Версiя для друку Обговорити в форумi

ПЕРЕСТАРАЛИСЬ…

На білім світі недотеп доволі.
Вони і в нашім класі, звісно, є.
Послав директор
 Владика і Толю
Пофарбувати вікна у фойє.

Радіють хлопці.
 Їм давно кортіло
Себе у справжнім ділі
 показать,
І показали.
Нам незрозуміло:
Нащо було
 шибки всі фарбувать?

КОЛИ КОРОВА З’ЇСТЬ СІНО

— Де твій щоденник? —
 запитали Зіну. —
Три тижні не показуєш —
 ганьба!
— Татусь возили
 для корівки сіно
Й прикидали.
 Не знаєте хіба?

— А скоро буде? —
 не вгаває Інна,
наш староста. —
 Я вчителю скажу.
— Коли корова
 з’їсть копичку сіна,
Тоді — клянусь! —
 щоденник покажу.

НЕЧУЖА

— Шанувати чужий труд
Змалку вчись, Кириле!
Знову в хату приніс бруд —
Я ж підлогу мила!

Внук давно вже не зважа
На такі «дрібниці»:
— Ви ж нам, бабцю,
нечужа, —
Ну навіщо злиться?!

ОЦЕ ДОПОМОГА!

Дивина у нашім класі!
Хочеш — вір,
 хочеш — не вір:
Вперше наш Юренко Вася
Написав домашній твір!

Хвалить вчителька:
 — Нарешті!
Розкажи, хто ж допоміг?
— Я не знаю, слово честі!
Вчора спати рано ліг.

ЧИЇ ПОМИЛКИ?

— Як сталося, Богдане, —
Мені щось невтямки:
І в тебе, і в Оксани
Ті ж самі помилки?

— Чи ж дивуватись варто:
Ну хто про це не зна?
Виною, звісно, парта:
Вона ж на двох одна!

НАУКА НЕ ПІШЛА В ЛІС

Каже вчителька Григору:
— Кинь свою замашку:
Підіймаєш руки вгору,
Ніби ловиш пташку.

— Ви ж не раз
 нам говорили,
І сьогодні знову,
На уроках щоб ловили
Кожне ваше слово!

ТАЄМНИЦЯ

Коле батько
 льоху-свинку —
Скоро буде свіжина!
Тихо каже:
— Слухай, синку,
Хай ніхто про це
не взна!

До свинини всі охочі:
Цьому — дай
і тому — дай!..
— Добре, тату! —
 син шепоче.
— Я — нікому — так і знай!

Гульк! — сусідка в хату Алла.
— Ваші де? — пита Юрка.
— Там, на кухні,
 топлять сало…
Вже наїлись свіжака.

НЕ ЖУРИСЬ!

В Їжакевича на дачі
Їжачок-синочок плаче:
— Скоро січень,
 а там — лютий,
А я досі ще не взутий…
— Не журися, — каже тато, —
Ми всю зиму будем спати!

«ТРІЄЧНИК»
(для дорослих теж)

Ще за царя,
 прадавнього Гороха,
Він жив та був,
 і не змінивсь нітрохи:
Сьогодні — в школі,
 завтра — на престолі,
Лиш інколи —
 на тракторі у полі.

Василь ЛАТАНСЬКИЙ,
учитель,
член Національної спілки письменників України
Совєтський район, Крим

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #13 за 27.03.2015 > Тема ""Джерельце""