Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4456)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4134)
Українці мої... (1667)
Резонанс (2128)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1064)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (331)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (210)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 26.06.2015 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#26 за 26.06.2015
«КОЛИ ПРОЧИТАВ ТЕ ВСЕ, В ДУШ╤ БУВ ПРОСТО ВИБУХ...»

Шановн╕ читач╕! В одному з чергових «м╕нкультурних» коментар╕в стосовно дол╕ «Кримсько╖ св╕тлиц╕» на сайт╕ «Телекритики» (http://www.telekritika.ua/rinok/2015-06-24/108595) заступником м╕н╕стра культури Р. Каранд╓╓вим вчергове заявлено, що «М╕нкульт зв╕льня╓ головного редактора «Кримсько╖ св╕тлиц╕» та переводить редакц╕ю до Ки╓ва». Ним також пов╕домлено, що М╕н╕стерство культури Укра╖ни не продовжило контракт генеральному директору Нац╕онального газетно-журнального видавництва Роману Ратушному, за чийого кер╕вництва й склалася ця абсурдна ситуац╕я з газетою.
Оск╕льки жодних оф╕ц╕йних документ╕в, як╕ б п╕дтверджували слова заступника м╕н╕стра, електронна пошта до С╕мферополя поки що не донесла, знекровлений, фактично, вже 5-м╕сячним зарплатним голодомором колектив «св╕тличан» продовжу╓ працювати, хоча цей номер, справд╕, може бути останн╕м. На адресу редакц╕╖ продовжують надходити листи на п╕дтримку газети ╕ звернення до влади, як╕ ми ще встига╓мо опубл╕кувати...

М╕н╕стру культури Укра╖ни
Кириленку В. А.
Коп╕я — Президенту Укра╖ни
Порошенку П. О.

Пане м╕н╕стре, змусило мене ╕нтерв’ю вашого заступника Р. Каранд╓╓ва звернутися до вас особисто. Хочу запитати вас: чи зна╓те ви взагал╕, на якому м╕сц╕ перебува╓ культура в Укра╖н╕? Справа в тому, що за вс╕ роки незалежност╕ Укра╖ни наш╕ президенти й уряди вели таку пол╕тику: спочатку економ╕ка, а пот╕м культура. А насправд╕ повинно бути навпаки — культура понад усе! Якщо держава без культури, то в не╖ не буде сильно╖ арм╕╖ ╕ добробуту людей.
Для п╕дтвердження цього хочу зробити екскурс в ╕стор╕ю. Коли Лен╕н ув╕в у 1918 роц╕ пол╕тику «во╓нного комун╕зму», мотивуючи це тим, що революц╕я в небезпец╕, то Горький категорично заявив йому, що культура в небезпец╕! П╕сля того, як культурну ╕нтел╕генц╕ю ╕ фах╕вц╕в (за царя фах╕вц╕ були все-таки високо╖ культури) вибили ╕ вижили з Рос╕╖, настав хаос в усьому, ╕ в 1921 роц╕ Рос╕я мала лише 6% в╕д ВВП 1914 року. ╤ в 30-т╕ роки п╕д час стал╕нських чисток були винищен╕ порядн╕ ╕ культурн╕ люди. Г╕тлеру це було в╕домо, тому в╕н см╕ливо п╕шов в╕йною проти Радянського Союзу. ╤ не випадково на початку в╕йни були так╕ масов╕ зради ╕ дезертирство. Мен╕ довелося працювати в Зах╕дному Сиб╕ру з 1956 до 1963 року в експедиц╕ях. Так КДБ нас оф╕ц╕йно ╕нформувало, що в тайз╕ до тих п╕р переховувалися дезертири. У результат╕ переможен╕ н╕мц╕ втратили в Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕ в╕д 6 до 9 м╕льйон╕в людей, а Радянський Союз, переможець, втратив до 40 м╕льйон╕в. Я про це б╕льше писав ще у 2012 роц╕ в статт╕ «Люди Укра╖ни втратили страх, а сов╕ст╕ не втрачали», яку також пересилаю вам електронною поштою.
А духовне зубож╕ння в Радянському Союз╕ добре описав Борис Пастернак у сво╓му роман╕ «Доктор Живаго». Так добре, що нав╕ть Хрущов п╕д час його пол╕тично╖ «в╕длиги» не насм╕лився допустити до друку цей роман. Тож те, що Укра╖ну роз’╖дають корупц╕я, казнокрадство, злочинн╕ «с╕мейн╕» угруповання, — це все зародилося ще за комун╕стичного режиму, коли заправляло ус╕м пол╕тбюро.
А тепер щодо ╕нтерв’ю п. Каранд╓╓ва. У мене, коли прочитав те все, в душ╕ був просто вибух, бо це — справжн╕й чиновник-бюрократ, в якого за душею — н╕чого патр╕отичного. Його не ц╕кавить газета, люди, як╕ ╖╖ в муках ще роблять, а лише моб╕льний телефон редактора ╕ те, що Качула дос╕ не з’явився до нього «на поклон».
Склада╓ться враження, що цей чиновник зац╕кавлений у тому, щоб редактор ╕ його колеги взагал╕ зникли, як пропав уже не один десяток людей в Криму за пер╕од анекс╕╖. Тод╕ Каранд╓╓ву було б спок╕йн╕ше сид╕ти у сво╓му каб╕нет╕. А паскв╕ль, написаний на редактора «Кримсько╖ св╕тлиц╕» якимсь В. Зар╕чним на сайт╕ ДЕРЖАВНОГО Газетно-журнального видавництва, — це взагал╕ «бред сумасшедшего», а укра╖нською — «на город╕ бузина, а в Ки╓в╕ дядько»!
Я давно знаю редактора В╕ктора Качулу й умови його життя в Криму. В╕н мен╕ в сини годиться, ╕ я гордився б таким сином. Доля його ╕ вс╕х його колег, як ╕ само╖ газети, — це ход╕ння по муках. Пам’ятаю, десь рок╕в 10 тому газета дуже довго виходила з чорною траурною смугою на перш╕й стор╕нц╕ — як нагадування отаким самим чиновникам, як ╕ сьогодн╕, про велик╕ проблеми «Кримсько╖ св╕тлиц╕» ╕ взагал╕ всього укра╖нського в Криму. Прост╕ люди й укра╖нська д╕аспора з усього св╕ту п╕дтримували ╖╖. Я на власн╕ оч╕ бачив, як б╕дували прац╕вники газети, як читач╕ пир╕жками ╖х п╕дгодовували. ╤ не допом╕г н╕ Ющенко, до якого не раз зверталися, н╕ Тимошенко, бо критикувала «Кримська св╕тлиця» цю владу завжди.
╤ от 5 рок╕в тому нового удару завдали по редактору ╕ наш╕й «Кримськ╕й св╕тлиц╕»: знайшли запроданця, який його п╕дсид╕в, а на Качулу наслали прокуратуру ╕ суди, погрожуючи посадити його на 5 рок╕в. К╕лька раз╕в кримська прокуратура перев╕ряла редактора, але н╕чого крим╕нального так ╕ не знайшла, бо н╕чого було шукати. Я пам’ятаю т╕ суди, на як╕ читач╕ приходили п╕дтримати В╕ктора Качулу, Ки╖в затягував процес, переносив розгляд, брав «на ╕змор», але справедлив╕сть, врешт╕-решт, восторжествувала. Н╕коли не забуду, як толерантно, порядно, патр╕отично ╕ мужньо тримався редактор. ╤ назавжди в пам’ят╕ залишилися слова з його п╕сн╕:

Батьку, я ж ╕з твого т╕ста,
Ск╕льки б хл╕ба я з╕брав!
Нащо ж ти мене до м╕ста
Слово с╕яти послав?
Сходить р╕дне Слово в муках
В ц╕й далек╕й сторон╕.
Може, батькова наука
Призабулася мен╕?
Може, й справд╕ —  кидать треба,
Та й туди, — де вдячний труд?
Т╕льки ж небо, батьку, небо
Хто триматиме отут?

Журнал╕ст, композитор, поет, обдарована, культурна, талановита людина В╕ктор Качула, як ╕ його колеги по редакц╕╖, яких взагал╕ жменька залишилася, зробили за вс╕ ц╕ роки ╕ роблять для культури Укра╖нського Криму б╕льше, н╕ж десятки чиновник╕в у затишних ки╖вських каб╕нетах! То за яким правом ц╕ чиновники тепер так вчиняють з ними, який приклад показують ╕ про яку культуру взагал╕ можна говорити? ╤ як так╕й влад╕, яку вони представляють, можна дов╕ряти? Задумайтеся над цим, бо в╕д цього залежить ╕ дов╕ра до вас.

╤ван Лук’янович ЛАВТАР,
пенс╕онер, учасник Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни,
╕нвал╕д I групи м. С╕мферополь

 

Головний редактор «Кримсько╖ св╕тлиц╕» В╕ктор Качула прокоментував д╕╖ М╕н╕стерства культури Укра╖ни щодо переформатування «Кримсько╖ св╕тлиц╕» й переведення редакц╕╖ до Ки╓ва.
Нагада╓мо, як розпов╕в у коментар╕ «Телекритиц╕» заступник м╕н╕стра культури Ростислав Каранд╓╓в, Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво не продовжить сп╕впрацю з В╕ктором Качулою як головним редактором «Кримсько╖ св╕тлиц╕».
«Ми розгляда╓мо сп╕впрацю з паном В╕ктором як з одним з натхненник╕в цього видання в╕д самого початку його створення, з людиною, яка буде обов’язково дотична до цього видання, нав╕ть якщо в╕н перебуватиме в С╕мферопол╕ — у формат╕ закордонного корпункту укра╖нського видання», — сказав заступник м╕н╕стра.
Причину в такому р╕шенн╕ пан Каранд╓╓в вбача╓ в тому, що В╕ктор Качула не комун╕ку╓ ╕з видавництвом М╕нкультури, не нада╓ номера свого моб╕льного телефону.
Також пан Каранд╓╓в розпов╕в, що частина редакц╕╖ «Кримсько╖ св╕тлиц╕» вже погодилася пере╖хати до Ки╓ва, а формат видання, що виходить нин╕ в електронному вигляд╕, можливо, зазна╓ зм╕н.
Пан Качула у письмов╕й в╕дпов╕д╕ «Телекритиц╕» зазначив: «Н╕хто з мо╖х колег не зголошувався з Криму пере╖жджати до Ки╓ва, тому що, по-перше, нам оф╕ц╕йно цього н╕хто не пропонував, отже, нам не в╕дом╕ нав╕ть елементарн╕ умови такого пере╖зду!».
Також в╕н заявив, що нин╕ зд╕йсню╓ться спроба чергового рейдерського захоплення «Кримсько╖ св╕тлиц╕» та ╖╖ бренду. (Нижче пода╓мо коментар В. Качули повн╕стю).
Сп╕вроб╕тники М╕нкультури стверджують, що поштовхом для таких р╕шень ╓ давн╕й конфл╕кт нин╕шнього заступника директора з видавничих питань видавництва М╕нкультури Анатол╕я С╓рикова, який н╕бито намага╓ться позбутися некомфортного для себе прац╕вника. Про нього, за словами джерела «Телекритики», «В╕ктор Качула багато зна╓». Нагада╓мо, нин╕ правоохоронн╕ органи продовжують перев╕рку ф╕нансово╖ д╕яльност╕ видавництва.
Пан С╓риков працював у видавництв╕ у 2009 роц╕, коли директор видавництва В╕тал╕й Сатаренко намагався порушити проти В╕ктора Качули крим╕нальну справу. Наприк╕нц╕ грудня 2009 року пана Качулу було зв╕льнено з посади головного редактора за звинуваченнями у «систематичних порушеннях вимог наказ╕в та розпоряджень» ╕ «неналежному виконанн╕ службових обов’язк╕в». У липн╕ 2010-го його поновили на посад╕.
«В╕ктор Качула дуже бол╕сно переживав цей пер╕од та називав так╕ д╕╖ кер╕вництва безп╕дставними й несправедливими. Однак вир╕шив продовжувати випуск «Кримсько╖ св╕тлиц╕», оск╕льки ╓ людиною патр╕отичних погляд╕в ╕ ставиться до сво╓╖ роботи в╕дпов╕дально», — розпов╕в «Телекритиц╕» сп╕врозмовник, який не побажав назвати сво╓ ╕м’я. Нагада╓мо, укра╖номовну газету в Криму пан Качула видавав протягом 14-ти рок╕в, а в пер╕од окупац╕╖ продовжу╓ випуск видання в електронному формат╕.
Про особист╕ якост╕ В╕ктора Качули нам розпов╕ла ╕ його колега, колишня заступниця головного редактора журналу «Укра╖нська культура» Лариса Гончаренко. «З одного боку, В╕ктор Качула ╓ творчою людиною (головред «Кримсько╖ св╕тлиц╕» в╕домий в Укра╖н╕ ╕ д╕аспор╕ ╕ як бард — «ТК»). З ╕ншого, — в╕н ╓ досв╕дченим профес╕оналом сво╓╖ справи, заслуженим журнал╕стом Укра╖ни», — сказала пан╕ Гончаренко.
Також вона уточнила, що зазвичай колеги В╕ктора Качули сп╕лкуються ╕з ним, як ╕ з багатьма ╕ншими мешканцями Криму, скайпом. «У нього взагал╕ нема╓ моб╕льного телефону. А на розмови стац╕онарним телефоном у Криму зараз встановлено обмеження», — сказала пан╕ Гончаренко.
Нагада╓мо, у травн╕ пан Качула випадково дов╕дався, що ╓ наказ М╕нкультури в╕д 17 березня 2015 року про переведення оф╕су «Кримсько╖ св╕тлиц╕» ╕з С╕мферополя до Ки╓ва за наказом екс-генерального директора видавництва Романа Ратушного.
У коментарях «ТК» пан Каранд╓╓в пов╕домив, що в кв╕тн╕ 2015 року ф╕нансування «Кримсько╖ св╕тлиц╕» було припинено у кв╕тн╕ на вимогу Державно╖ ф╕нансово╖ ╕нспекц╕╖ Укра╖ни, за нин╕шн╕х обставин «нема╓ п╕дстав для правових в╕дносин». Тим часом редакц╕я «Кримсько╖ св╕тлиц╕» наполяга╓, що ╖й ма╓ бути сплачена зарплата за чотири м╕сяц╕ — з лютого до травня 2015 року.
Щодо комун╕кац╕╖ ╕з видавництвом, В╕ктор Качула стверджу╓, що не отримав в╕дпов╕д╕ на сво╖ в╕дкрит╕ звернення ╕ до кер╕вництва видавництва, ╕ до м╕н╕стр╕в культури — колишнього ╢вгена Нищука ╕ нин╕шнього В’ячеслава Кириленка. «╤ М╕нкультури, ╕ ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» ╕гнорують ус╕ мо╖ звернення, а до Ки╓ва «на виробничу нараду» (про службове в╕дрядження взагал╕ не йшлося) вперше покликали наприк╕нц╕ травня. При цьому не передали до Криму наш╕й дов╕рен╕й особ╕ н╕ коп╕йки з 4-м╕сячного боргу ╕з зарплати», — зазначив пан Качула...
Як розпов╕в редактор, у штат╕ редакц╕╖ працюють п’ять прац╕вник╕в з Криму та дво╓ — з материково╖ частини Укра╖ни. У липн╕ ╖х стане ще менше... М╕сячний фонд зароб╕тно╖ плати видання становить 13 635 грн. Друком газети, яка до лютого 2015 року виходила в друкованому формат╕, оп╕ку╓ться бухгалтер╕я видавництва.
Лист В╕ктора Качули, в якому в╕н прокоментував озвучен╕ Ростиславом Каранд╓╓вим р╕шення щодо «Кримсько╖ св╕тлиц╕»:
«Оце так — знову заочно, поза спинами — зреагувало м╕н╕стерство?!
Ви ╕ ще десятки людей, з якими я контактую з ц╕╓╖ оф╕ц╕йно╖ електронно╖ адреси «Кримсько╖ св╕тлиц╕», св╕дки: редактор «Кримсько╖ св╕тлиц╕» пост╕йно на зв’язку, в контакт╕, ╕ н╕би при здоровому глузд╕ (це стосовно «впливу» окупац╕╖), але, як ╕ ран╕ше, я не отримав в╕д свого ки╖вського кер╕вництва жодного пов╕домлення, попередження, звернення, наказу стосовно подальшо╖ дол╕ мо╓╖, мо╖х колег ╕ само╖ «Кримсько╖ св╕тлиц╕».
Н╕хто з мо╖х колег не зголошувався з Криму пере╖жджати до Ки╓ва, тому що, по-перше, нам оф╕ц╕йно цього н╕хто не пропонував, отже, нам не в╕дом╕ нав╕ть елементарн╕ умови такого пере╖зду! А по-друге, як працювати поруч з такими людьми, як╕, забуваючи вс╕ норми закону, пристойност╕ ╕ морал╕, так вчиняють з╕ сво╖ми колегами?! Як можна приймати р╕шення про долю газети, нехтуючи думкою ╕ правами одного ╕з сп╕взасновник╕в — трудового колективу, який, зрештою, цю газету створив, виплекав ╕ продовжу╓ творити, як би його не мордували ф╕нансово ╕ дез╕нформац╕йно з Ки╓ва?
На м╕й погляд, зд╕йсню╓ться спроба чергового рейдерського захоплення «Кримсько╖ св╕тлиц╕», ╖╖ бренду, п╕д який, спекулюючи на кримськ╕й тем╕, можна гарантовано «до╖ти» бюджет.
Я не знаю, як ми, тих к╕лька людей, що залишилися ще в Криму, вчинимо в ц╕й ситуац╕╖? Кр╕м нас, не залишилося б╕льше людей, як╕ сво╖ми долями «вросли», «вживилися» в ╕стор╕ю «Кримсько╖ св╕тлиц╕», пройшли разом з нею тернистий ╖╖ шлях, винесли на сво╖х плечах ус╕ ╖╖ випробування. ╤ тепер на цьому якесь ки╖вське чиновницьке перекотиполе (ск╕льки ╖х, тих м╕н╕стр╕в, заступник╕в, прем’╓р╕в ╕ президент╕в з моменту заснування газети перем╕нилося!) збира╓ться поставити хрест?!
Це така чорна ╕ п╕дла несправедлив╕сть, такий гр╕х в очах кримчан-укра╖нц╕в, як╕ увесь цей час були разом з╕ сво╓ю газетою, що не позаздримо тим геростратам, як╕ ухвалюватимуть це неправедне р╕шення! Зрештою, ми б хот╕ли, нарешт╕, це р╕шення побачити: оф╕ц╕йне, не в отаких кулуарних позаспинних коментарях. А тод╕ будемо думати, як жити дал╕, бо «Кримська св╕тлиця» — тут, у Криму: тут могили ╖╖ колишн╕х прац╕вник╕в, ╖╖ арх╕в, читач, тут ╖╖ минуле ╕ майбутн╓.
╤ наостанок: хот╕лося б, щоб ус╕, хто сл╕дку╓ за ц╕╓ю драматичною «Св╕тличною» ╕стор╕╓ю, все ж зауважили, що н╕де в ки╖вських м╕н╕стерських коментарях не прозвучало жодно╖ в╕дпов╕д╕ на т╕ «моральн╕» запитання до влади, як╕ поставлен╕ ╕ мною, ╕ нашими читачами. А в тому середовищ╕, де нема╓ на так╕ запитання в╕дпов╕дей, «Св╕тлиць» не бува╓: н╕ кримських, н╕ ки╖вських, н╕яких. Надто багато там чорного...

З повагою — В╕ктор КАЧУЛА,
головний редактор
«Кримсько╖ св╕тлиц╕»
«Телекритика» оч╕ку╓ в╕дпов╕д╕ на ╕нформац╕йний запит до М╕нкультури та звернеться за коментарями до Анатол╕я С╓рикова.
http://www.telekritika.ua/kontekst/2015-06-25/108620

Серпень 2014-го, С╕мферополь, район Центрального автовокзалу. Р╕к тому «Кримська св╕тлиця» ще пробивалася до свого читача...

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 26.06.2015 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15448

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков