Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4442)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4115)
Українці мої... (1657)
Резонанс (2107)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1842)
Крим - наш дім (1022)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (305)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (201)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…


ОС╤ДЛАЮ КОНЯ…
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 12.06.2015 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#24 за 12.06.2015
«ВСЕ ПОЧИНА╢ТЬСЯ З ЛЮБОВ╤»

Джерела

Так означив св╕й виступ Михайло Вишняк — в╕домий поет-л╕рик ╕ гуморист-сатирик, вчений-л╕тературознавець, лауреат Всеукра╖нсько╖ л╕тературно╖ прем╕╖ ╕мен╕ Степана Руданського, добре знаний у Криму ╕ за його межами, перед викладачами — сво╖ми колишн╕ми колегами та студентами-ф╕лологами, що спец╕ал╕зуються за фахом «Укра╖нська мова та л╕тература». Зустр╕ч ця в╕дбулась у донедавна Тавр╕йському нац╕ональному, нин╕ Кримському федеральному ун╕верситет╕.

Пишу «колишн╕ми колегами», бо тут, на ф╕лолог╕чному факультет╕, в╕н сам працював б╕льше тридцяти рок╕в, зав╕дував кафедрою укра╖нсько╖ л╕тератури, реорган╕зувавши ╖╖ в кафедру теор╕╖ та ╕стор╕╖ укра╖нсько╖ л╕тератури, доклав чимало зусиль до п╕дготовки спец╕ал╕ст╕в-ф╕лолог╕в, керував асп╕рантами, як╕ усп╕шно захистилися. Тож не дивно, що на донедавна факультет╕ укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖, як кажуть сам╕ його сп╕вроб╕тники, в╕д декана, його заступник╕в, зав╕дувач╕в кафедр та до викладач╕в, понад 90% — це його колишн╕ студенти.
Зустр╕ч в╕дкрив зав╕дувач кафедри укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ професор В╕ктор Гуменюк, який розпов╕в про роботу Михайла Вишняка на факультет╕, його наукову ╕ поетичну д╕яльн╕сть.
А пот╕м до слова був запрошений сам г╕сть. Нагадавши присутн╕м про недавн╓ в╕дзначення 70-х роковин з Дн╕в Перемоги над фашистською Н╕меччиною та Пам’ят╕ про загиблих, в╕н под╕лився спогадами про сво╓ дитинство, опалене т╕╓ю в╕йною, в перш╕ дн╕ яко╖ на фронт╕ загинув його батько — оф╕цер тод╕шньо╖ Червоно╖ арм╕╖, колишн╕й директор середньо╖ школи, а пот╕м зав╕дувач районного в╕дд╕лу осв╕ти на Запор╕жж╕. А було йому лише 30.
Ц╕кавою була й опов╕дь М. Вишняка про його с╕мейний родов╕д — мат╕р, вчителя-ф╕лолога, та д╕дуся, який зам╕нив йому батька, — людину начитану, глибоко ерудовану, котрого називали «ходячою енциклопед╕╓ю». В╕н, як ╕ мати, чудово сп╕вав, був театральним аматором, постановником класичних укра╖нських п’╓с у райцентр╕ Ново-Микола╖вц╕ та орган╕затором народного хору, який перемагав на р╕зних фестивалях народно╖ творчост╕ — в╕д району до област╕ ╕ аж до Ки╓ва. А ще слухач╕ д╕зналися ╕ про знайомство його д╕дуся у часи арм╕йсько╖ служби в Москв╕ в 1905-1907 роках з самим Шаляп╕ним, з яким сп╕вав в опер╕ «╤ван Сусан╕н» (тод╕ «Життя за царя») на сцен╕ Большого театру та про змагання з ним у сп╕в╕ на знаменитому ярмарку в 1910 роц╕ у Нижньому Новгород╕ й нагородження за те трьома тульськими самоварами.
Матер╕али про с╕мейний родов╕д Михайла Вишняка експонуються в Ново-Микола╖вському районному кра╓знавчому музе╖, а ╕м’я його батька ув╕чнене на пам’ятн╕й стел╕ загиблим землякам у Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕, зведен╕й у центральному парку.
А дал╕ йшлося про л╕тературу. Г╕сть розпов╕в про сво╖х колег — кримських укра╖номовних письменник╕в та ╖хню творч╕сть.
Коротко зупинившись на сво╖х наукових л╕тературознавчих досл╕дженнях, в╕н в╕дн╕с себе до поет╕в-традиц╕онал╕ст╕в ╕ ознайомив слухач╕в ╕з сво╓ю творчою б╕ограф╕╓ю, з першими публ╕кац╕ями за час╕в студентства в пер╕одиц╕. Ц╕кавою була ╕ його розмова про чинники, як╕ наснажують поета до написання в╕рш╕в, про творчу практику укра╖нських класик╕в, зокрема Остапа Вишн╕, а також ╕ про св╕й власний творчий досв╕д. Пот╕м зачитав ╕ сво╖ поез╕╖, нав╕вши ц╕кав╕ факти, що послужили до ╖хнього написання.
Пославшись на судження ╤вана Франка стосовно под╕лу л╕рики на чотири жанрово-тематичн╕ групи — громадсько-пол╕тичну, ф╕лософську, ╕нтимну та пейзажну, ╖хн╕ зразки нав╕в з╕ сво╖х поетичних зб╕рок. Розпов╕в г╕сть ╕ про свою сп╕впрацю ╕з композиторами Марком Ковалем, В╕тал╕╓м Лазаренком, Володимиром Кесмером та ╕ншими, як╕ створили понад двадцять п╕сень на його в╕рш╕, ╕ зачитав один з них, присвячений матер╕, — «Летять л╕та шалено за л╕тами». Тв╕р сво╓ю н╕жн╕стю до матер╕ та образн╕стю н╕кого не залишив байдужим.
З ц╕кав╕стю були сприйнят╕ ╕ гумористично-сатиричн╕ твори Михайла Вишняка, назван╕ ним см╕хомовками. ╤ якщо його л╕ричн╕ твори схвилювали слухач╕в сво╖м глибоким л╕ризмом ╕ почуттями та виразною образн╕стю, то гумористичн╕ ╕ сатиричн╕ в╕рш╕ характерн╕ виразно окресленими типами-╕ндив╕дами нос╕╖в тих негатив╕в, як╕ вони в соб╕ вт╕люють ╕ проти яких спрямоване авторське в╕стря сатири ╕ гумору. ╤ нав╕ть начебто вже знайом╕ теми звучать у поета по-сво╓му, як правило, з ц╕кавою афористичною к╕нц╕вкою, в як╕й закладено всю «с╕ль» сюжетно╖ перипет╕╖. ╤ як ц╕лком слушно писав в╕домий вчений, патр╕арх укра╖нського л╕тературознавства ╕ знаний поет, до реч╕, й науковий кер╕вник нашого гостя Степан Крижан╕вський у передмов╕ до одн╕╓╖ з╕ зб╕рок поета, «тематичний обр╕й гумору та сатири Михайла Вишняка досить широкий. Це — ╕ традиц╕йн╕, так би мовити, класичн╕ теми, в яких автор нер╕дко знаходить сво╖ нов╕ поетичн╕ ходи чи св╕жий ориг╕нальний поворот думки, ╕ теми нов╕, сучасн╕, на жаль, не завжди привабливого нашого сьогодення з його типовими «героями»...
╤ знову в аудитор╕╖ запанувала поез╕я — весела ╕ повчальна, пройнята дотепом ╕ гумором. Це були ╕ весел╕ коротк╕ чотирив╕рш╕, ╕ м╕кробайки, ╕ ╖дка сатира, ╕ посвяти сво╖м л╕тературним побратимам — в╕д ки╖вських до кримських, а також в╕домим вченим, художникам, сп╕вакам, майстрам сцени тощо. А серед них й тим, з ким разом автор працював в ун╕верситет╕, — ╢вгену Регушевському, Олександру Губарю, Петру Киричку, В╕ктору Гуменюку та ╕ншим.
Насамк╕нець Михайло Вишняк под╕лився сво╖ми творчими планами, розпов╕в про роботу над новими поетичними рукописами зб╕рок л╕рики ╕ гумору та сатири.
Зустр╕ч ╕з поетом н╕кого не залишила байдужим.

Максим КИРИЧОК,
кандидат ф╕лолог╕чних наук, доцент кафедри укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ ТНУ (нин╕ КФУ)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 12.06.2015 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15400

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков