Версiя для друку Обговорити в форумi

Ім’я художниці Людмили Грейсер давно пов’язане з акварельним живописом і жанром натюрморту. Вона заслужила визнання мистецтвознавців і глядачів високим професіоналізмом, досконалістю техніки, вишуканістю квітів, букетів, флористичних композицій, в яких яскраво та емоційно передається краса кримської природи. А яке розмаїття кольорів і напівтонів, над якими правлять бал усі відтінки білого! Кажуть, саме білий колір, який зливається з папером, найскладніше передається аквареллю. І якщо він підкоряється пензлю, це означає, що перебуває в руках справжнього майстра. Людмила Грейсер – одна з них. Вона – заслужений художник України і Криму, лауреат Міжнародної виставки живопису в Ніцці (Франція), Премії АРК у галузі образотворчого мистецтва, єдиний в Європі володар призу «Золоте яблуко».

Кожному художнику дуже важко заявити про себе, привернути увагу до своєї творчості в загальній масі живописної продукції. А Людмилі Грейсер це вдалося, — сказав на відкритті її персональної виставки в Будинку художника Сімферополя голова Спілки художників Криму, заслужений художник України Микола Моргун. Їх помічаєш відразу в колективних експозиціях, а в сформованій без неї не вистачає потужного енергетичного імпульсу, що йде від її картин. Однак і сама художниця прагне не робити цих пропусків, багато років практично на кожній присутня зі своїми творами.
Народний художник України Степан Джус, колишній однокурсник Л. Грейсер по Кримському художньому училищу ім. М. Самокиша, назвав їх акордами радості, в яких звучить душа, внутрішня сутність авторки. Досконало володіючи елементами зображення і композиційних форм, вона розкута в акварелі.
Перші навички малювання отримала в художній школі при картинній галереї ім. І. Айвазовського в Феодосії. А сьогодні, за словами колишнього педагога, керівника дипломного проекту, заслуженого вчителя України, заслуженого художника АРК Валентина Григор’єва, художниця стала віртуозним живописцем, технічним, активним. Її акварель немов пливе на папері, захоплює, розбурхує почуття. Емоційне напруження в кольорі, розмаїття колориту всього квіткового багатства навколишнього світу стало її індивідуальним почерком. Від її експозиції ще здалеку випромінюється такий потужний живописний заряд, що хочеться підійти ближче і роздивитися, знайти в кольорах розгадку емоційного сплеску, його витоки.
— Я студентом зачаровано дивився на півники і квіти Людмили Грейсер на її персональній виставці в училищі, — розповідає народний художник України Леонід Герасимов. – Це був могутній потік і я хотів наблизитися до її майстерності.
Акварель є однією з найскладніших технік у живописі. Малюєш мокрими фарбами, папір від цього стає сирим, йому потрібно сохнути. Можна довго обирати матеріал для роботи, композиційні ракурси, а відбулося внутрішнє осяяння, і думати вже ніколи. Підходиш до мольберта і працюєш блискавично. В цьому й привабливість акварелі.
Немає в Україні, за словами Л. Герасимова, іншого такого художника, який би так любив квіти і все життя був вірний цій темі. Живописні твори Л. Грейсер задають тонус на виставках, як камертони. Насолоджуватися ними з ранку до вечора щодня має можливість чоловік Павло Грейсер, колишній одногрупник.
— Я — найперший глядач акварелей Людмили, критикую їх, — говорить. — Але критика їй іде на користь. Коли картина здійсниться, упаковуємо її під скло в раму і – в майстерню, до наступних виставок.
Мабуть, у цій атмосфері творчого середовища вдома і в колі колег, фахового аналізу, доброзичливості та сердечності й полягає секрет успіху, розкриття таланту митця. Павла друзі називають паровозом сім’ї, Людмилу – ліриком, красивий образ якої в молодості з роками поєднався з такими ж чудовими акварелями, від яких у душу приходить весна, навіть якщо надворі – негода.
На відкриття виставки приїхав з Москви син Єгор, також художник, продовжувач справи батьків в образотворчому мистецтві. У період його навчання в художньому училищі Людмила Миронівна працювала в ньому викладачем, а після цього знову повернулася в свою майстерню до живописної творчості. Кожна акварель із серій «Квіти і люди», «Кримська осінь» відкриває для глядача вікно в сад, в якому по землі немов стелеться яскравий квітковий килим. Розкішно цвітуть жоржини, півонії, лілії, настурції. Міські квіти сусідять з польовими. На ніжних бутонах розклав метелик свої крильця, немов пелюстки, — благодать! Поряд з квітами – вази для фруктів з достиглими ягодами червоної смородини, плодами черешні, гранатами. Посипалося насіння з дині, гарбуза в гронах винограду.
В серії застільних натюрмортів художниця нагадує нам про типовий обідній набір продуктів в епоху перебудови, запрошує випити чай із самовара. А що море у нас з усіх боків півострова, то стіл не обходиться без риби з вином. Ці сюжети пробуджують у душі неоднозначні відчуття. Дивлячись на них, хочеться всміхнутися, засумувати, думати про щось своє, сокровенне чи просто милуватися чудовими квітами, поринувши в світ сонця, радості та краси.
В зал зайшла група студентів — майбутніх художників. Подовгу роздивляючись кожну з картин, обговорюють гру світла і кольору, насичені мазки пензля і напівтони. Для них це — практикум від справжнього майстра фаху. В таку акварель не можна не закохатися!
Виступаючі на презентації ювілейної виставки бажали Людмилі Грейсер невтомної енергії та натхнення ще на багато років на радість усім нам. А підмогою їй буде подарований натуральний підводний сувенір, привезений Л. Герасимовим з Тихого океану. Сподіваємося побачити його в творчому відбитку митця в одному з наступних натюрмортів.

Валентина ВАСИЛЕНКО

ШАНОВНІ ЧИТАЧІ! Оскільки жодних офіційних наказів або розпоряджень, що стосуються зміни формату випуску «Кримської світлиці», з моменту окупації Криму ми не отримували (а згідно з українським законодавством, такі рішення узгоджено приймаються лише співзасновниками засобів масової інформації або судом), продовжуємо готувати до друку щотижневі номери газети і направляти їх до київської друкарні. Як і раніше, починаючи з 2002 року, на редакційному сайті щоп’ятниці виставляється електронна версія тижневика, зокрема у pdf-форматі. Розміщену нижче інформацію про умови передплати «Кримської світлиці» та інших культурологічних видань продовжуємо публікувати як нагадування «борцям» за інформаційний простір України про їхні держслужбові зобов’язання перед читачами і державою.
Редакція «КС»

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукраїнську загальнополітичну і літературно-художню газету «Кримська світлиця» та інші культурологічні видання ДП «Національне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура і життя», журнали «Українська культура», «Український театр», «Театрально-концертний Київ», «Музика», «Пам’ятки України: історія та культура») можна в будь-якому поштовому відділенні зв’язку України. У країнах далекого зарубіжжя оформити передплату на ці видання можна через сайт www.presa.ua на сторінці «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окремі примірники видань в електронній версії можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-якій країні світу. Довідки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura@gmail.com

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #16 за 17.04.2015 > Тема "Душі криниця"