Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 24.04.2015 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#17 за 24.04.2015
ДЛЯ ЧОГО НАМ ДЕКОМУН╤ЗАЦ╤Я?

ЧОТИРИ УРОКИ ФРАНЦУЗЬКОГО ПРОФЕСОРА МЕЛЬНИКА

Минуло трохи б╕льше тижня, як Верховна Рада Укра╖ни ухвалила низку закон╕в, що спрямован╕ на декомун╕зац╕ю Укра╖ни. Французький учений, професор з геопол╕тики, викладач школи б╕знесу ICN Олександр Мельник в ╕нтерв’ю «Укр╕нформу» розпов╕в про значення цього р╕шення для Укра╖ни та ╢вропи, у тому числ╕ ╕ для Франц╕╖.

— Пане професоре, як ви оц╕ню╓те так званий «пакет з декомун╕зац╕╖»?
— ╤деться, безумовно, про стратег╕чний виб╕р, що стосу╓ться не лише минулого, а, передус╕м, майбутнього, майбутнього, я би сказав, у короткотерм╕нов╕й перспектив╕. Оск╕льки поставити в один ряд «червону з╕рку» ╕ «нацистську свастику», оголосити поза законом «радянський г╕мн» (який, до реч╕, з музично╖ точки зору ╓ сучасним г╕мном РФ), — означа╓ визнати комун╕стичну систему, що панувала в Укра╖н╕ впродовж 70 рок╕в, злочином проти людства. Фактично, комун╕зм потрапив до одного рег╕стру з фашистським нацизмом. На м╕й погляд, з цього доц╕льно винести чотири основн╕ уроки.
— Як╕ саме?
— Перший, Укра╖на продовжу╓ роботу над пам’яттю, яку розпочали Польща Леха Валенси, Чехословаччина Вацлава Гавела, Литва В╕таутаса Ландсберг╕са, а також Естон╕я, Латв╕я та ╕нш╕ сус╕ди вашо╖ кра╖ни. Насправд╕, дуже важко, нав╕ть неможливо з екзистенц╕ально╖ точки зору бути в╕льною людиною, коли ти живеш на вулиц╕, що названа ╕м’ям ката або коли ти оточений пам’ятниками, як╕ щодня прославляють злочинц╕в. ╤ншими словами, Укра╖на демонстру╓ св╕й твердий нам╕р перегорнути стор╕нку ╕стор╕╖, яка пов’язу╓ ╖╖ з Рос╕╓ю, що, власне, народила комун╕зм. Очевидним ╓ бажання позбавитися злочинно╖ системи, де людина була лише шестернею. Ваша кра╖на, безумовно, поверта╓ться у б╕к Заходу, зах╕дних ц╕нностей, де свобода та людська г╕дн╕сть перебувають на п’╓дестал╕. Укра╖на демонстру╓ сво╓ прагнення вирвати кор╕нь зла. З точки зору психоанал╕зу, це — розрив ╕з минулим в ╕м’я майбутнього.
— Вас не бентежить, що це сталося саме зараз?
— На в╕дм╕ну в╕д тих кра╖н, що провели роботу з декомун╕зац╕╖, це р╕шення в Укра╖н╕ було ухвалено б╕льш н╕ж через 25 рок╕в п╕сля пад╕ння Берл╕нського муру та через майже чверть стол╕ття п╕сля розвалу СРСР. Цей строк фактично ╓ в╕ком одного покол╕ння.
— ╤ що це означа╓, з вашо╖ точки зору?
— Емоц╕йний резонанс слабне, в╕н не такий сильний, як це було к╕лька десятк╕в рок╕в тому. Скористаюсь метафорою, це — як св╕тло в╕д згаслого метеорита, а не яскравий спалах ново╖ з╕рки.
— На вашу думку, це — ╓дина в╕дм╕нн╕сть ╕з ╓вропейськими кра╖нами?
— Н╕. Це — вже другий урок. Його суть поляга╓ у тому, що у випадку Укра╖ни пол╕тика випередила правосуддя, тобто пол╕тичне р╕шення випередило роботу правосуддя. У цьому поляга╓ в╕дм╕нн╕сть укра╖нського випадку в ╕сторичн╕й перспектив╕. Наприклад, на в╕дм╕ну в╕д Франц╕╖. Тут под╕бн╕ процеси в╕дбувалися ще за правл╕ння Людов╕ка XVI. Згадаймо, що його стратили на г╕льйотин╕ на столичн╕й площ╕ Республ╕ки, яка сьогодн╕ назива╓ться площею Згоди, що вже ╓ досить забавним. ╤ншими словами, процес над французьким королем заклав важливу юридичну основу спадко╓мност╕ ╕стор╕╖ Франц╕╖ з час╕в Велико╖ Революц╕╖ до сьогодення, у тому числ╕ з точки зору символ╕ки назв вулиць та площ. Ви та я, зрештою, як ╕ багато людей, чудово зна╓мо, що Версальський палац, який ╓ символом французьких корол╕в, ╓ одним з найб╕льш визначних м╕сць Французько╖ Республ╕ки. Точно так само, як ╕ те, що м╕н╕стерства Французько╖ Республ╕ки сьогодн╕ розташован╕ у палацах та ма╓тках корол╕всько╖ аристократ╕╖. У цьому контекст╕ юридичний процес передував ухваленню пол╕тичного р╕шення.
— Так, але французи мали для осмислення п’ять стол╕ть.
— Наведу б╕льш сучасний приклад. Це — Нюрнберзький процес. Спочатку була акц╕я правосуддя, яка стала юридичним фундаментом для подальшого засудження нацизму у пол╕тичному вим╕р╕. У випадку ж Укра╖ни р╕шення виходило в╕д пол╕тик╕в, з парламенту, а не в╕д системи правосуддя чи сусп╕льства. Цьому р╕шенню не передувала поглиблена робота вчених, ╕сторик╕в, яка була би пов’язана з в╕дкриттям арх╕в╕в, широкими громадськими обговореннями, не було п╕дготовки зм╕ни св╕тосприйняття укра╖нц╕в на основ╕ усв╕домлення масштаб╕в злочин╕в комун╕зму.
— Даруйте, але под╕бн╕ спроби в Укра╖н╕ були. Чому, на ваш погляд, вони були не наст╕льки усп╕шними, щоби мати лог╕чне завершення?
— Мен╕ вида╓ться, що у вищеперел╕чених кра╖н було ст╕йке переконання, що Радянський Союз ╓ окупантом, агресором. Таке переконання, на м╕й погляд, було глибоко укор╕нене у св╕домост╕, воно стало частиною генетичного коду цих нац╕й, ╕снував нац╕ональний консенсус у цьому контекст╕. До того ж не треба забувати, що ц╕ кра╖ни перебували п╕д окупац╕╓ю 40 рок╕в, у той час, як Укра╖на ╕снувала всередин╕ СРСР ц╕лих 70. Безумовно, Укра╖на та ╖╖ народ були вражен╕ метастазами радянсько╖ пропаганди, р╕вень «промивання м╕зк╕в» був на порядок вищим ╕ потужн╕шим. Доречно враховувати ╕ брак опитувань громадсько╖ думки. Таким чином, в ╕деальному вар╕ант╕ робота системи юстиц╕╖, правосуддя та сусп╕льства мусять передувати пол╕тичному р╕шенню, що не ╓ випадком Укра╖ни.
— Пане професоре, але ж ╕ сучасна ситуац╕я в Укра╖н╕ в╕др╕зня╓ться в╕д ╕деально╖...
— Так, я про це пам’ятаю, тому й переходжу до третього уроку. Абсолютно справедливо вважати, що це р╕шення ╓ реакц╕╓ю на неоголошену в╕йну, яку розв’язала ╕ веде Рос╕я. ╤ президент Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ якраз дотриму╓ться протилежно╖ в╕д укра╖нц╕в точки зору, вважаючи, що розпад СРСР був величезною геопол╕тичною катастрофою ХХ стол╕ття. В╕н не критику╓ Стал╕на, вважа╓ його «гарним менеджером» ╕ в╕дверто говорить про те, що сам в╕н впису╓ться у спадко╓мн╕сть останнього кер╕вника радянського КДБ — Юр╕я Андропова. Тобто р╕шення Верховно╖ Ради Укра╖ни, безумовно, впису╓ться у в╕йськовий контекст, у справжню екстремальну ситуац╕ю, яка зараз ╕сну╓ в кра╖н╕. Крок парламентар╕╖в покликаний об’╓днати укра╖нську нац╕ю перед обличчям загрози ╕, безсумн╕вно, продемонструвати, що точка неповернення до режиму Пут╕на в Укра╖н╕ досягнута. ╤ншими словами, це те, що я називаю боротьбою цив╕л╕зац╕й, в╕йною пам’ят╕, яка ста╓ абсолютно не сум╕сною, це — в╕йна полярного сприйняття ╕стор╕╖.
— Як╕ насл╕дки вона матиме для наступних покол╕нь?
— А от тепер я переходжу до четвертого уроку. Укра╖на запроваджу╓ люстрац╕ю. Тобто в╕дсторонення в╕д посад кер╕вник╕в з радянською ментальн╕стю, ╖хн╓ панування сьогодн╕ немислиме ╕ неможливе, якщо йдеться про еволюц╕ю Укра╖ни. Тому я думаю, що суть ц╕╓╖ акц╕╖ (декомун╕зац╕╖ — ред.) поляга╓ у тому, що вона повинна п╕дштовхнути до радикального оновлення пол╕тичних ел╕т у ваш╕й кра╖н╕, ма╓ сприяти перемоз╕ не лише на в╕йськовому фронт╕, а й, можливо, ╕ нав╕ть передус╕м, на фронт╕ боротьби з корупц╕╓ю. Корупц╕я, яка за мо╓ю ╕нформац╕╓ю трива╓ в Укра╖н╕, повинна стати синон╕мом проклятого комун╕зму, як колись молот та ковадло. ╥╖ потр╕бно позбутися разом ╕з ц╕╓ю скинутою символ╕кою. Укра╖нц╕ мають не лише скинути символ╕чн╕ спогади комун╕зму, а й викор╕нити справжню корупц╕ю. Це зло ма╓ опинитися в минулому. Ваш вирок минулому повинен в╕дкрити двер╕ до вашого майбутнього.
— Яке значення декомун╕зац╕╖ Укра╖ни у геопол╕тичному вим╕р╕?
— На м╕й погляд, затвердивши це в╕дважне р╕шення, в геопол╕тичному план╕ Укра╖на знову демонстру╓, що вона ╓ авангардом ╢вропи. Це дуже важливо зрозум╕ти, оск╕льки вона показу╓ шлях ╢вросоюзу, який потребу╓ «Нюрнберзького процесу над комун╕змом».
— Пане Олександре, а який, на вашу думку, урок Укра╖на може дати Франц╕╖?
— Вона демонстру╓ приклад Франц╕╖, яка для свого поступу вперед повинна вил╕куватися в╕д в╕русу п╕д назвою «марксизм-троцьк╕зм-лен╕н╕зм». Згадаймо, що у Франц╕╖ д╕╓ ╕ користу╓ться певною популярн╕стю Комун╕стична парт╕я, а при влад╕ перебува╓ Соц╕ал╕стична парт╕я. Разом ╕з тим, сам сенс соц╕ал╕зму зараз незрозум╕лий для б╕льшост╕ людей. Французьк╕ соц╕ал╕сти не хочуть ╕ думати про зам╕ну назви сво╓╖ парт╕╖, на в╕дм╕ну в╕д ╖хн╕х опонент╕в, французьких консерватор╕в на чол╕ з Саркоз╕. Ус╕м нам потр╕бно визнати комун╕зм злочином, а отже, — засудити ╕ його «внучатого плем╕нника» — соц╕ал╕зм. Це буде справжньою ментальною революц╕╓ю. Це означатиме — позбутися ╕деолог╕зм╕в, ╕деолог╕чних химер, зробити крок у ХХ╤ стол╕ття, яке сутт╓во в╕др╕зня╓ться в╕д попереднього. Це — стол╕ття ╤нтернету, високорозвинених технолог╕й, як╕ роблять св╕т глобальним, зв’язують його щомит╕ в ╓дине ц╕ле, як╕ перетворюють учорашню фантастику на реальн╕сть. Це — св╕т майбутнього.

Роман СУЩЕНКО
Париж

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 24.04.2015 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15142

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков