Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КОЗАЦЬКИЙ ДУХ ЛОХВИЧЧИНИ
Лохвиччина, попри все багатство етнокультурно╖ спадщини, до сьогодн╕ залишалася недостатньо...


ЩО 2022-Й В╤ДКРИВ УКРА╥НЦЯМ ПРО САМИХ СЕБЕ, А СВ╤ТОВ╤ – ПРО УКРА╥НЦ╤В
Ми остаточно в╕дбулися – ╕ як пол╕тична нац╕я, ╕ як держава.


КАМ╤НЬ ЗА ПАЗУХОЮ
Картинки з життя


СОБОРН╤СТЬ ПОЧИНА╢ТЬСЯ ╤З КОЖНОГО З НАС
З╕рвав прихильн╕ оплески, к╕лька поважних у журнал╕стиц╕ персон п╕д╕йшли пот╕м, дали в╕зит╕вки,...


В╤Д ПОРОШЕНКА ВИМАГАЮТЬ ПОЗБАВИТИ В╤ТАЛ╤Я КОЗЛОВСЬКОГО ЗВАННЯ «ЗАСЛУЖЕНИЙ АРТИСТ УКРА╥НИ»
Льв╕вська облрада прийняла звернення до Президента щодо позбавлення сп╕вака В╕тал╕я Козловського...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 01.05.2015 > Тема "Ми єсть народ?"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#18 за 01.05.2015
БЕЗ ПАТР╤ОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ НЕ ЗДОБУДЕМО ПЕРЕМОГУ...

ОСТАНН╤Й Р╤К ПЕРЕКОНАВ НАС У ТОМУ, ЩО САМЕ ЛУГАНСЬКА ОСВ╤ТА ЧАС╤В НЕЗАЛЕЖНОСТ╤ «ВИХОВАЛА» ТИСЯЧ╤ ЗАТЯТИХ ТЕРОРИСТ╤В-СЕПАРАТИСТ╤В

Будь-яка держава потребу╓ в╕дданих ╖й громадян, для яких патр╕отизм ╓ особистою моральною потребою. Як правило, ця чеснота не успадкову╓ться генетично, вона форму╓ться внасл╕док виховання. Патр╕отизм – це той чинник, який об’╓дну╓ населення кра╖ни в одну нац╕ю, в╕н ╓ запорукою стаб╕льност╕ й розвитку само╖ держави.

Як виховують патр╕от╕в за кордоном та в Укра╖н╕

Ус╕ поляки, як один, з горд╕стю промовляють: «Jestem Polakiem». Польська держава дба╓ про патр╕отичне виховання сво╖х громадян ще з дошк╕льного в╕ку. А к╕лька рок╕в тому польське М╕н╕стерство культури запустило в ╤нтернет для 4-5-р╕чних д╕тей осв╕тн╕й веб-сайт, який допомага╓ юним полякам засво╖ти стандарти р╕дно╖ культури.
Майже половина американських родин прикрашають св╕й будинок нац╕ональним прапором. Любити р╕дну кра╖ну в США привчають з пелюшок, ╕ в цьому ключ╕ працю╓ все сусп╕льство – родина, школа, виш╕. Державн╕ символи пропагують американськ╕ ЗМ╤ та к╕но, у кра╖н╕ д╕ють численн╕ скаутськ╕ та молод╕жн╕ патр╕отичн╕ орган╕зац╕╖. ╢ в Америц╕ й День патр╕ота.
В Япон╕╖ Закон про осв╕ту зобов’язу╓ самого вчителя бути патр╕отом ╕ прищеплювати учням молодших клас╕в почуття патр╕отизму ╕ нац╕онально╖ г╕дност╕, а виховання любов╕ до сво╓╖ кра╖ни названо головною метою навчання в школ╕. Японц╕ наст╕льки патр╕оти, що демонструють св╕й патр╕отизм не лише оф╕ц╕йно, а й у будь-як╕й товариськ╕й компан╕╖.
Под╕бн╕ приклади ╓ в ус╕х пров╕дних кра╖нах св╕ту.
В╕йна на Донбас╕ не в останню чергу сталася через те, що вс╕ роки незалежност╕ у його школах не зд╕йснювалось нац╕онально-патр╕отичне виховання. Навпаки, м╕сцева влада вид╕ляла чимал╕ кошти на виховання м╕стечкового, рег╕онального патр╕отизму, який був антагон╕стичний до укра╖нського. Так, Луганська облрада спрямувала 10 м╕льйон╕в 570 тисяч гривень на вт╕лення програми «Патр╕от Луганщини», розраховано╖ на 2011-2014 рр. У ц╕й програм╕ – лише традиц╕йн╕ для Донбасу теми з консервац╕╖ совка: «Молодая гвардия», «великая Победа», рос╕йсько-укра╖нська дружба, «Зарница», автор «Подмосковных вечеров» Михайло Матусовський тощо. ╤ повна в╕дсутн╕сть загальноукра╖нських ц╕нностей.
Нав╕ть в╕йна на Донбас╕ н╕чого тут не зм╕нила. Так, побувавши м╕сяць тому на «круглому стол╕» «Патр╕отичне виховання учн╕в в умовах укра╖нських реал╕й», який проводив Луганський обласний ╕нститут п╕слядипломно╖ педагог╕чно╖ осв╕ти в рамках м╕жнародно╖ виставки «Сучасн╕ заклади осв╕ти – 2015» (Ки╖в), я зрозум╕ла, що патр╕от╕в на Луганщин╕ й надал╕ виховують рос╕йською мовою, прищеплюють д╕тям виключно любов до «мало╖ батьк╕вщини». Знову та сама «Молода гвард╕я», рекорд Стаханова, екскурс╕╖ до мемор╕альних комплекс╕в на честь бо╖в час╕в в╕тчизняно╖ в╕йни – М╕ус-фронт ╕ Савур-могилу, зустр╕ч╕ з ╖╖ ветеранами, пошукова робота.
Допов╕дач╕ цього «круглого столу» жодним словом не обмовилися про необх╕дн╕сть кра╓знавчо╖ роботи в школах област╕ з досл╕дження численних стародавн╕х поселень запорозьких козак╕в ╕ селян на теренах Луганщини, ╕стор╕╖ чумацтва, Голодомору.
Результати такого ось «патр╕отичного виховання» сьогодн╕ в╕дом╕ в Укра╖н╕ вс╕м, адже останн╕й р╕к переконав нас у тому, що саме луганська осв╕та час╕в незалежност╕ «виховала» тисяч╕ затятих терорист╕в-сепаратист╕в.
До сьогодн╕ чи не в кожн╕й школ╕ Ки╖вщини проходять уроки вшанування «во╖н╕в-╕нтернац╕онал╕ст╕в», «афганц╕в», а в одн╕й з╕ шк╕л завуч ╕з горд╕стю розпов╕ла мен╕ про недавн╓ проведення виховно╖ години, гостем яко╖ був ветеран в╕йни в Чехословаччин╕. Як бачимо, педагог╕чне кер╕вництво дос╕ вважа╓ героями радянських окупант╕в, як╕, встановлюючи танками лояльн╕ до СРСР пол╕тичн╕ режими, впродовж 1979-1989 рок╕в в Афган╕стан╕ знищили 1,5 м╕льйона, або 10% тод╕шнього населення кра╖ни (ж╕нок, д╕тей та старих), а в серпн╕-вересн╕ 1968 року вбили 108 ╕ поранили понад 500 мирних мешканц╕в Праги.
В одному з ╕нститут╕в Ки╖вщини сьогодн╕ виклада╓ «внутр╕шньо перем╕щений» професор ╕з Донецька, який цин╕чно заявля╓ на сво╖х лекц╕ях, що Янукович – наш президент. А харк╕вськ╕ вчител╕ дос╕ в╕дв╕дують в╕йськово-патр╕отичн╕ сем╕нари в Рос╕╖.
Правознавець-м╕жнародник Володимир Василенко радить ел╕там, як╕ прагнуть зробити Укра╖ну усп╕шною, брати за приклад досв╕д усп╕шних держав св╕ту, як╕ головним знаряддям сво╓╖ внутр╕шньо╖ та зовн╕шньо╖ пол╕тики мають «нац╕оцентризм». Учений стверджу╓, що без побудови Укра╖нсько╖ «духовно╖ ст╕ни», фундаментом яко╖ ма╓ стати системна укра╖ноцентрична пол╕тика, нам не зберегти свою державу.

Що ж робити?

Таке ось ╕деолог╕чне розма╖ття нав╕ть у воююч╕й Укра╖н╕, погодьтеся, не залиша╓ нам великих спод╕вань на перемогу. Якби такими ж, як ми, ╕деолог╕чно розпорошеними були поляки у 1920 роц╕ ╕ ф╕ни в 1939-му, то, впевнена, не було б тод╕ жодних див, в╕дпов╕дно, над В╕слою та в Карел╕╖.
Про те, що у вс╕х укра╖нц╕в мають бути одн╕ й т╕ сам╕ геро╖ та вороги, я вже казала. Але цього замало. Як замало ╕ люстрац╕╖ разом ╕з декомун╕зац╕╓ю, нещодавно ухвалених Верховною Радою.
Я н╕чого не маю проти наших рос╕йськомовних громадян. Багато хто з них сво╓ право називатися патр╕отами й нав╕ть героями Укра╖ни вибороли сьогодн╕ з╕ збро╓ю в руках.
Це св╕дчить про те, що без обов’язково╖ для вс╕х укра╖нсько╖ мови ми н╕коли не збуду╓мо ту омр╕яну сьогодн╕ нашою патр╕отичною ╕нтел╕генц╕╓ю укра╖нську Укра╖ну. Без розум╕ння цього нашими кер╕вниками проблеми з державотворенням у нас не ск╕нчаться н╕коли.
╤ це не моя особиста думка. Ось що сказав ╕з цього приводу класик св╕тово╖ ф╕лософсько╖ думки, людина з найвищим IQ у нов╕тн╕й ╕стор╕╖ людства англ╕╓ць Джон Стюарт М╕ль: «Серед людей, яким браку╓ почуття сол╕дарност╕, особливо якщо вони читають та розмовляють р╕зними мовами, не може ╕снувати ╕ сп╕льна громадська думка, необх╕дна для д╕яльност╕ представницького врядування. Впливи, як╕ формують громадську думку, а отже, визначають прийняття пол╕тичних р╕шень, будуть р╕зними в р╕зних частинах кра╖ни. В одн╕й частин╕ будуть дов╕ряти зовс╕м ╕нш╕й категор╕╖ л╕дер╕в, н╕ж в ╕нш╕й».
Що й казати, написано ще в Х╤Х стор╕чч╕ н╕бито про наш сучасний зрусиф╕кований сх╕д, який з уперт╕стю, г╕дною кращого застосування, обира╓ до Верховно╖ Ради майже виключно раф╕нованих укра╖нофоб╕в – симоненок, ╓фремових, к╕валових, царьових, колесн╕ченок тощо.
Так, «зрусиф╕кований», бо до Голодомору той сх╕д був майже всуц╕ль укра╖номовним. Тобто його укра╖н╕зац╕я буде н╕чим ╕ншим, як в╕дновленням ╕сторично╖ справедливост╕. Але та укра╖н╕зац╕я не повинна будь-яким чином торкатися людей середнього та старшого в╕ку. Лише наших д╕тей, котрим байдуже, якою мовою сп╕лкуватись у дитячих яслах та садку, та молод╕, яка легко набува╓ нових мовних навичок.
Без цього кожн╕ наступн╕ президентськ╕ та парламентськ╕ вибори, як ╕ ран╕ше, будуть ставити Укра╖ну на ту ╖╖ одв╕чну гамлет╕вську межу – бути чи не бути ╖й державою.

╤рина МАГРИЦЬКА,
вимушена переселенка
www.radiosvoboda.org

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 01.05.2015 > Тема "Ми єсть народ?"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15167

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков