Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4448)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4122)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2118)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1846)
Крим - наш дім (1041)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (317)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (205)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КАНЦЛЕР ШОЛЬЦ БО╥ТЬСЯ ЯДЕРНИХ ПОГРОЗ ПУТ╤НА
Володимир Зеленський, Президент Укра╖ни…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ДОРУЧИВ ПОСИЛИТИ ППО ДЛЯ ХАРК╤ВЩИНИ, СУМЩИНИ ТА П╤ВДЕННИХ РЕГ╤ОН╤В
Це абсолютно неприйнятно, що ст╕льки кра╖н св╕ту дос╕ думають, як протид╕яти терору…


РОБИМО ВСЕ, ЩОБ У НАШИХ ВО╥Н╤В БУЛО Б╤ЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ, Б╤ЛЬШЕ ЗБРО╥; ЦЕ БУДЕ
Звернення Президента Укра╖ни.


ЗЕЛЕНСЬКИЙ: РОС╤Я ГОТУ╢ НОВИЙ НАСТУП
Нав╕ть завтра рос╕йськ╕ ракети можуть долет╕ти до будь-яко╖ держави…


╢ВРОПА МА╢ БУТИ ЩИТОМ ДЛЯ УКРА╥НИ
Президентка ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Роберта Мецола - за п╕дсумками зустр╕ч╕ у Брюссел╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 15.05.2015 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#20 за 15.05.2015
ПОРОШЕНКО В╤РИТЬ У ПЕРЕМОГУ: «╤ ДОНБАС, ╤ КРИМ БУДЕ ЗВ╤ЛЬНЕНО!»

За нашу Перемогу!

Президент Укра╖ни Петро Порошенко заявив, що в╕рить у перемогу: «╤ Донбас буде зв╕льнено в╕д окупант╕в. ╤ Крим буде зв╕льнено».
На цьому в╕н наголосив у виступ╕ п╕д час мемор╕ально-мистецько╖ акц╕╖ «Перша хвилина миру», що в╕дбулася на територ╕╖ Мемор╕ального комплексу «Нац╕ональний музей ╕стор╕╖ Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни 1941-1945 рок╕в» з нагоди в╕дзначення Дня пам’ят╕ та примирення, пов╕домля╓ прес-служба Глави держави.
На початку виступу президент звернув увагу присутн╕х на монумент «Батьк╕вщина-мати», який в╕домий руфер Мустанг прикрасив в╕нком ╕з червоних мак╕в.
Глава держави наголосив, що червон╕ з чорним маки, як╕ ╓ м╕жнародним символом пам’ят╕ про загиблих у в╕йнах, сьогодн╕ стали й укра╖нським символом пам’ят╕. «Червон╕ з чорним маки — б╕ля серця кожного з нас, тут присутн╕х. ╤ завтра наша кра╖на ╕ ми з вами традиц╕йно святкуватимемо День Перемоги над нацизмом, бо ми ╓ народ-переможець», — сказав президент.
Президент зазначив, що сьогодн╕ Укра╖на вперше в ╓вропейському формат╕ в╕дзнача╓ День пам’ят╕ ╕ примирення ╕ «дивиться на власну ╕стор╕ю, нарешт╕, сво╖ми очима, а не кр╕зь московськ╕ окуляри».
Порошенко п╕дкреслив, що протягом довгих шести рок╕в Друго╖ св╕тово╖ в╕йни сотн╕ м╕льйон╕в людей у десятках кра╖нах мр╕яли про першу хвилину миру, яка настала 8 травня р╕вно 70 рок╕в тому. «Про таку хвилину мр╕╓мо ╕ ми з вами. Вона настане, в Укра╖н╕ знову запану╓ мир. Я об╕цяю робити для цього все можливе. ╤ неможливе теж робитиму. Не маю сумн╕ву, що ми переможемо, адже захища╓мо свою р╕дну укра╖нську землю. ╤ Донбас буде зв╕льнено в╕д окупант╕в. ╤ Крим буде зв╕льнено», — сказав Глава держави.
Президент наголосив, що н╕хто не ма╓ права монопол╕зувати перемогу над нацизмом ╕ використовувати ╖╖ для сво╓╖ ╕мперсько╖ пол╕тики, тим б╕льше в╕дносно Укра╖ни. «Перемога 1945-го — сп╕льний здобуток усього прогресивного людства, антиг╕тлер╕всько╖ коал╕ц╕╖ та народ╕в колишнього Радянського Союзу», — сказав президент на заходах, що в╕дбулися 8 травня п╕зно ввечер╕.
О 23.01 було оголошено «Першу хвилину миру» ╕ запалено чашу з в╕чним вогнем. Присутн╕ вшанували хвилиною мовчання загиблих. П╕сля цього в небо запустили кульки з╕ св╕тод╕одами — «Маки пам’ят╕», пролунав г╕мн ╢С «Ода радост╕».

УН╤АН

«НЕ МАЮ СУМН╤ВУ, ЩО МИ ПЕРЕМОЖЕМО, АДЖЕ ЗАХИЩА╢МО СВОЮ Р╤ДНУ ЗЕМЛЮ. ПЕРЕМОЖЕМО, ЯК ПЕРЕМОГЛИ  70 РОК╤В ТОМУ НАШ╤ Д╤ДИ ╤ ПРАД╤ДИ...»

ВИСТУП ПРЕЗИДЕНТА УКРА╥НИ ПЕТРА ПОРОШЕНКА НА УРОЧИСТОМУ ЗАС╤ДАНН╤ ВЕРХОВНО╥ РАДИ УКРА╥НИ, ПРИСВЯЧЕНОМУ 70-Й Р╤ЧНИЦ╤ ПЕРЕМОГИ НАД НАЦИЗМОМ У ╢ВРОП╤, М╤СЦЮ ТА РОЛ╤ УКРА╥НСЬКОГО НАРОДУ У ДРУГ╤Й СВ╤ТОВ╤Й В╤ЙН╤

Дорогий Укра╖нський народе!
Шановн╕ пресвят╕ отц╕!
Дорог╕ ветерани ╕ во╖ни!
Шановн╕ народн╕ депутати!
Високоповажн╕ ╕ноземн╕ гост╕!
Шановний пане Генеральний секретарю ООН!

Кадри, як╕ ми щойно побачили, – це ╕стор╕я просто╖ родини: ╤вана Залужного, його онука ╤вана Гутника-Залужного ╕ доньки Галини Залужно╖. Неможливо стримувати емоц╕╖, в╕дчуваючи б╕ль ц╕╓╖ с╕м’╖, г╕ркоту ╖╖ втрати, як ╕ втрат тисяч ╕нших укра╖нських родин.
23-р╕чний молодший лейтенант ╤ван Залужний, рятуючи сво╖х товариш╕в, загинув 10 серпня минулого року п╕д Амврос╕╖вкою на Донеччин╕. Такого онука, нагородженого орденом «За мужн╕сть», виховав д╕д-герой. 96-р╕чний ╤ван Залужний-старший пройшов усю Другу св╕тову в╕йну, брав участь у боях за Стал╕нград ╕ завершив св╕й фронтовий шлях аж на Далекому Сход╕. Там, де пролунали останн╕ постр╕ли Друго╖ св╕тово╖. ╤ван Залужний показав Генеральному секретарев╕ свою медаль за зв╕льнення Коре╖.
А сьогодн╕ в╕н тут, серед нас, у ц╕й зал╕!
Дорогий ╤ване Оник╕йовичу! Вся Укра╖на дяку╓ Вам за онука-патр╕ота. Ваш╕й доньц╕ Галин╕ ╤ван╕вн╕ – низький укл╕н за сина, як ╕ вс╕м мамам ус╕х укра╖нських геро╖в. Дозвольте вклонитися у Ваш╕й особ╕ вс╕м ветеранам за великий ратний подвиг, за зв╕льнення ╕ порятунок Укра╖ни та ц╕ло╖ ╢вропи!
То ж х╕ба можна, дорог╕ укра╖нц╕, знайти переконлив╕шу, н╕ж ╕стор╕я родини Залужних, в╕дпов╕дь на запитання, чому ми так широко в╕дзнача╓мо ╕ День пам’ят╕, ╕ День Перемоги над нацизмом?
Тому що так╕ величн╕ подвиги не забуваються ╕ в ╕стор╕ю вкарбовуються золотими л╕терами.
Тому що наша кра╖на, проти яко╖ зд╕йсню╓ться в╕йськова агрес╕я, б╕льше, н╕ж будь-яка ╕нша, ц╕ну╓ мир, який тривав майже 70 рок╕в.
Тому що, – сказав би Олександр Довженко, – знову «Укра╖на в огн╕».
Тому що надто очевидними ╓ паралел╕ м╕ж под╕ями в ╢вроп╕ наприк╕нц╕ 30-х рок╕в минулого стол╕ття ╕ тепер.
Тому що Укра╖на, яка не була в т╕ роки незалежною державою де-факто, стала членом антиг╕тлер╕всько╖ коал╕ц╕╖, а ми, укра╖нський народ, – народом-переможцем. Хоча зак╕нчення Друго╖ св╕тово╖ так ╕ не зробило Укра╖ну в╕льною.
Наше остаточне зв╕льнення в╕д дурману радянсько-рос╕йсько╖ ╕мперсько╖ пропаганди значно розширю╓ обр╕╖ ╕сторичного п╕знання. Й урочистост╕ цих дн╕в дозволяють нам як н╕коли глибоко осягнути минуле, оц╕нити його вплив на сьогодення, зробити правильн╕ висновки на майбутн╓ ╕ проанал╕зувати т╕ под╕╖ виключно в укра╖нськ╕й систем╕ координат!
Для нас, укра╖нц╕в, перш╕ постр╕ли тод╕ ще майбутньо╖ св╕тово╖ в╕йни пролунали в березн╕ 1939 року на Закарпатт╕. Короткочасна поява та загибель Карпатсько╖ Укра╖ни стали в╕длунням Мюнхена-38 ╕ краху сумнов╕домо╖ пол╕тики вмиротворення та задобрювання агресора.
Ми добре засво╖ли ц╕ сувор╕ уроки ╕стор╕╖.
Нам не треба пояснювати, що таке окупац╕я чехословацьких Судет╕в, бо у нас частково окупован╕ дв╕ наших област╕ – Донецька та Луганська.
Нам не треба нагадувати, що таке аншлюс Австр╕╖. Ми дуже добре це засво╖ли на приклад╕ анекс╕╖ Криму.
Дозволю соб╕ зачитати короткий в╕рш. Кожен, хто почу╓, сам╕ вир╕шуйте, коли його насправд╕ написано – в червн╕ 1943-го чи у червн╕ 2014-го:

Лежить земля, тверда, розпечена,
Дощу чека, щоб напо╖в…
Мов перед бурею, Донеччина
Мовчить в передчутт╕ бо╖в.
Стоять п╕д хатами ╕ клунями
В солом╕ танки й тягач╕,
╤ т╕льки дальн╕ми в╕длуннями
Гудуть машини уноч╕.
Знамена скучили за славою,
Ждуть, щоб у б╕й взяли б╕йц╕.
╤ марить парубок Полтавою –
П╕д Лисичанськом, на Д╕нц╕…

Дорог╕ сп╕вв╕тчизники!
╤стор╕я не зна╓ умовного способу, але ╕сторична «якбитолог╕я» не залиша╓ сумн╕ву: планетарн╕й катастроф╕, якою стала Друга св╕това, можна було запоб╕гти.
Якби не ховали голову в п╕сок; якби не розраховували на те, що кожна нова порц╕я людсько╖ кров╕ от-от наситить хижака-агресора; якби не т╕шили себе ╕люз╕ями, мовляв, нас-то ця б╕да якось омине.
Фатальним результатом низки аморальних розрахунк╕в та стратег╕чних прорахунк╕в ╕ стала Друга св╕това в╕йна, яка в життя укра╖нц╕в ув╕рвалася майже за два роки до 22 червня.
У вересн╕ 1939 року разом з поляками, – а я буквально сьогодн╕ на св╕танку, ще т╕льки сонце сходило, повернувся разом з Генеральним секретарем ООН ╕з Гданська, – укра╖нц╕ першими в╕дчули насл╕дки змови двох тотал╕тарних режим╕в – комун╕стичного та нацистського. ╤ в ст╕нах цього парламенту абсолютно справедливо ухвалено закон, який юридично прир╕вню╓ злочинн╕сть нацистсько╖ та комун╕стично╖ людиноненависницьких ╕деолог╕й ╕ кривавих практик. Дуже сво╓часно ╕ дуже правильно.
╤ факт залиша╓ться фактом: протягом майже двох рок╕в, з осен╕ 1939-го до червня 1941-го, стал╕нський Радянський Союз був союзником г╕тлер╕всько╖ Н╕меччини. Промовистим символом ц╕╓╖ сп╕впрац╕ став сп╕льний радянсько-нацистський парад у Брест╕ 17 вересня 1939 року. Але це не врятувало Радянський Союз в╕д агрес╕╖, а народи СРСР – в╕д необх╕дност╕ сплачувати людськими життями за дружбу Стал╕на з Г╕тлером, цих нав╕жених ман╕як╕в, яким корт╕ло под╕лити св╕т на двох. У п╕дсумку ледве чи не кожен другий загиблий у Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕ був громадянином СРСР.
Ми з вами по праву пиша╓мося внеском наших д╕д╕в та прад╕д╕в у боротьбу з нацизмом. Укра╖на разом з Б╕лоруссю та ╓вропейською частиною Рос╕╖ опинилася в еп╕центр╕ во╓нних д╕й, просто кажучи, – в самому пекл╕!
Смерть сво╓ю скорботною косою постукала в двер╕ майже кожно╖ укра╖нсько╖ хати. Укра╖на втратила вбитими, за р╕зними оц╕нками, в╕д 8 до 10 м╕льйон╕в людей. Понад два м╕льйони укра╖нських д╕вчат та юнак╕в примусово вивезли на роботу до Третього Рейху.
Б╕льше половини в╕д загально╖ к╕лькост╕ нацистських див╕з╕й воювало саме на Сх╕дному фронт╕, ╕ розгромлено ╖х саме тут. На територ╕╖ Укра╖ни проведено майже половину стратег╕чних операц╕й н╕мецько-радянсько╖ в╕йни. «На укра╖нських полях ╕ селах в огн╕ й полум’╖ вир╕шу╓ться доля людства», – писав Олександр Довженко.
З думкою цього великого укра╖нця перегукуються слова американського журнал╕ста Едгара Сноу, заф╕ксован╕ у с╕чн╕ 1945-го. Вони звучать приблизно так: «Вся ця титан╕чна боротьба, яку деяк╕ схильн╕ розглядати як славу Рос╕╖, була насправд╕ в багатьох аспектах боротьбою, запеклою в╕йною Укра╖ни, яка ╖й коштувала багатьох болючих утрат… Жодна ╕нша кра╖на ╢вропи не зазнала такого руйнування м╕ст, промисловост╕, с╕льськогосподарських уг╕дь, загибел╕ ст╕лькох людей!».
За п╕драхунками ╕сторик╕в, у лавах Червоно╖ арм╕╖ з нацистами билися близько 6 м╕льйон╕в мешканц╕в Укра╖ни. Серед них – ╕ обидва мо╖х д╕ди, ╕ д╕д мо╓╖ дружини, який пропав безв╕сти п╕д Одесою, ╕ брати мо╓╖ мами. Д╕ди, якими я пишаюся, чию славу переказую сво╖м д╕тям ╕ передам онукам.
Про подвиги укра╖нц╕в у т╕й страшн╕й в╕йн╕ можна говорити годинами, та я зупинюся на головному. 2072 укра╖нц╕ заслужили звання Героя Радянського Союзу. Легендарний льотчик ╤ван Кожедуб, який збив 64 фашистських л╕таки, став трич╕ Геро╓м. Чотири оперативно-стратег╕чн╕ об’╓днання Червоно╖ арм╕╖, створен╕ у 1943 року, були назван╕ «Укра╖нськими фронтами». Укра╖нець Олекс╕й Берест п╕дн╕мав прапор перемоги над Рейхстагом.
Визнанням нашого колосального внеску у перемогу над нацизмом стало при╓днання Укра╖ни в 1945 роц╕ до кола кра╖н-засновниць ООН. ╤ я радий в╕тати в цей урочистий день присутнього серед нас високого гостя – Генерального секретаря Орган╕зац╕╖ Об’╓днаних Нац╕й Пан Г╕ Муна!
К╕лька рок╕в тому шоком для б╕льшост╕ укра╖нц╕в стала сумнов╕дома заява, – образлива ╕ зневажлива щодо наших ветеран╕в ╕ вс╕х укра╖нц╕в, – н╕би Рос╕я виграла б в╕йну ╕ без Укра╖ни. Так╕ слова – це ╕ наруга над пам’яттю загиблих во╖н╕в, ╕ знущання над почуттями живих ветеран╕в.
Не виграли б ц╕╓╖ в╕йни без Укра╖ни та укра╖нц╕в! Тут нав╕ть нема про що сперечатися! А от, до реч╕, про те, чи почалася би в╕йна, якби в Кремл╕ не п╕дписали пакт Молотова-Р╕ббентропа, можна було би ╕ подискутувати. Бо саме цей пакт в╕дкрив останн╕ шлюзи, як╕ стримували в╕йну.
Н╕хто не ма╓ права монопол╕зувати перемогу над нацизмом, а тим б╕льше використовувати ╖╖ для аполог╕╖ сво╓╖ ╕мперсько╖ пол╕тики! Ця перемога – сп╕льний здобуток усього прогресивного людства, антиг╕тлер╕всько╖ коал╕ц╕╖ та народ╕в колишнього Радянського Союзу. ╤ я зараз в╕д ╕мен╕ укра╖нського народу в╕таю вс╕ нац╕╖ св╕ту ╕з 70-р╕ччям перемоги над нацизмом.
Але насамперед хочу ще раз звернутися до наших славних д╕д╕в-прад╕д╕в. У рядах Червоно╖ арм╕╖ та радянських партизанських загон╕в, у лавах Укра╖нсько╖ повстансько╖ арм╕╖, у в╕йськових з’╓днаннях кра╖н антиг╕тлер╕всько╖ коал╕ц╕╖ та ╓вропейських рухах опору ви рятували ц╕лий св╕т.
Ви в╕дбили агрес╕ю проти Укра╖ни ╕з заходу. ╤ низький вам за це укл╕н. Та х╕ба не правда, що нав╕ть у страшних снах ви не могли уявити, що п╕сля с╕мдесяти рок╕в миру в життя ваших онук╕в та правнук╕в в╕йна ув╕рветься до нас з╕ сходу?!
Слава Богу, масштаби ╖╖ не т╕, що у св╕тово╖. Але мотиви так╕ ж сам╕. Кордони комусь тиснуть, як замал╕ чоботи. ╤мперськ╕ амб╕ц╕╖. Марення поверненням «исконных земель». Грубе нехтування м╕жнародним правом. ╤ н╕бито боротьба за права сво╖х одномовц╕в.
Под╕бна «турбота» вилилася у справжню трагед╕ю, яку Москва влаштувала, насамперед, рос╕йськомовним громадянам Укра╖ни, б╕льша частина яких живе саме на Донбас╕. Агресивна пол╕тика нашого сус╕да коштувала життя б╕льш н╕ж 6000 мирних громадян Укра╖ни – це, до реч╕, дан╕ ООН. Б╕льше 1000 зникли безв╕сти. Сотн╕ тисяч людей внасл╕док так звано╖ «русской весны» стали б╕женцями, мусили рятуватися по ус╕й Укра╖н╕.
Вперше за 70 рок╕в ми з╕ збро╓ю в руках знову захища╓мо свою кра╖ну, суверен╕тет та територ╕альну ц╕л╕сн╕сть держави. Г╕дн╕ слави сво╖х геро╖чних предк╕в, укра╖нц╕ встали на захист Батьк╕вщини, виконуючи святий обов’язок у лавах Збройних Сил Укра╖ни та ╕нших в╕йськових формувань.
21 людин╕ присво╓но високе звання «Герой Укра╖ни». Кра╖на повинна знати сво╖х геро╖в! Давайте прив╕та╓мо оплесками кожне пр╕звище. Над╕я Савченко, ╤гор Герасименко, ╤гор Горд╕йчук, Володимир Гринюк (в╕н зараз виступатиме), Михайло Забродський, Василь Зубанич, Олександр Петрак╕вський, Олександр Порхун, Серг╕й Собко, Олександр Трепак, Серг╕й Шаптала.
Десятеро во╖н╕в звання Героя отримали, на жаль, посмертно. Олександр Ан╕щенко, Богдан Завада, ╢вген Зеленський, Юр╕й Коваленко, Серг╕й Кривоносов, Серг╕й Кульчицький, Руслан Лужевський, Дмитро Майборода, Костянтин Могилко, Тарас Сенюк. Слава Героям!
Загалом 1675 укра╖нських во╖н╕в в╕ддали сво╓ життя за В╕тчизну, за нашу перемогу, – неминучу, тому що добро завжди перемага╓ зло.
Прошу всю кра╖ну хвилиною мовчання вшанувати пам’ять загиблих ╕ у часи Друго╖ св╕тово╖, ╕ у наш╕й В╕тчизнян╕й в╕йн╕ за незалежн╕сть 2014-2015 рок╕в. В╕чна ╖м пам’ять!
«Т╕льки б не було в╕йни!». Хто з нас трохи старший, той пригаду╓, як часто ця фраза лунала в п╕зньорадянськ╕ часи. «Т╕льки б не було в╕йни», – казали, ╕ продовжували: «Все ╕нше переживемо».
Зазвичай у новинах розпов╕дають про бо╖ та перемир’я, вбитих та поранених, б╕женц╕в та полонених. В╕дбува╓ться все це за сотн╕ к╕лометр╕в, на Донбас╕. ╤ коли п╕д в╕кном не чутно грому канонади, д╕йсно, довол╕ важко збагнути, що саме ця г╕бридна в╕йна ╕ справля╓ визначальний вплив на вс╕ сфери нашого життя. На курс валюти, на ц╕ни, на зарплати ╕ пенс╕╖. На бюджет кра╖ни ╕ кожно╖ родини.
Ми в рази зб╕льшили видатки на оборону та безпеку – до 90 м╕льярд╕в. А от доходи впали, бо частину економ╕ки знищено ф╕зично. Десятки великих завод╕в не працюють – стоять. Десятки завод╕в демонтован╕ ╕ вивезен╕ до Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. Ще десятки – завантажен╕ на 30-40%, деяк╕ – лише не 10%. Тому за минулий р╕к промислов╕сть на Луганщин╕ скоротилася на 31%, а на Донеччин╕ – на 42%. Решта промисловост╕ п╕шла вниз по технолог╕чних ланцюжках. ╤ ц╕ ланцюжки охоплюють уже не т╕льки Донбас, а й сус╕дн╕ рег╕они, всю Укра╖ну. Це – ефект дом╕но.
Тут справа вже не в конкретних цифрах, а в механ╕зм╕ впливу на всю економ╕ку. В св╕тов╕й ╕стор╕╖ нема такого прецеденту, коли б у кра╖н╕, проти яко╖ розв’язано агрес╕ю ╕ на територ╕╖ яко╖ точиться в╕йна, в╕дбувався економ╕чний бум ╕ текли молочн╕ р╕ки з медовими берегами. ╤ ми, на жаль, не стали винятком. Але м╕й оптим╕стичний прогноз поляга╓ в тому, що, коли ми виборемо мир, уже наступного року перш╕ результати реформ дадуться взнаки у в╕дновленн╕ економ╕чного зростання.
Питання в╕йни ╕ миру – гостр╕ та актуальн╕ сьогодн╕, як н╕коли. ╢ так╕, хто вимага╓ кавалер╕йсько╖ атаки, щоб перевести дух аж на Далекому Сход╕. Т╕льки-от не кажуть, де ж взяти ст╕льки коней. На ╕ншому полюс╕ – пациф╕сти, як╕ вимагають замиритися за будь-яку ц╕ну. А посередин╕ – в╕дпов╕дальн╕ реал╕сти. Реал╕сти, як╕ тверезо оц╕нюють наш в╕йськовий потенц╕ал, м╕жнародне середовище та внутр╕шню ситуац╕ю. Як╕ твердо знають, що вир╕шити проблеми можна лише в комб╕нований спос╕б, що по╓дну╓ оборонно-в╕йськов╕ зусилля ╕з пол╕тико-дипломатичними. Цей шлях до миру заф╕ксований у М╕нських угодах, як╕ визнан╕ основою для врегулювання вс╕м св╕том, ╕ нав╕ть Рос╕╓ю.
╤ ск╕льки б мене не критикували за м╕й Мирний план, я з╕ свого курсу не зверну, бо в╕дчуваю колосальну в╕дпов╕дальн╕сть за кра╖ну ╕ за народ, який дов╕рив мен╕ владу. Бо курс цей – ╓дино можливий ╕ правильний. Словом, безальтернативний. Бо в╕н да╓ можлив╕сть збер╕гати ╕ примножувати наш╕ сили, нарощувати нашу обороноздатн╕сть.
Укра╖на неухильно викону╓ домовленост╕, досягнут╕ у М╕нську п╕д час сам╕ту в нормандському формат╕. Це дозволило забезпечити певну деескалац╕ю конфл╕кту, ╕ кожен день, якщо у нас нема╓ вбитих, – для мене неначе свято. Ми ма╓мо скоординувати зусилля ус╕х наших кра╖н-партнер╕в та ООН. Але рухатися дал╕ ми зможемо лише п╕сля того, як наш ворог повн╕стю припинить вогонь, нав╕ть з╕ стр╕лецько╖ збро╖; безповоротно в╕дведе всю важку зброю, ╕ м╕сця ╖╖ ново╖ дислокац╕╖ будуть в╕дом╕ ОБС╢; коли будуть вс╕ умови для того, щоб ОБС╢ могла виконувати свою контрольну м╕с╕ю; ╕ в╕дбудеться обм╕н полоненими за принципом «вс╕х на вс╕х» та будуть зв╕льнен╕ ус╕ укра╖нськ╕ заручники.
Та боротьба за мир тим усп╕шн╕ша, чим м╕цн╕ша оборона. У березн╕ минулого року, на початку агрес╕╖ проти Укра╖ни, готовими до виконання завдань, та й то з натяжкою, було лише 8 батальйонних тактичних груп. М╕зерний на той час бюджет М╕н╕стерства оборони не забезпечував нав╕ть м╕н╕мальних потреб арм╕╖.
Завдяки масовому волонтерському рухов╕, який вщент знищив хуторянський м╕ф про укра╖нця в хат╕ скраю, створено нов╕ Збройн╕ Сили, Нацгвард╕ю та ╕нш╕ силов╕ структури. Вони у запекл╕й боротьб╕ зв╕льнили б╕льшу частину Донбасу ╕ локал╕зували межами окремих його район╕в той в╕йськовий конфл╕кт, який Рос╕я планувала розпалити по вс╕й Укра╖н╕.
Так, в наш╕й арм╕╖ ще багато чого не так, ╕ розпов╕дями про це рясн╕ють засоби масово╖ ╕нформац╕╖ та соц╕альн╕ мереж╕. Але ж р╕к тому в╕йська майже не було. А тепер воно ╓, та ще й яке: сильне, бо╓здатне, з р╕внем дов╕ри – найвищим у сусп╕льств╕.
Позавчора на Рад╕ нацбезпеки ми ухвалили Стратег╕ю нац╕онально╖ безпеки. Виходячи з того, що рос╕йська загроза ма╓ довгостроковий характер, ╕ розглядаючи агресивну пол╕тику Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ як головну загрозу нацбезпец╕, проект ставить за мету досягнення повно╖ сум╕сност╕ сектора безпеки й оборони Укра╖ни з в╕дпов╕дними структурами кра╖н-член╕в НАТО.
Це ма╓ забезпечити можлив╕сть набуття у майбутньому членства Укра╖ни в Альянс╕, – з метою отримання д╕╓вих гарант╕й суверен╕тету та територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕.
Дорог╕ сп╕вв╕тчизники!
Найголовн╕ше, в чому прорахувався ворог, – у готовност╕ укра╖нц╕в з╕ збро╓ю в руках захищати р╕дну землю, в незламност╕ нашого духу та патр╕отизм╕ не на словах, а на д╕л╕.
Ворог хот╕в протиставити нас одне одному, а вийшло навпаки. Важк╕ випробування, одна на вс╕х б╕да ╕ сп╕льн╕ радост╕, невдач╕ ╕ перемоги – все це остаточно згуртувало нас у сучасну укра╖нсько-╓вропейську пол╕тичну нац╕ю. Нац╕ю, яка сто╖ть на м╕цн╕й основ╕ сп╕льного ╕ сильного громадянства ╕ патр╕отизму.
Я в╕таю вас з цим, Укра╖но!
Хот╕в би в╕дзначити, що русскоязычные граждане Украины свою украинскую Отчизну любят не меньше, чем украиноязычные. И доказывают это не только языком, не только словами, а потом и кровью, ратными подвигами и самой жизнью. В АТО, где, как минимум, каждый второй воин – русскоязычный. Вою╓ ╕ доводить, що рос╕йською мовою любити Укра╖ну можна не менше, н╕ж укра╖нською.
Не маю сумн╕ву, що ми переможемо, адже захища╓мо свою р╕дну землю. Переможемо, як перемогли 70 рок╕в тому наш╕ д╕ди ╕ прад╕ди.
Слава вс╕м во╖нам-переможцям у Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕!
Слава оф╕церам ╕ солдатам, як╕ воювали в Червон╕й арм╕╖!
Слава ветеранам Укра╖нсько╖ повстансько╖ арм╕╖, учасникам укра╖нського нац╕онально-визвольного руху, як╕ чи не вперше присутн╕ на под╕бн╕й церемон╕╖ на такому високому державному р╕вн╕.
Слава б╕йцям антитерористично╖ операц╕╖, учасникам в╕йни укра╖нського народу за незалежн╕сть та ╓вропейський виб╕р!
Слава укра╖нським волонтерам! ╤ особливо – волонтеркам!
Слава укра╖нським во╖нам ус╕х час╕в ╕ вс╕х покол╕нь!
(Ос╕няючи себе хресним знаменням)
Боже, великий, ╓диний,
Нам Укра╖ну храни….
Вс╕ сво╖ ласки й щедроти
Ти на люд наш зверни.
Слава Укра╖н╕!

08.05.2015
м. Ки╖в

Ш╕стнадцять укра╖нських ветеран╕в Друго╖ св╕тово╖ в╕йни першими отримали нову в╕дзнаку Президента Укра╖ни – юв╕лейну медаль «70 рок╕в перемоги над нацизмом».
В╕таючи ветеран╕в, Петро Порошенко подякував кожному та наголосив, що для нього велика честь зустр╕тися з укра╖нськими ветеранами, як╕ зв╕льнили ╢вропу в╕д нацизму. «Завжди Укра╖нський народ схиляв голову перед пам’яттю загиблих, ╕ завжди найвищим пр╕оритетом ╓ шанування ветеран╕в. Дуже дякую вам за ваш подвиг», – сказав Петро Порошенко.
Президент запевнив ветеран╕в, що прапор Перемоги, який вони гордо несли 70 рок╕в, зараз у над╕йних руках укра╖нських солдат╕в та оф╕цер╕в.
«Незважаючи на те, що пройшло 70 рок╕в, в╕дкрит╕сть ваших сердець, ваш╕ усм╕шки, здатн╕сть м╕цно тиснути руку ╓ прикладом для молодого покол╕ння. Друз╕ мо╖, будьте здоров╕. З╕ святом вас!» – сказав Глава держави.
Нагороди вручив Перший заступник Глави Адм╕н╕страц╕╖ Президента Укра╖ни В╕тал╕й Ковальчук. Незабаром цими почесними нагородами будуть в╕дзначен╕ ветерани Друго╖ св╕тово╖ в╕йни по вс╕й Укра╖н╕.

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 15.05.2015 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15248

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков