Може так статися, що у зовсім недалекому майбутньому севастопольці матимуть власну органну залу. У цьому запевнив керівництво міста апостольський нунцій (посол Папи Римського в Україні) архієпископ Микола Етерович, нанісши одноденний візит у Севастополь. За відсутності міського голови, що з делегацією перебував на той час у Польщі, вельми поважного гостя прийняв його заступник з питань інвестицій Володимир Арабаджи. Найголовнішою темою для обговорення знову стало питання, що порушується вже не вперше, - про повернення колишнього костьолу (нині кінотеатр "Дружба") римо-католицькій громаді св. Климента. Цього разу гість з Ватикану, окрім численних проектів для соціально незахищених верств населення, привіз ще й комп'ютерний проект відновленого храму та запевнення, що та частина культової споруди, де встановлюватиметься орган, у часи відсутності богослужіння, завжди буде відкрита для городян і гостей міста. Сьогодні Севастополь за багатьма показниками заслужено посідає не останнє місце в Україні і по праву цим пишається. Що ж до передачі культових споруд, котрі відповідно до Указу Президента № 279 від 21.03 2002 р. "Про невідкладні заходи з повного подолання негативних наслідків тоталітарної політики колишнього Союзу РСР стосовно релігії та поновлення порушених прав церков і релігійних організацій" мали б бути повернені віруючим, то місто залишається єдиним в Україні, де така проблема ще існує. Хоч, треба віддати належне, дванадцять православних храмів і одна мечеть за роки незалежності вже повернуті громадам віруючих Севастопольського регіону і лише римсько-католицькій громаді св. Климента ніяк не вдається отримати назад свою власність. У своєму відвертому прагненні бути ближче до європейської спільноти ми, здається, забули, що більшість європейців - католики. А отже, те, що споруда колишнього костьолу, збудованого на початку минулого століття на кошти римсько-католицької громади, перетворена за радянських часів на кінотеатр, де сьогодні місце олтаря використовують як платний туалет, викликає у них здивування, це у кращому випадку. Позаминулого року архієпископ Микола Етерович, відвідавши Севастополь з метою обговорення цього питання, наштовхнувся на повне нерозуміння та одностайну відмову з боку керівництва обох гілок влади. Мовляв, за радянських часів на перебудову храму у дитячий кінотеатр були витрачені чималі кошти. (Зауважимо: дитячим кінотеатр давно вже не являється. У ньому, окрім платного туалету, знайшли собі притулок декілька пунктів обміну валюти, інтернет-кафе, гральні автомати. Низькопробні російські та американські бойовики, що не сходять з екрана пропагують жорстокість і насильство). Але треба зважити, що два роки тому у Севастополі міська Рада на 75% складалася з комуністів, котрі примудрилися навіть папського нунція запевняти, що релігія - це не що інше, як опіум для народу. Сьогодні ж депутатський корпус з червоного пожовтоблакитнішав, але, здається, не до тієї позначки, аби поквапитись виправити помилку колег-депутатів минулого скликання. Бо як тоді можна пояснити те, що створена у держадміністрації міжвідомча комісія направила до міськради вже три подання з пропозицією вирішити це питання і тричі отримала відмову. Не допомогло навіть звернення міжконфесійної ради Криму, підписане митрополитом Сімферопольським і Кримським Української православної церкви Лазарем, що містило заклик "...заради справедливості... та запобігання дискримінації віруючих" позитивно вирішити питання передачі костьолу римсько-католицькій громаді. Не зважили місцеві нардепи і на застереження, що ігнорування звернення міжконфесійної ради може сприяти порушенню стабільності релігійної ситуації в Севастополі. А використання культової споруди не за призначенням, у тому числі й під громадський туалет, розташований на місці олтаря, шкодитиме іміджу міста, що прагне набути статусу міжнародного туристичного центру. Остання відмова народних обранців майже співпала з приїздом посла Папи Римського. Цього разу депутати не змогли осилити словосполучення "безвозмездная передача" і знову повернули проект рішення на доопрацювання до відділу у справах релігії міської держадміністрації. Працівники того відділу, зробивши круглі очі, ховаючи посмішку, таки замалювали у документі термін "безвозмездно". Відтепер, думається, якщо культову споруду й передаватимуть віруючим, то не відразу, а в декілька етапів. Першим з них, мабуть, буде повернення кінотеатру статусу дитячого. Тоді на його екрані, може, з'явиться мультфільм про Вінні-Пуха, де улюблений дітлахами персонаж - Сова доволі оригінальним чином тлумачить термін "безвозмездно", а питання "Как? Как?", здається, належить ослику Іа. Наступним же проміжним етапом, за логікою, там має бути відкриття лекторію для тлумачення Указів Президента.