"Кримська Свiтлиця" > #24 за 12.06.2015 > Тема "Душі криниця"
#24 за 12.06.2015
Художник Антон Мирз╕н: СВ╤Т ЗРОБИВ СТАВКУ НА УКРА╥НУ, ТУТ — В╤СТРЯ БОРОТЬБИ ЗА МАЙБУТН╢
У Нац╕ональному музе╖ Укра╖ни, просто на сходах — зброя. Напевно, найсильн╕ша, адже б’╓ одразу по п╕дсв╕домост╕. Йдеться про ╕нформац╕йну зброю. ╥╖ у вигляд╕ пол╕тичних плакат╕в представив укра╖нськ╕й публ╕ц╕ рос╕йський блогер, журнал╕ст ╕ художник Антон Мирз╕н. Його плакати в╕дом╕ користувачам соцмереж давно. Близько 200 з них присвячен╕ Укра╖н╕. Тор╕к Антон представив 45 сво╖х роб╕т на виставц╕ «100 найкращих укра╖нських патр╕отичних плакат╕в». ╤ практично одразу ФСБ порушило проти нього крим╕нальну справу за «заклики до екстрем╕зму». З грудня 2014 року художник живе в Ки╓в╕, чека╓ на статус пол╕тичного б╕женця. ╤ буду╓ плани.
— Чому ви обрали для творчого самовираження плакат? — Малюнок, картинка — це стисла форма образно╖ ╕ символьно╖ подач╕ ╕нформац╕╖. Символ б’╓ по емоц╕йн╕й сфер╕ сприйняття. Слоган б’╓ по лог╕чн╕й систем╕ сприйняття. Зазвичай ц╕ два канали у людини не перетинаються. А тут у результат╕ в людини зайнят╕ обидва канали, ╕ ╖╖ можна наповнювати якоюсь ╕де╓ю, яка до того ж ╓ у плакат╕. Власне, це ударне ядро пот╕м пробива╓ все, ╕ щось в людин╕ може зм╕нитися. — Як ви зац╕кавилися плакатом? — У середин╕ 2000-х я спостер╕гав в рос╕йському сегмент╕ ╤нтернету об’╓днання людей довкола досить специф╕чних ╕дей. ╤ одним з аттрактор╕в цих ╕дей, тим, що об’╓днувало, що рухало, були саме плакати. ╤ це мене зачепило, хоча мене складно чимось зац╕кавити. А отже, ма╓ зачепити й ╕нших. Дещо досл╕дивши тему, я д╕йшов висновку, що це — оптимальна форма для того, щоб було «дешево й сердито». Якщо проводити аналог╕ю з╕ збро╓ю, то це — цеглина. — Окр╕м того, що ви розм╕щували сво╖ роботи в ╤нтернет╕, у Рос╕╖ сво╖ плакати виставляли? — Рос╕я — це закритий прост╕р. Лише для сво╖х. Там лише системн╕ персонаж╕. Нав╕ть включно з сучасним мистецтвом, н╕бито протестним. Таке соб╕ блазенство ╕ шалапутство. Воно дозволене, аби показати у будь-який момент, ось, мовляв, див╕ться, ╓ незгодн╕ люди, з абсурдними гаслами. Я пр╕звища не називатиму, я по-сво╓му поважаю цих людей ╕ те, що вони роблять. Може, вони щиро в╕рять у те, що роблять, але пол╕тично це — фейл (невдача — ред.). — Ви нараз╕ чека╓те вир╕шення питання про надання статусу пол╕тичного б╕женця. Чим плану╓те займатися? — Сп╕лкуюся з друзями, пишу пол╕тичн╕ статт╕. ╢ задуми проект╕в. До мене звернувся знайомий, в╕н хоче робити соцмережу без цензури взагал╕. Ось недавно у Фейсбуц╕ укра╖нських журнал╕ст╕в банили через скарги рос╕йських трол╕в. На картинку або публ╕кац╕ю надсилають скарги адм╕н╕страц╕╖, ╕ стор╕нку прикривають. Аби цього не було, потр╕бна соцмережа, де була б в╕дсутня цензура. За такими мережами майбутн╓, потреба в них ╓. — Ви казали, що вам довелося роз╕рвати зв’язки з деякими родичами, друзями. — Так. Категорично. Батьк╕вщина — це люди, з якими сп╕лку╓шся. Якщо отриму╓ш в╕д них зворотний зв’язок, то неважливо, де вони перебувають. Цього ц╕лком достатньо. Необов’язково бути прив’язаним до м╕сцевост╕. — У нас через в╕йну теж руйнуються с╕м’╖ та зв’язки... — Так треба. Ви не можете нормально сп╕лкуватися з тими, хто виправдову╓ насильство. У тому вигляд╕, в якому воно ╓ нараз╕. Йдеться не про думку, ╕дею, яку н╕бито комусь нав’язують. Йдеться про конкретне насильство, коли людина з автоматом приходить вбивати. Хто виправдову╓ це — той вже не ваш. — Як, по-вашому, потр╕бно вир╕шувати таку проблему? — Сепарац╕я. Спочатку йде сепарац╕я, пот╕м вже з цього в╕докремленого простору форму╓ться ядро, якась громадянська позиц╕я. Форму╓ться пол╕тична позиц╕я. Не можна зам╕сити розчин на тому, що не буде створювати м╕цност╕. — Але це створю╓ проблему на десятки рок╕в наперед. — Нараз╕ часу не ╕сну╓, ми живемо в епоху анахрон╕╖. Вс╕ процеси, що в╕дбуваються нараз╕, не прив’язан╕ до цикл╕в. Вони д╕ють за якимись власними маркерами. Важливо ц╕ маркери визначити, захопити ╕ змусити ╖х працювати на себе. Наприклад, та ж поява ╤нтернету. Ран╕ше, аби конференц╕ю з╕брати, треба було людину ф╕зично кудись перем╕стити або зад╕ювати дороге устаткування для в╕деозв’язку. Зараз це все робиться за два кл╕ки. Це значно прискорю╓ весь ╕нформац╕йний обм╕н. Нараз╕ справа не в час╕ й не в роках, а в тому, наск╕льки ефективно весь цей барабан, як пральна машина, прополоще м╕зки тим, кому це треба, в хорошому сенс╕, аби на виход╕ отримати те, що потр╕бно. Справа не в час╕, а в тому, наск╕льки в╕н ефективно працюватиме. Якщо ви зробите щось таке надзвичайно ефективне ╕ проривне, ви за р╕к отрима╓те ╕нше населення. Ви ╖м таку програму «заши╓те»! — Ви говорите про рос╕ян? — Це я умовно кажу. Взагал╕ про б╕льш╕сть населення. Люди, грубо кажучи, прив’язан╕ до об’╓ктно╖ реальност╕ як соц╕альн╕ об’╓кти. Якщо створювати сусп╕льство, що склада╓ться з суб’╓кт╕в, то тод╕ багатьом людям доведеться скинути з себе, у тому числ╕, ╕ соц╕альн╕ зобов’язання. Це буде обвал. Щоб до цього прийти поступово, треба просв╕щати якусь частину населення. — В Укра╖н╕ створили сво╖ ╕нформац╕йн╕ в╕йська. Не хочете до них при╓днатися? — У мене своя методолог╕я ╕нформац╕йно╖ в╕йни. Я д╕ю в сво╖х ╕нтересах. Але вони можуть зб╕гатися з вашими. Укра╖на в мо╖й терм╕нолог╕╖, в мо╓му баченн╕ — це суб’╓кт колективного розуму, який бореться з величезною об’╓ктною тушкою — Рос╕╓ю, яка намага╓ться поширитися за лог╕кою в╕русного захворювання. Можна цьому протид╕яти. Весь св╕т зробив ставку на Укра╖ну, тут утворився форпост, тут — в╕стря боротьби за майбутн╓. — Як художник ви концентрувалися на пол╕тичному фронт╕? — Я нав╕ть не вважаю себе художником. Радше пол╕тичним актив╕стом, що використову╓ художн╕й спос╕б подач╕ ╕нформац╕╖. Чому художн╕й? Якщо ми конкретно говоримо про ╕нформац╕йну боротьбу з Рос╕╓ю, б╕льш╕сть рос╕ян перебувають у полон╕ несв╕домого. А несв╕доме можна розворушити символами, образами, вивченням архетип╕чно╖ основи. Я досл╕джую це вже к╕лька рок╕в, намагаюся пробитися, зачепити ц╕ архетипи, аби ╖х зруйнувати.
Натал╕я МОЛЧАНОВА («Укр╕нформ»)
ШАНОВН╤ ЧИТАЧ╤!
Оск╕льки жодних оф╕ц╕йних наказ╕в або розпоряджень, що стосуються зм╕ни формату випуску «Кримсько╖ св╕тлиц╕», з моменту окупац╕╖ Криму ми не отримували (а зг╕дно з укра╖нським законодавством, так╕ р╕шення узгоджено приймаються лише сп╕взасновниками засоб╕в масово╖ ╕нформац╕╖ або судом), продовжу╓мо готувати до друку щотижнев╕ номери газети ╕ направляти ╖х до ки╖всько╖ друкарн╕. Як ╕ ран╕ше, починаючи з 2002 року, на редакц╕йному сайт╕ щоп’ятниц╕ виставля╓ться електронна верс╕я тижневика, зокрема у pdf-формат╕. Розм╕щену нижче ╕нформац╕ю про умови передплати «Кримсько╖ св╕тлиц╕» та ╕нших культуролог╕чних видань продовжу╓мо публ╕кувати як нагадування «борцям» за ╕нформац╕йний прост╕р Укра╖ни про ╖хн╕ держслужбов╕ зобов’язання перед читачами ╕ державою.
Редакц╕я «КС»
ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura@gmail.com
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 12.06.2015 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15407
|