Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4329)
З потоку життя (7291)
Душі криниця (3979)
Українці мої... (1607)
Резонанс (1957)
Урок української (1003)
"Білі плями" історії (1814)
Крим - наш дім (681)
"Будьмо!" (270)
Ми єсть народ? (240)
Бути чи не бути? (169)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (143)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…


БАЙДЕН ПОГОВОРИВ ╤З ЗЕЛЕНСЬКИМ
У Б╕лому дом╕ озвучили детал╕ розмови.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День сто в╕с╕мдесят трет╕й…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 03.04.2015 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#14 за 03.04.2015
ДОСВ╤Д «ATR». ЛОЯЛЬН╤СТЬ ДО ВЛАДИ — ЯК ДЕВ’ЯТЬ К╤Л ПЕКЛА

У середу оп╕вноч╕ припинив мовлення перший кримськотатарський телеканал «ATR». Зак╕нчення його роботи, вс╕ спод╕ваються тимчасове, було емоц╕йним – люди не приховували сл╕з, розчарування, над╕й. Разом з тим, потр╕бно розум╕ти, що ╕з закриттям «ATR», рад╕о «Мейдан», телеканалу «Ляле» ╕ рад╕о «Л╕дер» – ╕ не т╕льки ╖х, залишилися без ре╓страц╕╖ ╕, швидше за все, змушен╕ будуть припинити роботу в Криму ще багато ЗМ╤, так╕, як, наприклад, газета «Авдет», агентство «Криммед╕а», ТРК «╤ТВ», газети «Кримський телеграф» (у них т╕льки кримська ре╓страц╕я) та ╕нш╕ – завершилася спроба лояльного ╕ толерантного сп╕в╕снування з окупац╕йною владою. ╤ сьогодн╕ б╕льше доречн╕ не емоц╕╖, а робота з осмислення цього факту ╕ цих процес╕в.
Н╕хто не ма╓ права засуджувати журнал╕ст╕в «ATR» (на в╕дм╕ну в╕д ╕нших видань) за те, що вони намагалися вижити в жорстких умовах окупац╕╖. Кер╕вництво ТРК ╕ його журнал╕сти чинили ╓дино правильним ╕ виправданим способом – залишитися з╕ сво╖м народом, рятувати його ╕ надавати допомогу вс╕м, хто цього потребу╓, пройти вс╕ позбавлення разом з народом. Геро╖чний колектив, г╕дний захоплення. Кримськ╕ татари вже н╕коли не п╕дуть з Криму, як би не хот╕лося цього багатьом рос╕йським ╕ пророс╕йським персонажам, ╕, природно, журнал╕сти ╕ вс╕ ЗМ╤ мають бути разом з ними. Засновники та кер╕вники «ATR» на вс╕х етапах поводилися найб╕льш оптимальним способом, ╖м сьогодн╕ н╕ в чому дор╕кнути. Проте ╖хн╕й досв╕д виживання сл╕д узагальнити, щоб краще розум╕ти суть того, що сталося.

В╕йна ╕нтелектуальна зам╕сть гарячо╖

У той час, як влада (не будемо в цьому випадку говорити «окупац╕йна», оск╕льки для громадянина Рос╕╖ та рос╕йського б╕знесмена Ленура ╤слямова, вона хоч частково, та була сво╓ю. Хоча це, можливо, в Москв╕, а в Криму вона все одно виявилася йому б╕льш чужою, н╕ж укра╖нська!) запропонувала кримськотатарським журнал╕стам в╕йну гарячу, вони змогли протиставити ╖й «дуель ╤нтелект╕в». ╤ поки ╕сну╓ хоча б теоретична можлив╕сть в╕дродження «ATR», вони не програли. Влада, рятуючись в╕д програшу, звела справу до патово╖ ситуац╕╖, коли нема╓ ход╕в н╕ у влади, н╕ у «ATR». Це — цугцванг, рахунок один-один, але х╕д за ╤слямовим ╕ Буджуровою, за вс╕м кримськотатарським народом, продовження неминуче, ╕, в╕дчуваючи слабк╕сть свого становища, влада буде уникати прямого з╕ткнення, буде знову намагатися виграти пасивно, п╕дкилимно. Але другий раз не вийде.
Ця ╕стор╕я показова тим, що привела до очевидного висновку: жодна лояльн╕сть до окупант╕в, жодн╕ спроби вести себе толерантно, жодн╕ намагання домовитися не можуть гарантувати г╕дно╖ та нормально╖ роботи профес╕йним ЗМ╤, ╕ рано чи п╕зно призводять до конфл╕кту. Робота «ATR» упродовж минулого року була вз╕рцем ╕деально╖ конструктивно╖ нав╕ть не опозиц╕╖, а несм╕ливих спроб конструктивного ╕ вза╓моповажного сп╕вроб╕тництва, але нин╕шня кримська влада показала свою нездатн╕сть ╕ до цього. З точки зору Серг╕я Аксьонова – нав╕ть така сп╕впраця була «ворожою», вона була «злочином мислення», як точно оц╕нила Л╕ля Буджурова в останн╕й «Грав╕тац╕╖», вона «давала кримським татарам над╕ю» на те, на що, на думку Аксьонова, давати над╕╖ не можна. Ран╕ше Аксьонов говорив, що в Криму можуть працювати будь-як╕ ЗМ╤ за умови нав╕ть критики влади, але визнання приналежност╕ Криму Рос╕╖. ╤ ось «ATR», по сут╕, визнав. ╤ що? Для Аксьонова не було, нема╓ ╕ не буде закон╕в.
Окупанти можуть ╕снувати т╕льки в умовах гарячо╖ в╕йни в р╕зних ╖╖ формах, тому й не розпуска╓ться, а зм╕цню╓ться «самооборона», яка зд╕йснила масу злочин╕в, тому закриваються нав╕ть н╕ в чому не винн╕ ЗМ╤. ╤ ╖м ма╓ бути протиставлена в╕йна ще б╕льш напружена, хай не гаряча, нехай «холодна», але б╕льш розумна ╕ б╕льш ╕нтелектуальна.

Лояльн╕сть: дев’ять к╕л пекла

Досв╕д виживання «ATR» був усп╕шним. Вони витримали ц╕лий р╕к, ╕ домоглися того, що були розгромлен╕ не силою, як ТРК «Чорноморська», «Центр» та ╕нш╕, як╕ не п╕дкорилися в╕д самого початку, а тихо ╕ пасивно придушен╕ п╕дкилимним наказом Роскомнагляду всякими способами не ре╓струвати цей холдинг. ╤ це да╓ над╕ю, що телефонне право нав╕ть у нин╕шн╕й тотал╕тарн╕й Рос╕╖ буде переможене, ╕ «ATR» знову легально з’явиться в еф╕р╕. Той факт, що закрит╕ не т╕льки «ATR», а й дитячий телеканал «Ляле» ╕ нав╕ть пророс╕йський рад╕оканал «Л╕дер», говорить про те, що владою руха╓ не закон, не розум, не ╕нтелект, а елементарна помста. Ленур ╤слямов виявився Аксьонову ╕ Дмитру Полонському не по зубах, – не скорився, не продав канал, став заперечувати! В╕н виявився розумн╕шим, грамотн╕шим, профес╕йн╕шим, нав╕ть людян╕шим, поруч ╕з ним Аксьонов мав в╕дчувати себе школярем-недоучкою, а Полонський – хлопчиськом з в╕дерцем ╕ лопаткою в п╕сочниц╕. Так ось тоб╕ – якщо не заберемо силою, то хоч закри╓мо! Це — явна особиста помста.
Перше коло пекла «ATR» витримав тод╕, коли Ленур ╤слямов оголосив з трибуни Курултаю, що «весь народ не може бути в опозиц╕╖» ╕ запропонував себе на посаду в╕це-прем’╓ра. В╕н був сповнений над╕й на те, що кримська влада хоча б м╕н╕мально над╕лена розумом ╕ почуттям лог╕ки. Це був найб╕льш чорний пер╕од, коли на екран╕ «ATR» йшли суц╕льн╕ ф╕льми ╕ ще не була вироблена н╕ нова редакц╕йна пол╕тика, н╕ нова л╕н╕я повед╕нки, н╕ нов╕ програми. Але участь компетентного ╕ досв╕дченого фах╕вця в кримському уряд╕ дилетант╕в, якому до двору припали Руслан Бальбек ╕ Заур Смирнов, не могла не спричинити конфл╕кту. ╤ спричинила. Серг╕й Аксьонов не зм╕г працювати поруч з Ленуром ╤слямовим ╕ незабаром зв╕льнив його. «ATR» втратив владну п╕дтримку, ╕ був змушений терм╕ново шукати власн╕ шляхи вза╓мод╕╖ ╕ з народом, ╕ з владою. Неоц╕ненну роль у дол╕ каналу тут в╕д╕грала Л╕ля Буджурова з ╖╖ профес╕онал╕змом ╕ тактом, знаннями та вм╕нням ладити заради справи хоч з чортом. Вона вивела канал на друге коло пекла.
На другому кол╕ вся л╕н╕я повед╕нки полягала в тому, що був укладений як би умоглядний догов╕р про ненапад ╕з владою. Вза╓мна лояльн╕сть влади ╕ каналу полягала в тому, що заради того, щоб бути з народом, «ATR» погодився говорити «нова кримська реальн╕сть» зам╕сть точних визначень — окупац╕я й анекс╕я. Це була така гра в «невидим╕сть» ╕ в н╕бито «не╕стотн╕сть» окупац╕╖. При цьому журнал╕сти спод╕валися, що за цю поступку влада дасть ╖м можлив╕сть працювати профес╕йно й як╕сно. Але це було б за умови, що ╕ влада була б наст╕льки профес╕йною, як журнал╕сти, але саме цього ╖й ╕ не вистачило. Ця звичка бути толерантними ╕ лояльними в╕дчува╓ться нав╕ть зараз. Вже оп╕вноч╕, за к╕лька секунд до припинення сигналу, Л╕ля Буджурова каже, що «ми пережили Стал╕на, переживемо ╕ нин╕шн╕ проблеми», зам╕сть того, щоб сказати так, як думали в т╕ хвилини б╕льш╕сть людей з╕ сльозами на очах, – «ми пережили Стал╕на, переживемо ╕ Пут╕на». Вс╕ ж знають, хто для вс╕х нас «нин╕шня проблема».
Трет╓ коло лояльност╕ – спроба Л╕л╕ Буджурово╖ провести «Грав╕тац╕ю» з одним т╕льки Серг╕╓м Аксьоновим. Це був ╕нтелектуальний хабар Аксьонову: ось, ми да╓мо ╕ вам слово, каж╕ть, що хочете, але не заважайте нам дал╕ працювати нормально. Хто зна╓, але, швидше за все, ╕ тут, поруч з високопрофес╕йною й осв╕ченою ж╕нкою, Серг╕й Аксьонов знову, як ╕ поряд з Ленуром ╤слямовим, в╕дчув себе обмеженим, несамодостатн╕м ╕ переможеним. Не звично: в еф╕р╕ «ATR», не як на Першому кримському, зовс╕м не в╕н був головним, ╕ не в╕н вир╕шував, що робити ╕ що говорити.
Четверте коло – практична в╕дмова «ATR» в╕д конкретного висв╕тлення роботи М╕лл╕ Меджл╕су ╕ меджл╕с╕в на м╕сцях як фактично заборонених структур народного представництва, в усякому раз╕, в╕дмова в╕д повного ╖хнього висв╕тлення, обмеження лише згадками й основною ╕нформац╕╓ю. Це було необх╕дне самообмеження. Що це дало? Канал п╕шов в╕д звання «органу Меджл╕су», яким в╕н, власне, н╕коли ╕ не був, однак влада вже намагалася його звинуватити в цьому, ╕ це дало можлив╕сть не п╕ддавати колектив ╕ канал прокурорським звинуваченням в екстрем╕зм╕ й попередженням. Власне, це дало можлив╕сть телеканалу не брати участь у безпл╕дних суперечках ╕з владою, де прокуратура була засобом звинувачення й обмеження.
П’яте коло – боязка, хоч ╕ безнад╕йна, спроба оголосити себе каналом «без пол╕тики». Це взагал╕ була соломинка для потопаючого, це було порушення вс╕х редакц╕йних пол╕тик, це була в╕дчайдушна ╕, можливо, не усв╕домлена до к╕нця спроба врятуватися, коли порятунку вже не було.
Шосте коло – масов╕ звернення до Володимира Пут╕на ╕ до всього московського бомонду з проханням «не вбивати «ATR», в той час, як вс╕ розум╕ли – Пут╕н усе зна╓, але мовчить, ╕ безнад╕йно спод╕валися, що в╕н скаже щось необх╕дне для всього св╕ту слово – заре╓струйте «ATR». Просили Америку та Аз╕ю, просили ╢вропу й Африку – «не вбивайте «ATR». ╤ яким же жорстоким було це мовчання, коли за людськими сльозами було видно, що жоден телеканал у св╕т╕ ще н╕хто не любив так в╕ддано ╕ в╕рно, як кримськ╕ татари люблять св╕й «ATR». Але влада вважа╓, що жорсток╕сть – це ╕ ╓ ╖╖ сила.
Сьоме коло – пов╕домлення про те, що рос╕йський омбудсмен Елла Памф╕лова звернула увагу на «ATR» вже тод╕, коли на екранах рахунок до закриття йшов на години. Це був сигнал про те, що в Рос╕╖, по сут╕, нема╓ омбудсмена, нема╓ захисника права, нема╓ захисника громадян. Омбудсмен, який безсилий зв╕льнити та врятувати п╕ратськи викрадену в ╕нш╕й кра╖н╕ льотчицю Над╕ю Савченко, викраденого к╕норежисера Сенцова, не може в╕дновити право всесв╕тньо в╕домого радянського дисидента Мустафи Джем╕л╓ва, право л╕дера Меджл╕су Рефата Чубарова при╖хати у власний будинок, не може в╕дновити право ц╕лого народу дивитися св╕й телеканал, – то нав╕що такий омбудсмен?
Восьме коло – езопова мова ╕ безм╕рна толерантн╕сть «ATR». Часто лише посвячен╕ глядач╕ могли «зрозум╕ти м╕ж сл╕в» те, що д╕йсно говорили ведуч╕ та журнал╕сти, що вони хот╕ли сказати народу. Це було ще одне самообмеження, але такими були умови «лояльност╕».
Кр╕м того, канал до останнього дня запрошував на еф╕ри нав╕ть тих, хто в передостанн╕й день виступив з безглуздими ╕ голосл╕вними звинуваченнями, п╕дтримуючи анон╕мний ф╕льм з огульним наклепом на «ATR», – Ремз╕ ╤льясова, Заура Смирнова, Руслана Бальбека та ╕нших. Вс╕ вони, можна сказати, не злазили з екрана, особливо в «Грав╕тац╕╖». Цин╕зм вража╓: ╤льясов «не знав», що у каналу проблеми, до нього «н╕хто не прийшов», Бальбек ╕ Смирнов сказали, що винн╕ власники, а Серг╕й Аксьонов ╕ взагал╕, що канал навмисне робить помилки в документах, щоб був прив╕д не розглядати документи про ре╓страц╕ю.
Дев’яте коло – почуття власник╕в та журнал╕ст╕в телеканалу. Т╕льки близьк╕ люди знають ╕ т╕льки колеги розум╕ють, ск╕льки нерв╕в ╕ здоров’я коштувала вся ця епопея Ленуру ╤слямову, Ельзар╕ ╤слямов╕й, Л╕л╕ Буджуров╕й, кожному ведучому, оператору, кореспонденту, редакторам, монтажерам та й глядачам. Але ╕ вс╕ кримчани будуть знати, ск╕льки ганьби ма╓ бути в╕дм╕ряно «журнал╕стам» з Першого кримського, який показав наклепницьке к╕но, ╕ ск╕льки кожному з ╖хн╕х «журнал╕ст╕в», як╕ виконували роль понятих при обшуках у ╕нших журнал╕ст╕в, ма╓ д╕статися острак╕зму в╕д тих, хто не злама╓ться ╕ висто╖ть.

Повернути свободу слова в Крим

Загалом телеканал «ATR» ц╕ною титан╕чних зусиль виконав дуже важливу роботу для Криму – канал в╕дстояв свободу слова для кримчан. Н╕, звичайно, вона ще не повернулася до Криму остаточно, завершився лише перший етап, але «ATR» показав, що без свободи слова Крим не мислимий. Люди плакали не для того, щоб ╖м заткнули рот, люди боролися ╕ плакали для того, щоб розпочати другий етап боротьби за право кримчан чути правдиве ╕ в╕льне слово. ╤ цей етап буде реал╕зований уже не в Криму. У величезно╖ Рос╕╖ нема╓ ╕ншого виходу, як в╕дновити роботу «ATR» та ╕нших заборонених ЗМ╤ в Криму. Але тепер вже новий «ATR» буде зовс╕м ╕ншим каналом, ╕ питання про лояльн╕сть вже нав╕ть не стоятиме на порядку денному.

Валентин ГОНЧАР,
кримський пол╕толог
«Крим.Реал╕╖»

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 03.04.2015 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15002

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков