Версiя для друку Обговорити в форумi

Пізнати історію України через її музичну спадщину або через історію відкрити багатий світ української музики – і те, й інше наважився зробити італійський музикознавець польського походження Кшиштоф Вєрніцький, котрий живе у Римі. Він став автором унікальної аудіокниги під назвою «Музична подорож Україною». На диску тривалістю майже 11 годин зібрані твори, які відображають основні віхи розвитку музично-пісенного мистецтва та коментарі про історію й маловідомі зв’язки України з європейською культурою.
Український гопак – це далеко не вся Україна... Так провокативно починає свою музичну подорож Україною Кшиштоф Вєрніцький. Він наголошує, що образ «українця-шароварника» нав’язувався іноземцям у радянські часи, а насправді народ хоче почуватися «повноправною незалежною нацією із фольклором на другому плані».
«На початку я трохи соромився. Та як це я беруся розповідати українцям про їхню музику? Це дуже сміливий крок, бо хтось може дорікнути, що іноземець хоче нас навчати, якою є наша музика. Але в Академії наук мені сказали, що подібної праці в Україні ніколи не було створено. Адже це є розповідь про музику не в науковому, а в розмовному стилі. Я запрошую слухача до розмови: «Сідаймо, і я розкажу тобі, що таке українська музика», — говорить музикознавець.

«У сусіда хата біла» в обробці Моцарта
На сьогодні Кшиштофа Вєрніцького вважають найбільш компетентним у Європі знавцем історії українського музичного мистецтва. Його затишна римська квартира – ніби музей-скарбниця музики. Численні старі платівки і сучасні диски, музичні енциклопедії та альбоми про народні інструменти – скільки їх, Кшиштоф Вєрніцький і сам не може сказати. Не чекаючи запитань, згадує про діяльність у Львові Франца Ксавера Моцарта, сина великого Вольфганга Амадея Моцарта.
«Коли пан Франц Ксавер Моцарт вирішив повернутися до Відня після 18 років життя в Україні, він написав для фортепіано варіації на тему «Рутено». Йдеться про народну українську пісню «У сусіда хата біла». Тож він чув цю пісню і написав мелодію для фортепіано. Це — один із найкращих зразків музики для фортепіано!» — розповідає дослідник Вєрніцький.

Музика України у євроконтексті
Уродженець Варшави, він понад 40 років мешкає у Римі, де в університеті Tor Vergata викладав російську мову. Кшиштоф Вєрніцький досконало володіє шістьма мовами. Окрім філології, він завжди цікавився музикою, не будучи при цьому професійним музикантом. Тривалий час вів музичні програми італійською та німецькою мовами на відомих радіостанціях у Римі та Кельні. Автор монографій з історії музики Вєрніцький також випустив аудіокниги про музику окремих народів.
Після проголошення незалежності України Кшиштоф Вєрніцький почав робити радіопередачі про її музику. Від 1993 року він регулярно відвідував Київ та Львів, де збирав матеріал для своїх програм. Спочатку з’явилися аудіозбірки про українську музику німецькою та польською мовами. І нинішня аудіокнига українською є, власне, найповнішим зібранням його досліджень.
«Працюючи над аудіокнигою, я собі поставив завдання — представити Україну в європейському контексті. Україна — це держава, яка повноцінно належить Європі. Це абсолютно не російська провінція, а країна, що існує окремо, і її культурне надбання є частиною світової культури», — наголошує дослідник Кшиштоф Вєрніцький.
Серед 60 аудіотреків є історія про Бетховена й Україну, про Дмитра Бортнянського і його італійську школу, про «Празьку школу української музики» та Миколу Колессу... Завершується аудіозбірка розповіддю про музику Помаранчевої революції і про нову рок- і поп-музику в Україні та фестиваль «Червона рута».
Щоправда, фінальний акорд музичної подорожі автор присвячує останнім подіям в Україні. Він шкодує, що до збірки потрапив не увесь матеріал про музичний доробок народу, «в історії якого було більше хмар, ніж сонця, а майбутні перспективи, на жаль, не до кінця виразні». Тому старою піснею «Пийте браття, попийте» Кшиштоф Вєрніцький запрошує слухача підняти келихи за успіх України.

Наталка КУДРИК
http://www.radiosvoboda.org

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #26 за 26.06.2015 > Тема "Душі криниця"