Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 10.04.2015 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#15 за 10.04.2015
УКРА╥НСЬК╤ ПАТР╤ОТИЧН╤ ПИСАНКИ

Христос воскрес – воскресне Укра╖на!

Про укра╖нську писанку ма╓мо багато монограф╕й, виданих р╕зними мовами ╕ в р╕зних кра╖нах, де живуть укра╖нц╕. Одн╕ книги просто укладаються з фотограф╕й писанок та детального процесу ╖хнього виготовлення, ╕нш╕ – подають ц╕кав╕ ╕сторичн╕ в╕домост╕ про писанки та розшифровують писанков╕ символи. В радянськ╕ часи, коли писанкарство в Укра╖н╕ було забороненим ╕ знищувалось вс╕ляко, про що я вже говорив у сво╖х досл╕дженнях, вивчення писанкарства не проводилось ╕ книги не видавались. Натом╕сть укра╖нц╕ у св╕т╕ досл╕джували писанку ╕ видавали про не╖ ц╕кав╕ монограф╕╖, як, наприклад, заслужений майстер народно╖ творчост╕ Укра╖ни Одарка Онищук, котра проживала в Канад╕ ╕ видала ц╕кавий альбом «Символ╕ка укра╖нсько╖ писанки» власним коштом. До слова, Одарка Онищук була першою укра╖нкою поза межами Укра╖ни, котра отримала це почесне звання в╕д Укра╖нсько╖ держави.
Сьогодн╕, коли писанкарство в Укра╖н╕ бурхливо розвива╓ться, з`являються ╕ нов╕ досл╕дники писанкарства, так╕, як Роксоляна Загайська з╕ Львова, Вадим Мицик з Черкащини… Однак новий час дикту╓ нов╕ можливост╕ вивчення укра╖нських писанок, про що ран╕ше в Укра╖н╕ ╕ мови не могло бути. Маю на оц╕ укра╖нську патр╕отичну писанку. Треба зауважити, що ц╕ писанки можна под╕лити на так╕ етапи:
а) писанки козацько╖ доби;
б) писанки УНР;
в) писанки час╕в арм╕╖ УПА;
г) писанки Майдану;
д) писанки рос╕йсько-укра╖нсько╖ в╕йни (АТО).
Якщо вести мову про писанки козацько╖ доби, то про них ми ма╓мо найменше ╕нформац╕╖, ╕ так╕ писанки здеб╕льшого писали укра╖нц╕ д╕аспори, а серед них — Олександра Романенко ╕з США, Анна Кокуцяк з Великобритан╕╖, Валентина Терешкун з Н╕меччини, Галина Хоткевич з Франц╕╖… Писанки козацько╖ доби писали укра╖нськ╕ ж╕нки переважно з традиц╕йними укра╖нськими символами: безконечник, хрест, зоря, з яких утворювали вдовж яйця невелику смужку, яка формувала два велик╕ медальйони, в котрих красувався козак ╕з шаблею та напис: «Козака шабля береже» ╕ д╕вчина-укра╖нка у в╕ночку ╕з стр╕чками та напис: «Укра╖на – козацька мати». Нер╕дко на так╕й писанц╕ красувався й укра╖нський тризуб п╕д л╕терами. Подекуди укра╖нки на писанц╕ з козаком ╕ булавою писали присл╕в`я: «Або волю добути, або дома не бути».
Козацьку добу зм╕ню╓ Укра╖нська Народна Республ╕ка. ╤ в цей час особливо╖ популярност╕ на писанках набува╓ знак тризуба. В одних випадках в╕н виступа╓ ос╕бно поряд з ╕ншими прадавн╕ми традиц╕йними символами, в ╕нших супроводжу╓ться написами, як у писанках ╤рини Б╕лянсько╖, 1899 року народження, яка проживала на Льв╕вщин╕. ╥х подав до свого виняткового альбому «Двадцять к╕п писанок» досл╕дник укра╖нсько╖ писанки ╕з США Зенон Ели╖в. Найчаст╕ше ╤рина Б╕лянська любила писати на писанках ромашки ╕ ╜рона винограду, пшеничн╕ колоски ╕ висл╕в з рел╕г╕йного ╜╕мну: «Боже великий, ╓диний нам Укра╖ну храни!». Л╕тери ╤рина Б╕лянська розм╕щувала на писанц╕ довкола великого тризуба, який вид╕ляла яскравою жовтою фарбою.
Под╕бн╕ писанки писали ╕ ж╕нки с╕л Воронезько╖, Б╕лгородсько╖, Курсько╖ губерн╕й, як╕ належали до Укра╖нсько╖ держави як етн╕чн╕ укра╖нськ╕ земл╕, а також писанкарки з Пол╕сся ╕ Под╕лля.
Минав час, Москва все активн╕ше долучала укра╖нськ╕ земл╕ до Радянського Союзу ╕, врешт╕-решт, почалася Друга св╕това в╕йна м╕ж Н╕меччиною ╕ Радянським Союзом . На захист Укра╖ни стала Укра╖нська повстанська арм╕я. Чимало д╕вчат-писанкарок стали зв’язковими УПА. Вони часто сп╕лкувалися з повстанцями, допомагали ╖м. А на Великодн╕ свята приносили повстанцям свячене, пасочку ╕ писанку. Акурат тод╕ на укра╖нських писанках з`явився-утвердився герб-тризуб ╕ написи: «Слава Укра╖н╕!», «Героям слава!». Под╕бн╕ писанки писали писанкар╕ таких с╕л Гуцульщини, як Космач, Чорний Пот╕к, Виженка, Дихтинець, Яс╕ня, Жаб`╓… Писанкар╕ Полагна Боб`як, Полагна Пожоджук, Полагна Малик, Параска Шкодяк з Космача, ╤ван Семчук ╕з Замагори, ╤ван Паращук з Кривор╕вн╕, Явдоха Шовгенюк з Чорного Потока полюбляли писати на сво╖х писанках гасло: «Христос Воскрес – воскресне Укра╖на!».
Зак╕нчилась в╕йна, почалась депортац╕я укра╖нц╕в у концтабори Рос╕╖ ╕ Казахстану. Але ╕ там укра╖нц╕ не переставали писати писанки, особливо так╕ мужн╕ укра╖нки, як Ганна Шабатура та Стефан╕я Шабатура з╕ Львова, Параска Плитка та Одоз╕я Плитка з Кривор╕вн╕… Писанка в Укра╖н╕ почала зазнавати утиску й заборони. Про тризуб на укра╖нських землях год╕ було ╕ мр╕яти. Тод╕ укра╖нськ╕ писанкар╕ почали писати його у форм╕ ласт╕вки. Недолуг╕ радянськ╕ чиновники не в╕дразу могли вп╕знати в ласт╕вц╕ тризуб.
╤ настав час, коли розвалився Радянський Союз, як стара хата. Постала Незалежна Укра╖нська держава. ╤ почала воскресати укра╖нська писанка, в╕дроджуватись новими барвами на Слобожанщин╕ ╕ Пол╕сс╕, Буковин╕ ╕ Под╕лл╕, Гуцульщин╕ ╕ Бойк╕вщин╕. Укра╖нськ╕ писанкар╕ д╕аспори зустр╕лися з писанкарями Укра╖ни на ╤ Св╕товому конгрес╕ укра╖нц╕в у ╤вано-Франк╕вську, на ╤ М╕жнародному з`╖зд╕ писанкар╕в у Ки╓в╕. З`явились нов╕ досл╕дники писанкарства, насамперед, так╕, як Олекс╕й Соломченко з Косова, В╕ра Манько з╕ Львова, Василь Скурат╕вський з Ки╓ва, Таня Осадца ╕з США… В Коломи╖ в╕дкрили великий Музей Писанки. В Космач╕ на Гуцульщин╕ стартували м╕жнародн╕ фестивал╕ «Великдень у Космач╕». В Укра╖н╕ з’явились ц╕л╕ плеяди талановитих писанкар╕в, а серед них: Тарас Городецький з Червонограда, заслужен╕ майстри народно╖ творчост╕ Укра╖ни Оксана Б╕лоус, Тамара Влененко, Зоя Сташук з Ки╓ва, заслужений майстер народно╖ творчост╕ Укра╖ни Св╕тлана Стадник з Коломи╖, Олександр Опар╕й з Сумщини, В╕ра Манько, Роксоляна Загайська, Олена Т╕меник, Мар╕я ╤ванишин з╕ Львова, Юр╕й Ц╕кало, Зенов╕й Пеньонжик, Петро Данилюк з Терноп╕льщини, Олег К╕ращук з Коломи╖, заслужений майстер народно╖ творчост╕ Укра╖ни Тетяна Коновал з Луганщини, ╤рина М╕хал╓вич з К╕ровоградщини, Мар╕я Бойчук, Анна Линдюк, Мар╕я К╕ращук, Мар╕я Варцаб`юк, Мар╕я Юсипчук, Мар╕я Дзв╕нчук з Космача… ╤ знову над Укра╖ною захмарилось: укра╖нц╕ вийшли на Майдан у Ки╓в╕ захищати свою незалежн╕сть ╕ свободу. На Майдан вийшло ╕ багато писанкар╕в з ус╕х терен╕в Укра╖ни. З`являються перш╕ жертви серед мирного населення. Рос╕я захоплю╓ Крим. Ус╕ ц╕ под╕╖ мають м╕сце в сучасному укра╖нському писанкарств╕. ╤ тут пальму першост╕ беззаперечно утриму╓ писанкарка Тетяна Коновал з м╕ста Свердловськ Лугансько╖ област╕. Вона надзвичайно майстерно пише на яйц╕ л╕топис Майдану, в╕дтворюючи вс╕ под╕╖, що там в╕дбувались: горять шини, стоять вартов╕, сто╖ть Йолка, майорять укра╖нськ╕ знамена, а один ╕з майдан╕вц╕в трима╓ гасло ╕з написом: «Воля». На ╕нш╕й писанц╕ Тетяни Коновал — туга за Кримом, який забрали рос╕йськ╕ загарбники, ╕ напис: «Крим – Укра╖на». В такий спос╕б укра╖нська патр╕отка-писанкарка з Луганщини висловлю╓ свою державницьку позиц╕ю, любов до Укра╖ни. Ця сер╕я писанок написана на жовтих яйцях шляхом травлення. Вона заслугову╓ найвищо╖ оц╕нки.
Укра╖нський Майдан завершу╓ться нападом рос╕йсько╖ арм╕╖ на укра╖нськ╕ земл╕. Укра╖нськ╕ чолов╕ки стають на захист Укра╖ни з╕ збро╓ю в руках. Захист Батьк╕вщини – це головний обов’язок кожного укра╖нця. Хтось бореться на фронт╕ з╕ збро╓ю в руках, хтось ста╓ волонтером, а писанкар╕ пишуть ╕стор╕ю рос╕йсько-укра╖нсько╖ в╕йни на писанках, майстерно в╕дтворюючи подвиги укра╖нських в╕йськових. Чи не найб╕льш яскравим прикладом укра╖нського геро╖зму став захист укра╖нськими к╕боргами Донецького летовища (аеропорту), ╕ писанка Тетяни Коновал «К╕борги» ╓ яскравим прикладом цьому. Ця писанка багатобарвна. На н╕й багато ╕ старовинних символ╕в, як колоски пшениц╕, пташки, соняшник, ╜рона калини, а поруч — нов╕тн╕ знаки: укра╖нськ╕ прапори, тризуб, в╕йськова техн╕ка ╕ к╕борги. Писанка багатокол╕рна, тепер╕шн╕ символи дуже вдало по╓днуються ╕з прадавн╕ми знаками ╕ вона ма╓ надзвичайну мистецьку варт╕сть.
Або писанка ╤рини М╕хал╓вич з м╕ста Олександр╕я К╕ровоградсько╖ област╕, яка виконана також у техн╕ц╕ травлення. ╥╖ композиц╕я склада╓ться ╕з символу зоря, що ╓ традиц╕йним не лише для писанок цього рег╕ону, а й для писанок ус╕╓╖ Укра╖ни, яким писанкарка д╕лить яйце навп╕л. У невеликих медальйонах – в╕йськова техн╕ка, яка захища╓ укра╖нськ╕ земл╕ в╕д рос╕йсько╖ навали. ╤ природно — велик╕ сп╕рал╕, м╕ж якими напис: «Укра╖на переможе!». Сама ж сп╕раль ╓ символом плинност╕ часу ╕ вона символ╕зу╓ продовження життя в Укра╖н╕, в╕ру в перемогу. До реч╕, ╤рина М╕хал╓вич — одна з небагатьох укра╖нських писанкарок, яка виготовля╓ природн╕ барвники, ╕ ╖╖ писанки мають особливий колорит.
Чимало укра╖нських писанкар╕в на писанках пишуть крилат╕ вислови видатних укра╖нц╕в, щонайперше, Тараса Шевченка, Василя Симоненка, Л╕ни Костенко. Так космацька писанкарка Мар╕я Бойчук пише ц╕кав╕ писанки кольоровим воском з портретами ╤вана Франка, Лес╕ Укра╖нки, Василя Стуса ╕ п╕д цими портретами пода╓ ╖хн╕ цитати. Одна з таких ╖╖ писанок з портретом Михайла Грушевського та його афоризмом написана на страусиному яйц╕ ╕ перебува╓ в експозиц╕╖ музею Михайла Грушевського у Львов╕.
Минають л╕та, а укра╖нська писанка не втрача╓ сво╓╖ популярност╕, наповню╓ться новими барвами нашого життя ╕ ста╓ ц╕нним надбанням укра╖нсько╖ нац╕онально╖ культури.

Дмитро ПОЖОДЖУК,
заслужений майстер народно╖ творчост╕ Укра╖ни
╤вано-Франк╕вська область

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 10.04.2015 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15061

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков