Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВЕСЕЛКА
В╕рш╕ нашого дитинства


Р╤ДНА МОВА
З дитинства мо╖ батьки навчали мене любити свою Батьк╕вщину з кв╕тучими садами, безмежними...


В╤РШ╤ НАШОГО ДИТИНСТВА. ╤ван ДРАЧ
Перша зб╕рка поез╕й ╤вана Драча «Соняшник» побачила св╕т 1962 року.


«У КОЖНО╥ ФЕ╥ БУВАЮТЬ ПРИ╢МН╤ МОМЕНТИ...»
В гостях "Джерельця" ╕з сво╖ми поез╕ями Наталка ЯРЕМА, Наталя МАЗУР ╕ Ксенислава КРАПКА


НАЙКРАЩ╤ УКРА╥НСЬК╤ МУЛЬТФ╤ЛЬМИ ВС╤Х ЧАС╤В
6 кв╕тня св╕т в╕дзначив День мультф╕льм╕в. Це свято було засноване 2002 року М╕жнародною...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 22.05.2015 > Тема ""Джерельце""
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#21 за 22.05.2015
АВТОМОБ╤ЛЬ
Микола НОСОВ

Опов╕дання

Коли ми з Мишком були зовс╕м маленькими, нам дуже хот╕лось покататися на автомоб╕л╕, т╕льки це н╕як не вдавалось. Ск╕льки ми не просили шофер╕в, н╕хто не хот╕в нас катати. Одного разу ми гуляли в двор╕. Раптом дивимось — на вулиц╕, б╕ля наших вор╕т, зупинився автомоб╕ль. Шофер ╕з машини вил╕з ╕ кудись п╕шов. Ми п╕дб╕гли. Я кажу:
— Це — «Волга».
А Мишко:
— Н╕, це — «Москвич».
— Багато ти розум╕╓ш! — кажу я.
— Звичайно, «Москвич», — каже Мишко. — Подивись, який у нього капор.
— Який, — кажу, — капор? Це в д╕вчаток бува╓ капор, а в машини — капот! Ти подивися, який кузов.
Мишко подивився ╕ каже:
— Ну, таке пузо, як у «Москвича».
— Це в тебе, — кажу, — пузо, а в машини н╕якого пуза нема╓.
— Ти ж сам сказав «пузо».
— Я сказав «кузов», а не «пузо»! Ех, ти! Не розум╕╓ш, а л╕зеш!
Мишко п╕д╕йшов до автомоб╕ля ззаду ╕ каже:
— А у «Волги» х╕ба ╓ буфер? Це у «Москвича» — буфер.
 Я кажу:
— Ти б краще мовчав. Вигадав ще буфер якийсь. Буфер — це у зал╕зничного вагона, а в автомоб╕ля — бампер. Бампер ╓ ╕ в «Москвича», ╕ у «Волги».
Мишко помацав бампер руками й каже:
— На цей бампер можна с╕сти ╕ по╖хати.
— Не треба, — кажу я йому.
 А в╕н:
— Та ти не б╕йся. Про╖демо трохи ╕ сплигнемо.
Тут прийшов шофер ╕ с╕в у машину. Мишко п╕дб╕г ззаду, вс╕вся на бампер ╕ шепоче:
— С╕дай мерщ╕й! С╕дай мерщ╕й!
 Я кажу:
— Не треба!
А Мишко:
— Йди хутч╕ш! Ех ти, боягуз!
Я п╕дб╕г, причепився поруч. Машина рушила ╕ як помчить! Мишко злякався ╕ каже:
— Я сплигну! Я сплигну!
— Не треба, — кажу, — роз╕б’╓шся! А в╕н твердить:
— Я сплигну! Я сплигну!
╤ вже почав опускати одну ногу. Я оглянувся назад, а за нами ╕нша машина мчить. Я кричу:
— Не см╕й! Дивись, зараз тебе машина задавить!
Люди на тротуар╕ зупиняються, на нас дивляться. На перехрест╕ вулиць м╕л╕ц╕онер засвист╕в у свисток. Мишко перелякався, сплигнув на брук╕вку, а руки не в╕дпуска╓, за бампер трима╓ться, ноги по земл╕ волочаться. Я злякався, схопив його за ком╕р ╕ тягну вгору. Автомоб╕ль зупинився, а я все тягну. Мишко, нарешт╕, знову вил╕з на бампер. Довкола народ з╕брався. Я гукаю:
— Тримайся, дурню, м╕цн╕ше!
Тут вс╕ засм╕ялися. Я пом╕тив, що ми зупинилися, ╕ зл╕з.
— Злазь, — наказую Мишков╕.
А в╕н з переляку н╕чого не розум╕╓. Ледве я в╕д╕рвав його в╕д цього бампера, п╕дб╕г м╕л╕ц╕онер, номер запису╓. Шофер з каб╕ни вил╕з — ус╕ на нього накинулись:
— Не бачиш, що в тебе позаду робиться?
А про нас забули. Я шепочу Мишков╕:
— Ход╕мо!
В╕д╕йшли ми вб╕к ╕ б╕гцем у провулок. Примчали додому, задихались. У Мишка обо╓ кол╕н до кров╕ об╕дран╕ ╕ штани порван╕. Це коли в╕н по брук╕вц╕ на живот╕ ╖хав. Перепало йому в╕д мами!
Пот╕м Мишко каже:
— Штани — це др╕бниц╕, зашити можна, а кол╕на сам╕ загояться. Мен╕ ось т╕льки шофера жалко: йому, напевно, через нас перепаде. Бачив, м╕л╕ц╕онер номер машини записував?
Я кажу:
 — Треба було залишитись ╕ сказати, що шофер не винен.
— А ми м╕л╕ц╕онеру листа напишемо, — каже Мишко.
Почали ми листа писати. Писали, писали, аркуш╕в двадцять паперу з╕псували, нарешт╕, написали:
«Шановний товаришу м╕л╕ц╕онер! Ви неправильно записали номер. Тобто ви записали номер правильно, т╕льки неправильно, що шофер винен. Шофер не винен, винн╕ ми з Мишком: ми причепилися, а в╕н не знав. Шофер добрий ╕ ╖здить правильно».
На конверт╕ написали: «Р╕г вулиц╕ Горького ╕ Велико╖ Грузинсько╖, отримати м╕л╕ц╕онеру».
Запечатали лист ╕ кинули в поштову скриньку. Напевно, д╕йде.

Переклад з рос╕йсько╖
Данила КОНОНЕНКА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 22.05.2015 > Тема ""Джерельце""


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15299

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков