Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧУБАРОВ НЕ ВИКЛЮЧА╢ НОВУ ХВИЛЮ МОБ╤Л╤ЗАЦ╤╥ В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ
З 2022 року на територ╕╖ тимчасово окупованого Криму моб╕л╕зован╕ десятки тисяч чолов╕к╕в…


ПРОКУРАТУРА ГАМБУРГА ЗВИНУВАТИЛА СП╤ВРОБ╤ТНИК╤В SIEMENS У ПОРУШЕНН╤ КРИМСЬКИХ САНКЦ╤Й
Прокуратура висунула обвинувачення п'ятьом чолов╕кам, причетним до незаконного постачання газових...


У КРИМУ ПРОБЛЕМИ З╤ ЗВ’ЯЗКОМ П╤СЛЯ УРАЖЕННЯ В╤ЙСЬКОВО-МОРСЬКО╥ БАЗИ В СЕВАСТОПОЛ╤
Сили оборони Укра╖ни уразили рос╕йськ╕ велик╕ десантн╕ корабл╕ "Ямал" та "Азов", центр зв'язку ╕...


В╤ДНОВЛЕННЯ ВОДОЙМ КРИМУ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥ Ф╤НАНСУВАТИМУТЬ ЗА ПРОГРАМОЮ UKRAINE FACILITY
До 2014 року Укра╖на забезпечувала 85% потреб Криму у пр╕сн╕й вод╕ завдяки П╕вн╕чно-Кримському...


У СЕВАСТОПОЛ╤ ЗАТРИМАЛИ ХЛОПЦЯ ЗА АНТИВО╢ННИЙ НАПИС У БЮЛЕТЕН╤ НА «ВИБОРАХ ПУТ╤НА»
Хлопець написав у бюлетен╕ «Н╕ в╕йн╕, мир Укра╖н╕»…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 05.06.2015 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#23 за 05.06.2015
КУЛЬТУРА НАРОД╤В КРИМУ В ОБ’╢КТИВ╤ ТУРИСТА

Культура ╕ життя

Немов в ╕нший часовий вим╕р потрапля╓ш, ступаючи кам’янистими вуличками древнього Херсонеса. В╕ками наперек╕р морським розб╕йникам ╕ в╕трам стояли збережен╕ до нин╕шн╕х дн╕в на скелях Судака висок╕ мурован╕ ст╕ни Генуезько╖ фортец╕. Ск╕льки таких сл╕д╕в минулого залишили нам древн╕ народи п╕вострова: ск╕фи, греки, слов’яни, монголо-татари…
А зайдеш у д╕м кара╖ма, ╕ митт╓во просочу╓шся його традиц╕йним укладом з╕ смачними нац╕ональними стравами ╕ сх╕дними солодощами, пережива╓ш, слухаючи розпов╕д╕ про граб╕жницьк╕ напади р╕зних ворогуючих груп степовик╕в на ╖хн╓ родове гн╕здо – печерне м╕сто Джуфт Кале. Багатов╕кова ╕стор╕я Кримського ханства, боротьба за сфери впливу на мор╕ й суш╕ рос╕йських в╕йськ ╕з турецькими. Проходиш шляхами легенд, народжених на меж╕ Чорного моря та Кримських г╕р, ╕ ста╓ш частинкою п╕вострова, який назавжди залиша╓ться з тобою, де б ти не жив.
У п╕знанн╕ культур та етн╕чних особливостей народ╕в, кожен з яких ун╕кальний за сво╓ю ╕ндив╕дуальн╕стю, склада╓ться ц╕л╕сна картина нашого багатогранного св╕ту. ╢ серед них ╕ етн╕чн╕ корен╕ кожного з нас з╕ сво╓ю ╕стор╕╓ю, культурними традиц╕ями. П╕зна╓ш ╖х, береш у них участь ╕ почина╓ш в╕дчувати себе особливим, не схожим на ╕нших. Це прагнення людини в сучасному ун╕ф╕кованому св╕т╕ до само╕дентиф╕кац╕╖ викликало сплеск ╕нтересу до традиц╕йно╖ культури народ╕в, ╖хн╕х мов, звича╖в, обряд╕в.
У Криму, який завдяки сво╖м географ╕чним, еколог╕чним та ╕сторичним умовам здавна був перехрестям шлях╕в ╕з Сходу на Зах╕д, зокрема шовкових, нин╕ проживають представники понад 130 народ╕в. Найчисленн╕ш╕ з них об’╓дналися в нац╕онально-культурн╕ товариства та автоном╕╖, яких нал╕чу╓ться б╕льше тридцяти. Вони дають можлив╕сть населенню в кол╕ сво╓╖ етн╕чно╖ групи повн╕ше реал╕зовувати духовн╕ запити та ╕нтереси, пов’язан╕ з традиц╕ями предк╕в, а при╖жджим людям найкраще починати знайомство з багатонац╕ональним спектром п╕вострова з Кримського етнограф╕чного музею. Його сформован╕ в комплекси експонати — це справжня скарбниця ремесел р╕зних народ╕в ╕ народностей п╕вострова.
Народна майстриня В╕ра Гл╕нка дек╕лька рок╕в тому заснувала Центр-музей декоративно-прикладного мистецтва народ╕в Криму. Експонован╕ в ньому вироби ╕люструють традиц╕╖ дев’яти промисл╕в глиняно╖ народно╖ ╕грашки Рос╕╖: димк╕всько╖, ф╕л╕моновсько╖, каргопольсько╖, хлудн╕всько╖, плешковсько╖, роман╕всько╖, абашевсько╖, жбанн╕ковсько╖, торжковсько╖. Деяким ╕з них – понад сто рок╕в.
По крупицях, маленькими кроками створювала на п╕востров╕ школу укра╖нсько╖ вишивки В╕ра Ро╖к. Отримавши травму право╖ руки в пер╕од Друго╖ св╕тово╖ в╕йни, вона не залишила улюбленого рукод╕лля нитками ╕ л╕вою рукою створювала диво-узори, якими п╕дкорила весь св╕т. За свою творч╕сть ╕ подвижницьку виставкову д╕яльн╕сть з популяризац╕╖ укра╖нського декоративно-прикладного мистецтва ╓дина в ц╕й галуз╕ удосто╓на звання Героя Укра╖ни. В╕ра Серг╕╖вна мр╕яла про створення в С╕мферопол╕ музею укра╖нсько╖ вишивки, ╕ його було в╕дкрито в пам’ять про не╖ на баз╕ Кримського етнограф╕чного музею. В ньому розм╕щено мемор╕альну к╕мнату майстрин╕, експозиц╕ю з ╕стор╕╖ укра╖нсько╖ вишивки та колекц╕ю пристосувань для домашнього виробництва тканин, ниток та ╕нших матер╕ал╕в для вишивання.
Культуру третього за чисельн╕стю народу п╕вострова – кримських татар об’╓днав п╕д сво╖м дахом у ╢впатор╕╖ культурно-етнограф╕чний центр «Одун-базар капусу». Так називалися головн╕ фортечн╕ ворота середньов╕чного Кезлева або ворота дров’яного базару, побудован╕ в к╕нц╕ XV стол╕ття. Зруйнован╕ в 1959 роц╕, вони були в╕дновлен╕ з ╕сторичною точн╕стю в 2003 роц╕ й стали сво╓р╕дним символом старого м╕ста.
У брам╕ фортец╕ розташовано ун╕кальний музей. Його основою став макет середньов╕чного Кезлева (розм╕ром 5x9 метр╕в), який в╕дтворю╓ його з точн╕стю до кожного будинку. Серед експонат╕в – виготовлена з╕ шк╕ри карта Кримського ханства, етногенеалог╕чне дерево, старовинн╕ предмети побуту та зразки нац╕онального одягу. Особливу атмосферу створю╓ св╕тло-музичне оформлення музею. Завершу╓ екскурс╕ю п╕скова ан╕мац╕я про ╕стор╕ю ╢впатор╕╖.
На другому поверс╕ знаходиться кав’ярня у кримськотатарському стил╕, навпроти вор╕т — етноресторан «Джеваль», де в л╕тн╕й пер╕од проводяться кул╕нарн╕ тури. До складу центру входить також етноготель «Джеваль».
Ц╕ та ╕нш╕ об’╓кти ╓ нев╕д’╓мною частиною багатьох туристських маршрут╕в по Криму, зокрема, «Рос╕яни в Криму», «Кримськ╕ татари: стор╕нки ╕стор╕╖ та культури», «Французький сл╕д на кримськ╕й земл╕», «Болгари в Криму», «Моза╖ка народ╕в Криму», «Кримчаки: хто вони?» та ╕нших.
— Ми презенту╓мо етнограф╕чн╕ маршрути по Криму поряд з ╕ншими на туристських виставках, сем╕нарах, науково-практичних конференц╕ях, — розпов╕да╓ заступник «м╕н╕стра курорт╕в ╕ туризму Республ╕ки Крим» Ольга Бурова.
╥хн╕й перел╕к з кожним роком зб╕льшу╓ться та ур╕зноман╕тню╓ться. Наприклад, переможцем конкурсу на кращий туристський маршрут по Криму цього року в ном╕нац╕╖ «Кращий ос╕нн╕й маршрут» став етно-гастроном╕чний тур «Калейдоскоп народ╕в ╕ культур», розроблений с╕мферопольським «Кримтурбюро на Моск╕льц╕».
Етнотурист – не лише глядач в ус╕х запропонованих йому маршрутах, а перш за все учасник ╕ творець екскурс╕йних заход╕в. Палаци, храми р╕зних конфес╕й, рем╕снич╕ майстерн╕ широко в╕дчиняють двер╕ назустр╕ч новим гостям. Проводяться фестивал╕ етнокультурно╖ творчост╕, народн╕ свята, виставки-продаж╕ вироб╕в майстр╕в промисл╕в ╕ ремесел. Великий виб╕р в╕дпочивати по-новому.
╤ етнотуризм да╓ фантастичну можлив╕сть проникнути з сьогодн╕шнього дня вглиб в╕к╕в. Це заглиблення – немов вуличний театр, в якому ти – глядач ╕ актор одночасно. Прим╕рю╓ш на себе древн╕ костюми ╕ канони, пробу╓ш на смак страви з печ╕ чи казанка ╕ почина╓ш краще розум╕ти й ц╕нувати сво╖ власн╕ корен╕.

Валентина ВАСИЛЕНКО

А ЦЕ — «КУЛЬТУРА» «ВЛАДИ» КРИМУ...

ОКУПАНТИ «ВОЮЮТЬ» З УКРА╥НСЬКИМИ ПОШТОВИМИ СКРИНЬКАМИ

Нелег╕тимний «перший в╕це-сп╕кер Криму» Костянтин Бахар╓в поскаржився «м╕н╕стру внутр╕шньо╖ пол╕тики, ╕нформац╕╖ та зв’язку РК» Дмитру Полонському на те, що кримчани н╕бито надсилають йому фотограф╕╖ з синьо-жовтими вив╕сками та поштовими скриньками «Укрпошти».
«Ми бачимо таку ж картину, коли в╕дв╕ду╓мо м╕ста ╕ райони республ╕ки. Буквально на днях бачив у Феодос╕╖», — додав К. Бахар╓в.
Проф╕льний м╕н╕стр нагадав, що з 1 с╕чня 2015 року поштов╕ послуги на п╕востров╕ нада╓ федеральне державне ун╕тарне п╕дпри╓мство «Пошта Криму», пов╕домляють «Новости Крыма».
У свою чергу, «сп╕кер» Криму Володимир Константинов рекомендував створити спец╕альну ком╕с╕ю, яка займеться цим питанням. «Мен╕ надсилають пов╕домлення з ╕нформац╕╓ю про укра╖нську символ╕ку на дверях у кер╕вник╕в. Це все треба винести з нашого кримського дому. Необх╕дно об’╓днати наш╕ зусилля», – п╕дсумував в╕н.

НА ВИВ╤СЦ╤ ЦЕНТРАЛЬНОГО МУЗЕЮ ТАВРИДИ В КРИМУ ЗАФАРБУВАЛИ УКРА╥НСЬКИЙ ГЕРБ

У Криму продовжують модиф╕кувати вив╕ски р╕зних установ, як╕ були встановлен╕ до анекс╕╖ п╕вострова. Як пов╕домля╓ кореспондент «Крим. Реал╕╖», на вив╕сц╕ Центрального музею Тавриди в С╕мферопол╕ укра╖нський герб замазали б╕лою фарбою.
Це — не перший випадок, коли укра╖нську символ╕ку приховують, зам╕сть того, щоб повн╕стю оновити вив╕ски на фасадах буд╕вель. Як пов╕домляв сайт «Крим.Реал╕╖», на п╕востров╕ част╕ випадки, коли в╕дпов╕дальн╕ особи просто розфарбовують зображений на вив╕сках укра╖нський прапор у кольори рос╕йського.
Напередодн╕ на вулиц╕ Пушк╕на в С╕мферопол╕ на вив╕сц╕ буд╕вл╕ КРУ «Стоматолог╕чна пол╕кл╕н╕ка», в як╕й розташован╕ л╕кувальне й ортопедичне в╕дд╕лення, укра╖нський прапор наполовину зафарбували фарбою. А в сел╕ ╤шунь Красноперекопського району Криму на вив╕сц╕ с╕льсько╖ ради перефарбували укра╖нський прапор у кольори прапора Рос╕йсько╖ Федерац╕╖.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 05.06.2015 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15358

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков