Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 03.04.2015 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#14 за 03.04.2015
Б╤ЛОРУСЬ ╤ УКРА╥НА. ЧИ ЗРОЗУМ╤ЮТЬ ВОНИ НАС КОЛИ-НЕБУДЬ?

На б╕лоруськ╕й земл╕, на кордонах областей нас щоразу зустр╕чали хл╕бом-с╕ллю. А на укра╖нськ╕й — у цей же час руйнувалися М╕нськ╕ домовленост╕.
Сотн╕ укра╖нц╕в гинули, прориваючись з дебальцевського котла. А у вестибюлях б╕лоруських готел╕в день ╕ н╕ч на величезних плазмових екранах крутили кадри рос╕йського ТБ — то з прапором «ДНР» над захопленим Дебальцевим, то з нев╕домими в камуфляж╕ (шеврони ЗСУ крупним планом), що б’ють п╕дл╕тка, який упав...
Миротворець Лукашенко нас обнад╕яв. ╤ укра╖нським журнал╕стам, як╕ вирушили в прес-тур Б╕лоруссю, дуже хот╕лося побачити всюди сп╕вчуття ╕ розум╕ння.
Сп╕вчували нам пом╕рно, а розум╕ти в╕дмовлялися.
Найб╕льше, на що сподобилися, — абстрактн╕ побажання миру. В╕йну в Укра╖н╕ називали «перипет╕ями», ╕ об╕цяли, що «все устаканиться». У нечастих м╕жсобойчиках на запитання про винних в╕дпов╕дали запитаннями: «А нав╕що укра╖нц╕ збили Бо╖нг?» або «Чому напали на Рос╕ю?». ╤ лише з вуст молодо╖ сп╕вроб╕тниц╕ пров╕нц╕йного виконкому почули побажання перемоги. За що я ╖й щиро вдячний.
Вт╕м, чого ображатися... Мати свою думку в ц╕й кра╖н╕ може, мабуть, лише одна людина. Доля решти — проводити л╕н╕ю президента?
Нам говорили: «Б╕лоруськ╕ ЗМ╤ об’╓ктивн╕, а рос╕йських в еф╕р╕ нема╓». Це — частково правда. Але як бути з «НТВ-Беларусь», н╕би ╕ б╕лоруським за м╕сцем ре╓страц╕╖, але яке виверга╓ все ту ж антиукра╖нську брехню? А ╓ ще супутников╕ ╕ кабельн╕ канали. На десяток рос╕йських кнопок наша лише одна — укра╖номовний «Еспресо-ТV», що програ╓ кремл╕вським пропагандистським монстрам за вс╕ма статтями.
Сво╓ ставлення до под╕й в Укра╖н╕ м╕сцев╕ ЗМ╤ не аф╕шують. Але в тому ╓диному номер╕ «Гомелськой правды», який нам подарували, можна знайти матер╕ал на шпальту про посилення держкордону «на укра╖нському напрямку». Дов╕ра дов╕рою, а судячи ╕з заголовка, — «за кордоном стежать тисяч╕ очей».
Лейтмотив ус╕х умовлянь в╕дносно Укра╖ни один: помир╕ться з Рос╕╓ю, нам було так добре втрьох у СРСР...

«МОЛОДОСТЬ МОЯ, БЕЛОРУССИЯ...»

Була така п╕сня в мо╓му брежн╓вському минулому, в тих╕ та с╕р╕ роки розвинутого соц╕ал╕зму. ╤ ось — немов у молод╕сть повернувся. Пам’ятники Лен╕ну на площах (╖х нам демонстрували з якимсь викликом — немов ми спец╕ально при╖хали ╖х зруйнувати). Назви вулиць ╕ п╕дпри╓мств: «Ком╕нтерн», «Комунар», «Агрокомб╕нат Дзержинський». На прох╕дних вив╕шен╕ директиви Батьки — про економну економ╕ку (як у Леон╕да ╤лл╕ча) ╕ зм╕цнення виробничо╖ дисципл╕ни (як у Андропова). «У нас все залишилося, як у СРСР», — заявив один ╕з чиновник╕в досить високого рангу. ╤ жодно╖ ╕рон╕╖ в словах. Т╕льки горд╕сть.
Схоже, вс╕ фабрики ╕ заводи того часу працюють ╕ понин╕. Не б╕да, що буд╕вл╕ вже т╕сн╕ — зате фасади св╕жопофарбован╕. Все, що випускають, в основному залиша╓ться в кра╖н╕. Експорт здеб╕льшого — до Рос╕╖ та афро-аз╕атського заруб╕жжя. Санкц╕╖ ╕ висока соб╕варт╕сть заважають торгувати з ╢вропою. ╤ з Укра╖ною. Заводи ╕ фабрики як були п╕д державним контролем, так ╕ залишилися. Хоча ╓ ╕ частка приватного кап╕талу. Але — нар╕кав один з директор╕в — приватн╕ акц╕онери «мало думають про народне благо, а б╕льше про див╕денди», тому держава акц╕╖ усп╕шних п╕дпри╓мств викупову╓.
Державним бути зручно. Одне заважа╓: на в╕дм╕ну в╕д приватного власника не можна ╕нвестувати в ризикован╕ проекти ╕ «невиправдан╕» експерименти. Закон, як зазначив той же директор, не дозволя╓. Залиша╓ться модерн╕зуватися «пов╕льним кроком, боязким зигзагом», як писав шанований у Б╕лорус╕ Лен╕н.
Ризикувати в кра╖н╕ може теж т╕льки одна людина. ╤ якщо треба вкластися в СП ╕з статутним фондом у 60 млн. ╓вро (як у випадку з ВАТ «Штадлер М╕нськ», що склада╓ швейцарськ╕ вагони ╕ по╖зди), в╕н вида╓ в╕дпов╕дний указ. В раз╕ чого, йому за новац╕╖ ╕ в╕дпов╕дати.

ДОЯРКА ЗА ТИСЯЧУ ДОЛАР╤В

На кондитерськ╕й фабриц╕ в Гомел╕, як нас запевнили, середня зарплата — 550 долар╕в, на швейцарському «Штадлер М╕нськ» — 700, у л╕кар╕в ел╕тного медичного центру — до 2000. Доярка на «Агрокомб╕нат╕ Дзержинський» заробля╓ до 1000 долар╕в. Це вража╓. Наст╕льки, що ряд колег заговорив про те, що «нам би такого Батьку».
Ось т╕льки незрозум╕ло: доходи у доярок сол╕дн╕, а будиночки в селах здеб╕льшого незавидн╕ — одноповерхов╕ дерев’ян╕ зруби. Куди грош╕ йдуть? Може, причина в тому, що ╕ ц╕ни кусаються? К╕лограм телятини на наш╕ грош╕ — 300 грн., про╖зд у тролейбус╕ — 10 грн.
По-р╕зному ми живемо. У нас уздовж розбитих дор╕г стоять новеньк╕ багатоповерхов╕ особняки. У них — прекрасн╕ автотраси оточен╕ т╕сними хатами, критими шифером, бляхою, а то ╕ руберойдом.
Потрапили на оч╕ ╕ струнк╕ ряди цегляних будинк╕в. Це — «агром╕стечко», в╕домче державне житло для с╕льських фах╕вц╕в. Пропрацював усе життя в колгосп╕ — можеш доживати в них в╕к.
Чи багатьох це затримало на сел╕? Чиновник ╕з М╕нська говорить про це неохоче. Не зна╓ ╕ к╕лькост╕ фермерських господарств в област╕. Хоча фермери в Б╕лорус╕ ╓, вирощують свиней та ╕ншу др╕бну худобу на м’ясо. Жодних п╕льг ╕ послаблень для них у кра╖н╕ не передбачено. «А нав╕що? Вони працюють на загальних п╕дставах». А це означа╓: у жорстк╕й конкуренц╕╖ з колгоспами ╕ радгоспами — улюбленим д╕тищем держави, що залишилося в╕д СРСР.
У будн╕ людей на вулицях м╕ст мало. «А що ╖м там робити, у нас вс╕ працюють». Зайнят╕сть майже поголовна, безроб╕ття всього 0,7%.
Працьовит╕сть прищеплюють податками. Податком на споживання, наприклад. Проворн╕ митар╕ в╕дстежують, чи в╕дпов╕дають покупки зароб╕тку, ╕ суворо прис╕кають порушення. З нового року б╕лорус ма╓ платити ╕ податки з позик, нав╕ть якщо позичив грошей у дружини або родич╕в. Оподаткову╓ться ╕ куп╕вля валюти.
Чека╓ остаточного п╕дпису президента розк╕шний податок «на дармо╖дство». Якщо ти працездатний, але не працю╓ш, — плати держав╕ за безкоштовн╕ соц╕альн╕ послуги. З яких кошт╕в? З тих, за як╕ живеш, не працюючи. П╕д роздачу можуть потрапити 123 тисяч╕ домогосподарок, включаючи ╕ тих, хто сидить ╕з д╕тьми б╕льш н╕ж три роки. А можливо, ╕ безроб╕тн╕, що залишилися без допомоги (а вона за м╕сцевими законами передбачена лише тим, хто залуча╓ться до громадських роб╕т).
Як пов╕домля╓ «Вечерний Минск», у кра╖н╕ почалося справжн╓ полювання на «нелегальних» продавц╕в кот╕в ╕ собак, репетитор╕в, музикант╕в ╕ фотограф╕в.
Податок на нерухом╕сть — окрема стаття. Ми намагалися з’ясувати його розм╕ри. Але це залишилося та╓мницею. Начальник економ╕чного управл╕ння одного з облвиконком╕в прямо заявив: ╕нформац╕╓ю не волод╕╓. Заступник губернатора, який кинувся на виручку, зазначив, що розрахунки податку проводяться за складною шкалою, ╕ компетентн╕ в н╕й лише податк╕вц╕. Вдалося з’ясувати: з кожним ремонтом вашого житла його варт╕сть зб╕льшу╓ться, отже, зб╕льшу╓ться ╕ податок. Може, саме тому на оч╕ траплялося ст╕льки старих одноповерхових розвалюх? Економлять.

БЕЗ КПРС

«Жодно╖ децентрал╕зац╕╖ у нас нема╓!» — прис╕кли б╕лоруськ╕ товариш╕ спробу представити Б╕лорусь як зразок м╕сцевого самоврядування. Мовляв, республ╕ка наша маленька, ╕ найкраще керувати нею з центру. Куди вс╕ державн╕ п╕дпри╓мства ╕ в╕дправляють сво╖ б╕знес-плани, ╕ зв╕дки на м╕сця присилають кадри. Голови облвиконком╕в хоч ╕ рахуються за радами, але справедливо називаються «губернаторами», бо рекоменду╓ ╖х на пости сам Батька.
Найдивн╕ше в б╕лоруському соц╕ал╕зм╕ те, що Лукашенко примудрився зберегти його, не спираючись на «кер╕вну роль парт╕╖». Те, чим колись займалася КПРС — кадрова та ╕деолог╕чна робота, покладено на держструктури. Олександру Григоровичу запропонували було створити п╕д нього провладну парт╕ю, але Батька в╕дмовився.
У принцип╕, пол╕тичн╕ парт╕╖ в Б╕лорус╕ ╓, але виборча система побудована так, що вони велико╖ рол╕ не в╕д╕грають. ╢, як запевнили нас, й опозиц╕йн╕ газети. Багато? «Ст╕льки, ск╕льки треба».
За в╕дсутност╕ центрального ком╕тету парт╕╖ ╕дейним гартом б╕лорус╕в команду╓ «╕деолог╕чна вертикаль», що бере початок в╕д самого Лукашенка. Вв╕дн╕ спускаються через заступник╕в губернатор╕в з ╕деолог╕чно╖ роботи, в╕дпов╕дн╕ в╕дд╕ли виконком╕в, заступник╕в директор╕в на п╕дпри╓мствах, ╕ так — до цех╕в. Про стар╕ часи нагадали «╕нформац╕йн╕ стенди з питань ╕деолог╕чно╖ роботи» в цехах, пол╕т╕нформац╕╖ (╓дин╕ дн╕ ╕нформування трудящих), радянськ╕ свята, що пишно в╕дзначаються.

МАРАТ КАЗЕЙ ╤ ЗРАДНИК РАДЗИВ╤ЛЛ

«На наш╕й земл╕ народився сам Марат Казей! Ви не зна╓те, хто такий Марат Казей?» — дивувалася одна з ╕деолог╕чних роб╕тниць глибинки. Мо╖ молод╕ колеги, д╕йсно, не знали. А в роки мого дитинства в шк╕льному коридор╕ вис╕ла галерея портрет╕в п╕онер╕в-геро╖в, серед яких був ╕ юний партизан Марат Казей. А в╕дкривав галерею в╕домий Павлик Морозов.
Партизани минуло╖ в╕йни — головна ╕деолог╕чна ф╕шка. У кра╖н╕ ╖м присвячено безл╕ч музе╖в, мемор╕альних комплекс╕в ╕ парк╕в. Туристам обов’язково покажуть реконструкц╕ю в прим╕ському л╕с╕ партизанського м╕стечка — ╕з землянками, саморобними зен╕тками, кузнями ╕ медпунктом.
Тор╕к у М╕нську в╕дкрився новий музей ╕стор╕╖ Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни. Тим, хто бував у вашингтонському музе╖ аеронавтики, ╓ з чим пор╕вняти. Чотири поверхи напхано електрон╕кою, справжн╕ми танками й артилер╕╓ю, макетами штурмовик╕в, що летять, пластиковими суперменами, одягненими у форму радянсько╖ арм╕╖, бадьорими бородатими партизанами ╕ не менш бадьорими пластиковими ж фр╕цами, безл╕ччю в╕део- та ауд╕оефект╕в. В╕йна в такому гламурному обрамленн╕ зда╓ться жахливо яскравою, барвистою ╕ пот╕шною штукою!
Вт╕м, д╕тям тут сподоба╓ться.
Ск╕льки грошей витратила держава на цю ╕деолог╕чну досконал╕сть, у самому музе╖ не знають. Все вир╕шував особисто президент. Трохи заробив безкоштовною працею на всеб╕лоруському суботнику.
Можна подумати, що дово╓нно╖ ╕стор╕╖ у б╕лорус╕в нема╓. На в╕дм╕ну в╕д укра╖нц╕в ╕ рос╕ян вони не шукають витоки державност╕ в давньому минулому. ╤стор╕я княз╕в ╕ древн╕х полководц╕в ╖х не ц╕кавить.
Талановитий г╕д у замку Несв╕ж, розпов╕даючи про «зраду» князя Дом╕н╕ка Радзив╕лла, заявив, що ╕стор╕я не терпить пол╕ткоректност╕. Молодий нащадок знатного литовського роду, хоч ╕ вимушений був п╕сля захоплення Рос╕╓ю частини Реч╕ Посполито╖ скласти присягу царю, але ненависть у серц╕ збер╕г. У 25 рок╕в в╕н, мр╕ючи про незалежн╕сть батьк╕вщини, став командиром польського уланського полку в арм╕╖ Наполеона, за сво╖ кошти спорядив ╕ навчив кавалерист╕в. Залишаючись в╕рним ╕де╖ возз’╓днання роз╕рвано╖ держави, в╕дкинув амн╕ст╕ю Олександра I ╕ загинув у бою у в╕ц╕ 27 рок╕в. Це була кара за в╕дступництво.
А ми б сказали — герой.

СМАК, ЯКИЙ ЛЕГКО ЗАБУТИ

Б╕лоруська мова — тема особлива. В усьому М╕нську стоять б╕лборди з соц╕альною рекламою, що заклика╓ не забувати, як б╕лоруською назива╓ться суниця, малина, шипшина. Мета подв╕йна — ╕ мову зберегти, ╕ природу. Дев╕з рекламно╖ кампан╕╖: «Смак беларускай мовы». Ось т╕льки чи не забудуть ╖╖ нащадки?
Р╕ч, неможлива для Укра╖ни, — жоден чиновник, господарник, ╕деолог╕чний прац╕вник не сп╕лкувався з нами р╕дною мовою! Хоча ми були не проти — укра╖нцев╕ б╕лоруська зрозум╕ла. Нав╕ть п╕сн╕ б╕лоруськ╕ в т╕сному кол╕ сп╕вали т╕льки ми, господар╕ не п╕дсп╕вували. «Червону руту» п╕дсп╕вували, а «Косив Ясь конюшину...» — н╕.
Р╕дна мова н╕би залишилася засобом сп╕лкування директор╕в етнограф╕чних музе╖в, ксьондз╕в ╕ артист╕в. Склалося таке враження. У державних ЗМ╤ (як╕ встигли проглянути) серед рос╕йськомовного масиву лише подекуди зам╕тки б╕лоруською красномовного зм╕сту: «Шуры-бури, лапц╕ у хату». К╕лька рок╕в тому, розпов╕ли нам, все д╕ловодство на п╕дпри╓мствах переклали з б╕лорусько╖ «загальнодоступною».
Ким ми виглядали в очах сябр╕в з╕ сво╓ю акцентованою укра╖номовн╕стю? Селюками? Чи нац╕онал╕стами? ╤ чи не звинувачень у нац╕онал╕зм╕ побоювалися вони сам╕, сп╕лкуючись виключно рос╕йською? Щоб Пут╕н не пол╕з захищати свою мову й у них?

ГРА В СТРАТЕГ╤Ю?

Звичайно, за к╕лька дн╕в автор цих рядк╕в побачив т╕льки те, що нам хот╕ли показати. Ми майже не сп╕лкувалися з простими б╕лорусами, з опозиц╕╓ю, ╕ просто з тими, хто ма╓ св╕й погляд на реч╕. Тому — вибачте за суб’╓ктив╕зм. А те, що побачилося ╕ почулося, наштовху╓ на певну думку.
Б╕лоруськ╕ сябри, як╕ зберегли в соб╕ незайману часом радянськ╕сть, бачать ╕ в нас таких же радянських брат╕в, як╕ тимчасово заблукали, в╕дбилися в╕д стада, але покликаних повернутися. Вони не розум╕ють, як далеко (╕ це вже ясно) роз╕йшлися наш╕ дороги. А ми не розум╕╓мо ╖х. Точн╕ше, того, куди веде ╖х Батька.
Можливо, Лукашенко гра╓ з Пут╕ним в якусь свою непросту гру. Ц╕лком економ╕чно залежний в╕д нього, намага╓ться ╕ державн╕сть зберегти, ╕ в╕д Рос╕╖ особливо не в╕др╕знятися, — щоб в останньо╖ не було спокуси в╕йськового вторгнення.
Чим усе це може зак╕нчитися? В╕домий рос╕йський ф╕лософ, апологет концепц╕╖ «четверто╖ св╕тово╖ в╕йни», улюбленець Пут╕на Серг╕й Переслег╕н писав: «Безглуздо шукати в д╕ях кер╕вництва республ╕ки якусь стратег╕ю. Вся ╕стор╕я б╕лорусько╖ державност╕... — одна суц╕льна тактика». ╢диний правильний шлях для кра╖ни в╕н бачить у форсуванн╕ створення союзно╖ держави з Рос╕╓ю. ╤ Лукашенко проти лише з двох причин. По-перше, «такий результат означа╓ безславний к╕нець нац╕онального проекту «Республ╕ка Б╕лорусь», по-друге, «призводить до р╕зкого ослаблення б╕лорусько╖ пол╕тично╖ ел╕ти ╕ самого Лукашенка».
А що ж Рос╕я? Чому вона звол╕ка╓? На думку Переслег╕на, просто чека╓, коли прекрасн╕ б╕лоруськ╕ автостради ╖й знадобляться для «д╕╖» на ╢вропу. «У 1944 роц╕ ця геопол╕тична ╕стина була продемонстрована Рокоссовським в ход╕ блискучо╖ операц╕╖ «Баграт╕он».
Спод╕ваюся, все це — пустопорожня ф╕лософ╕я. До того ж рос╕йська.
В╕рю, що як би не склалися дол╕ наших народ╕в, як би не роз╕йшлися наш╕ дороги, слова, сказан╕ на беларускай мове, завжди в╕дгукуватимуться в серц╕ невимовною любов’ю.

╢вген ЯКУНОВ
(«Укр╕нформ»)
Гомель-М╕нськ-Несв╕ж-Ки╖в


У МЗС Б╤ЛОРУС╤ ЗАЯВИЛИ, ЩО НЕ ЗБИРАЮТЬСЯ ОБИРАТИ М╤Ж СХОДОМ ╤ ЗАХОДОМ

Б╕лорусь не збира╓ться вибирати м╕ж Сходом ╕ Заходом, а буде розвивати вза╓мовиг╕дн╕ в╕дносини з ус╕ма. Про це заявив п╕д час м╕жнародного експертного форуму «М╕нський д╕алог» перший заступник м╕н╕стра закордонних справ Б╕лорус╕ Олександр Михневич, пише «Наша Н╕ва».
«Вибудовуючи союзницьк╕ в╕дносини з Рос╕йською Федерац╕╓ю, ми жодною м╕рою не робимо це за рахунок утиску ╢вросоюзу. ╤ навпаки, партнерськ╕ торгово-економ╕чн╕ зв’язки з ╢С н╕як не суперечать динам╕ц╕ нашо╖ т╕сно╖ вза╓мод╕╖ з╕ Сходом», — заявив в╕н. На думку Михневича, односторонн╕й геопол╕тичний виб╕р — це взагал╕ хибний шлях.
«Останн╕ под╕╖ в Сх╕дн╕й ╢вроп╕ наочно показали, наск╕льки неправильною ╕ контрпродуктивною для держави може проявитися сама постановка питання про односторонн╕й геопол╕тичний виб╕р», — п╕дкреслив перший заступник м╕н╕стра.
«На тл╕ драматичних под╕й, як╕ в╕дбуваються останн╕м часом, Республ╕ка Б╕лорусь стала, по сут╕, донором стаб╕льност╕ в рег╕он╕, ╓диною на даний момент державою «Сх╕дного партнерства», в як╕й в╕дсутн╕ територ╕альн╕ суперечки з сус╕дами, нема╓ внутр╕шн╕х конфл╕кт╕в на рел╕г╕йному та нац╕ональному ╜рунт╕», — додав в╕н. УН╤АН

У РОС╤╥ ЗАГОВОРИЛИ ПРО РОЗПОД╤Л Б╤ЛОРУС╤ ЗА СЦЕНАР╤╢М КРИМУ ╤ ДОНБАСУ

Рос╕йськ╕ ультраправ╕ нац╕онал╕сти на тл╕ в╕йни в Укра╖н╕ заговорили про несправедлив╕сть ╕снування незалежно╖ Б╕лорус╕ в сучасних кордонах. Про це пов╕домля╓ ZN.ua з посиланням на статтю на сайт╕ рос╕йських нац╕онал╕ст╕в та ╖╖ виклад у польськ╕й газет╕ Rzeczpospolita.
Автор пише, що радянська влада «безп╕дставно вир╕шила створити окрему Б╕лоруську республ╕ку» ╕ в 1924-1926 роках передала частину «исконно русских» територ╕й.
«Створення Б╕лорус╕ не було н╕чим виправдане. Територ╕я вже давно була русиф╕кована, не було там нац╕онально╖ мови та народно╖ культури. Проб╕лоруських настро╖в не було серед м╕сцевого пролетар╕ату», — стверджу╓ в╕н. До того ж б╕льшовики «не питали думки жител╕в В╕тебська, Могильова та Гомеля, коли передавали ц╕ м╕ста радянськ╕й Б╕лорус╕».
Автор дода╓, що нин╕шня влада Рос╕╖ вир╕шила скасувати р╕шення час╕в СРСР про передачу Криму Укра╖н╕ в 1954 роц╕. Тому тепер на основ╕ цього прецеденту треба почати обговорення ╕ про розпод╕л Б╕лорус╕.
«Якщо товариш Лукашенко пропагуватиме «╓ресь про незалежн╕сть», то не виключено, що на сход╕ сучасно╖ Б╕лорус╕ з’являться народн╕ республ╕ки, як╕ скасують р╕шення комун╕стично╖ влади про передачу рос╕йсько╖ земл╕ Б╕лорус╕», — йдеться в статт╕.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 03.04.2015 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15010

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков