕я В╕йська Запорозького, яка отримала назву «Конституц╕я Пилипа Орлика». Пилип Орлик проголосив цю Конституц╕ю 1710 року на територ╕╖ Республ╕ки Молдова у м╕ст╕ Бендери, у фортец╕, яку побудували представники Османсько╖ ╕мпер╕╖. Дал╕ були стол╕ття бездержавност╕, ╕ лише 28 червня 1996 року молода незалежна Укра╖нська держава отримала св╕й Основний Закон, за яким ми живемо й сьогодн╕. Конституц╕я на той момент була певним компром╕сом м╕ж тод╕шн╕ми пол╕тичними силами, тому з часом виявилася певна недосконал╕сть ╖╖ норм ╕ положень. У цьому контекст╕ варто п╕дкреслити, що, незважаючи на вс╕ огр╕хи, Конституц╕я на найвищому р╕вн╕ закр╕пила положення про те, що людина ╓ найвищою соц╕альною ц╕нн╕стю ╕ над╕лила ╖╖ широкими правами та свободами. Конституц╕я проголосила Укра╖ну соц╕альною, демократичною ╕ правовою державою, у н╕й знайшли в╕дображення принципи побудови та орган╕зац╕╖ державно╖ влади в наш╕й кра╖н╕. Сьогодн╕ вся громадськ╕сть визна╓ необх╕дн╕сть системного вдосконалення чинно╖ Конституц╕╖, тому повноваження й обов’язки з реал╕зац╕╖ цього процесу були покладен╕ президентом на нещодавно створену Конституц╕йну ком╕с╕ю. Нараз╕ робота ком╕с╕╖ сконцентрована на напрацюванн╕ трьох основних блок╕в зм╕н до Конституц╕╖, а це: децентрал╕зац╕я державного управл╕ння та створення ефективно╖ державно╖ влади й м╕сцевого самоврядування; права ╕ свободи людини, а також реформування системи правосуддя. Спод╕ваюсь, уже незабаром напрацьован╕ зм╕ни не лише презентують сусп╕льству, а й п╕дтримають у парламент╕ та запровадять у життя.
Голова Конституц╕йного Суду Укра╖ни, академ╕к Юр╕й Баул╕н: — В ╕деал╕ нам би вс╕м хот╕лося, щоб Конституц╕я працювала стаб╕льно протягом багатьох рок╕в ╕ лише ╕нколи, виключно за форс-мажорних обставин, виникала необх╕дн╕сть в ╖╖ уточненн╕ та вдосконаленн╕. Под╕╖ Революц╕╖ г╕дност╕ багато що зм╕нили в нашому житт╕, у тому числ╕ й показали, що Конституц╕я 1996 року — це Конституц╕я б╕льше для держави, н╕ж для сусп╕льства, а я так розум╕ю, що Конституц╕я повинна, перш за все, забезпечувати свободу, ринок, демократ╕ю, верховенство права та базу для розвитку творчих зд╕бностей людини — це ╕ ╓ ╖╖ першочергове призначення. Переконаний, дечого нин╕шн╕й Конституц╕╖ таки не вистача╓. Завдання, яке нараз╕ поставлене сусп╕льством, поляга╓ в тому, щоб дати можлив╕сть громадам мати не т╕льки право, а й спроможн╕сть вир╕шувати питання м╕сцевого значення. Окремо сто╖ть проблема удосконалення роботи Конституц╕йного Суду. Це — ун╕кальний орган, який ╓ ╓диним органом конституц╕йно╖ юрисдикц╕╖ в Укра╖н╕, ╕, безумовно, майже 20-р╕чний досв╕д роботи св╕дчить, що ╕ робота Конституц╕йного Суду — як формування складу, так ╕ визначення повноважень, порядку конституц╕йного судочинства — п╕дляга╓ подальшому удосконаленню. Не виключаю, що на якомусь етап╕ може бути порушено питання про прийняття ново╖ Конституц╕╖ Укра╖ни на референдум╕, але це питання пол╕тично╖ вол╕ парламенту та й усього укра╖нського народу. Нараз╕ на порядку денному — зм╕ни до Основного Закону, а як воно дал╕ буде, життя покаже!
Олена ЛИТВИНЕНКО
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 03.07.2015 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15505
|