Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4329)
З потоку життя (7291)
Душі криниця (3979)
Українці мої... (1607)
Резонанс (1957)
Урок української (1003)
"Білі плями" історії (1814)
Крим - наш дім (681)
"Будьмо!" (270)
Ми єсть народ? (240)
Бути чи не бути? (169)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (143)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…


БАЙДЕН ПОГОВОРИВ ╤З ЗЕЛЕНСЬКИМ
У Б╕лому дом╕ озвучили детал╕ розмови.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День сто в╕с╕мдесят трет╕й…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 03.04.2015 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#14 за 03.04.2015
ПРО ГЕРО╥ЧНУ СМЕРТЬ ╤СИ МУНА╢ВА

За нашу ╕ вашу свободу!

Пригадую першу минулор╕чну зв╕стку про створення миротворчого батальйону ╕мен╕ Джохара Дуда╓ва. Це було ще п╕д час кримських под╕й. ╤м’я бригадного генерала ╤си Муна╓ва мало що говорило б╕льшост╕ укра╖нц╕в, але це була при╓мна новина. Якщо вже чеченц╕ воюватимуть за Укра╖ну, то ворогам нашим не позаздриш!
╤ ось минув р╕к. Ворожий наступ на Донбас╕ вдалося призупинити, але й ╤си Муна╓ва вже нема╓ з нами. Симпатичного, скромного, а головне — високопрофес╕йного во╖на. В╕н був сином загиблого у чеченсько-рос╕йськ╕й в╕йн╕ батька... ╤ батьком убито╖ рос╕янами доньки…
Для чеченського во╖на така ситуац╕я ╓, скор╕ше, правилом, ан╕ж винятком. ╤ все це значною м╕рою поясню╓ причини участ╕ чеченця у наш╕й в╕йн╕. Шкода, що нам не вдалося посп╕лкуватися особисто. Якби ж знав, що станеться таке, то розшукав би генерала будь-якою ц╕ною! Але, як кажуть, — не судилося…
Добре, що в Ки╓в╕ п╕д час р╕чниц╕ загибел╕ Небесно╖ Сотн╕ випадково зустр╕в на вулиц╕ Ам╕ну Оку╓ву — прес-оф╕цера миротворчого батальйону ╕мен╕ Джохара Дуда╓ва. Обм╕нялися координатами ╕ домовилися про зустр╕ч. Вона в╕дбулася через к╕лька дн╕в на Майдан╕ Незалежност╕, неподал╕к в╕д ресторану «Крим». Символ╕чно? Так. Адже саме анекс╕я Криму стала поштовхом для укра╖нсько-рос╕йсько╖ в╕йни. Про плани рос╕ян «в╕дтиснути» Крим в укра╖нц╕в попереджала чеченська розв╕дка ще в середин╕ 90-х рок╕в. Чому не пов╕рили тод╕? Хтось, може, й пов╕рив… Але, загалом, переважала впевнен╕сть у тому, що Укра╖на зм╕цниться наст╕льки, що стане Рос╕╖ не по зубах. Виходить, помилялися — Укра╖на залишилася слабкою ╕ вразливою. Режими й президенти зм╕нювалися, але укра╖нський народ мало контролював пол╕тик╕в. Добре вже те, що свободи у нас набагато б╕льше, н╕ж у Рос╕╖. Тому й тягнуться до нас б╕лоруси, рос╕яни, чеченц╕… Якщо вдома терор ╕ репрес╕╖ — чому б не пожити в Укра╖н╕?
Ам╕ну Оку╓ву знав добре з к╕лькох передач на укра╖нському телебаченн╕. ╥╖ емоц╕йн╕ виступи мен╕ подобалися: вони якось ур╕вноважували гн╕тюче враження в╕д самого факту появи на Донбас╕ озбро╓них кадировц╕в. Першим мо╖м запитанням до Ам╕ни було таке: коли встигла вивчити укра╖нську мову? Адже я й акценту особливого не пом╕тив — так може говорити ╕ киянка, ╕ льв╕в’янка, ╕ мешканка будь-якого ╕ншого укра╖нського м╕ста Центрально╖ або Зах╕дно╖ Укра╖ни…


— Я в Укра╖н╕, а точн╕ше в Одес╕, живу вже 12 рок╕в, — в╕дпов╕ла Ам╕на. — Це — переважно рос╕йськомовне м╕сто, тому укра╖нську я почала вивчати вже в Ки╓в╕, на Майдан╕. На попередн╕й, коли тривала «помаранчева революц╕я», я не виходила, бо тод╕ ще була зайнята облаштуванням. А на цей ╢вромайдан при╖хала в грудн╕ 2013 року. До цього у мене були лише пасивн╕ знання мови, — адже дивилася ф╕льми, слухала новини тощо. ╤ все ж не вважаю, що волод╕ю укра╖нською добре. В усякому випадку, ╕нтерв’ю на телебаченн╕ намагаюся давати рос╕йською мовою. Щоб не бути схожою на Азарова... Мен╕ ще потр╕бен час, потр╕бна практика. ╤ писати я вчуся укра╖нською.
— Наск╕льки велика чеченська д╕аспора в Одес╕?
— Важко сказати, бо не вс╕ належать до оф╕ц╕йно╖ д╕аспори. Але це — чимала к╕льк╕сть людей. «Пол╕тичних» б╕женц╕в серед них найменше. Просто це — люди, як╕ при╖хали в першу або в другу чеченську в╕йну й ос╕ли в Одес╕. Тобто не по╖хали дал╕ в ╢вропу, щоб отримати статус пол╕тв’язня.
— Можете сказати к╕лька сл╕в про обставини смерт╕ генерала ╤си Муна╓ва?
— З ним було четверо б╕йц╕в, вони п╕шли на п╕дмогу укра╖нським в╕йськовим. Зайшли в глибокий тил противника в╕д Дебальцевого до селища Чорнух╕не — це, якщо не помиляюся, на в╕дстан╕ 20-25 к╕лометр╕в. Я сама там довго перебувала ще в серпн╕-вересн╕ минулого року у склад╕ батальйону «Ки╖в-2». Вони мали розв╕дувально-диверс╕йне завдання, ╕ воно було усп╕шно виконане. Але п╕сля цього почався артобстр╕л, почали стр╕ляти як гармати, так ╕ ворож╕ танки. Частина танк╕в була п╕дбита нашими б╕йцями. П╕сля чергового залпу артилер╕╖ б╕йц╕ побачили, що генерал ╤са Муна╓в лежить на земл╕. В╕н не встиг н╕чого сказати, лише мовчки обв╕в поглядом побратим╕в. Осколочне поранення з л╕вого боку — великого розм╕ру осколок ув╕йшов згори. Тобто в╕д л╕во╖ ключиц╕ — вниз ╕ навскоси… Розтин зг╕дно з нашою рел╕г╕╓ю робити не можна, тому детального патологоанатом╕чного висновку з подробицями нема╓, але зрозум╕ло, що там було пошкоджене серце — осколок був розм╕ром з кулак…
— В╕н був у бронежилет╕?
— Н╕, розв╕дувально-диверс╕йн╕ групи намагаються обходитися без бронежилет╕в, адже пройти 20-30 к╕лометр╕в по сн╕гу ╕ без нього непросто. Б╕йц╕ близько десяти хвилин перебували з комбатом, але було зрозум╕ло, що допомогти там вже н╕чим не зможуть... Тому вони сховали т╕ло ╤си Муна╓ва в якомусь прим╕щенн╕, адже тривав потужний обстр╕л, ╕ тому забрати загиблого з собою не було можливост╕. Пот╕м майже тиждень тривали пошуки, ╕ я вдячна вс╕м, хто взяв у них участь. Поховали ╤су Муна╓ва у Дн╕пропетровську.
— Чому саме в цьому м╕ст╕?
— Був його запов╕т, щоб поховали в Укра╖н╕, а вже близьк╕ родич╕ вибрали м╕сто. Мабуть, тому вибрали Дн╕пропетровськ, що саме тут починався бойовий шлях ╤си Муна╓ва у ц╕й в╕йн╕. А перед тим в╕н два роки воював у Афган╕стан╕, брав участь у двох чеченських в╕йнах. Перед першою чеченською в╕йною ╤са Муна╓в якраз служив у московському ОМОН╕, був у званн╕ кап╕тана. Звичайно, оф╕цер н╕як не спод╕вався, що Рос╕я так п╕дло ударить в спину його народов╕. Тод╕ в╕н склав в╕дразу сво╖ повноваження ╕ по╖хав воювати за Батьк╕вщину.
— Дек╕лька сл╕в про участь кадировц╕в у цьому укра╖нсько-рос╕йському протистоянн╕. Начебто нема п╕дстав у них ненавид╕ти Укра╖ну. Руш╕йною силою для них ╓ грош╕?
— Звичайно, не можна говорити, що у цих людей антиукра╖нськ╕ погляди. Скор╕ше, антилюдськ╕. Особист╕ ╕нтереси у них понад усе... Заробити грош╕ ╕ зберегти при цьому сво╓ життя. В кожному народ╕ ╓ певний в╕дсоток людей такого ╜атунку.
— А як основна маса чеченського народу до них ставиться?
— Засуджу╓, звичайно. ╤ не т╕льки за те, що вони воюють в Укра╖н╕, — ╖х в ц╕лому засуджують за ╖хн╕ справи. Весь чеченський народ стражда╓ в╕д кадировського режиму, а ц╕ люди ╓ його над╕йною опорою. Рел╕г╕я для них не ма╓ значення. Так що нема жодних п╕дстав ототожнювати ╖х з мусульманським св╕том, кавказьким або чеченським. Чеченськ╕ звича╖ включають в себе так╕ поняття, як честь, г╕дн╕сть, во╖нська доблесть. Якщо цього нема╓, то нав╕ть ум╕ння танцювати лезгинку не зробить з кадировця справжнього чеченця.
— А т╕ во╖ни, як╕ воюють на нашому боц╕? Яка у них мотивац╕я? Бажання ослабити пут╕нську ╕мпер╕ю чи в╕дчуття боргу, обов’язку перед укра╖нцями? Адже й наш╕ романтики з УНСО воювали колись за в╕льну ╤чкер╕ю.
— ╤ одне, ╕ друге. Народи, як╕ т╕сно контактують з укра╖нцями, рано чи п╕зно починають ╖м симпатизувати. Особливо в так╕ переломн╕ пер╕оди. У вас вистача╓ волелюбних людей, в╕рних син╕в сво╓╖ В╕тчизни. ╤ ви реально вою╓те! Укра╖нський народ поводиться з г╕дн╕стю, в╕н фактично утриму╓ арм╕ю. Волонтери дуже добре себе показали… Так було ╕ у нас, п╕д час першо╖ чеченсько╖ в╕йни, коли участь у боротьб╕ брали нав╕ть ж╕нки ╕ д╕ти. ╤са Муна╓в у сво╖х виступах зазначав, що чеченц╕ пам’ятають про св╕й обов’язок перед Укра╖ною. ╤ все ж основна ╕дея, яка об’╓днала б╕йц╕в батальйону р╕зних нац╕ональностей, — це збереження цив╕л╕зованого св╕ту в╕д пошест╕ рос╕йського ╕мпер╕ал╕зму. На даний момент найб╕льше стражда╓ Укра╖на, тому нормальн╕ чеченц╕ воюють на укра╖нському боц╕. Але не треба забувати, що ран╕ше, у 2008 роц╕, Рос╕я воювала з Груз╕╓ю, а п╕сля Укра╖ни може бути Латв╕я, Молдова, Польща… Тому й п╕дкреслюю, що це — в╕йна не лише за Укра╖ну, це — боротьба ╕з вселенським злом, боротьба за збереження цив╕л╕зованого св╕ту.
— А рос╕яни Чечн╕ також воювали з кремл╕вськими окупантами?
— У м╕ст╕ Грозному був великий в╕дсоток рос╕йського населення — щось близько 20%. ╤ дехто з рос╕ян таки воював за сво╓ м╕сто ╕ за в╕льну ╤чкер╕ю. Не пам’ятаю пр╕звищ, але були там ╕ досить в╕дом╕ во╖ни.
— А чи ╓ в Одес╕ потужн╕ культурницьк╕ сили, як╕ могли б б╕льше розпов╕сти укра╖нцям про Чечню? Я маю на уваз╕ осв╕чених людей чеченсько╖ д╕аспори. Для прикладу можу навести ефективну роботу кримськотатарського режисера Ахтема Сейтабла╓ва, який сво╖м ф╕льмом «Хайтарма» забезпечив справжн╕й «прорив» у сприйнятт╕ укра╖нцями кримськотатарсько╖ культури. Зараз Ахтем зн╕ма╓ художн╕й ф╕льм про в╕йну на Донбас╕. Думаю, що цей факт також послужить зближенню наших народ╕в.
— Звичайно, потр╕бно працювати в цьому напрямку, щоб ознайомити укра╖нц╕в з чеченською культурою. Не знаю, чи в Одес╕ та в ╕нших м╕стах Укра╖ни ╓ потр╕бн╕ людськ╕ ресурси, але в кра╖нах ╢вропи ос╕ло багато представник╕в чеченсько╖ ╕нтел╕генц╕╖. Це — ╕ високопрофес╕йн╕ журнал╕сти, ╕ люди, пов’язан╕ з к╕нематографом. Тому працювати в цьому напрямку можна, головне, щоб був ╕нтерес з боку укра╖нц╕в. У Зах╕дн╕й ╢вроп╕ живе в╕дома чеченська сп╕вачка Л╕за Умарова, яка сама хот╕ла зробити тур м╕стами Укра╖ни. Ми нав╕ть листувалися з цього приводу. Вона могла б сп╕вати про Чечню як чеченською, так ╕ рос╕йською мовами, вивчила вона ╕ дек╕лька укра╖нських п╕сень.
— Я чув про хорош╕ патр╕отичн╕ п╕сн╕, як╕ виконував молодий чеченський сп╕вак… Ось т╕льки пр╕звища його не запам’ятав. Була там ╕ п╕сня про Укра╖ну…
— Так, це — ╤мам Ал╕мсултанов, а п╕сня назива╓ться «Спасиб╕ тоб╕, Укра╖но!». На жаль, сп╕вак був убитий рос╕йськими спецслужбами в Одес╕. Причому разом з ус╕ма родичами, як╕ перебували в той момент удома. Рос╕йськ╕ терористи не пожал╕ли н╕кого… ╤мам Ал╕мсултанов сп╕вав рос╕йською мовою про Чечню ╕ про т╕ злочини, як╕ творила на наш╕й Батьк╕вщин╕ Рос╕я. В╕н б╕льше н╕чим не займався, лише сво╓ю творч╕стю, тому нема╓ жодних сумн╕в╕в, що вирок був винесений саме за його патр╕отичну культурницьку д╕яльн╕сть. ╢ ще Тимур Мацура╓в ╕ Хасмагомед Хаджимурадов, вони також сп╕вають рос╕йською. На жаль, не запам’ятала ╕мен╕ нового автора, який написав п╕сню, присвячену нашому незабутньому комбату ╤с╕ Муна╓ву. Вона звучала на пам’ятному вечор╕ в Дн╕пропетровську…

Серг╕й ЛАЩЕНКО

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 03.04.2015 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15003

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков