Версiя для друку Обговорити в форумi

Від Говерли – до Ай-Петрі!

Наприкінці березня у Ворохті – невеликому гірському селищі – знову багато туристів, причиною цьому стає 51-ше сходження на найвищу гору Українських Карпат – Говерлу.
Інтернет-довідка: Ворохта — селище міського типу Яремчанської міськради Івано-Франківської області. Розташоване на висоті 850 метрів над рівнем моря на річці Прут. Курорт Ворохта є центром підготовки українських спортсменів зі стрибків із трампліна, біатлону, лижних перегонів. Неподалік від селища розташована спортивно-туристська база «Заросляк», звідки починається маршрут сходження на найвищу вершину України — Говерлу.

…Патріотичний дух присвяти…
Цьогорічне масове зимове сходження було організоване з нагоди 200-річчя від дня народження автора Національного гімну України Михайла Вербицького, Року Андрея та Климентія Шептицьких та вшанування пам’яті львів’янина-майданівця Юрія Вербицького, українських захисників і відомого львівського туриста Ореста Копійчука.

…Хто це придумав…
Організаторами туристичного заходу стало Управління молоді та спорту обласної державної адміністрації разом з обласною федерацією спортивного туризму та туристсько-альпіністським центром «Скеля».

…Хто це зробив…
Традиційно зі Львова вирушив потяг, цього разу з семи вагонів. 350 туристів з усієї України взяли участь у цьому сходженні. Львів, Київ, Харків, Чернігів, Вінниця, Нетішин, Калуш, Червоноград, Броди, Сокаль, Городок, Жовква, Рава Руська, Соснівка, представники багатьох інших громад і товариств – географія дуже широка! Серед почесних учасників сходження були ветерани спортивного туризму України. А також відомий польський турист, знаний організатор спортивно-туристичного руху Польщі – командор Міхал Рачинський.

…Пейзажний відступ…
…Здавалося, для такої події мало б світити сонце, та ні, навпаки… Карпати зустріли нас холодом і дощем, проте, згуртувавшись, ми рушили за маршрутом через Карпатський національний природний парк, а згодом йшли засніженою довгою закрученою дорогою, яка привела до спортивного комплексу «Заросляк», де можна було зігрітися та випити смачного цілющого карпатського чаю із місцевих трав.
Після короткого відпочинку розпочалося сходження на чолі з інструкторами. Навколо лежав сніг, під яким ховалися крокуси, а також і сама Говерла, оповита густим туманом. За метровим шаром снігу шуміла річка, а над нею співали пташки. Було не дуже холодно, ми скинули куртки, але чим далі, то від вітру ставало холодніше. Крок за кроком ми наблизилися до Малої Говерли. Із туману, який вкрив усе навколо, то зникали, то знову з’являлися силуети туристів, які прагнули підкорити Говерлу. Піднімаючись вгору, ми бачили кришталеві ялинки. Лише одна стежина у снігу, стоптаному ногами мандрівників, вела нас до вершини. Вітер набував сили, але ланцюг мандрівників змійкою рухався вперед. Все більше і більше Говерла заманювала до себе, прикриваючись туманом, від цієї таємничості бажання підкорити її зростало з кожним кроком.
Попри холод, ми піднімаємося все ближче до засніженої гори, на яку все сильніше намагається не пустити нас морозний сніг із вітром! Бачимо, як назустріч нам, із туману, ніби примари, спускаються люди, що першими з нашого гурту ступили на вершину, і складається враження, що ось-ось вона, омріяна, та ще далеко… Десь чути зі сторони, що на вершині дуже сильний вітер. Підніматися стає важче, тому що починається крутий підйом і лише канати, які прикріплені рятувальниками на нашому шляху, допомагають зберегти сили і рівновагу. Вітер стає нестерпним, коли після наступних кроків з’являється вона – вершина! І, справді, звідусіль нас атакує шквальними поривами вітер, від якого світу не було видно! Говерла вирішила показати свій характер і всю свою міць. Проте пустила до себе… І ця радість від того, що гору підкорено, дає забути про сніг, який майже засліплює погляд. Попри негоду, ми заспівали наш Гімн і промовили молитву.
Пора спускатися і це дається важко. Йти небезпечно, іноді, здавалось, неможливо через місця під сильним нахилом, і вітер підштовхував до низу, тому деякими моментами спуск просто повертав у дитинство – спускалися сидячи. Нарешті, ми внизу! Як завжди, знайшлися відчайдухи, які влаштували купання у зимовому Пруті! Кажуть, неперевершено! Б-р-р.., може спробувати якось…
Втомлені, мокрі, але задоволені від сходження, ми зайняли свої місця у вагонах потяга. Коли відпочили годинку-другу, всіх запросили на урочисту лінійку.

…Нагороди…
Їх отримали всі! Найбільшою нагородою була участь і сходження на вершину! Як сказав вінничанин Юрій Хоменко, який вперше долучився до «Говерляни»: «Ми з колегою думали, що пройдемось легенько, а тут довелося проявити мужність!». Саме за цю мужність усі отримали сертифікати учасника сходження. А організатори традиційно відзначили найбільш активних туристів, а також наймолодших і найстарших. Члени організаційного комітету — президент Львівської обласної федерації спортивного туризму Тарас Пахолюк, президент спортивно-туристичного клубу «Скеля» Михайло Сидоров, командир Львівського гірського пошуково-рятувального загону Михайло Яворівський, заступник начальника управління молоді та спорту Львівської облдержадміністрації, відповідальний секретар відділення НОК України у Львівській області Оксана Вацеба разом з віце-президентом Федерації спортивного туризму України Володимиром Соколовим вручили грамоти кращим командам та учасникам сходження. Відзначені команди: «Еко-милосердя» міста Соснівки, м. Рави-Руської, НУ «Львівська політехніка», Жовківського району, ветерани спортивного туризму з Києва, вдова Ореста Копійчука пані Галина Копійчук та ін.
Найстаршими учасниками були 79-літній Мирослав Герцик – один із засновників НОК України, заслужений турист України, та 77-літній Юрій Маслов з Києва. Грамоти отримали й шестеро наймолодших учасників сходження. Серед них і Олежик Гарькавий зі Львова, який втретє брав участь у сходженні, і знову з нагоди свого дня народження. На завершення своєї туристичної місії учасники сходження ухвалили Звернення за мир і єдність в Україні!
«Говерляна-2015» пройшла успішно. А Говерла, така могутня і водночас осяжна, залишається чекати туристів. До речі, якщо ви ще не взяли участь, – вперед до вершини!

Віра ОЛЕШ,
член НСЖУ,
та Сергій НІКІШИН,
студент-журналіст НУ «Львівська політехніка» — учасники сходження

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #15 за 10.04.2015 > Тема "Урок української"