Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 26.06.2015 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#26 за 26.06.2015
ПУТ╤Н ХОЧЕ, АБИ ВИ БУЛИ У ТАК╤Й САМ╤Й ДЕПРЕС╤╥, ЯК РОС╤Я

Борис Райтшустер — н╕мецький журнал╕ст, який очолю╓ московське бюро н╕мецького журналу «Фокус», володар журнал╕стських прем╕й ╕ медал╕ Теодора Хойса, в╕домий як експерт
з питань Рос╕╖ ╕ пострадянського простору. В╕н, добре знаючи нин╕шню ситуац╕ю в Укра╖н╕, зокрема на Донбас╕, намага╓ться донести сп╕вв╕тчизникам, як╕ звикли жити «на сво╓му щасливому остров╕» ╕ все ще не розум╕ють загрози агрес╕╖ з боку Кремля, що Пут╕н
вже давно гра╓ «в Чапа╓ва». Про це кореспондент «Укр╕нформу» поговорив з Борисом на недавн╕й зустр╕ч╕ у Львов╕.

— Борисе, як у Н╕меччин╕ сприймають ситуац╕ю на Донбас╕? Чи розум╕ють н╕мц╕, що в╕дбува╓ться?
— Коли я виступаю там, де була НДР, люди ус╕ розум╕ють, а коли у Зах╕дн╕й Н╕меччин╕, — вони не розум╕ють, говорять, що я розпов╕даю ╖м казку, що так не може бути. Вони говорять: ось у нас тут ╓ промова Пут╕на, в╕н ╕нше говорить... А я ╖м в╕дпов╕даю — ви гра╓те в шахи, ви розрахову╓те три ходи вперед, а Пут╕н «у Чапа╓ва» гра╓. Коли ви подума╓те, як в╕дпов╕сти, в╕н уже королевою вас по голов╕ ударить... Сприйняття фантастичне. Коли я показував ф╕льм про нин╕шню жахливу рос╕йську пропаганду, н╕мц╕ мен╕ пот╕м докоряли, що я — страшний зах╕дний пропагандист, американський, тому що я показую антирос╕йське... Вони не в╕рять. ╤ для них не рос╕йська пропаганда погана, це я поганий, що ╖м таке показую. Н╕чого не бачать, заплющують оч╕... На╖вн╕. Для них Пут╕н не може бути поганим... Розум╕╓те, ми наст╕льки вже довго живемо на сво╓му остров╕ щасливому, й ╕ншим ми його уявити не можемо. ╤ це вкрай небезпечно.
— Наск╕льки н╕мц╕ у в╕дсотковому в╕дношенн╕ схильн╕ до тако╖ думки? Чи розум╕ють, що на Донбас прийшла в╕йськова рос╕йська агрес╕я ╕ чи розум╕ють роль Пут╕на у цьому?
— Це дуже важко оц╕нити, я т╕льки свою суто власну думку висловлю. Думаю, ел╕ти так зван╕, пол╕тики, представники преси, ╖х 70-80%, не розум╕ють, ╕ т╕льки 20-30% — розум╕ють ситуац╕ю. Громадськ╕сть, думаю, — там все-таки, напевно, б╕льш як половина, хай ╕ не дуже св╕домо, але на р╕вн╕ загального сприйняття ╕ здорового глузду розум╕ють, що щось не те з цим чолов’ягою. Вони б╕льше розум╕ють, я глибоко упевнений, тому що тут нема╓ чинника п╕дкупност╕, чинника власницьких ╕нтерес╕в. Попри те, що ЗМ╤ багато в чому спотворюють картину, б╕льш╕сть громадськост╕ все-таки розум╕ють. ╤ за опитуваннями це п╕дтверджу╓ться. Залежно в╕д того, чи ставити питання руба, 60-70% висловлюються досить критично про Пут╕на, вважають, що в╕н винен у ситуац╕╖ на Донбас╕. Але це не означа╓, що вони розум╕ють, наск╕льки глибоко усе зайшло. Тобто якщо ви зараз запита╓те: це — локальний конфл╕кт в Укра╖н╕ або це — виклик ус╕й ╢вроп╕, ус╕й ╓вропейськ╕й систем╕, — я думаю, що 95% н╕мц╕в вам скажуть, що це щось у сус╕д╕в, м╕ж ними, локальне.
— Можливо, у н╕мц╕в залишилася якась ╕сторична пам’ять, що СРСР брав участь у зв╕льненн╕ кра╖ни в╕д фашизму, ╕ вони не в╕рять в агрес╕ю з боку Рос╕╖?
— Рос╕я цим прекрасно користу╓ться ╕ гра╓. Я вважаю, що абсурд говорити про зв╕льнення, коли одна диктатура перемага╓ ╕ншу й одна диктатура зам╕ню╓ться ╕ншою. Ми з колегами саме про це говорили, що у нас багато ЗМ╤ мають дуже сильн╕ л╕в╕ тенденц╕╖ ╕ для них це визнання, що Стал╕н-диктатор був не кращий за Г╕тлера, — не прийнятне. Адже тод╕ н╕би уся ╖хня житт╓ва позиц╕я рухне, ╕ вони цього визнання сильно уникають. Тому у сусп╕льств╕, так, ╓ стереотип, що Стал╕н перем╕г фашизм, ╕ ще дуже сильне почуття, що ми перед рос╕янами винн╕. ╤ на цьому рос╕йська пропаганда гра╓ просто в╕ртуозно. При цьому ви н╕коли не почу╓те, що ми винн╕ перед б╕лорусами, перед укра╖нцями, але ми завжди винн╕ перед рос╕янами. Хоча це — абсурдне спотворення, жертвами були й ╕нш╕ народи. ╤ до Н╕меччини це ще не д╕йшло, все ще вважа╓ться, що Стал╕н був жертвою. А Стал╕н не був. В╕н св╕й народ у жертву прин╕с, Укра╖ну теж, ╕ пут╕нська пропаганда в╕ртуозно гра╓ на цьому усьому. Недаремно платяться м╕льйони п╕ар-агентствам, як╕ точно знають, як н╕мц╕в узяти, так би мовити...
— Як ви оц╕ню╓те роль канцлера Ангели Меркель у розум╕нн╕ ситуац╕╖?
— Меркель, звичайно, тут вдалий вар╕ант: вона з колишньо╖ НДР, дуже добре розум╕╓ психолог╕ю Пут╕на. Я упевнений, що зах╕дн╕ пол╕тики просто не можуть багато що уявити, тому що це виходить за рамки ╖хнього сприйняття, ╖хньо╖ св╕домост╕. Вони просто дуже дов╕рлив╕, твердять: «Пут╕н же в М╕нську говорив... в╕н же п╕дписав... у закон╕ написано». Це як к╕шка з собакою — одна нявка╓, ╕нший гавка╓, ╕ вони не зрозум╕ють одне одного. А Меркель розум╕╓ мову Пут╕на, розум╕╓, як в╕н дума╓, вона проникливо дивиться кр╕зь цю потьомк╕нську кул╕су. ╤ в цьому ╖╖ козир. Погано те, що Меркель з тих пол╕тик╕в, хто дуже нер╕шучий, хто дуже не любить як╕сь кроки робити, вона дуже стримана, скута. ╤ у не╖, по-мо╓му, лейтмотив: краще взагал╕ не рухатися, н╕ж рухатися у неправильному напрямку. Ось така дво╖ст╕сть: дуже добре, що вона розум╕╓ усе, але шкода, що вона не любить бути посл╕довною. Але якщо уявити, що Шредер (Герхард Шредер — колишн╕й канцлер ФРН — авт.) ╕ не розум╕╓, ╕ не посл╕довний, ╕ якби в╕н був канцлером, в╕н би, напевно, був головним прапороносцем Пут╕на. Це страшно нав╕ть соб╕ уявити...
— Тобто простим н╕мцям варто дов╕ряти думц╕ Меркель сьогодн╕?
— Обов’язково. У план╕ зовн╕шньо╖ пол╕тики ╕ ставлення до Рос╕╖ — абсолютно, звичайно.
— Скаж╕ть, будь ласка, а на простому р╕вн╕ н╕мець в╕др╕зня╓ Укра╖ну в╕д Рос╕╖? Для нього ╓ р╕зниця?
— Рядовому н╕мцю, думаю, з цим важко. В╕н дума╓, що це — як у Н╕меччин╕ Бавар╕я. Дума╓, що щось було Рос╕╓ю, а пот╕м прийшов Горбачов, перебудова, ╕ насправд╕ це — рос╕яни, але тепер вони в╕докремилися. Тобто укра╖нську ╕стор╕ю дуже мало знають. ╤ те ж саме серед журнал╕ст╕в. Тому ╕нод╕, нав╕ть не пов╕рите, як╕ дурниц╕ можна читати в наших ЗМ╤, ╕ це незнання — основа для неправильного розум╕ння питання... Я б сказав тим, хто пише про Рос╕ю: давайте, дв╕ години читайте коротку ╕стор╕ю Укра╖ни, аби щось знати, ╕ тод╕ багато що з цих дурниць, з цих м╕ф╕в у рос╕йськ╕й пропаганд╕ само собою розв╕╓ться. Звичайно, вони не розум╕ють, що таке козак, що таке гетьман, що ╕ як було, не кажучи вже про так╕ тонкощ╕, що у вас в Укра╖н╕ було м╕ське право за Магдебурзьким принципом у той час, як у Рос╕╖ — кр╕пацтво. Вони не знають, що половина Укра╖ни була п╕д Польщею, мала зовс╕м ╕нший розвиток, ╕нш╕ ╓вропейськ╕ ц╕нност╕, що було католицтво у той час, як Рос╕я була п╕д татаро-монгольським ярмом. Тобто це вже так╕ тонкощ╕, що...
— Це заважа╓ у розум╕нн╕ ситуац╕╖...
— Абсолютно! Якщо подивитися, як Сх╕дна Укра╖на завжди чинила оп╕р, ╕ як вона була невдоволена, перебуваючи п╕д рос╕йською владою... ╤ зараз думати, що вони рвуться ус╕ма силами туди... Якщо ти тр╕шки зна╓ш ╕стор╕ю, то розум╕╓ш, що це так само, як говорити, що австр╕йц╕ ус╕ хочуть стати пруссаками...
— Зрозум╕ло, Борисе, що ╓диних рецепт╕в нема╓, але все-таки що в так╕й ситуац╕╖ робити Укра╖н╕?
— Ваша ╕нформац╕йна пол╕тика мен╕ не дуже подоба╓ться. Дуже багато ╕нформац╕йного шуму, це як п’яна муха. Багато шуму ╕ не видно вектора.
— Нема╓ державно╖ ╕нформпол╕тики?
— Так-так. Ось, слава Богу, хоч ╕стор╕ю з цими ГРУшниками висв╕тлили ╕нформац╕йно. Але де ви р╕к були? Чому не доносите ╕нформац╕ю? Адже у вас же розв╕дка ╓, ну, давайте вже якусь документац╕ю, що ось танк такий-то, ось там така модиф╕кац╕я, там гармата ось так ось сто╖ть... тобто ваш╕ докази присутност╕ рос╕йських в╕йськових на Донбас╕.
— Конкретика ма╓ бути...
— Саме конкретика. Коли я н╕мцям розпов╕даю, що там, на сход╕ Укра╖ни, рос╕йськ╕ в╕йська, вони говорять, — а як ви доведете? ╤ я, може, у ваших 1500 всяких прес-рел╕зах, як╕ отримую, може, п╕д номером 938 щось ╕ виявлю... А так — усе занадто безладно. Т╕ ресурси, як╕ у вас ╓, занадто невпорядковано, по-мо╓му, працюють.
— На в╕дм╕ну в╕д Рос╕╖...
— Так. У Рос╕╖ сво╖ головн╕ вектори вони знають: укра╖нц╕ — фашисти ╕ Майдан куплений США. ╤ це повторю╓ться 100 раз╕в, а у вас...
— Ну, що взагал╕ ╕нформац╕йно╖ пол╕тики, особливо зовн╕шнього вектора, розрахованого на рядового зах╕дного читача ╕ глядача, по-вашому, нема╓?
— Звичайно, його нема╓. Тим б╕льше, ви сам╕ не назива╓те це в╕йною, а назива╓те антитерористичною операц╕╓ю. Адже якщо тероризм, то одразу й сприйняття ╕нше! Якщо тероризм, то при чому тут Пут╕н? Чи сепаратисти. Я не розум╕ю, коли чую, що у вас сепаратисти, а не рос╕йськ╕ в╕йська п╕д прикриттям, не замаскован╕ рос╕яни. Окупант╕в потр╕бно називати так, як ╓. Але цього не робиться.
╤, звичайно, дуже ляка╓, що зараз в╕дбува╓ться наступ на свободу ЗМ╤. Це не патр╕отично, не можна критикувати, я вважаю, навпаки, це на руку Пут╕ну. Якщо тут, в Укра╖н╕, перестануть владу критикувати, то усе зовс╕м до б╕сово╖ матер╕ зруйну╓ться.
╤ мен╕ тр╕шки зда╓ться, виника╓ така п╕дозра, що все-таки зараз спостер╕га╓ться в╕дх╕д в╕д ╕дей Майдану. Слава Богу, тотал╕таризму нема╓. Але й повернення ╓ багато в чому, з одного боку, до корупц╕йних схем, з ╕ншого боку, — велика в╕рог╕дн╕сть, що ви повторю╓те помилки ╓льцинського пер╕оду ╕ Саакашв╕л╕. Це такий неол╕берал╕зм, ц╕ «гарвардськ╕ хлопчики», як╕ одн╕ м╕льйонери... Вони тут вир╕шують, як народу жити, говорять, що зб╕льшать макроеконом╕чн╕ показники, а народ у цей час дедал╕ б╕дн╕ша╓ ╕ б╕дн╕ша╓...
Робиться багато помилок. Але при цьому на захист вашо╖ влади можна сказати, що в╕йна ╓ в╕йна ╕, звичайно, в ц╕й ситуац╕╖ не можна такими м╕рками м╕ряти, як у мирний час. Якщо частина кра╖ни перебува╓ п╕д обстр╕лом, тоб╕ вже не до реформ, ╕ ти не можеш застосувати усю свою силу.
— Говорять, що у н╕мц╕в п╕сля Друго╖ св╕тово╖ в╕йни ╓ щеплення в╕д шов╕н╕зму. Чи згодн╕ ви з цим?
— Так, це ╓. Але, на жаль, це не ус╕ розум╕ють. ╤ коли, наприклад, ваш президент на нашому телебаченн╕ говорить про боротьбу до останньо╖ крапл╕ кров╕, н╕мц╕в це дуже насторожу╓. Тобто тут потр╕бно враховувати ц╕ особливост╕. ╤ гасла «Слава Укра╖н╕!» ╕ «Героям слава!» н╕мц╕в лякають.
— Чи можливо, щоб таке щеплення отримала Рос╕я?
— Аби щепитися, треба спочатку хворобу подолати. Коли у вас вже на повну прогресу╓ хвороба, жоден л╕кар не може щеплення робити, потр╕бно спочатку вил╕куватися, а там вже ╕нша стад╕я зараз, на жаль. Тобто час щеплення упущено, тому що сусп╕льство вже важко захвор╕ло, його вже лихоманить, а у момент апогею хвороби н╕хто не може робити щеплення. ╢ над╕я, що сусп╕льство пот╕м каятиметься, але, як ╕стор╕я показу╓, зазвичай для цього потр╕бн╕ катастрофи.
— На вашу думку, ╓ над╕я сьогодн╕ в Укра╖ни вистояти?
— Над╕я дуже велика. У пострадянському простор╕, зрозум╕ло, швидких зм╕н не буде, люди одн╕ ╕ т╕ сам╕, але уся над╕я на те, що вони вже можуть в╕дстоювати сво╖ права. Вони один раз вийшли на вулицю, але були кинут╕, проте вони ╕ другий раз вийшли. Хоча я вже боявся, що вони у таку ж пол╕тичну депрес╕ю потраплять, як у Рос╕╖. ╤ ще над╕я ╓, що народ тут ╕нший, що вони не як кр╕паки, що люди все-таки зрозум╕ли, що в╕д них щось залежить, ╕ в цьому вони розум╕ють нав╕ть б╕льше, н╕ж н╕мц╕. Поки у людей ╓ бажання в╕дстоювати сво╖ права, ╕ якщо цього ресурсу вистачить, то у вас з часом буде велике майбутн╓. Тому що ви сам╕ свою свободу ╕ свою демократ╕ю завоювали. Нам-то ╖╖ подарували американц╕, англ╕йц╕ й французи, тому ми ╖╖ не ц╕ну╓мо так, як належить. Але якщо ви дал╕ п╕дете цим шляхом, то за вас зовс╕м не страшно.
Звичайно, ╓ небезпека, що люди потраплять у депрес╕ю. Тут потр╕бно ус╕ма силами боротися, щоб до цього не д╕йшло.
— Тобто внутр╕шн╕й ворог виявиться сильн╕шим за зовн╕шнього...
— Так-так. Саме цього потр╕бно боятися б╕льше, н╕ж Пут╕на. Тому що це те, чого Пут╕н хоче найб╕льше. В╕н хоче, щоб ви були в так╕й же депрес╕╖, щоб Укра╖на показала, що люди н╕чого не вир╕шують, що серед пол╕тик╕в пану╓ зло, крад╕йство, тиск на простих людей... ╤ цей головний фронт — внутр╕шн╕й фронт.
Ви ма╓те пам’ятати: т╕льки той народ живе г╕дно, який виходить ╕ бореться за сво╓ г╕дне життя.

Олена КОЛГУШЕВА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 26.06.2015 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15464

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков