Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4329)
З потоку життя (7291)
Душі криниця (3979)
Українці мої... (1607)
Резонанс (1957)
Урок української (1003)
"Білі плями" історії (1814)
Крим - наш дім (681)
"Будьмо!" (270)
Ми єсть народ? (240)
Бути чи не бути? (169)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (143)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…


БАЙДЕН ПОГОВОРИВ ╤З ЗЕЛЕНСЬКИМ
У Б╕лому дом╕ озвучили детал╕ розмови.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День сто в╕с╕мдесят трет╕й…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 03.04.2015 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#14 за 03.04.2015
Д╤ТИ ОКУПАЦ╤╥

Анексоване дитинство...

ЖИТТЯ РАН╤ШЕ ЗРОБИЛО ╥Х ДОРОСЛИМИ...

Вл╕тку 2014 року в Ки╓в╕ була орган╕зована додаткова сес╕я ╕з зовн╕шнього незалежного оц╕нювання для випускник╕в шк╕л неп╕дконтрольних Укра╖н╕ територ╕й. Вже тод╕ викладач╕ в╕дзначили, наск╕льки сильно в╕др╕зняються д╕ти Криму, Донецька ╕ Луганська в╕д м╕сцевих, розслаблених ╕ спок╕йних п╕дл╕тк╕в.

«Хлопц╕ ╕ д╕вчата, як╕ з Луганська, Донецька та Криму, створюють враження, що ╖х життя ран╕ше зробило дорослими. Вони були дуже з╕браними, дуже зосередженими. Вони, як н╕хто ╕нший, розум╕ли важлив╕сть цього моменту. Як важливо для них пройти це зовн╕шн╓ тестування, щоб залишитися тут, в Укра╖н╕, ╕ вчитися в укра╖нських вишах», – д╕литься враженнями старший ╕нструктор зовн╕шнього тестування Св╕тлана Зар╕пова, що не перший р╕к бачить д╕тей, як╕ при╖хали з р╕зних рег╕он╕в кра╖ни.
Св╕тлана каже, що вперше з╕ткнулася з наст╕льки патр╕отично налаштованою молоддю. Укра╖нська атрибутика – тризубц╕ та жовто-блакитн╕ стр╕чки для д╕тей переселенц╕в – обов’язкова деталь образу. Як каже Св╕тлана, для цих п╕дл╕тк╕в важливо показати всьому св╕ту свою позиц╕ю.
«Мен╕ зда╓ться, що люди, як╕ пере╖хали зв╕дти, не готов╕ до того, щоб за них р╕шення ухвалював хтось ╕нший, вони готов╕ брати в╕дпов╕дальн╕сть на себе. Це — ╕нша модель повед╕нки, вона ближча до демократичних ц╕нностей, коли людина ухвалю╓ сама р╕шення ╕ сама в╕дпов╕да╓ за сво╖ вчинки. А п╕д час Радянського Союзу це було б╕льше колективне несв╕доме, коли ти поводишся в загальн╕й тенденц╕╖», – говорить викладач Св╕тлана Зар╕пова.
Там, у Криму, ц╕ д╕ти були звичайними школярами, ╖х в╕др╕зняли особист╕сн╕ якост╕ та св╕тогляд, але ╖х не розр╕зняли за соц╕альним станом. У Ки╓в╕ на них дивляться ╕накше, тут вони — переселенц╕, ╕нод╕ на них дивляться з жал╕стю або нерозум╕нням.
Ал╕на вчилася в 9 клас╕, коли життя зм╕нилося р╕зко. П╕сля «референдуму» школяр╕ вийшли з кан╕кул ╕ побачили ту ж школу, тих же вчител╕в, тих же однокласник╕в, але сп╕лкування вже часто не складалося, зникло ╕ вза╓морозум╕ння.
Мама Ал╕ни – Натал╕я (с╕м’я побажала не називати сво╖ справжн╕ ╕мена) розпов╕да╓, як у дочки виникла маса запитань, на як╕ було в╕дпов╕сти важко нав╕ть двом покол╕нням родич╕в.
«Вона почала ставити запитання, а мен╕ було складно на них в╕дпов╕сти. Д╕дусь наводив у приклад Радянський Союз, а вона каже, що, мовляв, Радянський Союз розпався, а Укра╖на ╕сну╓. Намагалася зрозум╕ти, чому так, а нам складно в╕дпов╕сти на так╕ запитання», – каже мама школярки.
П’ятнадцятир╕чн╕й д╕вчин╕ було складно пристосуватися до нових правил, зрозум╕ти вчител╕в, як╕ вчора говорили про любов до одн╕╓╖ батьк╕вщини, а сьогодн╕ для них стало необх╕дн╕стю полюбити ╕ншу. Були в клас╕ й однодумц╕ – д╕ти укра╖нських в╕йськових, ╖хн╕ батьки не зрадили присягу, ╕ зовс╕м скоро ц╕ с╕м’╖ залишили п╕востр╕в.
Так само вчинила ╕ с╕м’я Ал╕ни: усв╕домивши бажання жити спок╕йно ╕ в╕льно, вони перебралися до Ки╓ва. Тут д╕вчина п╕шла в десятий клас столично╖ г╕мназ╕╖, проте повного розум╕ння з однокласниками нема╓ ╕ тут. Хтось вважа╓, що життя в Криму – непогана перспектива, кр╕м того, не так просто виявилося почати говорити мовою сво╓╖ кра╖ни, яку ран╕ше вивчали б╕льше в теор╕╖, а практики не було ╕ зовс╕м.
Психолог Ганна Шиллер працю╓ з д╕тьми-переселенцями, для подолання мовного бар’╓ру рекоменду╓ прямо говорити оточуючим: «Я дуже хочу говорити, але поки т╕льки вчуся. Допомож╕ть мен╕ в цьому». Пряме визнання проблеми допомага╓ налагоджувати комун╕кац╕ю.
Мовний бар’╓р – не ╓дина перепона для швидко╖ адаптац╕╖, част╕ше с╕м’╖ стикаються з проблемою в╕дторгнення навколишнього св╕ту, неможливост╕ влитися в загальне середовище. Тут для д╕тей важлива батьк╕вська п╕дтримка.
«Батькам потр╕бно бути гармон╕йними, щоб допомогти сво╖м д╕тям. Часто батьки ╕ сам╕ схильн╕ до занепадницьких настро╖в ╕ депрес╕╖, в такому випадку необх╕дно зам╕щати негативн╕ емоц╕╖ новими яскравими враженнями. Потр╕бно част╕ше в╕дв╕дувати визначн╕ пам’ятки, музе╖, виставки, майстер-класи, вести б╕льш активне життя – це допоможе швидше п╕знати м╕сто ╕ влитися в нове середовище», – говорить Ганна Шиллер.

А тим часом у Криму...

Перед осв╕тньою системою Криму п╕сля «референдуму» було поставлене завдання перейти на рос╕йськ╕ стандарти за к╕лька м╕сяц╕в з березня до вересня 2014 року. За цей пер╕од в╕дбулися сутт╓в╕ зм╕ни в структур╕ план╕в навчання, предмет╕в ╕ особливо у сфер╕ гуман╕тарних наук. Але головним нововведенням стало ухвалення концепц╕╖ «патр╕отичного ╕ духовно-морального виховання населення в Республ╕ц╕ Крим».
«У Криму сьогодн╕, на жаль, в╕дбува╓ться те, що назива╓ться «промивка м╕зк╕в», – на це йдуть неймов╕рн╕ кошти ╕ неймов╕рн╕ зусилля. Вже сьогодн╕ там ╓ програма патр╕отичного виховання. Вже сьогодн╕ там ╓ закон про антитерористичну й екстрем╕стську д╕яльн╕сть, за яким школяр╕, як╕ лайкають як╕сь проукра╖нськ╕ сайти, зг╕дно з цим положенням, потрапляють в зону особливо╖ уваги як д╕ти ╕ студенти, в яких сформоване неправильне сприйняття реальност╕. Це означа╓, що ╖хн╕ батьки будуть потрапляти п╕д пильну увагу ФСБ, а студенти будуть в╕драховуватися з виш╕в, ╕ ми вже зна╓мо так╕ випадки, коли студент╕в завалюють на ╕спитах ╕ в╕драховують», – розпов╕да╓ координатор осв╕тн╕х програм центру громадянсько╖ осв╕ти «Альменда» Валентина Потапова.
Такий п╕дх╕д до виховання патр╕отичного духу нагаду╓ Радянський Союз, проте, на в╕дм╕ну в╕д радянського покол╕ння, яке отримувало виховання порц╕йно ╕ щодня, нин╕шн╕ кримчани отримали ломку св╕домост╕.
Психолог Ганна Шиллер у ц╕й ситуац╕╖ радить не втрачати особист╕сного стрижня, але й не виносити сво╖ погляди напоказ вс╕м оточуючим.
«Не можна в╕дкрито говорити на пол╕тичн╕ теми, треба менше заводити про це розмови. С╕м’я залиша╓ться ╓диним полем для сп╕лкування, необх╕дно п╕дтримувати ╕скру патр╕отизму. Треба ставити ц╕л╕ й дивитися в майбутн╓. Варто прийняти ситуац╕ю, що склалася, ╕ прагнути в╕дкривати нов╕ горизонти ╕ можливост╕. Зайнятися розвитком особистост╕», – радить психолог.
Серед кримських укра╖нц╕в ╓ й така категор╕я молод╕, яка залишати п╕востр╕в не збира╓ться. Студент Руслан Нечипорук розпов╕да╓ про св╕й досв╕д сп╕лкування з однокурсниками.
«Коли ми ╖хали, багато друз╕в в╕дмовлялися ╖хати з нами. Я ╖м пояснював: «Ви розум╕╓те, що у вас нема╓ тут майбутнього? Вам треба ви╖жджати». Один м╕й друг сказав таку, на м╕й погляд, чудову фразу: «А хто вам в╕дкри╓ ворота, коли ви повернетеся?» – згаду╓ Руслан.
Як розпов╕в студент, серед його знайомих ╓ т╕, хто п╕дп╕льно друку╓ укра╖нську газету, а ночами розносить ╖╖ по кримських поштових скриньках. Ось так╕ партизанськ╕ методи використовують у Криму в ХХ╤ стор╕чч╕.

╤нна АКСЬОНОВА
«Крим.Реал╕╖»

ДИТЯЧИЙ ТЕЛЕКАНАЛ «LALE» Б╤ЛЬШЕ НЕ МОВИТЬ У КРИМУ

Перший дитячий кримськотатарський телеканал «Lale», який входить до мед╕ахолдингу «ATR», також припинив мовлення на п╕востров╕ в н╕ч на 1 кв╕тня через в╕дмову Роскомнагляду видати в╕дпов╕дний дозв╕л на роботу.
Б╕льшу частину еф╕ру телеканалу «Lale» складають програми власного виробництва. Це були дитяч╕ культурно-просв╕тницьк╕, музичн╕, науково-популярн╕ передач╕.
П╕д час заход╕в, як╕ проходили п╕д гаслом «Не вбивайте ATR!», д╕ти теж просили у влади не закривати ╖хн╕й канал. Але, як бачимо, даремно...


ЗА Р╤К В УКРА╥Н╤ ПРИ П╤ДРИВ╤ НА М╤НАХ ЗАГИНУЛИ 42 ДИТИНИ, 109 — ПОРАНЕН╤

В Укра╖н╕, п╕д╕рвавшись на м╕нах, з березня 2014 року загинули щонайменше 42 д╕тей, 109 — були поранен╕. Про це св╕дчать дан╕ дитячого фонду ООН ЮН╤СЕФ, переда╓ рад╕о «Свобода». Як заявили в ЮН╤СЕФ, дан╕, наведен╕ урядом, можуть не в╕дображати справжн╓ число загиблих.
«К╕льк╕сть д╕тей, убитих ╕ покал╕чених м╕нами ╕ бо╓припасами, буде значно вищою, якщо ми включимо неконтрольован╕ урядом територ╕╖. В╕дсутн╕сть доступу до цих територ╕й ╓ реальною проблемою для гуман╕тарних орган╕зац╕й на м╕сцях», – пов╕домила рег╕ональний директор ЮН╤СЕФ по Центральн╕й ╕ Сх╕дн╕й ╢вроп╕ Мар╕-П’╓р Пуар’╓, яка нещодавно повернулася з╕ сходу Укра╖ни.
За даними ООН, за час збройного конфл╕кту в Донецьк╕й ╕ Луганськ╕й областях загинуло понад 6 тис. людей.

З ОКУПОВАНО╥ ЧАСТИНИ ДОНБАСУ ВИ╥ХАЛИ ПОНАД 70 ТИСЯЧ Д╤ТЕЙ

Понад 70 тисяч д╕тей ви╖хали з тимчасово окупованих територ╕й Донбасу за час ведення бойових д╕й на сход╕ Укра╖ни, пов╕домив заступник м╕н╕стра осв╕ти ╕ науки Павло Полянський.
Зокрема, з Донецько╖ област╕ ви╖хали 46,5 тисяч, ╕з них близько 10 тисяч – у межах само╖ Донецько╖ област╕. «До ╕нших областей Укра╖ни, також частково за кордон, а ця частка незначна, ви╖хали з батьками близько 26 тисяч д╕тей шк╕льного в╕ку ╕ майже 7,5 тисяч дошк╕льнят», – заявив Полянський. У Луганськ╕й област╕ населен╕ пункти залишили понад 26,5 тисяч д╕тей шк╕льного ╕ дошк╕льного в╕ку.
«3,5 тисяч╕ ви╖хали в ╕нш╕ рег╕они Лугансько╖ област╕. А в ╕нш╕ област╕ з Лугансько╖ област╕ ви╖хали близько 15 тисяч д╕тей», – детал╕зував заступник м╕н╕стра осв╕ти ╕ науки.
Полянський дода╓, що навчальний процес на п╕дконтрольних укра╖нськ╕й влад╕ територ╕ях в╕дбува╓ться у звичайному режим╕. Зокрема, цього року на зв╕льнених землях Донецько╖ област╕ школу зак╕нчать близько 9 тисяч 300 старшокласник╕в, а в Луганськ╕й – близько 3,5 тисяч. При цьому Полянський також нагадав, що укра╖нська влада не визна╓ початок навчального року з 1 вересня на окупованих територ╕ях.
М╕н╕стерство осв╕ти ╕ науки Укра╖ни подовжило до 20 кв╕тня терм╕н ре╓страц╕╖ для проходження зовн╕шнього незалежного оц╕нювання д╕тям з окупованих територ╕й Криму та Донбасу.

У ПЕРЕСЕЛЕНЦ╤В НАРОДИЛОСЯ ПОНАД ТРИ ТИСЯЧ╤ НЕМОВЛЯТ

У вимушено перем╕щених людей в Укра╖н╕ народилося понад три тисяч╕ немовлят, пов╕домила заступник м╕н╕стра охорони здоров’я Альона Терещенко. Вона додала, що загалом за медичною допомогою звернулося 126 тисяч дорослих, ╕з них уже на обл╕ку – понад 85 тисяч; також звернулося понад 80 тисяч д╕тей, ╕з них близько 52 тисяч уже перебувають на обл╕ку.
Кожен п’ятий вимушений переселенець пройшов медичне обстеження за рахунок держави, дода╓ А. Терещенко. «На сьогодн╕ проведено взагал╕ обстежень ╕з 1 м╕льйона 100 тисяч вимушено перем╕щених ос╕б – понад 200 тисяч. Це — одна п’ята частина людей, як╕ звернулися з т╕╓╖ чи ╕ншо╖ причини ╕ стали на обл╕к. ╤ гарна новина, у нас у внутр╕шньо перем╕щених ос╕б народилось понад 3 тисяч╕ немовлят», – заявила заступник голови МОЗ.
А. Терещенко роз’ясню╓, що при ре╓страц╕╖ в баз╕ вимушено перем╕щених ос╕б, т╕ з них, хто отримував л╕кування за рахунок державного бюджету, мають ╕нформувати про стан свого здоров’я. Також це стосу╓ться тих громадян, чий стан здоров’я – критичний.
У М╕нсоцпол╕тики нарахували 1 м╕льйон 195 тисяч вимушено перем╕щених ос╕б, що стали на обл╕к. Серед них нал╕чу╓ться понад 776 тисяч родин.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 03.04.2015 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15016

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков