Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4329)
З потоку життя (7291)
Душі криниця (3979)
Українці мої... (1607)
Резонанс (1957)
Урок української (1003)
"Білі плями" історії (1814)
Крим - наш дім (681)
"Будьмо!" (270)
Ми єсть народ? (240)
Бути чи не бути? (169)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (143)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Володимир В’ятрович: СТРУКТУРИ РПЦ В УКРА╥Н╤ – ЦЕ ╤НСТРУМЕНТ УТРИМАННЯ ДЕРЖАВИ В ОРБ╤Т╤ РОС╤ЙСЬКОГО ВПЛИВУ, ТОМУ П╤ДЛЯГАЮТЬ ЗАБОРОН╤
Станом на 2022 р╕к одним ╕з найб╕льших ╕нструмент╕в рос╕йського впливу в Укра╖н╕ фактично...


«ЗВУКИ ПЕРЕМОГИ ПОЧУ╢ ВСЯ УКРА╥НА»: ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПРИВ╤ТАВ УКРА╥НЦ╤В ╤З ДНЕМ СОБОРНОСТ╤
Ця ╕сторична под╕я передала наступним покол╕нням укра╖нц╕в дв╕ мудрост╕…


ПРЕЗИДЕНТ: МА╢МО СФОРМУВАТИ ТАНКОВИЙ КУЛАК СВОБОДИ, П╤СЛЯ УДАР╤В ЯКОГО ТИРАН╤Я НЕ П╤ДН╤МЕТЬСЯ
╢ танкова коал╕ц╕я. ╢ р╕шення щодо в╕дкриття постачання танк╕в для нашо╖ оборони.


МОБ╤Л╤ЗАЦ╤Я СВ╤ТУ МА╢ ВИПЕРЕДИТИ ЧЕРГОВУ МОБ╤Л╤ЗАЦ╤Ю НАШОГО СП╤ЛЬНОГО ВОРОГА
Виступ Президента Укра╖ни на сес╕╖ «В╕дновлення безпеки та миру» п╕д час Всесв╕тнього...


РОС╤Я ПОВИННА В╤ДПОВ╤СТИ ЗА КОЖНУ ЗНИЩЕНУ УКРА╥НСЬКУ РОДИНУ, КОЖНЕ СПАЛЕНЕ М╤СТО Й СЕЛО, МИ МА╢МО ПОВЕРНУТИ СПРАВЕДЛИВ╤СТЬ
Звернення Президента Укра╖ни до учасник╕в виставки Russian War Crimes у Давос╕.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 03.04.2015 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#14 за 03.04.2015
Гарр╕ Каспаров: ПУТ╤Н ДУЖЕ НЕБЕЗПЕЧНИЙ, АЛЕ ЦЕ НЕ СТАЛ╤Н ДРУГО╥ ПОЛОВИНИ 40-х

Президент Рос╕╖ Володимир Пут╕н сво╓ю зовн╕шньою пол╕тикою посл╕довно намага╓ться зруйнувати всю систему м╕жнародно╖ безпеки, яка склалася з 1945 року. Про це заявив в ексклюзивному ╕нтерв’ю Рад╕о «Свобода» 13-й чемп╕он св╕ту з шах╕в, рос╕йський пол╕тичний д╕яч Гарр╕ Каспаров. На його думку, ще одн╕╓╖ м╕жнародно╖ конференц╕╖, на кшталт Ялти 1945 року, на як╕й Зах╕д под╕лить ╕з рос╕йським л╕дером зони впливу, не буде. На Заход╕ ще не в змоз╕ побачити глобальн╕ насл╕дки д╕й Пут╕на проти Укра╖ни, зазнача╓ Каспаров. Але поступово зах╕дна бюрократ╕я почина╓ розум╕ти, що примирення з агресором неможливе ╕ в╕дс╕ч╕ йому не уникнути. Водночас населення Рос╕╖ зрештою може зрозум╕ти, що розплата за Крим ╓ занадто дорогою. Тобто у п╕дсумку псевдопатр╕отичний запал ╕ запаморочення в╕д пропаганди може схлинути й холодильник переможе телев╕зор.

– Ви, пане Каспаров, видали в Укра╖н╕, завдяки одному з ки╖вських видавництв, книгу «Торг╕вля страхом». Саме цими днями в╕дбувалася в ки╖вських книгарнях презентац╕я ц╕╓╖ книжки, ╕ Ви особисто в╕дв╕дували ц╕ заходи, зв╕сно, давали автографи… Я ще не встиг прочитати Вашу книжку, тому мо╓ перше запитання – у чому ж поляга╓ «торг╕вля страхом»?
– «Торг╕вля страхом» – це назва мо╓╖ статт╕, опубл╕ковано╖ 4 с╕чня 2001 року в The Wall Street Journal, в як╕й я намагався передбачити динам╕ку розвитку пут╕нського режиму. На жаль, передбачення зб╕глося майже ╕з стов╕дсотковою точн╕стю. Я ще тод╕ зауважував, що буде експлуатуватися страх Заходу перед потенц╕йною агрес╕╓ю з боку Рос╕╖ ╕ перед конфронтац╕╓ю, а з ╕ншого боку, – страх громадян Рос╕╖ (колишн╕х радянських громадян) перед зах╕дним впливом, перед тим, що Рос╕я буде н╕бито поглинута Заходом. У цьому розр╕з╕ будуватиметься майбутня пол╕тика. Дом╕нування цього фактора зайняло певний час у пол╕тиц╕ Рос╕╖, ╕ саме це книга висв╕тлю╓ у б╕льш н╕ж тридцяти статтях – з 2001 до 2015 року. Остання стаття – про загибель мого друга ╕ соратника Бориса Н╓мцова, його вбивство у Москв╕, яке певною м╕рою п╕дсумову╓ трансформац╕ю пут╕нського режиму в персонал╕стську диктатуру з яскраво вираженою фашистською ╕деолог╕╓ю.
– Хто ж тод╕ торг╕вець страхом за Вашою лог╕кою, — Володимир Пут╕н чи н╕? Хто тод╕ такий «вигодовидобувач»?
– Насправд╕, це не т╕льки Пут╕н. У даному випадку в╕н ╓ диктатором, навколо якого склалася ця система координат бенеф╕ц╕ар╕╖в. З одного боку, – страх у Рос╕╖, в╕н пост╕йно накачу╓ться телебаченням, а з ╕ншого, – експлуатац╕я потенц╕йного конфл╕кту на Заход╕, яка демонстру╓ «в╕дморожен╕сть» пут╕нсько╖ Рос╕╖.
– Шантаж?
– Шантаж. Б╕льше того, шантаж вищого ступеня, тому що в ф╕льм╕, присвяченому р╕чниц╕ анекс╕╖ Криму, Пут╕н вже в╕дкрито погрожував св╕ту ядерною в╕йною.
Не випадково рос╕йський посол у Копенгаген╕ вважа╓, що якщо його московський начальник дозволя╓ соб╕ таке, то в╕н теж може дещо полякати датчан ядерною загрозою, ╕ це, зв╕сно, викликало в Дан╕╖ певний шок. Але мен╕ зда╓ться, що зараз ми п╕д╕йшли до того моменту, коли ця торг╕вля переста╓ бути такою прибутковою, якою була ран╕ше. Так вийшло через те, що Зах╕д уже переконався, що з Пут╕ним мати справу не можна. Близький той час, коли прийде розум╕ння, що для Пут╕на будь-як╕ домовленост╕ – змога когось обманути. Тому що п╕дписаний документ за великим рахунком все одно не ма╓ жодного принципового значення. За двадцять три роки – з 1991-го до 2014-го – Рос╕я п╕дписала з Укра╖ною чимало документ╕в…
– …Догов╕р про дружбу м╕ж Укра╖ною та Рос╕йською Федерац╕╓ю, Будапештський меморандум...
– …Можна перераховувати. Кожен рос╕йський президент п╕дписував певний догов╕р, кожен рос╕йський парламент його ратиф╕кував. Насправд╕, за 23 роки Рос╕я не висловила щодо Укра╖ни жодно╖ дипломатично╖ претенз╕╖ з приводу розпод╕лу Радянського Союзу. Тобто тако╖ теми не було просто. Саме цим кримське ╕ сх╕дноукра╖нське питання в╕др╕зня╓ться в╕д будь-чого в ╕стор╕╖. Нав╕ть якщо взяти за приклад 30-т╕ роки – страшн╕ часи. Нав╕ть г╕тлер╕вська Н╕меччина спиралась на настро╖ серед н╕мц╕в, що, мовляв, Версальський мир п╕сля Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був несправедливим – н╕мц╕ втратили ╕ ту територ╕ю, ╕ цю, були дипломатичн╕ демарш╕ з боку Н╕меччини. В дан╕й ситуац╕╖ (з боку Рос╕╖) не було дипломатичних демарш╕в.
Що ще робить нин╕шню ╕стор╕ю неймов╕рною з точки зору здорового глузду… Якщо ми, скаж╕мо, будемо шукати паралел╕ у сучасн╕й ╢вроп╕ – те, чим займа╓ться пут╕нська пропаганда ╕ друз╕-лоб╕сти Пут╕на на Заход╕: мовляв, ╓ Каталон╕я, мовляв, ╓ Кра╖на Баск╕в, мовляв, ╓ Шотланд╕я, П╕вн╕чна ╤тал╕я, ╕ в бельг╕йц╕в ╓ проблеми валлон╕в ╕з фламандцями… Але Укра╖ни це не стосу╓ться, тому що тут за 23 роки не було жодно╖ серйозно╖ пол╕тично╖ сили, метою яко╖ було б в╕докремити в╕д Укра╖ни частину територ╕╖ ╕ при╓днати до Рос╕╖. В Криму 4 в╕дсотки набрала парт╕я на кшталт цього…
– …Парт╕я нин╕шнього «прем’╓ра» анексованого Криму Аксьонова набирала до анекс╕╖ «коп╕йки» на м╕сцевих виборах…
– Але це не можна нав╕ть прикладом вважати. А в Донецьк╕й та Луганськ╕й областях була лише Парт╕я рег╕он╕в, ╕ я н╕коли не чув, щоб тема в╕докремлення бодай якось озвучувалась. Тому, коли сьогодн╕ Пут╕н намага╓ться нав’язати «пол╕тичне урегулювання», виника╓ запитання – з ким? У Каталон╕╖ ╓ пол╕тична сила, у Кра╖н╕ Баск╕в теж ╓, й у ╕рландц╕в була...
– …╤РА?
– Однак було ╕ пол╕тичне крило «Шинн фейн». ╤ ц╕ д╕╖ завжди мали якусь пол╕тичну основу, а тут такого нема╓. Тому вся ситуац╕я в Укра╖н╕ (при певних аналог╕ях ╕з захопленням у 30-х роках Австр╕╖, Судет) усе-таки вибива╓ться з даних ╕сторичних уявлень.
Найголовн╕шим ╓ те, що Пут╕н намага╓ться посл╕довно зруйнувати систему м╕жнародно╖ безпеки, яка склалася з 1945 року. ╤ в цьому доречна аналог╕я з д╕ями Г╕тлера у 30-х роках. 1945 року були досягнут╕ й прописан╕ певн╕ домовленост╕ ╕ розум╕ння подальшого розвитку св╕ту. Не вс╕ Ялтинськ╕ домовленост╕ 1945 року були заф╕ксован╕, але св╕т розум╕в, що Рузвельт ╕з Черчиллем домовились в╕ддати Стал╕ну Сх╕дну ╢вропу. Тому, коли було вторгнення радянських в╕йськ у Чехословаччину 1968 року ╕ в Угорщину 1956 року, придушення сх╕дно╖ Н╕меччини, Зах╕д знав про певну домовлен╕сть.
– Пане Каспаров, Ви р╕зко критику╓те не лише пана Пут╕на, а й зах╕дних л╕дер╕в. На Ваш погляд, вони, м’яко кажучи, недостатньо протид╕ють тому, що зараз робить Пут╕н. У цьому зв’язку – а чи не досягне президент Рос╕╖ сво╓╖ стратег╕чно╖ мети – «Ялти-2»?
– Думаю, що не досягне. При тому, що все вами сказане стосовно мо╓╖ критики я повторюю, причому в дуже жорстк╕й форм╕. Це не ╓ питанням м’якост╕ позиц╕╖ зах╕дних л╕дер╕в. Вони не в змоз╕ поки що оц╕нити весь масштаб загрози. Вони реагують на свого виборця, а той ╕ чути про це не хоче. В нього ╓ сво╖ проблеми: робоч╕ м╕сця, курси валют…
– Наводять соц╕олог╕чн╕ дан╕, за якими б╕льш╕сть перес╕чних француз╕в – за продаж «М╕страл╕в» Рос╕╖…
– На Заход╕ ще не в змоз╕ побачити глобальн╕ насл╕дки. Але поступово як ╓вропейська, так ╕ американська бюрократ╕я почина╓ розум╕ти, що виб╕р ╓ лише ╕з двох зол. З одного боку, – конфронтац╕я ╕з Рос╕╓ю – це жахливо, але з ╕ншого боку, – руйнування св╕тового порядку, на якому в тому числ╕ зросла ця бюрократ╕я. ╤ перше, найголовн╕ше в цьому, – кордони. Насправд╕, добробут ╕ процв╕тання ╢вропи базу╓ться на тому, що з 1945 року кордони не ч╕пали. Нав╕ть розпад Югослав╕╖ – м╕н╕-Сербська ╕мпер╕я, з урахуванням нав╕ть Косово, – пройшов по певних адм╕н╕стративних кордонах, визначених ще при Т╕то (кер╕вник соц╕ал╕стично╖ Югослав╕╖ Йосип Броз Т╕то – ред.). Причому босн╕йськ╕ кордони були досить умовними. Нав╕ть в Африц╕ особи, як╕ загалом симпатизують Пут╕ну як диктаторов╕, розум╕ють, що кордони ч╕пати не можна. Я це бачив, коли давав шахов╕ сеанси в Африц╕. Нав╕ть там розум╕ють, що окреслен╕ ще колон╕альними властями кордони ч╕пати не можна. Нехай ц╕ кордони не в╕дображають реально╖ ситуац╕╖, але якщо хтось на них заз╕ха╓, почина╓ литися кров. Кордони – це те, на чому базу╓ться певний порядок у св╕т╕ й Пут╕н йому загрожу╓. Тому мен╕ зда╓ться, що н╕яко╖ «Ялти-2» бути не може, бо з’явля╓ться розум╕ння, що Пут╕ну не потр╕бна «Ялта-2», йому потр╕бна руйнац╕я ц╕╓╖ системи св╕тово╖ безпеки.
– Чого ж тод╕ оч╕кувати дал╕ св╕ту? От Ви, як шах╕ст, можете в╕дпов╕сти? Адже майстерн╕сть гросмейстера визнача╓ться тим, наск╕льки далеко в╕н здатен прорахувати ходи в шахов╕й парт╕╖. Згодн╕ Ви з думками скептик╕в (зокрема, в Укра╖н╕), що Пут╕н поки що перемага╓ в ц╕й «парт╕╖», мат в╕н не поставив, але шах йому вдався…
– До завершення ц╕╓╖ «парт╕╖» ще далеко. А як Г╕тлер вигравав до 1941 року? На цих ╕сторичних в╕др╕зках, поки Зах╕д зосереджу╓ться, диктатор завжди ма╓ перевагу.
– ╤ насправд╕ гра╓ не в шахи, а в «чапа╓ва»?
– В╕н у принцип╕ гра╓ в сво╖ ╕гри. В даному раз╕ я би сказав, що це – аналог╕я ╕з покером. Пут╕н вм╕╓ блефувати, п╕двищувати ставки, ╕ в нього ╓ можлив╕сть п╕двищувати ц╕ ставки. Його н╕чия думка не хвилю╓: н╕ перес╕чних рос╕ян, н╕ парламенту. А л╕дерам на Заход╕ пост╕йно доводиться озиратись – як в╕дреагу╓ сусп╕льство, яким буде рейтинг? Однак потенц╕ал пут╕нського блефу вже вичерпу╓ться, адже вже п╕шов у х╕д «ядерний шантаж». ╤ все-таки варто не забувати, що ресурси сьогодн╕шньо╖ Рос╕╖ – нез╕ставн╕ пор╕вняно ╕з ресурсами СРСР. Зв╕сно, Пут╕н дуже небезпечний, але це не Стал╕н друго╖ половини 40-х рок╕в. Тож ми розум╕╓мо, що Рос╕я сьогодн╕ досить слабка й економ╕чно, ╕ соц╕ально.
– А як же ц╕ 86 в╕дсотк╕в, як╕ за Пут╕на?
– Мене хвилю╓ думка цих 14 в╕дсотк╕в, котр╕ готов╕ сказати, що д╕╖ Пут╕на ╖х не влаштовують. Тим паче, у Москв╕ люди мислять ╕накше, ╕ сто тисяч, котр╕ вийшли на м╕тинг пам’ят╕ Н╓мцова, доводять, що не зрозум╕ло, кого у Москв╕ б╕льше? Головна проблема на сьогодн╕ – це те, що пут╕нська пропаганда досягла колосальних усп╕х╕в у спотворенн╕ реальност╕ нав╕ть серед просунутих рос╕ян.
– ╤ ск╕льки ж протрима╓ться така ситуац╕я – р╕к, два, десятил╕ття?
– Пут╕нська пропаганда стверджу╓, що ╢вропа скоро розколеться, санкц╕╖ буде скасовано. Що жодна зброя в Укра╖ну не над╕йде, адм╕н╕страц╕я Обами заблоку╓ будь-як╕ шляхи налагодження миру. Ця картина, в як╕й Пут╕н завжди – переможець, поки що дом╕ну╓. ╤ реальна пропагандистська боротьба повинна йти на р╕вн╕ середнього класу Москви.
– Це не на╖вно, що всередин╕ Рос╕╖ може визр╕ти впливова антипут╕нська сила, здатна зупинити його в цих агресивних д╕ях?
– Т╕льки-но люди розум╕ють, що реальн╕сть зовс╕м не в╕дпов╕да╓ ╖хн╕м житт╓вим ц╕лям, вони зм╕нюють повед╕нку. Те ж саме стосу╓ться багатьох рос╕йських ол╕гарх╕в. Але це – питання ризик╕в. Один ризик – йти за Пут╕ним, ╕нший – проти нього.
– ╤ насамк╕нець нашо╖ розмови – на Вашу думку: що може зараз протиставити Укра╖на Пут╕ну? Так, ще р╕к тому укра╖нсько╖ арм╕╖ взагал╕ не було, тепер вона ╓, ╕ укра╖нськ╕ во╖ни демонструють геро╖зм. Але все одно в╕йськовий ресурс Рос╕╖ на сьогодн╕ потужн╕ший, «во╓нторг» – сильн╕ший…
– Укра╖на дала в╕дс╕ч ╕ це ╓ дуже важливим. Якби укра╖нська арм╕я не дала ц╕╓╖ геро╖чно╖ в╕дс╕ч╕, взагал╕ теми не було б. Пут╕н готувався до цього п’ятнадцять рок╕в, зад╕яв м╕льярди долар╕в для куп╕вл╕ свого лоб╕, зад╕ян╕ б╕знес-╕нтереси. У нього там на «бензоколонц╕» – Шредер (колишн╕й канцлер Н╕меччини).
– ╤ як╕ ж приводи для оптим╕зму укра╖нц╕в? Вони ╓ – ц╕ приводи?
– Пам’ятаю, коли я грав другий матч ╕з Анатол╕╓м Карповим (тод╕ Каспаров став чемп╕оном св╕ту, – ред.), я виграв першу парт╕ю. Пот╕м були дв╕ н╕чи╖, а пот╕м я програв четверту ╕ п’яту парт╕╖ посп╕ль. ╤ складалася важка для мене ситуац╕я – я на той час поступався м╕нус один, а в раз╕ н╕чи╓╖ в матч╕ загалом Карпов збер╕гав звання чемп╕она св╕ту, тобто мен╕ сл╕д було здобути перевагу у дв╕ парт╕╖. П╕сля цього була сер╕я дуже напружених н╕чи╖х, без перемог, але ╕ без поразок. Й тод╕ один ╕з мо╖х пом╕чник╕в на мо╖ слова, що знову н╕чия, в╕дпов╕в: «Головне – тренд! Тренд зм╕ню╓ться». П╕сля цього я зр╕вняв рахунок у матч╕, згодом ще виграв одну парт╕ю, й зрештою перем╕г у матч╕ загалом.
 – ╤ для Укра╖ни зараз тренд зм╕ню╓ться у протистоянн╕ з Пут╕ним?
– Звичайно! Зараз тренд явно зм╕ню╓ться. Так, завтра ця «парт╕я» не зак╕нчиться. Але ясно, що козир╕ Пут╕на вичерпуються. Незважаючи на шален╕ кинут╕ ним ресурси, видно, що Пут╕н програ╓. Не було б того опору, н╕чого вже не було б.
– То що може ще вплинути на Пут╕на?
– На Пут╕на вже н╕чого вплинути не може. Нас ц╕кавлять у даному раз╕ рос╕йськ╕ ол╕гархи – ця «ел╕та» пут╕нська ╕ московський середн╕й клас. У будь-як╕й надцентрал╕зован╕й держав╕ найб╕льш р╕шучою завжди ╓ столиця. Тому нас ц╕кавлять дек╕лька м╕льйон╕в людей. Як т╕льки люди розум╕ють, що ╖х майбутн╓ залежить в╕д зм╕ни влади…
– Вибори? Чуров пораху╓ так, як треба…
– Н╕, н╕, вибори в Рос╕╖ владу не зм╕нюють. Якщо назван╕ мною люди розум╕ють, що ╖хн╓ майбутн╓ залежить в╕д того, чи сидить у Кремл╕ Пут╕н, алгоритм повед╕нки людей зм╕ню╓ться. Ми не зна╓мо, з якою швидк╕стю. Однак под╕╖ можуть розвиватися раптово. Вс╕ диктатури падають раптово. Як т╕льки виникне розум╕ння, що пут╕нська влада несе загрозу певним людям, котр╕ мають плани на сво╓ майбутн╓, тод╕ виника╓ така синерг╕я в сусп╕льств╕, що виводить людей на вулиц╕. Це – не позитивний порядок денний, це – бажання щось зм╕нити. От ма╓ виникнути таке розум╕ння. Поки що пут╕нська пропаганда перекону╓, що вс╕ ц╕ труднощ╕ – тимчасов╕. Завдання, щоб люди зрозум╕ли, що за Крим йде розплата. ╤ це стосу╓ться не лише Криму. Як казали ще в СРСР, у п╕дсумку холодильник перемага╓ телев╕зор.
– Тобто в ц╕й гр╕, яку нараз╕ Пут╕н веде б╕лими, в╕н зрештою отрима╓ мат, Ви вважа╓те?
– Знову ж таки, це не – шахова парт╕я, а гра без правил. ╤ якщо ми збер╕га╓мо бодай м╕н╕мальний оптим╕зм стосовно майбутнього людства, так╕ диктатори, як Пут╕н, завжди програють. Питання не в тому, як зак╕нчиться ця парт╕я, а яку ц╕ну ми заплатимо.

Олександр ЛАЩЕНКО

П╕сля втеч╕ екс-президента Укра╖ни В╕ктора Януковича в Межиг╕р’╖ була знайдена незвичайна шах╕вниця, де в рол╕ ф╕гур виступають р╕зн╕ пол╕тичн╕ д╕яч╕ св╕ту. Найц╕кав╕ше, що королем був рос╕йський президент Володимир Пут╕н. Про цю ц╕каву знах╕дку нагадав у Twitter журнал╕ст Павло Шеремет.
Незвичайним також ╓ той факт, що ф╕гурою п╕шака виступа╓ колишн╕й палестинський л╕дер Яс╕р Арафат, який помер у 2004 роц╕. А роль наближеного до короля Пут╕на ферзя-королеви в╕д╕гра╓ пок╕йна екс-прем’╓р-м╕н╕стр Пакистану Беназ╕р Бхутто, яка загинула в результат╕ терористично╖ атаки в 2007 роц╕. Хто розпод╕лив у такий спос╕б рол╕ пол╕тик╕в на шах╕вниц╕, нев╕домо. Журнал╕сти вважають, що це був сво╓р╕дний подарунок для Януковича, можливо, нав╕ть в╕д самого Пут╕на...

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 03.04.2015 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15006

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков