"Кримська Свiтлиця" > #22 за 29.05.2015 > Тема "З перших уст"
#22 за 29.05.2015
Андр╕й ЩЕКУН: НАЙГОСТР╤Ш╤ ПРОБЛЕМИ КРИМЧАН НА МАТЕРИКУ – ЖИТЛО ╤ СТАТУС НЕРЕЗИДЕНТА
Сьогодн╕ у Ки╓в╕ в╕дбудеться другий всеукра╖нський з’╖зд переселенц╕в ╕з Криму. Один ╕з його орган╕затор╕в, громадський актив╕ст Андр╕й Щекун, розпов╕в, ╕з якою метою кримчани з ус╕╓╖ кра╖ни зберуться на конференц╕ю ╕ як╕ проблеми турбують ╖х найб╕льше. – Андр╕ю, чому ╕ з якою метою ви вир╕шили проводити всеукра╖нський з’╖зд кримських переселенц╕в? – Тор╕к 23 травня ╕н╕ц╕ативна група кримчан провела перший всеукра╖нський з’╖зд вимушених переселенц╕в ╕з Криму. Цим з’╖здом була закр╕плена Координац╕йна рада громадських орган╕зац╕й вимушених переселенц╕в ╕з Криму – орган, який працю╓ м╕ж з’╖здами ╕ зд╕йсню╓ виконавчу функц╕ю. Минув р╕к. Потр╕бно, по-перше, п╕дбити п╕дсумки д╕яльност╕ нашо╖ координац╕йно╖ ради. По-друге, обговорити вза╓мод╕ю з ╕ншими громадськими ╕нституц╕ями, як╕ працюють ╕з питань деокупац╕╖ Криму. По-трет╓, важливо, аби сп╕впраця з Меджл╕сом кримськотатарського народу вийшла на високий р╕вень. ╤ це все ми ма╓мо обговорити на цьому з’╖зд╕. У будь-якому випадку, так╕ з’╖зди, конференц╕╖, «кругл╕ столи» покликан╕ формувати ╕нформац╕йне поле щодо питань Криму ╕ кримчан. Ми зобов’язан╕ пост╕йно перебувати в цьому пол╕ ╕ впливати на органи державно╖ влади, як╕ дуже часто забувають про проблеми п╕вострова. На ╖хню думку, достатньо було ухвалити закон про окупован╕ територ╕╖, а дал╕ н╕чого робити не треба. Яскравим прикладом ╓ створення Державно╖ служби з питань Криму протягом десяти м╕сяц╕в. Це — повний абсурд! На з’╖зд╕ ми хочемо почути р╕зн╕ думки, обговорити механ╕зми впливу б╕льш радикального характеру, щоб досягти виконання т╕╓╖ чи ╕ншо╖ мети. Зрештою, це формування громадянського сусп╕льства, як у вс╕х цив╕л╕зованих кра╖нах. – Наск╕льки ваш з’╖зд буде репрезентативним? Чи справд╕ в╕н буде в╕дображати думку вс╕х переселенц╕в ╕з Криму? – Ми на це не претенду╓мо. Якщо хтось вм╕╓ робити щось краще, ми готов╕ йти назустр╕ч ╕ консол╕дувати наш╕ д╕╖ – ╕ вперед! Я можу констатувати, що з’╖зд розширю╓ сво╓ бачення ╕ влива╓ться велика к╕льк╕сть нових структур, як╕ хочуть вза╓мод╕яти. Ми не претенду╓мо на створення загального важеля або загальний вплив на кримчан. Ми претенду╓мо на те, щоби створити орган самоорган╕зац╕╖ кримчан. ╤ в принцип╕, ми усп╕шно це робимо. До нас збираються при╖хати люди з ус╕х рег╕он╕в Укра╖ни. – Чи оч╕ку╓те ви представник╕в влади? – Ми над╕слали запрошення в Адм╕н╕страц╕ю Президента, Каб╕нет М╕н╕стр╕в, Верховну Раду Укра╖ни, а також голов╕ Держслужби з питань Криму Аслану Омеру Киримли. Також направили запрошення в ╕нш╕ в╕домства, як╕ так чи ╕накше пов’язан╕ з питаннями Криму. Хто прийде, а хто н╕ – це вже ╕нше питання. – На минулому з’╖зд╕ ви сформулювали низку побажань ╕ пропозиц╕й до влади. Що з цього було виконано за р╕к, а що н╕? – З цього ми ╕ почнемо з’╖зд. Ми п╕дн╕мемо вс╕ р╕шення, як╕ ухвалили р╕к тому, меморандум, який ми п╕дписували, обговоримо, наск╕льки ефективно ми працювали впродовж року. Я би в╕дзначив багато плюс╕в у робот╕ нашого союзу, але ╓ багато ╕ м╕нус╕в. Основний – це те, що ми не домоглися скасування закону про в╕льну економ╕чну зону «Крим» ╕ в╕дпов╕дно╖ постанови Нацбанку (ц╕ нормативн╕ акти прир╕внюють громадян Укра╖ни з кримською ре╓страц╕╓ю до нерезидент╕в, – ред.). Але сьогодн╕ ми боремося з цим явищем. Нараз╕ ця боротьба в╕дбува╓ться в судах. Ми програли апеляц╕йний суд ╕ перший суд. Я особисто подав скаргу вже до касац╕йного суду. Я спод╕ваюся, що цього року наша боротьба триватиме вже в ╓вропейських судах. У грудн╕ 2014 року було сформоване м╕жфракц╕йне об’╓днання «Крим» ╕з народних депутат╕в Укра╖ни. Окрем╕ нардепи, зокрема Логвинський, нам об╕цяли, що внесуть до парламенту або зм╕ни в цей закон, або новий проект про економ╕чну д╕яльн╕сть на окупован╕й територ╕╖. Створена група, яка займа╓ться цим, громадськ╕сть уже внесла сво╖ пропозиц╕╖. Терм╕ни, в як╕ гарантували подачу законопроекту, вже вичерпан╕. Це — найб╕льший м╕нус. Ще одним м╕нусом ╓ те, що у нас сьогодн╕ нема╓ ц╕льово╖ програми уряду щодо вимушених переселенц╕в. Але у нас ╓ окремий закон про внутр╕шньо перем╕щених ос╕б, за який ми боролися 7 м╕сяц╕в. У нас, нехай п╕зно, але з’явилась Державна служба у справах Криму та ╖╖ кер╕вник. Подивимось дал╕, як вона буде функц╕онувати. ╢ ще багато плюс╕в ╕ м╕нус╕в, як╕ ми проанал╕зу╓мо на з’╖зд╕. Багато чого робиться для тих людей, як╕ залишаються на окупован╕й територ╕╖. Але ми не можемо цього аф╕шувати. – Ваш з’╖зд висловлюватиме позиц╕ю кримських переселенц╕в. А що зараз явля╓ собою ця група? Ск╕льки ╖х? Як╕ проблеми турбують людей, що вимушено пере╖хали на материк? – За оф╕ц╕йною статистикою орган╕в укра╖нсько╖ влади, к╕льк╕сть кримчан, як╕ були змушен╕ оселитися на територ╕╖ материково╖ Укра╖ни, становить 20 тисяч ос╕б. За нашими оц╕нками, це близько 40 тисяч. Чому? Тому що багато кримчан, як╕ продали в Криму сво╖ квартири ╕ будинки, нав╕ть не ре╓струвалися як вимушен╕ переселенц╕ ╕ не потрапили до бази даних. Вони в╕дразу ставали киянами, льв╕в’янами, буковинцями тощо. Вони розв’язували сво╖ побутов╕ проблеми без допомоги держави. Багато кримчан не бачать механ╕зм╕в ефективного менеджменту в держав╕. Вони взагал╕ не зверталися за дов╕дкою ╕ не вважають це за необх╕дне. Вони шукають шляхи, як перере╓струватись та ╕нтегруватись у м╕сцев╕ сп╕льноти. ╢ незначна частина кримчан, як╕ принципово не зм╕нюють кримську ре╓страц╕ю, ╕ ведуть боротьбу за зв╕льнення Криму з окупац╕╖. З’╖зд буде представлений саме такими людьми, представниками р╕зних орган╕зац╕й. Найболюч╕ша проблема, на м╕й погляд, – це питання житла. Знову ж держава н╕чого не зробила, щоб розв’язати це питання. Держава сьогодн╕ б╕льше просить гуман╕тарно╖ допомоги зам╕сть того, щоб комплексно подолати проблему. – К╕льк╕сть вимушених переселенц╕в зроста╓ чи м╕грац╕я з Криму вже д╕йшла к╕нця? – Зроста╓, але дуже пов╕льно. На першому етап╕ з Криму люди ви╖жджали з пол╕тичних мотив╕в: це — громадськ╕ актив╕сти, журнал╕сти, пол╕тики, яким перебувати там було небезпечно. Друга хвиля – це люди, як╕ не змогли миритися з тим моральним ╕ психолог╕чним тиском в умовах, коли вони проти сво╓╖ вол╕ опинилися в чуж╕й держав╕. Сьогодн╕ потроху почалась м╕грац╕я б╕знесу. В╕дбуваються спроби там продати сво╖ п╕дпри╓мства, а на материк вивезти грош╕ та ╕нвестувати в укра╖нський б╕знес. Люди купують житло ╕ залишаються тут. Такий процес ╕де. Не можу сказати, що це в╕дбува╓ться масово, але в╕н ╕де. Зв╕сно, що ц╕ б╕знесмени не п╕дуть за дов╕дкою переселенця, щоб отримувати 400-800 гривень в╕д держави. Тобто ре╓струватися вони не будуть, ╕ ╖х буде складно в╕дстежити держав╕. Так╕ люди звикли вир╕шувати сво╖ проблеми самост╕йно. У мене ╓ з десяток знайомих п╕дпри╓мц╕в, як╕ тихенько продали нерухом╕сть у Криму, продали земельн╕ д╕лянки, майно, вивозять ц╕ грош╕ та ╕нвестують ╖х в економ╕ку Укра╖ни на материку.
╤ван ПУТ╤ЛОВ ua.krymr.com
ТИМ ЧАСОМ...
ЗНИКЛОГО БАТЬКА ЗАСУДЖЕНОГО В КРИМУ АКТИВ╤СТА МАЙДАНУ ДОС╤ НЕ ЗНАЙШЛИ
Кримська польова м╕с╕я з прав людини пов╕домля╓ про в╕дсутн╕сть будь-яко╖ ново╖ ╕нформац╕╖ щодо зниклих на п╕востров╕ кримчан, серед яких батько кримського актив╕ста ╢вромайдану Олександра Костенка – Фед╕р. Як сказано у зв╕т╕ орган╕зац╕╖ за кв╕тень, дружина Федора Костенка подала в пол╕ц╕ю заяву про його зникнення, де вказала, що ╖╖ чолов╕к зник 3 березня. «Також у документ╕ сказано, що 2 ╕ 3 березня «б╕ля нашо╖ квартири перебували п╕дозр╕л╕ люди, як╕ вочевидь стежили за п╕д’╖здом ╕ квартирою б╕ля двер╕ та з автомоб╕ля». У заяв╕ наголошу╓ться, що наявн╕сть таких «спостер╕гач╕в» можуть п╕дтвердити ╕ сус╕ди», – пов╕домляють правозахисники. Вони також додають, що нараз╕ в╕домост╕ про м╕сцезнаходження Федора Костенка в╕дсутн╕. Актив╕ста ╢вромайдану Олександра Костенка заарештували в Криму 8 лютого 2015 року за звинуваченням у запод╕янн╕ т╕лесних ушкоджень сп╕вроб╕тнику «Беркута» в Ки╓в╕ 18 лютого 2014 року. П╕сля арешту та обшуку в будинку актив╕ста його батько ви╖хав до Ки╓ва, але змушений був терм╕ново повернутись назад п╕сля пов╕домлення про черговий обшук. Р╕дн╕ втратили зв’язок ╕з чолов╕ком при його в’╖зд╕ до Криму. Олександру Костенку в Криму винесли вирок. Йому присудили чотири роки ╕ два м╕сяц╕ ув’язнення. Адвокат Костенка подав апеляц╕йну скаргу до Верховного суду Криму.
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 29.05.2015 > Тема "З перших уст"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15312
|