Версiя для друку Обговорити в форумi

І сміх, і гріх...

Підставили підло і жорстоко. Підставили там, де той і очікувати чогось подібного не міг. Як саме? На неупереджену думку аналітичної групи Міллі-Фірка Кримського інституту стратегічних досліджень (АГ М-Ф КІСД), яку викладено в статті «Зачем нужен траурный митинг 18 мая» (див. http://www.milli-firka.org/content/DBAGKHBF/), зробили те, зігравши на найсвятішому, а саме, забороняючи проведення траурних церемоній, присвячених пам’яті жертв виселення. Але ж хіба Володимир Володимирович міг піти на таке блюзнірство?!
Пам’ятаємо, – щойно визволивши Крим від кровожерних укропів, Його Величність Президент (ЙВП) вже 21 квітня 2014 року (практично за місяць після ДР – Доленосного Референдуму) видав Височайший Указ «О мерах по реабилитации армянского, болгарского, греческого, крымскотатарского и немецкого народов и государственной поддержке их возрождения и развития»? Якщо не прискіпуватись до самої назви указу, яким ЙВП, окрім кримськотатарського народу, одним махом милостиво реабілітував народи одразу ще чотирьох країн (аж дивно, що ані в Єревані, ні в Софії, ні в Афінах, ні навіть в дружньому Берліні не було з цього приводу жодних масових гулянь, жодних інших виявів народного тріумфування, ба – бодай слів простої вдячності не чули!), то вже сама поява його, на думку АГ М-Ф, була незаперечним виявом ласкавої прихильності ЙВП до кримських татар, знаменувала швидкий розквіт і благоденство народу під надійним прихистком могутніх крил російського орла.
І все б так і мало статися, якби злісні недруги не стали від самого початку ламати сакральні скрєпи, вставляти палиці в колеса локомотива історії.
Хто ж насмілився на той негідний, безчесний вчинок? Чи не клята київська хунта, з її меджлісівськими агентами, а чи й – борони Всевишній – всюдисущі агенти світової Закуліси? От і не вгадали. АГ М-Ф КІСД аргументовано, як і годиться серйозним дослідникам, звинувачує в тому… чинну кримську владу. Більше того, називає винуватців поіменно. Мовою оригіналу це:
«1. Полномочный представитель Президента РФ в Крымском федеральном округе Олег Белавенцев.
2. Член Совета национальностей при Президенте РФ, советник полпреда Президента РФ в КФО, глава Сакского регионального меджлиса Эскендер Белялов.
3. Глава Республики Крым, председатель Совета министров Республики Крым Сергей Аксёнов.
4. Председатель Госсовета Республики Крым Владимир Константинов.
5. Вице-спикер Госсовета Республики Крым, член Меджлиса Ремзи Ильясов.
6. Вице-премьер Республики Крым, бывший делегат Курултая Руслан Бальбек.
7. Глава Госкомнаца Республики Крым, заместитель председателя Меджлиса Заур Смирнов».
Леле, але ж то чи не суціль вершки ЙВП кримської раті! Це що ж – це знову безсовісні боляри вихолощують добрі справи государя? Якщо так, то це — справжня біда! Якщо так, то цим своїм зверненням вірна М-Ф прямо закликає до єдності Слова і Дєла, мовляв, – а де там сьогоднішні малютискуратови?
Як би там не було, а звинувачення проросійської М-Ф, висунуті на адресу кримської влади щодо протидії президентському указу, і справді серйозні.
Так, ідеться про провалену обіцянку 20% представництва кримських татар в органах влади, бо ж порівняно з таким за часів української влади, зазначає аналітична група, воно зменшилось в 10 разів.
А ще, всупереч самим же російським законам, взагалі не розглядається питання про реабілітацію репресованих громадян та їхніх нащадків. Так, внаслідок «штучно створених бюрократичних перепон» не змогли повернутися в Крим, на свою історичну батьківщину, більше 5000 кримських татар; кільком сотням з тих, хто таки приїхав, довелося після закінчення встановленого для іноземних громадян 90-денного строку перебування знову залишити Крим.
А ще на відміну від «масштабної роботи» (М-Ф), проведеної в сфері вирішення земельного питання за часів укропської влади 2012-2013 рр., коли було виділено 3500 земельних ділянок, а на 2014 рік планувалося виділення ще 12000 ділянок, сьогоднішні «…кримські депутати та чиновники, яким було доручено займатися вирішенням питання земельних акцій, замість демонстрації державного мислення і дій в інтересах Росії виявили гірші риси колишньої української номенклатури, спробувавши максимально заплутати і ускладнити позитивне вирішення цієї соціально значущої теми. Як результат, за минулий по референдуму рік учасникам земельних акцій не було виділено жодної земельної ділянки» (М-Ф).
А ще — «Програма облаштування репресованих… провалена кримськими чиновниками в повному обсязі», зазначає АГ М-Ф, адже із запланованих для цього 800 млн. рублів було освоєно лише від 77 млн. до 300 млн., причому зазначається, що через відсутність відкритого доступу до баз даних назвати точну цифру неможливо. І це в той час, коли гуманітарна допомога світової спільноти практично припинена.
Не могла не згадати АГ М-Ф також про те, що «…різко скоротилося і число національних ЗМІ на півострові», нагадуючи «скандальний» епізод з припиненням мовлення медіа-холдингу Ленура Іслямова включно з телеканалами «ATR», «Lale», радіостанціями «Meidan», «Lider FM» та трьома Інтернет-порталами.
А найприкрішим результатом усіх тих диверсій проти ЙВП, на думку АГ М-Ф, є те, що «центр управління процесами вирішення кримськотатарського питання знову перемістився за межі Росії… (відколи це він перебував у Росії, власне? — В. Б.), а всі процеси кримськотатарської проблематики регулюються сьогодні в інтересах Меджлісу та західних країн (неймовірний висновок! — В. Б.), всупереч державним (інтересам — В. Б.) Росії, в тому числі й безпосередньо в Криму».
Схоже, що найтяжчою образою для акторів (улюблене слівце наших аналітиків, попри те, що воно геть відсутнє в російській мові, якою вони послуговуються) від М-Ф є те, що Росія не оцінила належно їхньої відданості новому ладу, не сприймає їх як лідерів нації. Це відверто видно з докорів на адресу кількох ренегатів від Меджлісу в сьогоденній кримській владі та неприкритої заздрості до реальних лідерів кримців, які представлятимуть націю на Всесвітньому конгресі кримських татар в Ескішехірі 17 травня цього року.
Не відкидаючи того, що й серед кримськотатарського народу, напевно ж, є й ті, кому після ледь не чвертьстолітнього періоду бездарного урядування української влади імпонує можливість приєднатися до «керованої демократії» Росії, авторові все ж видається, що в своїх намаганнях загравати з Кремлем мудреці від М-Ф перехитрили тут самих себе.
Справді, кому, перебуваючи в здоровому глузді, спаде на думку сумніватися, чи роздумував хоч би й мить ЙВП, якби його ставленики на місцях зважились хоч би й на йоту відхилитися від визначеного ним курсу! А це означає, що всі вищезазначені акторами-аналітиками М-Ф боляри-інсургенти насправді якраз-таки чітко і неухильно виконували і продовжують виконувати волю того, хто, за його власним зізнанням, замислив і здійснив анексію півострова, і саме тому, підперті його поліцією, прикриті його військами, вони чхати хотіли на дрібні інтриги ренегатів, на їхню, певно ж, щиру стурбованість, на їхні почуття, на почуття цілого народу, провокативно розвішуючи напередодні сумного дня виселення портрети того, хто є уособленням того страшного злодійства.

Валентин БУТ,
письменник
Крим

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #19 за 08.05.2015 > Тема "Резонанс"