Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4442)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4115)
Українці мої... (1657)
Резонанс (2107)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1842)
Крим - наш дім (1022)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (305)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (201)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…


ОС╤ДЛАЮ КОНЯ…
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 12.06.2015 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#24 за 12.06.2015
КУЛЬТУРНА СТРАТЕГ╤Я: ЧИ ПОЧУЮТЬ ДУМКУ НЕЗРУЧНИХ ЛЮДЕЙ?

Культура ╕ життя

Обговорення Довгостроково╖ стратег╕╖ розвитку укра╖нсько╖ культури трива╓ вже два м╕сяц╕. Проект самого документа був виставлений на сайт╕ М╕нкультури, де читачам пропонувалося його в╕льне обговорення. Переоц╕нити важлив╕сть стратег╕╖ важко, це — вектор розвитку сфери на найближч╕ роки, який за розумного використання може стати ╕нструментар╕╓м творення укра╖нсько╖ ╕дентичност╕. ЗМ╤ реагують на робочу верс╕ю документа по-р╕зному. Хтось да╓ незадоволен╕ думки анон╕мних експерт╕в, хтось п╕дтриму╓ одн╕ галузев╕ напрямки, але не схвалю╓ ╕нш╕, а куратор програми ╢С-Сх╕дне партнерство «Культура» Тер╕ Сандел над╕слав листа п╕дтримки проекту стратег╕╖, де зауважив, що основн╕ ц╕л╕ Довгостроково╖ стратег╕╖ розвитку укра╖нсько╖ культури зб╕гаються ╕з ц╕лями програми ╢С-Сх╕дне партнерство «Культура». А багато ╕дей проекту Довгостроково╖ стратег╕╖ ╓ пр╕оритетами програми ╢С-Сх╕дне партнерство «Культура».
Ми попросили прокоментувати проект документа людей, як╕ або вивчали стратег╕ю, або були на обговоренн╕ першо╖ верс╕╖ та вносили сво╖ пропозиц╕╖.

ПРОПОЗИЦ╤╥ ДО ДОКУМЕНТА ОБГОВОРИЛА У ФЕЙСБУЦ╤

Мар╕я Бурмака, сп╕вачка, телеведуча:
— Я знаю, що к╕нцева верс╕я стратег╕╖ ще в розробц╕. Але я була запрошена на першу велику зустр╕ч, де презентували робочий проект. ╤ я була рада, що м╕н╕стерство обрало саме цей формат — запросити вс╕х. Люди, як╕ вважають себе д╕ячами в╕д культури, повинн╕ рад╕ти так╕й можливост╕ — взяти участь у творенн╕ ц╕╓╖ пол╕тики.
Я — не фах╕вець у вс╕х галузях, але я захот╕ла внести корективи у такий напрямок, як розвиток музики, та деяк╕ напрямки дитячого мистецтва. Витратила к╕лька дн╕в, щоб розписати, як я бачу розвиток укра╖нсько╖ сучасно╖ музики, фестивального руху, виклала на Фейсбуц╕ ╕ запросила до обговорення, оформила ╕ над╕слала в м╕н╕стерство. Це не були пропозиц╕╖ проект╕в, як╕ вимагають кошт╕в. Але я сформулювала напрямки розвитку. ╤ для мене ц╕нно, що мо╖ думки, думки людини, яка вже 25 рок╕в займа╓ться просуванням укра╖нсько╖ музики, виявилися потр╕бними.
Я не розум╕ю сьогодн╕шню опозиц╕ю до М╕нкультури, бо мен╕ зда╓ться, що тут затребуван╕ вс╕ фахов╕ поради. Так, н╕ в кого нема часу, ╕ в мене його нема╓. Так, це — шмат безоплатно╖ роботи, але якщо ╓ мета допомогти м╕н╕стерству, то чому не вид╕лити свого часу та знань. Треба просто с╕сти ╕ попрацювати. Це, зрештою, — не документ на 150 стор╕нок, не прожект, це — ч╕ткий план.
Зрештою, х╕ба важко скласти план та под╕литися баченням, якщо ти вважа╓ш себе проф╕?

КОМУ ВИР╤ШУВАТИ, СК╤ЛЬКИ ПОТР╤БНО Б╤БЛ╤ОТЕК?
Брати Капранови, видавц╕, письменники:
— Ще коли обговорювалася перша верс╕я Довгостроково╖ стратег╕╖ розвитку, М╕н╕стерство культури з╕брало такий великий «хурал», де були ╕ люди, як╕ писали стратег╕ю, ╕ т╕, як╕ читали та думка яких ма╓ вагу в культурному середовищ╕. Це була зустр╕ч м╕н╕стерства з незручними для влади людьми, а ми ╓ саме такими, незручними для будь-якого м╕н╕стерства. На цьому обговоренн╕ було багато авторитетних людей, режисери, музейники. ╤, чесно кажучи, н╕хто не сказав сп╕вроб╕тникам м╕н╕стерства, що у вас, мовляв, усе добре. ╤ в ц╕й ╕стор╕╖ — найб╕льший плюс, що М╕н╕стерство культури не бо╖ться критики. Ми сказали, що там багато сл╕в н╕ про що. Але там закладен╕ ц╕кав╕ та потр╕бн╕ думки, ╕, думаю, ми на обговоренн╕ порушили важливу проблему.
Що робить М╕н╕стерство культури взагал╕ ╕ що воно робитиме в умовах децентрал╕зац╕╖ влади, яке плану╓ться? В╕дд╕ли культури м╕сцевих адм╕н╕страц╕й перебувають у подв╕йному п╕дпорядкуванн╕. ╤ з Ки╓ва ними керують, ╕ м╕сцева влада ними керу╓. Як працюватиме М╕н╕стерство культури в умовах децентрал╕зац╕╖. Бо воно повинно бути пров╕дником державно╖ пол╕тики.
Ми ж не можемо сказати, що на Волин╕ культурн╕ установи, ф╕лармон╕╖ та музе╖ можуть робити, що хочуть, ╕ на Микола╖вщин╕ теж, що хочуть. Це ма╓ обговорюватися. ╤ це не вир╕шиш пап╕рцями. Ми примусили замислитися над цим м╕н╕стерство. ╤ воно почало шукати. Нам вдалося провести в стратег╕ю фразу, що в умовах децентрал╕зац╕╖ М╕н╕стерство культури повинно займатися встановленням та контролем за виконанням норм культурного обслуговування та ╕нших стратег╕чних дискурс╕в.
Якщо ми зна╓мо, що в рег╕онах на таку к╕льк╕сть населення повинно бути саме ст╕льки б╕бл╕отек, то М╕н╕стерство культури займа╓ться не ф╕нансуванням, а контролем, чи ╓ саме ст╕льки б╕бл╕отек. Саме тод╕ М╕н╕стерство культури ста╓ пров╕дником державно╖ пол╕тики. ╤ воно ма╓ встановити нормативи, ск╕льки чого ╓, сл╕дкувати за актуальн╕стю культурних проект╕в, бо культурний прост╕р зм╕ню╓ться, ╕ за актуальн╕стю норматив╕в. Кр╕м того, м╕н╕стерство повинно мати механ╕зм контролю в╕дпов╕дност╕ цих норматив╕в. Ми колись досл╕джували к╕льк╕сть б╕бл╕отек по рег╕онах. Нам вдалося дов╕датися, що у Донецьк╕й та Терноп╕льськ╕й областях — однакова к╕льк╕сть б╕бл╕отек. Ми вивчали, ск╕льки б╕бл╕отек на десять тисяч людей. На останньому м╕сц╕ — Донецька, на передостанньому — Луганська, на третьому знизу — Крим. Якими грошима це вим╕ря╓ш?
Ми, як видавц╕ та л╕тератори, взагал╕ в╕д м╕н╕стерства не залежимо, але якщо ви заслуха╓те музейник╕в, то вони вам розкажуть, яка може бути державна ╕деолог╕я ╕ формування ╕дентичност╕, якщо ╖хн╕ стенди присвячен╕ «комсомольцям Запор╕жжя у Велик╕й в╕тчизнян╕й в╕йн╕».
В╕дсутн╕сть пол╕тики з формування ╕дентичност╕ веде до в╕йни. Тому як резюме мене надиха╓ те, що у формуванн╕ стратег╕╖ можуть брати участь ус╕, хто вважа╓ себе причетним до ц╕╓╖ галуз╕.

КУЛЬТУРА МА╢ ВЧИТИСЯ ЗАРОБЛЯТИ
Володимир Манько, директор у Communication group:
— Я уважно ознайомився з проектом стратег╕╖. Документ викладений на шести стор╕нках ╕ добре структурований: там ч╕тко сформульован╕ ц╕л╕, принципи, пр╕оритети та можлив╕сть контролю за розвитком сфери. Можливо, в╕н написаний мовою чиновник╕в, там ╓ загальн╕ м╕сця ╕ через це документ не здатен справити фе╓рично-яскравого враження. Але насправд╕ це, скаж╕мо так, сучасний документ, головн╕ напрямки розвитку культури там прописан╕ дуже ч╕тко. Зрозум╕ло, що там ╓ засаднич╕ реч╕, створення нац╕онального продукту, формування ╕дентичност╕, п╕дтримка культурного розма╖ття, ╕ там ╓ багато важливих позиц╕й та крок╕в. Це — лог╕чне продовження пол╕тики нац╕онально-демократичного табору, ця частина важлива, але вона мене не здивувала.
Мен╕ ж впало в око ╕нше. Наприклад, серед пр╕оритет╕в — модерн╕зац╕я системи ф╕нансування та економ╕чно╖ п╕дтримки культури. Зокрема, створення ╕нновац╕йних фонд╕в, системи грантово╖ п╕дтримки та ╕нвестиц╕йних програм ╕ програм п╕льгового кредитування, приватно-державне партнерство. Це все вчить не лише стояти в черз╕ за держбюджетом, а й працювати з проектами. Непопулярний крок, але вчимося заробляти. ╤ я розум╕ю, що м╕н╕стерство вважа╓ це також ╕ сво╓ю в╕дпов╕дальн╕стю — створювати так╕ системи грантово╖ п╕дтримки, бо ╖хн╓ заснування зм╕ню╓ мислення людей та отримувач╕в таких грант╕в.
Або пропозиц╕╖ щодо запровадження контракту у сфер╕ театру допомагають створити потужний профес╕йний л╕фт для талановитих людей, держава повинна оп╕куватися не лише колись визначеним колом театр╕в, а й сл╕дкувати за вс╕ма.
Обнад╕йливим мен╕ здалося ╕ те, що плану╓ться навести лад ╕з пам’яткоохоронною д╕яльн╕стю. Програма передбача╓ децентрал╕зац╕ю та посилення в╕дпов╕дальност╕ у сфер╕ охорони культурно╖ спадщини, зокрема, в частин╕ охоронних та запов╕дних територ╕й, арх╕тектурних комплекс╕в, пам’яток культури м╕сцевого, рег╕онального, нац╕онального та св╕тового значення. Це — важливий пункт, який пов’язаний ╕з великим об╕гом т╕ньових кошт╕в, тож якщо зазначен╕ стратег╕╓ю закони будуть ухвален╕, це просто дасть правильний сигнал ус╕м запов╕дникам та зв╕льнить ╖х в╕д нав’язливо╖ реклами.

Олена М╤ГАЧОВА
(«Укр╕нформ»)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 12.06.2015 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15397

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков