"Кримська Свiтлиця" > #16 за 17.04.2015 > Тема "Урок української"
#16 за 17.04.2015
Данило КОНОНЕНКО: «КОЛИ СК╤НЧИТЬСЯ М╢ШКОВСЬКИЙ ЧАС?»
ЦЕ ╤НТЕРВ’Ю В «Л╤ТЕРАТУРН╤Й УКРА╥Н╤» З НЕЗАБУТН╤М НАШИМ «СВ╤ТЛИЧАНИНОМ» ДАНИЛОМ АНДР╤ЙОВИЧЕМ КОНОНЕНКОМ ПОБАЧИЛО СВ╤Т 20 РОК╤В ТОМУ, В ТРИВОЖН╤ ДЛЯ КРИМУ ╤ ВС╤╢╥ УКРА╥НИ ЧАСИ «М╢ШКОВЩИНИ». ЧОМУ Ж ЗАПИТАННЯ, ВИНЕСЕНЕ У ЗАГОЛОВОК, ЗАЛИША╢ТЬСЯ АКТУАЛЬНИМ ╤ СЬОГОДН╤?
Данило КОНОНЕНКО: «КОЛИ СК╤НЧИТЬСЯ М╢ШКОВСЬКИЙ ЧАС?»
Кримськ╕ проблеми, породжен╕, передус╕м, штучно роздмуханою укра╖нофоб╕╓ю, скандальною неувагою Ки╓ва до ╕нформац╕йного, пол╕тичного, осв╕тнього, культурного простору Тавр╕╖, вже тривалий час приводять у д╕ю отой дзв╕н тривоги нашого тижневика. Ганебною в╕дсутн╕стю реакц╕╖ на це вс╕х дотепер╕шн╕х «незалежних» уряд╕в, напевно, можна пояснити й сумний п╕дсумок: протягом останн╕х п’яти рок╕в на п╕востров╕ не видано жодно╖ укра╖нсько╖ книжки, не в╕дкрито жодно╖ укра╖нсько╖ школи. Нелегко живеться й укра╖нським письменникам п╕вострова, в╕рним матер╕-Укра╖н╕. В значно л╕пших умовах перебувають л╕тератори ╕ншого штибу — об’╓днан╕ в т. зв. «Союз-Содружество русских, белорусских и украинских писателей» ╕ «Союз писателей Крыма», який сто╖ть на кругловських позиц╕ях... Незахищеною почува╓ться Кримська республ╕канська орган╕зац╕я Сп╕лки письменник╕в Укра╖ни. Очолю╓ орган╕зац╕ю людина, в╕ддана укра╖нськ╕й нац╕ональн╕й ╕де╖, поет Данило КОНОНЕНКО, який в╕дпов╕в на наш╕ запитання.
— Крим, пане Даниле, часом називають мостом, часом — вор╕тьми... Тод╕ замком на цих воротах Укра╖ни ╓ Севастополь, а ключем — Чорноморський флот. Його нездарно в╕ддано в чуж╕ руки... — Ма╓мо проблему дислокац╕╖ флоту ╕ншо╖ держави... Наш╕й укра╖нськ╕й сторон╕ сл╕д призначити день виводу вс╕х в╕йськових формувань СНД, у тому числ╕ й рос╕йського ЧФ, з територ╕╖ Укра╖ни — ╕ проблема сама собою розв’яжеться. Поки що ж у Севастопол╕, де базу╓ться флот ╕ншо╖ держави, де багато в╕йськовослужбовц╕в за «длинные рубли» служать цьому флоту, оф╕цер штабу ЧФ може дозволити соб╕ зневажливо зректи: «Хохлы должны знать свое место». А ми у в╕дпов╕дь л╕земо брататися й ц╕луватися зам╕сть поважати себе. Чи, наприклад, такий штрих до пол╕тично╖ ситуац╕╖ в Криму. Майже одночасно з матер╕алами зас╕дання презид╕╖ Сп╕лки письменник╕в Укра╖ни на тему захисту укра╖нсько╖ культури в наш╕й держав╕ з’явилася в Криму наскр╕зь брехлива, провокац╕йна заява «совета соотечественников при Госдуме России», в як╕й «живописуются» дискрим╕нац╕йн╕ заходи укра╖нського кер╕вництва щодо рос╕ян на п╕востров╕ й, зокрема, в Севастопол╕: «Людям (читай, кримчанам — Д. К.) навязывается украинская паспортизация с одновременным насильственным принятием гражданства, инакомыслящих лишают льгот, пенсий, пособий, возможности общения с родственниками в России и других странах СНГ и Балтии». ╤ вс╕х цих «страждань» жител╕ Криму зазнають, мовляв, тому, що в ╖хн╕х паспортах у граф╕ «нац╕ональн╕сть» записано «русский»... А дал╕ — ще згущен╕ш╕ фарби: «Резко ограничен доступ населения к средствам информации, насильственно изымаются российские газеты и издания, блокируются каналы российского радио и телевидения, из редакций изгоняются журналисты и работники средств массовой информации пророссийской ориентации». Зрозум╕ло, що так╕ безсоромн╕ заяви «совета соотечественников при Госдуме России» спрямован╕ на дестаб╕л╕зац╕ю ситуац╕╖ в Криму, спрямован╕ проти держави, в як╕й рос╕йська мова й культура, образно кажучи, буйно кв╕тнуть ц╕лий р╕к... А тим часом — почитаймо «Ман╕фест укра╖нсько╖ ╕нтел╕генц╕╖», щоб осягнути, в якому стан╕ мова й культура кор╕нно╖ нац╕╖... — Власне, у промов╕ на нещодавньому Кримському рег╕ональному конгрес╕ укра╖нсько╖ ╕нтел╕генц╕╖ ви, пане Кононенко, переконливо засв╕дчили, яка саме культура, рос╕йська чи укра╖нська, ╓ на п╕востров╕ в занепад╕... — Оф╕ц╕йно, за переписом п’ятир╕чно╖ давнини, на п╕востров╕ заре╓стровано серед жител╕в 720 тисяч укра╖нц╕в, однак за мо╖ми, та й не лише мо╖ми, спостереженнями ╕ м╕ркуваннями, тут прожива╓ нас близько м╕льйона ос╕б! Ми ж пам’ята╓мо, зна╓мо, як часто-густо «переконували» переписувач╕: «Какой ты украинец? Ты ж говоришь на русском, значит ты — русский!». ╤ на таку численну укра╖нську громаду вида╓ться лише одна державна укра╖нська газета, нема╓ жодно╖ укра╖нсько╖ школи (ан╕ державно╖, ан╕ приватно╖), жодного укра╖нського дошк╕льного закладу, жодно╖ нац╕онально╖ б╕бл╕отеки. «Укра╖нський» театр, окр╕м двох-трьох нац╕ональних вистав, працю╓ чужою мовою, кримськ╕ рад╕о й телебачення укра╖нською мовою мають л╕чен╕ хвилини. Протягом п’яти останн╕х рок╕в не видано жодно╖ книжки укра╖нського автора. Такою, «господа соотечественники», ╓ «укра╖н╕зац╕я». Натом╕сть понад 200 (дв╕ст╕!) рос╕йськомовних газет, журнал╕в. Рос╕йськомовн╕ книжки — навалом на кожному перехрест╕, в кожн╕й книгарн╕. Вс╕ школи, дитсадки, музе╖, б╕бл╕отеки, картинн╕ галере╖, театри — все на «общепонятном и доступном». Але ж увесь цей галас — то не просто соб╕ галас. То — пол╕тика. Брудна, безсоромна. ╥╖ нав’язують нам ╕ззовн╕, спираючись на такий «актив», яким ╓ член «Союза писателей Крыма», депутат Верховно╖ Ради автоном╕╖ Олександр Круглов. Виступаючи по кримському телебаченню (отому, надзвичайно «укра╖н╕зованому»!), господ╕н Круглов пов╕домив, що не бо╖ться м╕жнац╕ональних конфл╕кт╕в. «Нас тут большинство. И мы все равно победим!» — безапеляц╕йно заявив «л╕тератор»... Втрати з ╕ншого боку його не лякають, радше — т╕шать. Що для нього людськ╕ життя?.. — Як ви оц╕ню╓те пол╕тичне голодування кримськотатарсько╖ фракц╕╖ «Курултай» у ВР автоном╕╖? — Ц╕ депутати не згодн╕ з╕ статтею 114 новоприйнято╖ кримсько╖ конституц╕╖ щодо гарантованого представництва депортованих народ╕в ╕ нац╕ональних громад у Рад╕ й органах м╕сцевого самоврядування. А ще кримськотатарськ╕ депутати вимагають забезпечити на п╕востров╕ р╕вноправн╕сть трьох державних мов — укра╖нсько╖, кримськотатарсько╖, рос╕йсько╖. Адже ж одн╕й з цих трьох, за конституц╕╓ю Криму, державних мов, — рос╕йськ╕й — надано ще й статус… оф╕ц╕йно╖. Одне слово, принаймн╕ кримськ╕ татари, за в╕дсутн╕стю в кримському парламент╕ депутат╕в-укра╖нц╕в (не за паспортом, а за духом!), обстоюють права численно╖ укра╖нсько╖ громади на свою р╕дну мову, на представництво в парламент╕, на р╕вн╕сть. Ой, багато чого доброго роблять для нас, кримських укра╖нц╕в, татари, а головне, — показують приклад, як бути господарями в сво╖й держав╕. Тут можна було б ще сказати, що на в╕дм╕ну в╕д нас, укра╖нц╕в, кримськ╕ татари за пор╕вняно короткий терм╕н в╕дкрили чотири сво╖ нац╕ональн╕ школи, один вищий навчальний заклад, нац╕ональний театр, мають сво╖ газети, журнали, редакц╕╖ рад╕о й телебачення, книжкову редакц╕ю... — Як╕ ще реал╕╖, чинники тепер впливають на пол╕тичну ситуац╕ю в Криму? — Та хоча б дедал╕ ширший розмах д╕яльност╕ компарт╕╖ Криму (секретар рескому, до слова, укра╖нець, Л. Грач, уродженець В╕нниччини). На жаль, ця парт╕я прагне в╕дновлення колишньо╖ ╕мпер╕╖ СРСР. А чого варте оте чудернацьке «крымское московское время», що перейшло до нас у спадок в╕д колишнього президента М╓шкова! «М╓шковський час» — так п╕вжартома називають у Криму цю ганебну плутанину нашого й без того заплутаного життя. Президентське правл╕ння луснуло, як мильна бульбашка. Окр╕м московського часу, н╕чого людям Криму не принесло: жител╕ клянуть його ╕ вдень, ╕ вноч╕, бо в╕н, цей кримсько-московський час, лише завда╓ людям зайвих незручностей, призводить до непорозум╕нь, надто на транспорт╕. А державний прапор Рос╕╖ в кримському парламент╕ поряд з державним прапором Укра╖ни та прапором Кримсько╖ автоном╕╖?! А ще ж сила-силенна р╕зноман╕тних парт╕йок ╕ рух╕в пророс╕йського спрямування, очолюваних невдахами-пол╕тиками типу Цекова, Шувайникова та ╕н. Сл╕д, певно, нагадати й про те, як кримському парламенту кортить знову п╕дпорядкувати соб╕ силов╕ структури автоном╕╖, як хочеться завуалювати окрем╕ м╕сця в сво╖й конституц╕╖ з над╕╓ю, що парламентар╕╖ ВР Укра╖ни ╖х не пом╕тять, «не розгадають» ╕ тод╕ можна буде тлумачити статт╕ так, як цього хочеться сепаратистськи налаштованим депутатам. В╕зьм╕мо хоч би цю статтю кримсько╖ конституц╕╖: «Особливост╕ статусу м╕ста Севастополя регулюються в╕дпов╕дним законодавством». Даруйте, законодавством чи╖м?! Тож пильнуйте, депутати Верховно╖ Ради Укра╖ни, не дайте себе ошукати, не затверджуйте конституц╕ю автоном╕╖, доки не приймете власно╖ Укра╖нсько╖! Ма╓мо, бачте, й таке, що кримськ╕ депутати вже н╕би й погодилися на слово «автономна», але писати це слово сл╕д, на ╖хню думку, з мало╖ л╕тери ╕ надал╕ говорити про республ╕ку Крим без слова «автономна». Отако╖! Як же ╖м заважа╓ оце «автономна»!.. Мовляв, нехай уже буде й «автономна», проте... з маленько╖ л╕тери... — Дозвольте, пане Даниле, дещо загострити розмову. Чи не бо╖теся особисто ви розмовляти на с╕мферопольських вулицях укра╖нською мовою? — В╕дпов╕сти однозначно не можу: ╕ боюсь, ╕ не боюсь... Розмовляти на вулиц╕ не боюсь, але як людина по натур╕ сво╖й незахищена, легкоранима, нехамовита — боюся образ од хам╕в, нев╕глас╕в, ╕д╕от╕в. Будь-яке глумл╕ння чи глузування з р╕дно╖ мови мене боляче ранить, пригн╕чу╓, ╕ я, на жаль, не здатний у в╕дпов╕дь зробити р╕зкого руху, зат╕яти сварку, виправдовуючись, що я — не «буржуазний нац╕онал╕ст», а просто нац╕онал╕ст, бо люблю свою мову, культуру, свою державу, яка, нарешт╕, стала незалежною, що я — не «рух╕вець», бо не належу до жодно╖ з парт╕й, хоч д╕╖ багатьох з них п╕дтримую. Зна╓те, дуже тяжко жити, коли щомит╕ тебе можуть образити т╕льки за те, що ти — укра╖нець, що розмовля╓ш р╕дною мовою. М╕сцев╕ й не лише м╕сцев╕ пол╕тики так нацькували рос╕ян проти укра╖нц╕в, що коли йдуть вулицею й розмовляють сво╓ю мовою представники яко╖сь нац╕онально╖ меншини — н╕хто й голови не поверне в ╖хн╕й б╕к, однак варто заговорити укра╖нською — в╕дразу ж матимеш ярлик: «хохол», «бандера», «националист», «руховец»... Х╕ба щось можеш довести озлобленим фанатикам?.. А коли ще врахувати, що я живу в Криму вже понад 30 рок╕в ╕ хоч пишу р╕дною мовою, однак сп╕лкуватися доводиться переважно чужою... Середовище... А як поетов╕, як л╕тератору треба ще поповнювати словниковий запас, добирати лексику... Отак живемо, ╕ поповню╓мо, й добира╓мо... ╤ попри все, вихову╓мо й д╕тей у р╕дному нац╕ональному дус╕, ╕ до того ж без нац╕ональних дитсадк╕в, шк╕л, виш╕в... Я рад╕ю, що моя дочка ╤рина п╕сля зак╕нчення С╕мферопольського ун╕верситету чита╓ лекц╕╖ з укра╖нсько╖ мови в одному з виш╕в Криму, а син Олесь — студент-╕сторик, ╕менний стипенд╕ат прем╕╖ ╕м. М. Грушевського, спец╕ал╕зу╓ться з ╕стор╕╖ Укра╖ни, працю╓ над темою «Доба Укра╖нсько╖ Центрально╖ Ради»... — Якщо ми торкнулися теми виховання молод╕, то прошу ще к╕лька сл╕в мовити про фестиваль «Червона рута», який цього року в╕дбувся у С╕мферопол╕ й Севастопол╕. — У С╕мферопол╕ в╕дбулося три концерти «Червоно╖ рути», й на кожному побувало щонайменше 50 тисяч ос╕б. Такого гранд╕озного видовища п╕востр╕в ще не бачив! Ц╕каво, що н╕ в кого з глядач╕в не виникало запитань з приводу того, що вс╕ п╕сн╕ виконувалися укра╖нською мовою. Та хоч були спроби певних сил з╕рвати концерти — вимикали св╕тло, галасували — все ж фестиваль пройшов з усп╕хом! Укра╖нська п╕сня гуртувала вс╕х. 27 травня на майдан╕ Нах╕мова було п╕днято синьо-жовтий прапор ╕ плакат з в╕танням фестивалю. 28-го на ц╕й же площ╕, на т. зв. «народном вече», в якому взяло участь близько 150 пенс╕онер╕в, було вир╕шено з╕рвати заключний концерт «Червоно╖ рути». То було вдень. А ввечер╕ на майдан╕ — море людей. У руках молод╕ — синьо-жовт╕ прапори. Тисяч╕ севастопольц╕в п╕дсп╕вували, танцювали, кричали в╕д захоплення укра╖нською п╕снею. Був фе╓рверк ╕ багатоголосе: «Рута! Рута! Рута! Ми ╓ однаков╕. На заход╕ ╕ на сход╕! Ми ╓ ╓дин╕. Майбутн╓ належить нам!». Такими словами зак╕нчився фестиваль. — Ви — один ╕з сп╕втворц╕в прекрасно╖ газети «Кримська св╕тлиця», що мужньо протисто╖ть отому дез╕нформац╕йному, антиукра╖нському елементу на п╕востров╕. Газета патр╕отична, ц╕кава й чесна. До того ж у ситуац╕╖, коли майже неможливо видати книжку, письменники друкуються у вашому часопис╕... — Справд╕, як на мене, газета наша викону╓ значну просв╕тницьку й об’╓днувальну роль. Я очолюю в газет╕ в╕дд╕л л╕тератури ╕ мистецтва. Зробив це св╕домо, бо як кер╕вник письменницько╖ орган╕зац╕╖ знаю добре сво╖х колег, ╖хню творч╕сть. Друку╓мо, проте, не лише кримських автор╕в, адже ми — газета всеукра╖нська. Наш часопис передплачують у багатьох областях Укра╖ни. Мен╕, як письменников╕, особливо при╓мно, що «Кримську св╕тлицю» читають письменники ц╕ло╖ Укра╖ни, багато з них надсила╓ нам сво╖ твори. Ми охоче друку╓мо й письменницьку публ╕цистику. Моя мр╕я — аби «Кримська св╕тлиця» була для творчих людей другою «Л╕тературною Укра╖ною».
В╕в розмову Юр╕й ПРИГОРНИЦЬКИЙ «Л╕тературна Укра╖на», 2 грудня 1995 р.
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 17.04.2015 > Тема "Урок української"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15088
|