Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2761)
З потоку життя (5872)
Душі криниця (3302)
Українці мої... (1427)
Резонанс (1444)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1623)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У «СУД╤» КРИМУ ДОПИТАЛИ СВ╤ДК╤В У «СПРАВ╤ БАЛУХА». ВОЛОДИМИР БАЛУХ НАПИСАВ ЛИСТА ДО УКРА╥НЦ╤В
Зазнача╓ться, що Балух, який понад 55 дн╕в тому оголосив голодування, був присутн╕й на зас╕данн╕....


ВАСИЛЬ ЛОМАЧЕНКО СТАВ ЧЕМП╤ОНОМ СВ╤ТУ У ЛЕГК╤Й ВАЗ╤
Укра╖нець Василь Ломаченко перем╕г у Нью-Йорку венесуельця Хорхе Л╕нареса, нокаутувавши його в...


СУД У ХЕРСОН╤ АРЕШТУВАВ КЕР╤ВНИКА «РИА НОВОСТИ УКРАИНА» ВИШИНСЬКОГО БЕЗ ПРАВА ВНЕСЕННЯ ЗАСТАВИ
Таким чином, суд задовольнив клопотання прокуратури, яка наполягала на цьому запоб╕жному заход╕.


╢ВРОБАЧЕННЯ-2018: ПЕРЕМ╤Г ╤ЗРА╥ЛЬ
У португальськ╕й столиц╕ Л╕сабон╕ минуло╖ суботи у ф╕нальному етап╕ м╕жнародного п╕сенного...


КРИМСЬК╤ ТАТАРИ П╤ДНЯЛИСЯ НА ЧАТИР-ДАГ У ПАМ'ЯТЬ ПРО ЖЕРТВ ДЕПОРТАЦ╤╥
Про це пов╕домля╓ кримськотатарська газета "Авдет".




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 12.12.2003 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#50 за 12.12.2003
Україна - НАТО: стандарти поки що в кожного свої...
Віктор СТУС.

але все більше кроків до зближення

Група журналістів регіональних українських ЗМІ побувала з дводенним візитом у Бельгії в штаб-квартирі НАТО (Брюссель) і в штабі Верховного головнокомандуючого об'єднаними збройними силами НАТО в Європі (Монс). Високопоставлені співробітники цих крупних відомств були гранично конкретні, коректні і намагалися якомога повніше освітити проблеми взаємовідносин Північноатлантичного альянсу і нашої країни. Поїздка здійснена за участю посольства США в Україні. Серед безлічі питань було найголовніше: що заважає Україні стати повноправним членом альянсу та у такий спосіб отримати "парасольку" безпеки від усяких несподіванок?

Дамба та теракти в Стамбулі як приводи для дискусій

У перший же день перебування в Штаб-квартирі НАТО усіх шокувала страшна звістка: у Стамбулі прогриміли  вибухи, здійснені терористами. Постраждали будинки генконсульства Великобританії, найбільший торговий  центр, один із британських банків та сусідні житлові будинки, є численні людські жертви. І це при тому, що Туреччина після ряду хитань та коливань усе-таки вирішила не дозволяти проведення наземної операції проти Іраку зі своєї території. Певно, керівництво Аль-Каїди зрозуміло це по-своєму. Скоріше за все, намагалося насолити Великобританії, замахнувшись на її офіси. Але, як завжди під час терактів, постраждали в основному мирні, ні в чому не винні люди.
Як нам стало відомо, увечері того ж дня в Штаб-квартирі відбулася термінова   нарада представників держав-членів НАТО щодо вироблення плану дій по захисту та наданню допомоги Туреччині як одному з членів альянсу. Дехто з них розцінював цей терористичний акт як збройний напад на всіх членів НАТО. Така позиція відповідає статті 5 Північноатлантичного договору, підписаного у Вашингтоні 4 квітня 1949 року урядами 10 західноєвропейських країн, США та Канади. А також статті 51 Статуту Організації Об'єднаних Націй. Правда, Туреччина одночасно з Грецією приєдналася до НАТО 18 лютого 1952 року, тобто значно пізніше. Проте вона має повне право на захист та відновлення миру і безпеки в регіоні.
Згодом на брифінгах журналісти поцікавилися, як би вчинив альянс, якби не  вдалося своєчасно погасити конфлікт  навколо острова Тузла в Керченській протоці. Нам дали зрозуміти, що НАТО не має наміру втручатися - це, так би мовити, справа двох дружніх сусідніх держав - України та Росії. Тим більше, що Російська Федерація разом зі США, Францією, Великобританією та Німеччиною виступила гарантом суверенітету й територіальної цілісності України. У НАТО, як нам повідомили, все ж уважно стежать за розвитком ситуації навколо Тузли. І навіть відзначали старання глави кримського уряду Сергія Куницина в налагодженні добросусідських відносин між Кримом  і Кубанню.

У партнерів завжди напоготові рука допомоги

І все-таки офіційну позицію по "тузлинському питанню"   керівництво  НАТО не висловлювало. Стосовно цього є лише заява Представництва від імені Європейського Союзу щодо суперечки між  Україною та Росією навколо острова Тузла та Керченської протоки. У ній висловлена надія, що бажаний результат можуть дати тільки двосторонні переговори в дусі добросусідства та прагнення зберегти стабільність у цьому регіоні. Як зауважив один із співробітників відділу  з питань надзвичайних ситуацій місій США і НАТО,  їх більше хвилюють екологічні проблеми, які створило будівництво дамби в протоці. Втім, цю ж заклопотаність усе частіше висловлюють і українські вчені. Вони бояться, як би Азовське море не "зацвіло" та не перетворилося в мертву водойму. І тоді доведеться ділити не море, а калюжу із сірководневим душком. У НАТО багато разів висловлювали сподівання, що Україна і Росія таки поладять у цьому питанні в ім'я майбутнього своїх країн.
При цьому було відзначено, що за останні роки Україна нагромадила солідний досвід щодо запобігання катастроф і подолання їх наслідків і ним необхідно вміло розпорядитися. Цьому сприяло підписання на Мадридському саміті альянсу в 1997 році  Хартії про особливе партнерство між  Україною та НАТО, а також Меморандуму про взаєморозуміння в галузі планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру. До речі, у 1995 році країни НАТО надіслали необхідні ресурси і фахівців для надання допомоги в подоланні аварії на водоочисних спорудах у Харкові. Вони ж разом з партнерами профінансували успішний проект по знищенню протипіхотних мін у Донецьку. Пізніше був підготовлений загальний пілотний проект Україна - НАТО  про готовність до повеней та ліквідації їхніх наслідків, у тому числі в Закарпатті.

Хто швидше ввійде в альянс: Україна чи Росія?

Нам дали зрозуміти, що НАТО готове всіляко сприяти вирішенню найскладніших проблем, зокрема й на  рівні регіонів. Там дуже хочуть, щоб їх правильно зрозуміли. Адже не секрет, що багато українців через незнання продовжують помилково вважати НАТО винятково військовим блоком (насправді він політичний), яким керують США. Як показали події в Іраку, ряд членів альянсу, у тім числі такі  великі держави, як Франція та Німеччина, виступили проти початку війни в цій країні - і це їхнє право.
У Штаб-квартирі з розумінням ставляться до того, що люди старшого покоління в Україні, Росії та інших країнах СНД навіть називають альянс агресивним блоком. Мовляв, що  поробиш, дається взнаки радянська пропаганда... І сам альянс, і Центр інформації та документації НАТО в Україні (Київ) намагаються всіляко розвіяти ці стереотипи, що, за їхнім переконанням, заважають нашій країні йти на зближення з Європою. Але, як кажуть, це робота не одного року. Тільки цієї осені з ініціативи Центру була проведена серія конференцій, "круглих столів" і семінарів. Тобто альянс хоче бути для українців якомога відкритішим.
Налагодженню тісного співробітництва між нашою країною та альянсом сприяла і вереснева зустріч Генерального секретаря НАТО лорда Робертсона з недавно призначеним міністром закордонних справ України Костянтином Грищенком.  Той в останні роки був послом України в США, а ще раніше - главою місії України при НАТО. "Відносини між Україною і НАТО сьогодні в доброму стані, - відзначив Генсек. - Вони і далі будуть розвиватися паралельно з процесом реформ - економічних, політичних та військових, котрі повинні втілюватися в Україні". У цьому ключі ще одна зовсім свіжа новина: Верховна Рада України прийняла закон про загальнодержавну програму адаптації нашого законодавства до законодавства Європейського Союзу. А Президент України як голова Державної ради з питань європейської та євроатлантичної інтеграції своїм рішенням схвалив проект Державної програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції на 2004 - 2010 роки. Він також схвалив Державну програму інформування громадськості з питань євроінтеграції на  такий же період. Це значить, що наша країна має намір будувати своє життя за стандартами розвинених країн.
Треба віддати належне, відносини між членами НАТО та Росією ще тісніші. 28 травня 2002 року під час зустрічі на авіабазі поблизу Рима була прийнята відповідна декларація про їхні відносини і навіть заснована Рада Росія - НАТО. Цей орган став дієвим механізмом для проведення консультацій, вироблення консенсусу, співробітництва і спільних заходів. Словом, вони домовилися  працювати як рівні партнери з широкого спектра євроатлантичної інтеграції. Однак, як відзначив Генсек НАТО, усе буде "залежати від політичної волі його  учасників". Якою вона буде - покаже саміт НАТО, що відбудеться в наступному році в Стамбулі. Можливо, Росії запропонують почати процедуру щодо вступу в НАТО. А чи запропонують  Україні - великий знак питання. Принаймні в українській місії при НАТО нас поки що не обнадіяли. Але передумови з'явилися. Днями в Брюсселі відбулося засідання Комісії Україна - НАТО та Ради євроатлантичного партнерства на  рівні міністрів оборони, де з промовою виступив наш керівник оборонного відомства Євген Марчук. Це ще один крок до зближення.

За що нас поважають у Європі?

В Брюсселі не раз доводилося чути добрі слова на адресу нашої держави. Як бальзам на душу! Скажімо, про те, що наші військовослужбовці зарекомендували себе в НАТО  як мужні, витривалі та грамотні хлопці. Там навіть відзначали, що їхній потенціал використовується далеко не в повній мірі. Наш піхотний і мотопіхотний батальйони добре себе зарекомендували в миротворчій діяльності на  Балканах, забезпечуючи разом із представниками альянсу і країн-партнерів збереження миру в Боснії та Герцеговині.
Один із натівських військових фахівців відзначив, що якби не можливості української важкої транспортної авіації, то в проведенні антитерористичної кампанії проти Іраку у коаліції було б значно більше проблем. За його словами, наші "повітряні транспорти" можуть порівнюватися хіба що зі "штатівськими". Він також відзначив велику роль і батальйону протихімічного та радіологічного захисту в складі 1700 українців, що беруть участь у відновленні Іраку. До речі, протягом останніх років майже 20 тисяч українських військовослужбовців взяли участь в заходах щодо  підтримки миру на планеті, у тім числі і в тих, що здійснювалися під егідою НАТО. А наших учених за їхні розробки у військовій галузі він назвав одними з кращих  серед членів та партнерів альянсу. Що потрібно від наших військ, так це оволодіти навичками сумісності при проведенні різних операцій. Тому що зараз, при становленні Сил швидкого реагування НАТО, саме цей фактор буде мати вирішальне значення.
До речі, передбачається, що ці сили будуть нараховувати лише 21 тисячу військовослужбовців. Оперативне командування ними буде здійснювати об'єднане командування з питань операцій штабу Верховного головнокомандуючого силами НАТО в Європі. Вже в жовтні 2004 року намічається створити початковий потенціал Сил швидкого реагування, а в 2006 році вони повинні бути цілком боєздатними. Бійці в обов'язковому порядку будуть проходити регулярну підготовку й атестацію, і тільки після цього їм дозволять знаходитися протягом шести місяців у режимі готовності "на виклик". Нашим підрозділам для цього необхідно гарненько потрудитися. Отут проблема і знання мови (у НАТО робоча мова - англійська), і технічної сумісності, і надійності засобів зв'язку.

Перш ніж Увійти в ЄС, треба вибори пережити

Втім, як не раз підкреслювали натовські політики й генерали, технічні неузгодженості української армії їх хвилюють найменше. Мовляв, це річ наживна. Не особливо турбує і підписання Україною угоди про формування Єдиного економічного простору. Головне, на їхній погляд, - бажання самої  України і її народу стати повноправними членами Європейського Союзу і НАТО як гарантії суверенітету та національної безпеки. Останнім часом у нашій країні з боку високопосадовців усе частіше звучать висловлювання про "європейський вибір", "європейський вектор". Як, до речі, і в Росії. Проте українські політики, особливо підкреслюючи, що Росія - наш стратегічний партнер, усе частіше заявляють про необхідність зближення з Заходом. Як, втім, і  їхні російські колеги. Так що є імовірність, що  Україна і Росія увійдуть у європейські структури, зокрема і в НАТО, майже одночасно.
Однак європейців, які щиро йдуть на контакти з нашими народами, багато речей насторожує, а деякі просто шокують. Більше всього їх  лякає рівень корупції в нашій країні. Як, скажімо,  події в Донецьку, пов'язані з кампанією по зриву з'їзду блоку "Наша Україна". І питання, за їхніми словами, не в тім, хто збирався провести форум: комуністи, націоналісти, "більшовики" чи опозиція. А в тім, що дискредитація опонентів здійснювалася при потуранні і навіть за участю місцевих органів влади. За таке "ставлення" до громадських організацій на Заході дехто б розпрощався з кріслами. У нас же на це заплющують очі.
За західними стандартами, свобода слова, друку, доступ до засобів масової інформації, прозорі вибори - невід'ємні атрибути демократії. І на сторожі цього повинні стояти закони, які зобов'язані свято виконувати усі без винятку, у тому числі президент, глава уряду, спікер парламенту, керівники силових відомств і будь-який клерк. Поки що, за оцінками НАТО, в Україні про це тільки говорять, але мало роблять. Загальнолюдські цінності і дотримання законів ще не стали нормою  життя наших співгромадян. А саме це, породжує  корупцію, злочинність, хабарництво, злодійство і прямо пов'язані з ними убогість, байдужість, відсталість, забуття. Цього в НАТО бояться більше всього.
Ми намагалися їм довести, що не все так  погано у нашому домі, що ми щиро прагнемо в Європу і хочемо жити, як і її народи. А вони у відповідь: мовляв, будь ласка, будемо раді. Але для початку виконайте ряд завдань. На перший випадок, хоча б План дій Україна - НАТО, а також щорічний Цільовий план на 2003 рік. Як завірили в місії України при НАТО з 259 заходів Цільового плану 90 відсотків виконано. Цей показник досить високий навіть у порівнянні з аналогічними планами, що реалізують інші кандидати в члени НАТО з числа країн колишнього соцтабору. Можна не сумніватися, будуть реалізовані й інші. Але чи наблизить це  нашу країну до альянсу? Питання відкрите. Як нам нагадали, усе залежить, наскільки чесно та демократично пройдуть президентські вибори в Україні - вони барометр нашого прагнення увійти в Європу.

Брюссель - Сімферополь.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 12.12.2003 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=1523

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков