Версiя для друку Обговорити в форумi

Президент Петро Порошенко вручив паспорт громадянина України внуку видатного українського підприємця та мецената Михайла Терещенка – також підприємцю і меценату Мішелю Терещенку.
Петро Порошенко високо оцінив рішення Мішеля Терещенка отримати українське громадянство у непрості для України часи. «Ви зробили величезний внесок у розвиток та формування української нації, бо ті музеї, культурні цінності, які були сформовані вашим дідом, є надзвичайно важливими для нас. Ваш дід дуже схвалив би це рішення», – сказав президент.
Глава держави привітав пана Мішеля з поверненням на історичну батьківщину. «Вкрай важливо створювати умови в країні, щоб її громадянам, патріотам хотілося повертатися додому. Дуже ціную Ваше бажання і Ваш вчинок стати громадянином України в ці непрості часи», – сказав П. Порошенко.
Отримуючи паспорт з рук Глави Української держави, Мішель Терещенко зазначив, що, незважаючи на те, що він народився у Франції, вважає Україну своєю Батьківщиною. «Сьогодні Україна, як ніколи, потребує допомоги від усіх її дітей. Саме тому я відчуваю потребу залишити комфорт французького громадянства, щоб брати участь у побудові нової європейської демократичної держави. З думкою про загиблих та поранених, про всіх наших героїв України я з гордістю приймаю паспорт громадянина України», – сказав він.
Мішель Терещенко народився у Франції, проте вже понад десять років мешкає в Україні. Повернувшись на історичну батьківщину, він зайнявся відродженням традиційного для України промислу – льонарства – та написав свою першу книгу про Михайла Терещенка.
Михайло Терещенко (1888-1956) був одним з перших українських промислових магнатів. Свій величезний статок він, як і кілька поколінь його предків, зробив на виробництві цукру – і повністю втратив після більшовицької революції.
До 80% своїх прибутків сім’я Терещенків витрачала на благодійність та розвиток місцевої інфраструктури. Саме їм Київ завдячує такими закладами, як Київський політехнічний інститут, музей імені Богдана та Варвари Ханенків, «Охматдит», Володимирський собор, Перша гімназія, Консерваторія імені Чайковського, Історичний музей та Національний художній музей, Музей Шевченка, музей Російського мистецтва, Національна медична бібліотека та ціла низка лікарень і притулків. Кілька десятків інфраструктурних об’єктів було побудовано й у Глухові — на батьківщині роду Терещенків.
У 1917 році Михайло Терещенко став одним із міністрів Тимчасового уряду Російської імперії, і після більшовицького перевороту був заарештований та позбавлений усього майна. Звільнившись за викуп, він залишив країну та емігрував до Фінляндії. Помандрувавши Європою, зрештою осів у Франції. Після еміграції Михайло знову зайнявся бізнесом та залишився українським благодійником — він створював притулки для українських емігрантів по всій Європі.
Його онук Мішель, повернувшись до України, заснував Фундацію спадщини Терещенків. Її завдання – підтримка поточної діяльності в будівлях, побудованих Терещенками в Києві та Глухові більше 100 років тому. Мішель Терещенко планує й надалі розвивати своє господарство у Глухові, де кілька століть жила його сім’я, а також усіляко підтримувати це місто як бізнесмен та громадський діяч.

Прес-служба Президента України

ТИМ ЧАСОМ...

ПЕРЕПИС У КРИМУ ПО-РОСІЙСЬКИ

Перепис населення, який Росстат проводив у Криму з 14 до 25 жовтня 2014 року, налічив тут 344,5 тисячі українців, які становлять 15,7% населення півострова і є другою за чисельністю національною групою. У Криму, не враховуючи Севастополя, мешкають 291,6 тисячі українців (16% населення); у Севастополі — 52,9 тисячі (14,2%). Про це повідомляє «РИА Новости».
Найчисленнішою національною групою населення на території Криму визнано росіян — 1,49 мільйона осіб, або 68% громадян, що вказали свою національність. Такі дані повідомила голова управління статистики населення та охорони здоров’я Федеральної служби статистики Світлана Нікітина на «круглому столі», присвяченому попереднім підсумкам перепису населення, в Сімферополі. За її словами, під час перепису населення в Криму зафіксовано 2 мільйони 284,8 тисячі осіб, з них 2 мільйони 197,6 тисячі (96,2%) вказали свою національну приналежність. Загалом у Криму мешкають представники 175 національностей.
Згідно з даними російського перепису, який, зрозуміло, українською владою не визнається, 79,7% мешканців Криму, що під час перепису вказали національність «українець», вважають рідною мовою російську. Загалом російська є рідною мовою для 84% населення Криму. Українську ж рідною назвали тільки 3,3% кримчан.
Слід зауважити, в яких умовах проводився цей перепис. Після подій «кримської весни» в кримському суспільстві зріс рівень нетерпимості; не останню роль у цьому відіграла антиукраїнська пропаганда в російських та кримських засобах масової інформації, які щодо українців використовували «мову ворожнечі». Внаслідок посилення ненависті до України та всього українського в Криму, українці стали однією з найбільш дискримінованих і переслідуваних етносоціальних груп на півострові. Це не могло не вплинути на дані кримського перепису населення, проведеного російськими статистами: чимало людей побоялися вказати свою справжню національність, побоюючись негативних наслідків для себе...

БЕЗ МЕНЕ МЕНЕ СПИТАЛИ?

Майже 90% опитаних кримчан оцінюють міжнаціональні стосунки як доброзичливі, а 89% вважають, що на півострові нема міжнаціональних проблем. Про це на прес-конференції у виданні «Кримінформ» повідомив генеральний директор Всеросійського центру дослідження громадської думки (ВЦДГД), віце-президент Спілки соціологів Росії Валерій Федоров.
За його словами, як показало проведене ВЦДГД соціологічне опитування, рівень міжнаціональної напруги в Криму низький — тільки 5-9% заявили про наявність міжнаціональних конфліктів або конфліктності в міжнаціональних стосунках.
Федоров також розповів, що проблемне поле міжнаціональних стосунків розглядалося соціологами через призму національного статусу опитаних. Зокрема, кримські українці актуальними проблемами назвали земельні самозахоплення (46%) та високий рівень націоналістичних (!) поглядів серед окремих громадян (24%). Які ж «свідомі» тепер у Криму українці!

ЯК ДЛЯ ЧОРТА ЛАДАН — ТАК ДЛЯ НИХ ТРИЗУБ

«Депутатка» «державної ради» Криму, «голова комітету» з культури та питань охорони культурної спадщини Світлана Савченко на пленарному засіданні сесії кримського «парламенту» запропонувала зобов’язати керівників організацій та установ Криму прибрати українську державну символіку з табличок, які досі висять на будівлях багатьох установ. Про це повідомляє «КримМедіа».
«Я розумію, що, можливо, нема коштів на заміну. Але, вибачте, закрити тризуб, мабуть, можна», – обурювалась Савченко. У зв’язку з цим вона запропонувала «главі» Криму Сергію Аксьонову видати спеціальне розпорядження, яке зобов’язує прибрати українську державну символіку за двотижневий термін.
«Як це – фашисти пішли, а свастика лишилася?» – заявила Савченко...

ДВІ ТИСЯЧІ — НА ВЕСЬ КРИМ...

Українську мову, яка за «Конституцією Республіки Крим» має статус «державної», у Криму вивчають майже 2000 учнів, які навчаються у 142 класах кримських шкіл.
Як повідомляє видання «Аргументы недели — Крым», такі дані під час «урядової години» у кримській «державній раді» оприлюднила «міністр» освіти, науки і молоді Криму Наталія Гончарова.
За її інформацією, загалом у Криму працюють 549 шкіл, з яких 9 – приватні.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #13 за 27.03.2015 > Тема "Українці мої..."