"Кримська Свiтлиця" > #26 за 26.06.2015 > Тема "Резонанс"
#26 за 26.06.2015
Л╤Н╤Я ГАРЯЧА, АЖ ШКВАРЧИТЬ...
Недавно з уст одного ╕з сп╕взасновник╕в «Кримсько╖ св╕тлиц╕» прозвучало звинувачення, що газета п╕сля перере╓страц╕╖ з м╕н╕стерством стала залежною ╕ мусила «толерувати» кримську владу. Ось фрагмент публ╕кац╕╖ Т. Соловей за 2013 р╕к — так, «толерували» ми владу, аж шкварчало!
Дедал╕ кримське телебачення ста╓ менш ц╕кавим, а головне, — менш корисним. Окр╕м регулярних передач, присвячених рейдам, спрямованим проти стих╕йних торг╕вц╕в (ну ╕ що, якщо продукт дешевший ╕ часто-густо з присадибно╖ д╕лянки, все одно не торгуйте, бо це не естетично), та проблемам з дорогами, ми знайомимося з роботою кримсько╖ влади, яка де╕нде пода╓ться як ╕ насправд╕ конструктивна ╕ спрямована на пол╕пшення життя кримчан. К╕лька раз╕в посп╕ль я переглядала передачу, яка розпов╕дала про роботу «гарячо╖ л╕н╕╖» Анатол╕я Могильова. «Ось в╕н, ╕ насправд╕ оперативний безкомпром╕сний зв’язок з народом, перша ласт╕вка сп╕впрац╕ ╕ порозум╕ння», — так мен╕ думалося, попри сиве волосся все ще на╖вн╕й, що наближалася до берега бурхливого океану життя на паперовому човн╕ сво╓╖ над╕╖. Бачу на телеекран╕, як сидить багато молодих ж╕нок у велик╕й к╕мнат╕ Ради м╕н╕стр╕в, вони приймають дзв╕нки, найболюч╕ш╕ сигнали п╕д в╕дпов╕дальн╕сть самого голови Ради м╕н╕стр╕в Анатол╕я Могильова, це вже не просто як╕сь передвиборн╕ пустощ╕. Якось, не ради експерименту, а в╕д безвиход╕, я теж набрала телефон гарячо╖ л╕н╕╖: 0800505525. А в голов╕ вже ро╖лися сво╖ журнал╕стськ╕ плани: посп╕лкуватися з людьми, як╕, перебуваючи на цьому телефон╕, краще за ╕нших знають проблеми с╕мферопольц╕в, дов╕датися, як╕ болюч╕ питання вже вир╕шено, бо хороший почин не можна замовчувати, лише тод╕ його п╕дхоплюють й ╕нш╕, адже людин╕ притаманно прагнути робити добро, ╕ нехай вона усв╕домлю╓: ╖╖ побачили, почули, а д╕╖ г╕дно оц╕нили. Моя проблема стосу╓ться балонного газу. Колись його можна було замовити практично щодня й одержати наступного ранку. Нав╕ть у суботу. Бо це — не розк╕ш, просто можлив╕сть приготувати гарячий об╕д, як у будь-як╕й ╖дальн╕. За радянських час╕в балон взагал╕ коштував 2 крб. 90 коп., ╕ ми замовляли газ кожн╕ три тижн╕, бо ╕ воду гр╕ли для р╕зних потреб у необх╕дн╕й к╕лькост╕. Трохи б╕льше року тому балон подорожчав у 100 раз╕в ╕ вже коштував 300 грн. Це — б╕льш як третина пенс╕╖ мо╓╖ матер╕. Але його треба було ще здобути. Чекати довелося з початку грудня ╕ до середини с╕чня. «Телефонуйте в понед╕лок, телефонуйте за тиждень, був, але розвезли тим, хто чекав ще довше», — в╕дпов╕дали по телефону... З того дня минуло б╕льше м╕сяця, а можливо, ╕ вс╕ два. У в╕дпов╕дь радили телефонувати наступного понед╕лка чи у четвер або п’ятницю. Окр╕м традиц╕йного «газу нема╓», чула: «Повезли в С╕мферопольський район», «на гору», «вас у цьому списку нема╓», «залишилося дв╕ машини, вам все одно не вистачить»... Ось вам ╕ «гаряча» л╕н╕я. А розум╕╓мо ми це слово як щось пов’язане з терм╕новою нев╕дкладною допомогою, коли не треба чекати тижнями ╕ м╕сяцями, бо охолоне. А на н╕й, «гаряч╕й», ╕ сьогодн╕ нав╕ть чайника не з╕гр╕╓ш. То чи не досить обманювати людей, вабити ╖х р╕зноман╕тними «соц╕альними картами», реальна вигода в╕д яких — 3 коп╕йки, а тепер чула ще й про «соц╕альн╕ пакети», чи варто було п╕вроку «сп╕вати» про здешевлення л╕к╕в в╕д г╕пертон╕╖, якщо реально ц╕ни на них чи не щодня зростають, а т╕, що були дешевшими, як «Атенол-Н», просто зникли з полиць? Запевняю в цьому як реальний багатор╕чний споживач цих препарат╕в, а не «прихований ворог». А ще ми з мат╕р’ю вже р╕к як оформили належн╕ документи на одержання «юл╕но-кол╕но╖» тисяч╕. Дума╓те, одержали? Ц╕ витрати не закладалися нав╕ть в бюджет. А ск╕льки точилося розмов, якою соковитою була реклама! Майже як тод╕, коли пан Маврод╕ рекламував сво╓ «МММ». ╤ нев╕домо, чого реально вартуватиме ця сума, котру одержать х╕ба що наш╕ нащадки, в╕рн╕ше, вже п╕всуми, як це передбачено законом? У часи мого дитинства слова «брехня», «брехун» вважалися брутальною лайкою, а ще ран╕ше за них викликали на дуель. Тож мен╕ частенько згаду╓ться один ╕з заголовк╕в в «Крымской правде», а саме — перефразована назва твору Сел╕нджера, ╕ звучало це зам╕сть «Над пропастью, во ржи» — «Над пропастью, во лжи». То що нам, в╕рн╕ше, вам, шановн╕ керманич╕, заважа╓ в╕дступити в╕д ц╕╓╖ пр╕рви, повернути людям хоча б м╕н╕мум дов╕ри ╕ жити якщо не по-Божому (ви ж тепер вс╕ у нас — в╕руюч╕), то хоча б ╕нод╕ згадуючи так╕ слова, як сов╕сть ╕ честь? ╤ дуже хочеться правди. Нав╕ть г╕рка, вона краща за хитромудр╕ вихиляси.
«КС» № 40 за 4 жовтня 2013 року
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 26.06.2015 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15475
|