Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВЕСЕЛКА
В╕рш╕ нашого дитинства


Р╤ДНА МОВА
З дитинства мо╖ батьки навчали мене любити свою Батьк╕вщину з кв╕тучими садами, безмежними...


В╤РШ╤ НАШОГО ДИТИНСТВА. ╤ван ДРАЧ
Перша зб╕рка поез╕й ╤вана Драча «Соняшник» побачила св╕т 1962 року.


«У КОЖНО╥ ФЕ╥ БУВАЮТЬ ПРИ╢МН╤ МОМЕНТИ...»
В гостях "Джерельця" ╕з сво╖ми поез╕ями Наталка ЯРЕМА, Наталя МАЗУР ╕ Ксенислава КРАПКА


НАЙКРАЩ╤ УКРА╥НСЬК╤ МУЛЬТФ╤ЛЬМИ ВС╤Х ЧАС╤В
6 кв╕тня св╕т в╕дзначив День мультф╕льм╕в. Це свято було засноване 2002 року М╕жнародною...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 10.04.2015 > Тема ""Джерельце""
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#15 за 10.04.2015
В╤РШ╤ НАШОГО ДИТИНСТВА. Василь СИМОНЕНКО

Недовге життя Василя Симоненка (1935-1963) схоже на блискавку, яка яскраво спалаху╓ ╕ швидко згоря╓. Цьогор╕чного 8 с╕чня йому виповнилось би 80, а покинув в╕н чорно-б╕лий св╕т у неповних двадцять в╕с╕м рок╕в. «Не примеркла з л╕тами поетична зоря Василя Симоненка… Його творч╕сть живе, ╖й в╕дкритий шлях до юнацьких сердець, до народу, до Укра╖ни, яка нав╕ки ув╕нчала поета сво╓ю любов’ю» (Олесь Гончар).
Справд╕, його твори давно вже завоювали серця дорослого й юного читача сво╓ю любов’ю до трудово╖ людини, до В╕тчизни-матер╕. В╕д «Лебед╕в материнства» – в╕рша лаг╕дного ╕ чар╕вного – в╕╓ колисковою, чист╕ джерела яко╖ напувають нас н╕жн╕стю в╕д дня народження. А х╕ба не хвилюють д╕тей поез╕╖ «Св╕т який – мереживо казкове!», «Моя мова», «╢ тисяч╕ дор╕г» та багато ╕нших. Чимало з них вивчаються за шк╕льними програмами. Вн╕с поет живий струм╕нь ╕ в дитячу казку, створивши ц╕лком ориг╕нальн╕, дотепн╕ й мудр╕ поеми «Подорож в кра╖ну Навпаки» та «Цар Плакс╕й ╕ Лоскотон».
Василь ЛАТАНСЬКИЙ

ЛЕБЕД╤ МАТЕРИНСТВА

Мр╕ють крилами з туману
 лебед╕ рожев╕,
Сиплють ноч╕ у лимани
 зор╕ сургучев╕.
Загляда╓ в шибу казка
 сивими очима,
Материнська добра ласка
 в не╖ за плечима.
Ой б╕жи, б╕жи, досадо,
 не вертай до хати.
Не пущу тебе колиску
 синову гойдати.
Припливайте до колиски,
 лебед╕, як мр╕╖,
Опуст╕ться, тих╕ зор╕, синов╕ п╕д в╕╖.
Темряву тривожили криками п╕вн╕,
Танцювали лебед╕ в хат╕ на ст╕н╕.
Лопот╕ли крилами
 ╕ рожевим п╕р’ям,
Лоскотали марево золотим суз╕р’ям.
Виростеш ти, сину,
 вирушиш в дорогу,
Виростуть з тобою
приспан╕ тривоги.
У хм╕льн╕ смеркання
 мавки чорнобров╕
Ждатимуть тво╓╖
 н╕жност╕ й любов╕.
Будуть тебе кликать у сади зелен╕
Хлопц╕в чорночубих диво-наречен╕.
Можеш вибирати друз╕в ╕ дружину,
Вибрати не можна
 т╕льки Батьк╕вщину.
Можна вибрать друга
 ╕ по духу брата,
Та не можна р╕дну мат╕р вибирати.
За тобою завше будуть мандрувати
Оч╕ материнськ╕ ╕ б╕лява хата.
╤ якщо впадеш ти на чужому пол╕,
Прийдуть з Укра╖ни верби ╕ топол╕,
Стануть над тобою,
 листям затр╕почуть,
Тугою прощання
 душу залоскочуть.
Можна все на св╕т╕ вибирати, сину,
Вибрати не можна
 т╕льки Батьк╕вщину.

МОЯ МОВА

Все в тоб╕ з’╓дналося, злилося –
Як ╕ пом╕ститися в одн╕й! –
Шеп╕т зачарований колосся,
Поклик ╕з катами на двоб╕й.
Ти да╓ш поету дуж╕ крила,
Що п╕дносять правду в вишину,
Вченому ти лаг╕дно в╕дкрила
Мудрост╕ людсько╖ глибину.
╤ тоб╕ рости й не в’януть зроду,
Кв╕тувать в поемах ╕ в╕ршах,
Бо в тоб╕ – великого народу
Н╕жна ╕ замр╕яна душа.
* * *
Св╕т який – мереживо казкове!..
Св╕т який – н╕ краю н╕ к╕нця!
Зор╕ й трави, мрево св╕танкове,
Маг╕я коханого лиця!
Св╕те м╕й гучний, м╕льйонноокий,
Пристрасний, збурунений, н╕мий,
Н╕жний, ╕ ласкавий, ╕ жорстокий,
Дай мен╕ св╕й прост╕р ╕ неспок╕й,
Сонцем душу жад╕бну налий!
Дай мен╕ у думку динам╕ту,
Дай мен╕ любов╕, дай добра,
Гуркочи у долю мою, св╕те,
Хвилями прадавнього Дн╕пра.
Не шкодуй добра мен╕, людин╕,
Щастя не жал╕й мо╖м л╕там –
Все одно т╕ скабри по краплин╕
Я тоб╕ закохано в╕ддам.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 10.04.2015 > Тема ""Джерельце""


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15066

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков