Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2963)
З потоку життя (6158)
Душі криниця (3392)
Українці мої... (1447)
Резонанс (1469)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1653)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«ПОЧЕСНА В╤ДЗНАКА» - ПИСЬМЕННИКУ-ЮВ╤ЛЯРУ
Гост╕ тепло в╕тали Василя Григоровича Латанського.


╤ВАН БОБЕРСЬКИЙ: «ДЕ СИЛА, ТАМ ВОЛЯ ВИТА╢»
╤ван Боберський походив з╕ славетного роду, кор╕ння якого сягало княжих час╕в.


ВАСИЛЮ ЛАТАНСЬКОМУ – 80!
За плечами ц╕ла епоха, велична ╕ траг╕чна, наповнена добром ╕ лихом, звершеннями ╕ розчаруваннями.


ПРЕЗЕНТАЦ╤Я КНИГИ СПОГАД╤В ПРО В╤РУ РО╥К У КИ╢В╤
Веч╕р був сповнений найкращими св╕тлими та добрими почуттями.


ПЕДАГОГ╤КА СЕРЦЯ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО
100-л╕тн╕й юв╕лей видатного педагога Василя Сухомлинського – прив╕д замислитися над тим,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 27.03.2015 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#13 за 27.03.2015
ПРЕЗИДЕНТ ВРУЧИВ ПАСПОРТ ГРОМАДЯНИНА УКРА╥НИ МЕЦЕНАТУ М╤ШЕЛЮ ТЕРЕЩЕНКУ

Президент Петро Порошенко вручив паспорт громадянина Укра╖ни внуку видатного укра╖нського п╕дпри╓мця та мецената Михайла Терещенка – також п╕дпри╓мцю ╕ меценату М╕шелю Терещенку.
Петро Порошенко високо оц╕нив р╕шення М╕шеля Терещенка отримати укра╖нське громадянство у непрост╕ для Укра╖ни часи. «Ви зробили величезний внесок у розвиток та формування укра╖нсько╖ нац╕╖, бо т╕ музе╖, культурн╕ ц╕нност╕, як╕ були сформован╕ вашим д╕дом, ╓ надзвичайно важливими для нас. Ваш д╕д дуже схвалив би це р╕шення», – сказав президент.
Глава держави прив╕тав пана М╕шеля з поверненням на ╕сторичну батьк╕вщину. «Вкрай важливо створювати умови в кра╖н╕, щоб ╖╖ громадянам, патр╕отам хот╕лося повертатися додому. Дуже ц╕ную Ваше бажання ╕ Ваш вчинок стати громадянином Укра╖ни в ц╕ непрост╕ часи», – сказав П. Порошенко.
Отримуючи паспорт з рук Глави Укра╖нсько╖ держави, М╕шель Терещенко зазначив, що, незважаючи на те, що в╕н народився у Франц╕╖, вважа╓ Укра╖ну сво╓ю Батьк╕вщиною. «Сьогодн╕ Укра╖на, як н╕коли, потребу╓ допомоги в╕д ус╕х ╖╖ д╕тей. Саме тому я в╕дчуваю потребу залишити комфорт французького громадянства, щоб брати участь у побудов╕ ново╖ ╓вропейсько╖ демократично╖ держави. З думкою про загиблих та поранених, про вс╕х наших геро╖в Укра╖ни я з горд╕стю приймаю паспорт громадянина Укра╖ни», – сказав в╕н.
М╕шель Терещенко народився у Франц╕╖, проте вже понад десять рок╕в мешка╓ в Укра╖н╕. Повернувшись на ╕сторичну батьк╕вщину, в╕н зайнявся в╕дродженням традиц╕йного для Укра╖ни промислу – льонарства – та написав свою першу книгу про Михайла Терещенка.
Михайло Терещенко (1888-1956) був одним з перших укра╖нських промислових магнат╕в. Св╕й величезний статок в╕н, як ╕ к╕лька покол╕нь його предк╕в, зробив на виробництв╕ цукру – ╕ повн╕стю втратив п╕сля б╕льшовицько╖ революц╕╖.
До 80% сво╖х прибутк╕в с╕м’я Терещенк╕в витрачала на благод╕йн╕сть та розвиток м╕сцево╖ ╕нфраструктури. Саме ╖м Ки╖в завдячу╓ такими закладами, як Ки╖вський пол╕техн╕чний ╕нститут, музей ╕мен╕ Богдана та Варвари Ханенк╕в, «Охматдит», Володимирський собор, Перша г╕мназ╕я, Консерватор╕я ╕мен╕ Чайковського, ╤сторичний музей та Нац╕ональний художн╕й музей, Музей Шевченка, музей Рос╕йського мистецтва, Нац╕ональна медична б╕бл╕отека та ц╕ла низка л╕карень ╕ притулк╕в. К╕лька десятк╕в ╕нфраструктурних об’╓кт╕в було побудовано й у Глухов╕ — на батьк╕вщин╕ роду Терещенк╕в.
У 1917 роц╕ Михайло Терещенко став одним ╕з м╕н╕стр╕в Тимчасового уряду Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖, ╕ п╕сля б╕льшовицького перевороту був заарештований та позбавлений усього майна. Зв╕льнившись за викуп, в╕н залишив кра╖ну та ем╕грував до Ф╕нлянд╕╖. Помандрувавши ╢вропою, зрештою ос╕в у Франц╕╖. П╕сля ем╕грац╕╖ Михайло знову зайнявся б╕знесом та залишився укра╖нським благод╕йником — в╕н створював притулки для укра╖нських ем╕грант╕в по вс╕й ╢вроп╕.
Його онук М╕шель, повернувшись до Укра╖ни, заснував Фундац╕ю спадщини Терещенк╕в. ╥╖ завдання – п╕дтримка поточно╖ д╕яльност╕ в буд╕влях, побудованих Терещенками в Ки╓в╕ та Глухов╕ б╕льше 100 рок╕в тому. М╕шель Терещенко плану╓ й надал╕ розвивати сво╓ господарство у Глухов╕, де к╕лька стол╕ть жила його с╕м’я, а також ус╕ляко п╕дтримувати це м╕сто як б╕знесмен та громадський д╕яч.

Прес-служба Президента Укра╖ни

ТИМ ЧАСОМ...

ПЕРЕПИС У КРИМУ ПО-РОС╤ЙСЬКИ

Перепис населення, який Росстат проводив у Криму з 14 до 25 жовтня 2014 року, нал╕чив тут 344,5 тисяч╕ укра╖нц╕в, як╕ становлять 15,7% населення п╕вострова ╕ ╓ другою за чисельн╕стю нац╕ональною групою. У Криму, не враховуючи Севастополя, мешкають 291,6 тисяч╕ укра╖нц╕в (16% населення); у Севастопол╕ — 52,9 тисяч╕ (14,2%). Про це пов╕домля╓ «РИА Новости».
Найчисленн╕шою нац╕ональною групою населення на територ╕╖ Криму визнано рос╕ян — 1,49 м╕льйона ос╕б, або 68% громадян, що вказали свою нац╕ональн╕сть. Так╕ дан╕ пов╕домила голова управл╕ння статистики населення та охорони здоров’я Федерально╖ служби статистики Св╕тлана Н╕к╕тина на «круглому стол╕», присвяченому попередн╕м п╕дсумкам перепису населення, в С╕мферопол╕. За ╖╖ словами, п╕д час перепису населення в Криму заф╕ксовано 2 м╕льйони 284,8 тисяч╕ ос╕б, з них 2 м╕льйони 197,6 тисяч╕ (96,2%) вказали свою нац╕ональну приналежн╕сть. Загалом у Криму мешкають представники 175 нац╕ональностей.
Зг╕дно з даними рос╕йського перепису, який, зрозум╕ло, укра╖нською владою не визна╓ться, 79,7% мешканц╕в Криму, що п╕д час перепису вказали нац╕ональн╕сть «укра╖нець», вважають р╕дною мовою рос╕йську. Загалом рос╕йська ╓ р╕дною мовою для 84% населення Криму. Укра╖нську ж р╕дною назвали т╕льки 3,3% кримчан.
Сл╕д зауважити, в яких умовах проводився цей перепис. П╕сля под╕й «кримсько╖ весни» в кримському сусп╕льств╕ зр╕с р╕вень нетерпимост╕; не останню роль у цьому в╕д╕грала антиукра╖нська пропаганда в рос╕йських та кримських засобах масово╖ ╕нформац╕╖, як╕ щодо укра╖нц╕в використовували «мову ворожнеч╕». Внасл╕док посилення ненавист╕ до Укра╖ни та всього укра╖нського в Криму, укра╖нц╕ стали одн╕╓ю з найб╕льш дискрим╕нованих ╕ пересл╕дуваних етносоц╕альних груп на п╕востров╕. Це не могло не вплинути на дан╕ кримського перепису населення, проведеного рос╕йськими статистами: чимало людей побоялися вказати свою справжню нац╕ональн╕сть, побоюючись негативних насл╕дк╕в для себе...


БЕЗ МЕНЕ МЕНЕ СПИТАЛИ?

Майже 90% опитаних кримчан оц╕нюють м╕жнац╕ональн╕ стосунки як доброзичлив╕, а 89% вважають, що на п╕востров╕ нема м╕жнац╕ональних проблем. Про це на прес-конференц╕╖ у виданн╕ «Крим╕нформ» пов╕домив генеральний директор Всерос╕йського центру досл╕дження громадсько╖ думки (ВЦДГД), в╕це-президент Сп╕лки соц╕олог╕в Рос╕╖ Валер╕й Федоров.
За його словами, як показало проведене ВЦДГД соц╕олог╕чне опитування, р╕вень м╕жнац╕онально╖ напруги в Криму низький — т╕льки 5-9% заявили про наявн╕сть м╕жнац╕ональних конфл╕кт╕в або конфл╕ктност╕ в м╕жнац╕ональних стосунках.
Федоров також розпов╕в, що проблемне поле м╕жнац╕ональних стосунк╕в розглядалося соц╕ологами через призму нац╕онального статусу опитаних. Зокрема, кримськ╕ укра╖нц╕ актуальними проблемами назвали земельн╕ самозахоплення (46%) та високий р╕вень нац╕онал╕стичних (!) погляд╕в серед окремих громадян (24%). Як╕ ж «св╕дом╕» тепер у Криму укра╖нц╕!


ЯК ДЛЯ ЧОРТА ЛАДАН — ТАК ДЛЯ НИХ ТРИЗУБ

«Депутатка» «державно╖ ради» Криму, «голова ком╕тету» з культури та питань охорони культурно╖ спадщини Св╕тлана Савченко на пленарному зас╕данн╕ сес╕╖ кримського «парламенту» запропонувала зобов’язати кер╕вник╕в орган╕зац╕й та установ Криму прибрати укра╖нську державну символ╕ку з табличок, як╕ дос╕ висять на буд╕влях багатьох установ. Про це пов╕домля╓ «КримМед╕а».
«Я розум╕ю, що, можливо, нема кошт╕в на зам╕ну. Але, вибачте, закрити тризуб, мабуть, можна», – обурювалась Савченко. У зв’язку з цим вона запропонувала «глав╕» Криму Серг╕ю Аксьонову видати спец╕альне розпорядження, яке зобов’язу╓ прибрати укра╖нську державну символ╕ку за двотижневий терм╕н.
«Як це – фашисти п╕шли, а свастика лишилася?» – заявила Савченко...

ДВ╤ ТИСЯЧ╤ — НА ВЕСЬ КРИМ...

Укра╖нську мову, яка за «Конституц╕╓ю Республ╕ки Крим» ма╓ статус «державно╖», у Криму вивчають майже 2000 учн╕в, як╕ навчаються у 142 класах кримських шк╕л.
Як пов╕домля╓ видання «Аргументы недели — Крым», так╕ дан╕ п╕д час «урядово╖ години» у кримськ╕й «державн╕й рад╕» оприлюднила «м╕н╕стр» осв╕ти, науки ╕ молод╕ Криму Натал╕я Гончарова.
За ╖╖ ╕нформац╕╓ю, загалом у Криму працюють 549 шк╕л, з яких 9 – приватн╕.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 27.03.2015 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14976

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков