«Цей торговий пав╕льйон з 1996 року стояв за Укра╖ни спок╕йно. А зараз за р╕к все згор╕ло. Вс╕ зл╕. А що толку? Безкарн╕сть. Хто палить – його не шукають, не знаходять. Як бути?!». Енвер Османов ╕з кримського курортного селища Рибаче, батько трьох д╕тей, розпов╕да╓, як наприк╕нц╕ кв╕тня був спалений магазин, що годував його родину майже 20 рок╕в. П╕сля анекс╕╖ Криму Рос╕╓ю к╕льк╕сть турист╕в скоротилася, ╕ б╕знес йшов важко, а тепер ╕ зовс╕м знищений. Османов – кримський татарин, у 1944 роц╕ його народ був депортований Стал╕ним, повернутися на Батьк╕вщину кримським татарам було дозволено т╕льки у 1980-х. Тор╕к кримськ╕ татари виступили проти рос╕йсько╖ анекс╕╖. Османов розпов╕да╓, як спалили його торговий пав╕льйон: – Це сталося наприк╕нц╕ кв╕тня. Вноч╕ зателефонував сус╕д. В╕н живе поряд з мо╖м торговим пав╕льйоном. Я за п’ять хвилин там був, а пав╕льйон уже повн╕стю згор╕в разом з обладнанням, грильницею, холодильниками. – Ви звернулися в пол╕ц╕ю? Вдалося щось з’ясувати? – Я звернувся. МНС при╖жджало. Експертизу проводили. ╤ в пол╕ц╕ю звернулися. Поки тиша. – У вас ╓ п╕дозра, хто це зм╕г зробити? – Наш╕ м╕сцев╕ ╕з села. Не перша точка вже. До цього дв╕ машини згор╕ли, готель, пот╕м кафе Ельдара, пот╕м Аз╕зи кафе «П╕вденна н╕ч», «Затишок» палили – встигли загасити, «╤нсайд» встигли загасити. М╕й торговий пав╕льйон згор╕в. Спалюють ус╕ татарськ╕ точки. – А яка мета, по-вашому, – вигнати з╕ справи, налякати? – Так. У кого документи ╓ хоч як╕сь, тих спалюють. У кого документ╕в нема╓ – сказали, будуть ламати наступного року. – У вашому сел╕ велика кримськотатарська громада? – У нас 14 с╕мей живуть. – Як╕ у вас плани? Ви залишитеся? Знову в╕дбуду╓те? Ви╖дете? Що плану╓те робити? – Не знаю. Будувати, напевно, не дадуть. Догов╕р оренди у мене ╓ на 25 рок╕в, а цього проекту на буд╕вництво нема╓. ╥хати? Куди я з Криму по╖ду? Це — моя Батьк╕вщина. Я зв╕дси н╕куди не по╖ду. – Жити ж треба на щось. – Так, у мене тро╓ д╕тей – три д╕вчинки. С╕м’ю годувати треба. Щось доведеться десь перепозичати. – Як ви бачите сво╓ майбутн╓ у вашому сел╕, в Криму взагал╕, майбутн╓ кримських татар? – Дуже важко. – А були як╕сь проблеми, конфл╕кти з м╕сцевими жителями у вашому сел╕ до анекс╕╖? – Н╕, не було жодних конфл╕кт╕в. Я тут уже з 1989 року, зв╕дси в арм╕ю йшов. Я давно тут живу. Не було жодних у мене конфл╕кт╕в. Не знаю нав╕ть, що робити дал╕. У нас тут у с╕м’╖ живуть 11 ос╕б. Ми з батьками, два брати з дружинами, з д╕тьми. Загалом 11 людей цей пав╕льйон годував. Ус╕ там працювали, ╕ дружина, ╕ я. Зараз поки на батьк╕вськ╕ пенс╕╖ живемо, на дитяч╕. Дають нам 5 з половиною тисяч на трьох д╕тей, коп╕йки, – розпов╕да╓ Османов. Ескендер Бар╕╓в, член Меджл╕су кримськотатарського народу, наприк╕нц╕ кв╕тня бив тривогу, пов╕домляючи у Facebook про п╕дпали комерц╕йних об’╓кт╕в кримськотатарських п╕дпри╓мц╕в: – У сел╕ Рибаче сталися протягом трьох дн╕в п╕дпали семи об’╓кт╕в кримськотатарських п╕дпри╓мц╕в. П╕дпалили торговий пав╕льйон, готель ╕ два кафе. Кр╕м того, п╕дпалили дв╕ машини. Наш╕ джерела сказали, що до цього ма╓ в╕дношення Самвел, один ╕з л╕дер╕в «Самооборони», загон╕в, як╕ брали участь у процес╕ анекс╕╖ Криму. Кр╕м того, наск╕льки нам в╕домо, в ╕нших м╕сцях Криму створюються нестерпн╕ умови, людям доводиться закривати кафе, закривати б╕знес. Багато кримськотатарських п╕дпри╓мц╕в зараз перебувають у дуже важкому становищ╕. – Ви говорите про перед╕л власност╕. Чи вбача╓те ви в цих нападах етн╕чну п╕доснову, рел╕г╕йну? – Етн╕чну. Насамперед, це пов’язано з позиц╕╓ю всього кримськотатарського народу, який не сприйма╓ ╕ не буде миритися з тими процесами, як╕ почалися р╕к тому. Тому ц╕ д╕╖ потр╕бн╕, щоб налякати п╕дпри╓мц╕в, у яких в основному працюють кримськ╕ татари, щоб створити нестерпн╕ умови для простих людей. Люди опиняються без роботи. Людям неможливо дал╕ годувати с╕м’ю. – Яким ви бачите майбутн╓ кримських татар у Криму? – Кримським татарам д╕ватися н╕куди, бо це — ╖хня Батьк╕вщина. Кримськ╕ татари упродовж б╕льш н╕ж 50 рок╕в прагнули п╕сля депортац╕╖ повернутися на свою р╕дну землю. ╤ т╕льки в останн╕ 20 рок╕в кримськ╕ татари займалися облаштуванням, щоб збудувати будинок, щоб налагодити якийсь б╕знес, щоб знайти роботу, щоб можна було спок╕йно ╕ мирно жити на сво╖й р╕дн╕й земл╕. На жаль, знову прийшла б╕да, знову прийшла трагед╕я. ╤ сьогодн╕ частина кримських татар змушена ви╖жджати на материкову частину Укра╖ни. Основна частина все-таки намага╓ться якось вижити в Криму. Ми розум╕╓мо, що, т╕льки залишившись на Батьк╕вщин╕, ми зможемо зберегти ╖╖. Ми ма╓мо т╕льки ненасильницьким шляхом домагатися свого права – права жити на Батьк╕вщин╕. ua.krymr.com
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
БИТВА ЗА УКРА╥НУ
