"Кримська Свiтлиця" > #25 за 19.06.2015 > Тема "З перших уст"
#25 за 19.06.2015
«КРИМСЬКА СВ╤ТЛИЦЯ» ЗАБУЛА ПРО ЧИТАЧ╤В. СТЕПОВИЙ КРИМ НАСЕЛЕНИЙ ПЕРЕВАЖНО УКРА╥НЦЯМИ...
Рукописи не горять!
На ╕нформац╕йному ресурс╕ ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» — сайт╕ CultUA.media у в╕второк з’явився коментар стосовно «Кримсько╖ св╕тлиц╕» одного з ╖╖ сп╕взасновник╕в — голови Всеукра╖нсько╖ «Просв╕ти» ╕мен╕ Тараса Шевченка Павла Мовчана. А ну ж, як п╕клуються про нас побратими?
«КРИМСЬКА СВ╤ТЛИЦЯ» ЗАБУЛА ПРО ЧИТАЧ╤В. СТЕПОВИЙ КРИМ НАСЕЛЕНИЙ ПЕРЕВАЖНО УКРА╥НЦЯМИ...
За коментарем щодо ситуац╕╖ з газетою «Кримська св╕тлиця» ми звернулися до одного з ╖╖ засновник╕в (╕нш╕ два — М╕нкультури ╕ трудовий колектив м╕ф╕чного п╕дпри╓мства «Об’╓днана редакц╕я газети «Кримська св╕тлиця») — голови Всеукра╖нського товариства «Просв╕та» ╕мен╕ Тараса Шевченка Павла МОВЧАНА.
Дов╕дка: Павло Михайлович Мовчан — укра╖нський громадський д╕яч, журнал╕ст ╕ пол╕тик; поет, перекладач, сценарист. Заслужений д╕яч мистецтв Укра╖ни (1993 р.); голова Всеукра╖нського товариства «Просв╕та» ╕мен╕ Тараса Шевченка, шеф-редактор газети «Слово Просв╕ти»; член Ком╕тету Нац╕ональних прем╕й Укра╖ни ╕мен╕ Т. Шевченка (з листопада 2005 р.). Член Сп╕лки письменник╕в Укра╖ни (з 1972 р.). Лауреат Державно╖ прем╕╖ Укра╖ни ╕мен╕ Т. Шевченка (1992 р.).
– Я причетний безпосередньо до ╕н╕ц╕ативи ╕ до реал╕зац╕╖ проекту, який називався «Укра╖нське слово в Криму». Усв╕домлюючи те, що Крим наскр╕зь русиф╕кований, що там була т╕льки одна парт╕йна газета, ми (Всеукра╖нське товариство «Просв╕та» — ред.) заснували разом ╕з пок╕йним Олександром Куликом «Кримську св╕тлицю», виходячи з того, що ╓ великий в╕дсоток укра╖нц╕в у Криму, що ╓ необх╕дн╕сть укра╖н╕зац╕╖ та актив╕зац╕╖ укра╖нського елементу в Криму, що не буде проблеми з передплатою. Д╕йсно, на перших порах у нас не було проблем з передплатою, особливо в степових районах, як╕ належать укра╖нству, бо там на 78-80% переважа╓ укра╖нська етн╕чна група. Ми виходили з того, що ця газета поступово буде вростати в це автономне утворення. Спочатку газета ф╕нансувалася виключно на кошти «Просв╕ти», певна була бюджетна п╕дтримка. Поза тим, залежно в╕д того, хто був представником президента по Криму, залежали додатков╕ наш╕ преференц╕╖. Наприклад, можна пригадати, коли представником президента в Криму був Анатол╕й Матв╕╓нко. В╕н допом╕г забезпечити газету папером, що було дуже важливо. Ми наразилися на шалений оп╕р рос╕йсько╖ преси. «Крымская газета», прим╕ром, нас поливала з номера в номер, називала нас фашистами. Це в╕дома риторика, вона не нова. Вона сьогодн╕ випливла на поверхню, а тод╕ це була така риторична ф╕гура, яка застосовувалася до редактора, до голови «Просв╕ти» ╕ до вс╕х прац╕вник╕в «Кримсько╖ св╕тлиц╕». Згуртували к╕лька поважних журнал╕ст╕в, у нас нав╕ть була своя мережа, ╕ в Ялт╕ були кореспонденти, ╕ в менших м╕стах. Дв╕ газети, як╕ тягла «Просв╕та» в Криму («Кримська св╕тлиця» ╕ «Дзв╕н Севастополя» — ред.), виконували важливу державницьку роль. Це зробив не уряд, не президентська адм╕н╕страц╕я, а громадська орган╕зац╕я. Але внасл╕док втрат двох дуже ╕н╕ц╕ативних, дуже самов╕дданих редактор╕в як Олександр Кулик ╕ Володимир Миткалик, як╕, Царство Небесне, в╕д╕йшли в т╕ св╕ти, ми, не маючи великого впливу, погодилися на те, щоб це видання очолив В╕ктор Качула. Пот╕м, очевидно, з якихось сво╖х м╕ркувань В╕ктор Качула почав домагатися, щоб ми обов’язково допустили у склад засновник╕в, окр╕м «Просв╕ти», трудовий колектив ╕ М╕н╕стерство культури Укра╖ни. Таким чином вийшло, що видання в останн╕ роки було п╕д оп╕кою М╕н╕стерства культури ╕з прямим ф╕нансуванням. Цього домагався В╕ктор Качула, я не м╕г перечити цьому. Всекримське об’╓днання «Просв╕та» п╕дтримувало цю ╕н╕ц╕ативу, п╕дтримувало ╕н╕ц╕ативу Качули, ╕ тому ми п╕шли на це. А пряме ф╕нансування певною м╕рою передбачало й ╕деолог╕чне спрямування, яке брала на себе ця редакц╕я, ╕ пол╕тичний ракурс. Тож газета перестала бути гостро публ╕цистичною. Уже треба було толерувати владу, якою б вона не була, у Криму. Якщо ви знайом╕ з часописом, з останн╕ми публ╕кац╕ями, д╕йсно, дуже багато стор╕нок, шпальт присвячен╕ просв╕тницьким темам, ╕стор╕╖ Криму, ╕стор╕╖ загально╖ Укра╖ни, була ╕ жива публ╕цистика, безперечно, ╕ вс╕ т╕ проблеми, як╕ супутн╕ були життю. Але вона вже не була такою, якою була на самих початках сформована, як незалежницький погляд на вс╕ проблеми, в тому числ╕ ╕ влади Криму. Ми не могли критикувати ан╕ Яцубу в Севастопол╕, ан╕ Джарти у С╕мферопол╕, треба було шукати ╕ншу стил╕стику. Це назива╓ться достосуватися до ситуац╕╖ у зв’язку з тим, що була ф╕нансова залежн╕сть, яка якраз ╕ диктувала мотиви повед╕нки ╕ головного редактора, ╕ трудового колективу. Вони розширили сферу, вони робили дуже ц╕кав╕ додатки, в тому числ╕ дитячий, але передплата не йшла, бо передплатою фактично не займалися. Тож передплатника ми не завоювали, а, б╕льше того, – втратили в Криму. Бо хто буде читати те, що можна вичитати з ╕нших видань? ╢дина в╕дм╕нн╕сть, — що це укра╖нське слово й укра╖нське видання. Я не нар╕каю, це просто така ситуац╕я, в╕д яко╖ я застер╕гав ╕ В╕ктора Качулу, ╕ його заступник╕в (тривалий час на посад╕ заступника головного редактора газети «Кримська св╕тлиця» працювала донька пана Качули. — ред.)… Але у зв’язку з тим, що ми перегляда╓мо всю ╕стор╕ю ╕снування цього видання ╕ дивимося у витоки його, я доходжу думки, що сьогодн╕, коли Крим окупований, «Кримська св╕тлиця» може бути т╕льки в електронному вар╕ант╕. Я доходжу думки, що цей саме формат треба актив╕зувати там. Якщо ми його не актив╕зу╓мо, це означа╓ кап╕туляц╕ю. Б╕льше того, як людина, яка належить до тих, хто представля╓ «Просв╕ту» ╕ хто в склад╕ засновник╕в цього видання, бачу дещо ╕нший шлях – я вважаю, що на час╕ не перенесення редакц╕╖ ╕з Криму в Укра╖ну, а паралельне функц╕онування двох р╕зних формат╕в. Наприклад, у Херсон╕ (не треба до Ки╓ва, в Ки╓в╕ ми ситуац╕ю не пол╕пшимо, ми не матимемо передплатника), який фактично сьогодн╕ ста╓ дублюючою адм╕н╕стративною одиницею для Криму, адм╕н╕стративним ядром, таке видання можливе: повноформатне, паперове. Електронне – в Криму ╕ паперове видання тут. Не треба розформовувати колектив у Криму. Треба, б╕льше того, тримати цей колектив, в╕н буде робити свою роботу, дуже важливу роботу. Хтось ма╓ оп╕куватися тими укра╖нцями, як╕ не ви╖хали, як╕ не покинули в силу р╕зних причин п╕востр╕в. Наприклад, голова Всекримського об’╓днання «Просв╕та» Серг╕й Савченко не ви╖хав з Криму, бо у нього тяжко хвора мати, 92 роки, яку в╕н не покине напризволяще. Наприклад, професор Петро Вольвач або Валентин Негода, який живе в Севастопол╕. ╢ багато дуже укра╖нства, яке ц╕кавиться укра╖нським життям ╕ хоче, щоб укра╖нське життя було принаявне в Криму. Кримськ╕ татари не вивозять ус╕х кримських татар, а кажуть: жив╕ть, бо це — ваша батьк╕вщина. Укра╖нц╕ не повинн╕ вивозити вс╕х, бо це — наша земля. ╤ виходячи з цих стратег╕чних усв╕домлень, ми повинн╕ зробити так, щоб це був впливовий ╕нформац╕йний орган. Один, який ╓, а ╕нший – у Херсон╕. Я знаю потужних журнал╕ст╕в у Херсон╕, як╕ можуть це видання зробити пом╕тним. Такою я бачу перспективу ╕снування «Кримсько╖ св╕тлиц╕».
Сп╕лкувався ╢вген БУКЕТ («Культура ╕ життя») http://www.cultua.media/krimska-svtlicja-zabula-pro-chitachv-stepovij-krim-naselenij-perevazhno-ukrancjami
В╤Д РЕДАКЦ╤╥ «КС». Щоб нагадати шановному Павлу Михайловичу й ус╕м читачам, з яких таких «сво╖х м╕ркувань» довелося перере╓стровувати «Кримську св╕тлицю», вище публ╕ку╓мо два листи з тих рок╕в. Також ма╓мо уточнити, що трудовий колектив в╕д самих початк╕в був сп╕взасновником газети. «М╕ф╕чне» п╕дпри╓мство «Об’╓днана редакц╕я газети «Кримська св╕тлиця» багато рок╕в видавало газету до моменту перере╓страц╕╖, зрозум╕ло, що його трудовий колектив був записаний у св╕доцтв╕ про державну ре╓страц╕ю сп╕взасновником. Анатол╕й Матв╕╓нко н╕коли не був представником президента в Криму, головою кримського уряду — так. Прийом на роботу в редакц╕ю «Кримсько╖ св╕тлиц╕», яка ╓ структурним п╕дрозд╕лом «Газетно-журнального видавництва», — це компетенц╕я його генерального директора, тому приписочка «про доньку редактора» — це, напевне, компл╕мент батьков╕... У те, що «Кримська св╕тлиця» п╕сля того, як ╖╖ сп╕взасновником стало М╕н╕стерство культури Укра╖ни, перестала бути гостро публ╕цистичною ╕ «толерувала» кримську владу, може пов╕рити т╕льки той, хто ╖╖ н╕коли не читав! Вт╕м, це не п╕зно виправити — сайт «Св╕тлиц╕» з ╖╖ арх╕вами в╕дкритий для ус╕х, хто ма╓ оч╕. ╤ сов╕сть.
Голов╕ Всеукра╖нського товариства «Просв╕та» ╕м. Т. Г. Шевченка, народному депутату Укра╖ни МОВЧАНУ П. М. 14 лютого 2006 р. м. С╕мферополь. Шановний Павле Михайловичу!
Укра╖нська громада Криму стурбована тими вкрай неприйнятними умовами, в яких уже другий р╕к п╕сля перемоги демократичних сил на минулих президентських виборах (а взагал╕ — 14-й в╕д дня заснування) продовжу╓ видаватися ╓дина справд╕ укра╖нська за духом ╕ зм╕стом державницька газета на п╕востров╕ «Кримська св╕тлиця». Дос╕ не розпочате ф╕нансування часопису, хоча в╕домо, що на це у Держбюджет╕ Укра╖ни на 2006 р. передбачен╕ в╕дпов╕дн╕ кошти. Редакц╕я трима╓ться з останн╕х сил, не маючи змоги через в╕дсутн╕сть ф╕нансування укомплектувати штат укра╖номовними фах╕вцями, яких, до всього, у Криму не готують, тож «Кримська св╕тлиця» могла б бути ще й пол╕гоном для п╕дготовки таких спец╕ал╕ст╕в. Газета вже майже р╕к виходить утрич╕ меншим обсягом — лише на 8-ми стор╕нках, хоча нав╕ть за «режиму» Кучми кримськ╕ укра╖нц╕ мали змогу отримувати щотижня повноц╕нний 24-стор╕нковий часопис ╕з трьома додатками — дитячим, молод╕жним та спортивним. Найприкр╕ше те, що читач╕ «Кримсько╖ св╕тлиц╕», к╕льк╕сть яких у 2006 роц╕, незважаючи на непросту долю часопису, зросла майже у п╕втора раза, терплять ╕нформац╕йний голод напередодн╕ вир╕шальних парламентських вибор╕в, коли сотн╕ рос╕йськомовних видань ведуть знав╕сн╕лу антиукра╖нську, антидержавницьку пропаганду в Криму, зомбуючи людей м╕льйонними сумарними тиражами. Г╕дно протистояти цьому дев’ятому валов╕ бруду й брехн╕ одна газета на п╕востров╕, до того ж позбавлена елементарних умов для роботи, просто не в змоз╕. Шановний Павле Михайловичу! В╕д ╕мен╕ укра╖нц╕в Криму ми дяку╓мо Вам за все, що зроблено Вами особисто й очолюваним Вами товариством «Просв╕та», яке ╓ одним ╕з сп╕взасновник╕в «Кримсько╖ св╕тлиц╕», для п╕дтримки редакц╕╖, зокрема, за посильну ф╕нансову допомогу та за в╕двойований у Держбюджет╕ окремий рядок для багатостраждально╖ укра╖нсько╖ газети в Криму. Але, на превеликий жаль, як показу╓ практика, цих зусиль окремих ентуз╕аст╕в та громадських орган╕зац╕й мало для того, щоб навести лад в ╕нформац╕йному простор╕ кримсько╖ автоном╕╖. Ц╕╓ю проблемою ма╓ серйозно й в╕дпов╕дально займатися держава. Ось чому редакц╕я звернулася до спор╕днено╖ державно╖ структури — М╕н╕стерства культури ╕ туризму Укра╖ни, через яке у поточному роц╕ ма╓ зд╕йснюватися ф╕нансування «Кримсько╖ св╕тлиц╕», з пропозиц╕╓ю ув╕йти до складу сп╕взасновник╕в часопису, щоб мати державн╕ гарант╕╖ створення необх╕дних умов для д╕яльност╕ ╕ розвитку державницького друкованого органу в одному з пол╕тично найпроблемн╕ших рег╕он╕в Укра╖ни. Принципова згода на це м╕н╕стра культури ╕ туризму ╤. Д. Л╕хового отримана. Заклика╓мо Вас, шановний Павле Михайловичу, як одного ╕з сп╕взасновник╕в просв╕тницького часопису, зробити все в╕д Вас залежне, щоб об’╓днати ус╕ громадськ╕ ╕ державн╕ зусилля ╕ можливост╕ для перетворення «Кримсько╖ св╕тлиц╕» у потужне, тиражне, конкурентоспроможне видання в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим.
П. ВОЛЬВАЧ, голова Кримсько╖ ф╕л╕╖ Наукового товариства ╕м. Т. Г. Шевченка М. ДУБРОВСЬКИЙ, голова Кримсько╖ орган╕зац╕╖ товариства в╕дродження укра╖нсько╖ нац╕╖ А. ПЕТРОВА, голова Кримського товариства укра╖нсько╖ мови С. САВЧЕНКО, голова Всекримського товариства «Просв╕та» ╕м. Т. Шевченка П. СМОЛЯН╤НОВ, голова Л╕ги етн╕чних укра╖нц╕в Криму «Лелека». В. СТЕФАНЮК, заст. голови Кримського республ╕канського в╕дд╕лення Товариства «Укра╖на — Св╕т»
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 19.06.2015 > Тема "З перших уст"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15438
|