"Кримська Свiтлиця" > #14 за 03.04.2015 > Тема "З потоку життя"
#14 за 03.04.2015
Д╤ТИ ОКУПАЦ╤╥
Анексоване дитинство...
ЖИТТЯ РАН╤ШЕ ЗРОБИЛО ╥Х ДОРОСЛИМИ...
Вл╕тку 2014 року в Ки╓в╕ була орган╕зована додаткова сес╕я ╕з зовн╕шнього незалежного оц╕нювання для випускник╕в шк╕л неп╕дконтрольних Укра╖н╕ територ╕й. Вже тод╕ викладач╕ в╕дзначили, наск╕льки сильно в╕др╕зняються д╕ти Криму, Донецька ╕ Луганська в╕д м╕сцевих, розслаблених ╕ спок╕йних п╕дл╕тк╕в.
«Хлопц╕ ╕ д╕вчата, як╕ з Луганська, Донецька та Криму, створюють враження, що ╖х життя ран╕ше зробило дорослими. Вони були дуже з╕браними, дуже зосередженими. Вони, як н╕хто ╕нший, розум╕ли важлив╕сть цього моменту. Як важливо для них пройти це зовн╕шн╓ тестування, щоб залишитися тут, в Укра╖н╕, ╕ вчитися в укра╖нських вишах», – д╕литься враженнями старший ╕нструктор зовн╕шнього тестування Св╕тлана Зар╕пова, що не перший р╕к бачить д╕тей, як╕ при╖хали з р╕зних рег╕он╕в кра╖ни. Св╕тлана каже, що вперше з╕ткнулася з наст╕льки патр╕отично налаштованою молоддю. Укра╖нська атрибутика – тризубц╕ та жовто-блакитн╕ стр╕чки для д╕тей переселенц╕в – обов’язкова деталь образу. Як каже Св╕тлана, для цих п╕дл╕тк╕в важливо показати всьому св╕ту свою позиц╕ю. «Мен╕ зда╓ться, що люди, як╕ пере╖хали зв╕дти, не готов╕ до того, щоб за них р╕шення ухвалював хтось ╕нший, вони готов╕ брати в╕дпов╕дальн╕сть на себе. Це — ╕нша модель повед╕нки, вона ближча до демократичних ц╕нностей, коли людина ухвалю╓ сама р╕шення ╕ сама в╕дпов╕да╓ за сво╖ вчинки. А п╕д час Радянського Союзу це було б╕льше колективне несв╕доме, коли ти поводишся в загальн╕й тенденц╕╖», – говорить викладач Св╕тлана Зар╕пова. Там, у Криму, ц╕ д╕ти були звичайними школярами, ╖х в╕др╕зняли особист╕сн╕ якост╕ та св╕тогляд, але ╖х не розр╕зняли за соц╕альним станом. У Ки╓в╕ на них дивляться ╕накше, тут вони — переселенц╕, ╕нод╕ на них дивляться з жал╕стю або нерозум╕нням. Ал╕на вчилася в 9 клас╕, коли життя зм╕нилося р╕зко. П╕сля «референдуму» школяр╕ вийшли з кан╕кул ╕ побачили ту ж школу, тих же вчител╕в, тих же однокласник╕в, але сп╕лкування вже часто не складалося, зникло ╕ вза╓морозум╕ння. Мама Ал╕ни – Натал╕я (с╕м’я побажала не називати сво╖ справжн╕ ╕мена) розпов╕да╓, як у дочки виникла маса запитань, на як╕ було в╕дпов╕сти важко нав╕ть двом покол╕нням родич╕в. «Вона почала ставити запитання, а мен╕ було складно на них в╕дпов╕сти. Д╕дусь наводив у приклад Радянський Союз, а вона каже, що, мовляв, Радянський Союз розпався, а Укра╖на ╕сну╓. Намагалася зрозум╕ти, чому так, а нам складно в╕дпов╕сти на так╕ запитання», – каже мама школярки. П’ятнадцятир╕чн╕й д╕вчин╕ було складно пристосуватися до нових правил, зрозум╕ти вчител╕в, як╕ вчора говорили про любов до одн╕╓╖ батьк╕вщини, а сьогодн╕ для них стало необх╕дн╕стю полюбити ╕ншу. Були в клас╕ й однодумц╕ – д╕ти укра╖нських в╕йськових, ╖хн╕ батьки не зрадили присягу, ╕ зовс╕м скоро ц╕ с╕м’╖ залишили п╕востр╕в. Так само вчинила ╕ с╕м’я Ал╕ни: усв╕домивши бажання жити спок╕йно ╕ в╕льно, вони перебралися до Ки╓ва. Тут д╕вчина п╕шла в десятий клас столично╖ г╕мназ╕╖, проте повного розум╕ння з однокласниками нема╓ ╕ тут. Хтось вважа╓, що життя в Криму – непогана перспектива, кр╕м того, не так просто виявилося почати говорити мовою сво╓╖ кра╖ни, яку ран╕ше вивчали б╕льше в теор╕╖, а практики не було ╕ зовс╕м. Психолог Ганна Шиллер працю╓ з д╕тьми-переселенцями, для подолання мовного бар’╓ру рекоменду╓ прямо говорити оточуючим: «Я дуже хочу говорити, але поки т╕льки вчуся. Допомож╕ть мен╕ в цьому». Пряме визнання проблеми допомага╓ налагоджувати комун╕кац╕ю. Мовний бар’╓р – не ╓дина перепона для швидко╖ адаптац╕╖, част╕ше с╕м’╖ стикаються з проблемою в╕дторгнення навколишнього св╕ту, неможливост╕ влитися в загальне середовище. Тут для д╕тей важлива батьк╕вська п╕дтримка. «Батькам потр╕бно бути гармон╕йними, щоб допомогти сво╖м д╕тям. Часто батьки ╕ сам╕ схильн╕ до занепадницьких настро╖в ╕ депрес╕╖, в такому випадку необх╕дно зам╕щати негативн╕ емоц╕╖ новими яскравими враженнями. Потр╕бно част╕ше в╕дв╕дувати визначн╕ пам’ятки, музе╖, виставки, майстер-класи, вести б╕льш активне життя – це допоможе швидше п╕знати м╕сто ╕ влитися в нове середовище», – говорить Ганна Шиллер.
А тим часом у Криму...
Перед осв╕тньою системою Криму п╕сля «референдуму» було поставлене завдання перейти на рос╕йськ╕ стандарти за к╕лька м╕сяц╕в з березня до вересня 2014 року. За цей пер╕од в╕дбулися сутт╓в╕ зм╕ни в структур╕ план╕в навчання, предмет╕в ╕ особливо у сфер╕ гуман╕тарних наук. Але головним нововведенням стало ухвалення концепц╕╖ «патр╕отичного ╕ духовно-морального виховання населення в Республ╕ц╕ Крим». «У Криму сьогодн╕, на жаль, в╕дбува╓ться те, що назива╓ться «промивка м╕зк╕в», – на це йдуть неймов╕рн╕ кошти ╕ неймов╕рн╕ зусилля. Вже сьогодн╕ там ╓ програма патр╕отичного виховання. Вже сьогодн╕ там ╓ закон про антитерористичну й екстрем╕стську д╕яльн╕сть, за яким школяр╕, як╕ лайкають як╕сь проукра╖нськ╕ сайти, зг╕дно з цим положенням, потрапляють в зону особливо╖ уваги як д╕ти ╕ студенти, в яких сформоване неправильне сприйняття реальност╕. Це означа╓, що ╖хн╕ батьки будуть потрапляти п╕д пильну увагу ФСБ, а студенти будуть в╕драховуватися з виш╕в, ╕ ми вже зна╓мо так╕ випадки, коли студент╕в завалюють на ╕спитах ╕ в╕драховують», – розпов╕да╓ координатор осв╕тн╕х програм центру громадянсько╖ осв╕ти «Альменда» Валентина Потапова. Такий п╕дх╕д до виховання патр╕отичного духу нагаду╓ Радянський Союз, проте, на в╕дм╕ну в╕д радянського покол╕ння, яке отримувало виховання порц╕йно ╕ щодня, нин╕шн╕ кримчани отримали ломку св╕домост╕. Психолог Ганна Шиллер у ц╕й ситуац╕╖ радить не втрачати особист╕сного стрижня, але й не виносити сво╖ погляди напоказ вс╕м оточуючим. «Не можна в╕дкрито говорити на пол╕тичн╕ теми, треба менше заводити про це розмови. С╕м’я залиша╓ться ╓диним полем для сп╕лкування, необх╕дно п╕дтримувати ╕скру патр╕отизму. Треба ставити ц╕л╕ й дивитися в майбутн╓. Варто прийняти ситуац╕ю, що склалася, ╕ прагнути в╕дкривати нов╕ горизонти ╕ можливост╕. Зайнятися розвитком особистост╕», – радить психолог. Серед кримських укра╖нц╕в ╓ й така категор╕я молод╕, яка залишати п╕востр╕в не збира╓ться. Студент Руслан Нечипорук розпов╕да╓ про св╕й досв╕д сп╕лкування з однокурсниками. «Коли ми ╖хали, багато друз╕в в╕дмовлялися ╖хати з нами. Я ╖м пояснював: «Ви розум╕╓те, що у вас нема╓ тут майбутнього? Вам треба ви╖жджати». Один м╕й друг сказав таку, на м╕й погляд, чудову фразу: «А хто вам в╕дкри╓ ворота, коли ви повернетеся?» – згаду╓ Руслан. Як розпов╕в студент, серед його знайомих ╓ т╕, хто п╕дп╕льно друку╓ укра╖нську газету, а ночами розносить ╖╖ по кримських поштових скриньках. Ось так╕ партизанськ╕ методи використовують у Криму в ХХ╤ стор╕чч╕.
╤нна АКСЬОНОВА «Крим.Реал╕╖»
ДИТЯЧИЙ ТЕЛЕКАНАЛ «LALE» Б╤ЛЬШЕ НЕ МОВИТЬ У КРИМУ
Перший дитячий кримськотатарський телеканал «Lale», який входить до мед╕ахолдингу «ATR», також припинив мовлення на п╕востров╕ в н╕ч на 1 кв╕тня через в╕дмову Роскомнагляду видати в╕дпов╕дний дозв╕л на роботу. Б╕льшу частину еф╕ру телеканалу «Lale» складають програми власного виробництва. Це були дитяч╕ культурно-просв╕тницьк╕, музичн╕, науково-популярн╕ передач╕. П╕д час заход╕в, як╕ проходили п╕д гаслом «Не вбивайте ATR!», д╕ти теж просили у влади не закривати ╖хн╕й канал. Але, як бачимо, даремно...
ЗА Р╤К В УКРА╥Н╤ ПРИ П╤ДРИВ╤ НА М╤НАХ ЗАГИНУЛИ 42 ДИТИНИ, 109 — ПОРАНЕН╤
В Укра╖н╕, п╕д╕рвавшись на м╕нах, з березня 2014 року загинули щонайменше 42 д╕тей, 109 — були поранен╕. Про це св╕дчать дан╕ дитячого фонду ООН ЮН╤СЕФ, переда╓ рад╕о «Свобода». Як заявили в ЮН╤СЕФ, дан╕, наведен╕ урядом, можуть не в╕дображати справжн╓ число загиблих. «К╕льк╕сть д╕тей, убитих ╕ покал╕чених м╕нами ╕ бо╓припасами, буде значно вищою, якщо ми включимо неконтрольован╕ урядом територ╕╖. В╕дсутн╕сть доступу до цих територ╕й ╓ реальною проблемою для гуман╕тарних орган╕зац╕й на м╕сцях», – пов╕домила рег╕ональний директор ЮН╤СЕФ по Центральн╕й ╕ Сх╕дн╕й ╢вроп╕ Мар╕-П’╓р Пуар’╓, яка нещодавно повернулася з╕ сходу Укра╖ни. За даними ООН, за час збройного конфл╕кту в Донецьк╕й ╕ Луганськ╕й областях загинуло понад 6 тис. людей.
З ОКУПОВАНО╥ ЧАСТИНИ ДОНБАСУ ВИ╥ХАЛИ ПОНАД 70 ТИСЯЧ Д╤ТЕЙ
Понад 70 тисяч д╕тей ви╖хали з тимчасово окупованих територ╕й Донбасу за час ведення бойових д╕й на сход╕ Укра╖ни, пов╕домив заступник м╕н╕стра осв╕ти ╕ науки Павло Полянський. Зокрема, з Донецько╖ област╕ ви╖хали 46,5 тисяч, ╕з них близько 10 тисяч – у межах само╖ Донецько╖ област╕. «До ╕нших областей Укра╖ни, також частково за кордон, а ця частка незначна, ви╖хали з батьками близько 26 тисяч д╕тей шк╕льного в╕ку ╕ майже 7,5 тисяч дошк╕льнят», – заявив Полянський. У Луганськ╕й област╕ населен╕ пункти залишили понад 26,5 тисяч д╕тей шк╕льного ╕ дошк╕льного в╕ку. «3,5 тисяч╕ ви╖хали в ╕нш╕ рег╕они Лугансько╖ област╕. А в ╕нш╕ област╕ з Лугансько╖ област╕ ви╖хали близько 15 тисяч д╕тей», – детал╕зував заступник м╕н╕стра осв╕ти ╕ науки. Полянський дода╓, що навчальний процес на п╕дконтрольних укра╖нськ╕й влад╕ територ╕ях в╕дбува╓ться у звичайному режим╕. Зокрема, цього року на зв╕льнених землях Донецько╖ област╕ школу зак╕нчать близько 9 тисяч 300 старшокласник╕в, а в Луганськ╕й – близько 3,5 тисяч. При цьому Полянський також нагадав, що укра╖нська влада не визна╓ початок навчального року з 1 вересня на окупованих територ╕ях. М╕н╕стерство осв╕ти ╕ науки Укра╖ни подовжило до 20 кв╕тня терм╕н ре╓страц╕╖ для проходження зовн╕шнього незалежного оц╕нювання д╕тям з окупованих територ╕й Криму та Донбасу.
У ПЕРЕСЕЛЕНЦ╤В НАРОДИЛОСЯ ПОНАД ТРИ ТИСЯЧ╤ НЕМОВЛЯТ
У вимушено перем╕щених людей в Укра╖н╕ народилося понад три тисяч╕ немовлят, пов╕домила заступник м╕н╕стра охорони здоров’я Альона Терещенко. Вона додала, що загалом за медичною допомогою звернулося 126 тисяч дорослих, ╕з них уже на обл╕ку – понад 85 тисяч; також звернулося понад 80 тисяч д╕тей, ╕з них близько 52 тисяч уже перебувають на обл╕ку. Кожен п’ятий вимушений переселенець пройшов медичне обстеження за рахунок держави, дода╓ А. Терещенко. «На сьогодн╕ проведено взагал╕ обстежень ╕з 1 м╕льйона 100 тисяч вимушено перем╕щених ос╕б – понад 200 тисяч. Це — одна п’ята частина людей, як╕ звернулися з т╕╓╖ чи ╕ншо╖ причини ╕ стали на обл╕к. ╤ гарна новина, у нас у внутр╕шньо перем╕щених ос╕б народилось понад 3 тисяч╕ немовлят», – заявила заступник голови МОЗ. А. Терещенко роз’ясню╓, що при ре╓страц╕╖ в баз╕ вимушено перем╕щених ос╕б, т╕ з них, хто отримував л╕кування за рахунок державного бюджету, мають ╕нформувати про стан свого здоров’я. Також це стосу╓ться тих громадян, чий стан здоров’я – критичний. У М╕нсоцпол╕тики нарахували 1 м╕льйон 195 тисяч вимушено перем╕щених ос╕б, що стали на обл╕к. Серед них нал╕чу╓ться понад 776 тисяч родин.
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 03.04.2015 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15016
|