Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2788)
З потоку життя (5915)
Душі криниця (3315)
Українці мої... (1431)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1629)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
БОЛ╤СН╤ КОРЕН╤ ПРОБЛЕМИ: ЯК ╥Х ВИТЯГТИ?
Ш╕стдесят восьмий день голодування Володимира Балуха, дванадцятий – Олега Сенцова…...


РОЗДУМИ НА ТЕМАТ ДЕПОРТАЦ╤╥ ╤ НАШИХ КРИМСЬКИХ ПЕРСПЕКТИВ
Сьогодн╕, в день пам’ят╕ жертв депортац╕╖ 1944 року, ми згаду╓мо те пекло, у яке...


ВИКУВАТИ ГОЛКУ ДЛЯ КОЩ╤Я
перше, що ма╓мо зробити – це в╕дновити дов╕ру до влади.


ПРО ДУРНОГО ЯСЬКА, МИРШАВИХ КРИМСЬКИХ ОВЕЦЬ ╤ КРЕЙСЕР «УКРА╥НА»
Туп-туп, туп-туп, туп-туп – ╕де товариство. Дол╕ шука╓. Омр╕яно╖. Щастям в╕нчано╖. Тихою...


ХТО В╤ДСТОЮ╢ УКРА╥НСЬКИЙ КРИМ
А що ж моя влада? Спершу, застосувавши сумнов╕домий ще з Майдану лозунг «Стояти ╕ не...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 27.03.2015 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#13 за 27.03.2015
«УБОГ╤СТЬ ТО╥ АНТИДЕРЖАВНИЦЬКО╥ ПОЗИЦ╤╥ ОЧЕВИДНА...»

Кримський Майдан

«Я не ╓ великим прихильником Укра╖ни в╕д Сяну до Дону. Вважаю, що Укра╖н╕ потр╕бна та територ╕я, де ╓ укра╖нський дух. У ХХ╤ стол╕тт╕ територ╕ю кра╖ни не варто вим╕рювати квадратними к╕лометрами. Нав╕що мен╕ рос╕йськомовний, до к╕сток просякнутий, кацапський Крим, де я завше в╕дчував себе, як на чужин╕? Нав╕що мен╕ Донбас, який п╕дтриму╓ Пут╕на? Мен╕ кажуть, що там теж ╓ кращ╕ люди. Але ж кращ╕ ╓ й в Америц╕, ╕ в Ф╕нлянд╕╖. Я не хочу жити з такими людьми, як╕ п╕дтримують Пут╕на. Кращ╕ укра╖нц╕ проливають там кров. Але та земля не варта ╖хнього життя. Треба в╕двойовувати ту територ╕ю, де ╓ справд╕ Укра╖на, а вже пот╕м збудувати нормальну державу...»
(Василь Шкляр, Луцьк, 12 березня 2015 р.)

На жаль, пан Шкляр зовс╕м не одинокий у сво╖й м╕стечков╕й ф╕лософ╕╖. 4 с╕чня на сво╖й FB-стор╕нц╕ под╕бн╕ ж (дещо завуальован╕ш╕, щоправда) висловлювання ще одного укра╖нського письменника, легендарного Ю. Андруховича самов╕ддано захищав пан Тарас Стецьк╕в. Пан Тарас тод╕ пропонував «провести референдум на вс╕й територ╕╖ Донбасу: де в╕н хоче жити — в Укра╖н╕ чи в Рос╕╖? Проголосують за Укра╖ну — будемо виховувати ╕ ставити на ноги, як кал╕ку. Хочуть в Рос╕ю — хай пензлюють, шкодувати не будемо».
Убог╕сть то╖ антидержавницько╖ позиц╕╖ очевидна, як очевидна убог╕сть, скор╕ше, повна в╕дсутн╕сть консол╕дуючих потуг укра╖нсько╖ влади за вс╕ роки Незалежност╕. Що зроблено за майже чверть стол╕ття Незалежност╕, аби донбасцям та р╕зним там кримчанам (я вже не кажу про жител╕в решти територ╕й) було виг╕дно ╕ при╓мно жити в Укра╖н╕? Що зроблено, аби вони ц╕нували сво╓ укра╖нство аж наст╕льки, щоб жоден агресор не мав ан╕найменшого шансу в╕дчикрижити ╖х в╕д неньки Укра╖ни? Небагато, кажете? Це — м’яко кажучи, бо, насправд╕, «державн╕» муж╕ сво╖ми д╕ями, сво╓ю безд╕яльн╕стю робили все можливе й неможливе, аби т╕ сепаратистськ╕ тенденц╕╖ д╕йшли зрештою до кип╕ння. Притому ан╕ помаранчева влада, ан╕ тепер╕шня, начебто про╓вропейська, не була, не ╓ жодним винятком. Так, ющенк╕вська влада впритул не бажала пом╕чати тих, хто в╕дстоював ╖╖ в таких непростих рег╕онах, як Донбас ╕ Крим. У Криму це були найперше укра╖нц╕ та кримськ╕ татари, було, насправд╕, й чимало етн╕чних рос╕ян, як╕ пов╕рили в нову патр╕отичну владу. На жаль, тим над╕ям не було дано справдитись. Новонаставлений прем’╓р Матв╕╓нко, щойно ступивши на кримську землю, прямо заявив, що не бачить укра╖нц╕в у Криму. Н╕чого дивного, адже сам президент Ющенко, попри урочист╕ об╕цянки автору цих рядк╕в п╕дтримати ╓дину укра╖номовну газету Криму «Кримську св╕тлицю» — газету, яка зазнала репрес╕й саме за п╕дтримку помаранчевих, — б╕льше року не в╕дновлював ╖╖ ф╕нансування, в той самий час, як м╕льйони безпереб╕йно вид╕лялись на п╕дтримку рос╕йськомовно╖ преси п╕вострова, а в к╕нц╕ його каденц╕╖ газета зазнала рейдерсько╖ атаки ╕з застосуванням прокуратури та суд╕в, ╖╖ було переформатовано ╕ за п╕вроку знищено.
Чи поворухнули наш╕ розкручен╕ в╕нценосн╕ ╕нтелектуали бодай пальцем, чи п╕дняли св╕й голос проти того безумства? Чи прийшла ╖м щаслива думка покропити живильною водичкою високо╖ культури (л╕тература, музика, etc) над новостворюваною сахарою? Риторичне запитання... Натом╕сть б╕льш╕сть з живих класик╕в у тому ж Криму зазвичай легко й невимушено переходили на мову рос╕йську (з воронами л╕тати...), а хтось розгублено кл╕пав очима, бурмот╕в щось примирливе, коли м╕сцев╕ укра╖нц╕ прилюдно питали про ╖хн╓ ставлення до дискрим╕нац╕╖ кримських укра╖нц╕в за мовною ознакою.
Тож сьогодн╕шн╕ висловлювання мають довг╕ корен╕. Почасти корен╕ т╕ в ╕нфантильному ставленн╕ до життя — не люблять мене, то й хай в╕дд╕ляються, «пензлюють» соб╕, куди хочуть! Але то лише почасти. Це може бути мотивом людини мистецтва, яка живе в сво╓му власному вим╕р╕ ╕, поза всяким сумн╕вом, ма╓ право на свою власну думку, нав╕ть таку, яка кардинально в╕дм╕нна в╕д голосу ╖╖ твор╕в. Насправд╕, корен╕ т╕ тягнуться до значно темн╕ших глибин...
А мо’ й справд╕ — нащо нам той скацап╕лий домбас, де так не люблять хохл╕в та бендер╕в? Нащо нам той «...рос╕йськомовний, до к╕сток просякнутий, кацапський Крим...», де високодумний пан Василь Шкляр «...завше в╕дчував себе, як на чужин╕?». Нащо класти життя наших хлопц╕в за якусь Лугандон╕ю? Обгородимося на Правобережж╕, створимо таку соб╕ неприступну л╕н╕ю ╕мен╕ товар╕щей Яценюка-Турчинова-Порошенка, та й заживемо соб╕ на кредити МВФ? Ну що з того, що в╕ддамо (вже в╕ддали частково) новорос╕янам колишн╕ земл╕ Кримського ханства, об╕кравши тим самим сьогодн╕шн╕х кримських татар, як╕ дов╕рились Укра╖нськ╕й держав╕? Що з того, що в╕ддамо (вже в╕ддали частково) запор╕зьк╕ паланки, рясно скроплен╕ кров’ю упродовж стол╕ть? То ж н╕чого, що пращури там у домовинах перевернуться, проклинаючи правнук╕в поганих? А як прийдуть ╕ на правий берег, п╕демо за Карпати. Зрештою, канадська д╕аспора прихистить. Чи н╕? Як гада╓те?
А ще: чи задумався пан Шкляр ╕ ╕же з ним, чому наш╕ вояки на тому «домбас╕» так вперто ч╕пляються за кожен клаптик земл╕, — в╕дом╕ випадки, коли п╕дрозд╕ли в╕дмовлялися в╕дходити попри прям╕ накази з Ки╓ва? Чи не тому, що сво╓ю прим╕тивною хлопською св╕дом╕стю розум╕ють дещо таке, чого просунута св╕дом╕сть високочолих ╕нтелектуал╕в та безсов╕сних манкурт╕в в╕д пол╕тики впритул не пом╕ча╓, а саме, що вони насправд╕ захищають не просто абстрактну, часто далеку в╕д р╕дних м╕сць географ╕чну територ╕ю, а саме св╕й д╕м, свою с╕м’ю, св╕й св╕т?

Валентин БУТ
22 березня 2015 р.
Чорноморський район,
Крим


ЛИСТ М╤Н╤СТРУ КУЛЬТУРИ

ШАНОВНИЙ ПАНЕ В. А. КИРИЛЕНКО! Ми, кримчани, з великою над╕╓ю сл╕дку╓мо за д╕яльн╕стю Вашого М╕н╕стерства, не сумн╕ваючись, що все робиться для блага нашо╖ Укра╖ни ╕ Криму зокрема. Але з листа-в╕дпов╕д╕ Вашого заступника п. Каранд╓╓ва, який був розм╕щений нещодавно у «Кримськ╕й св╕тлиц╕», ми неспод╕вано дов╕далися, що редакц╕╖ нашо╖ газети... не ╕сну╓ (!), а раз так, то не ╕сну╓ й само╖ газети. Але ж ми ╖╖ чита╓мо, сам╕ роздрукову╓мо ╕ розповсюджу╓мо, бо не в кожного, особливо в л╕тн╕х людей, ╓ ╤нтернет. Вона нам дуже потр╕бна! Тому ми зверта╓мося до Вас ╕з проханням в╕дновити друкування газети ╕ добиватися, щоб ╖╖ законно поширювали для укра╖нц╕в Криму. Ми тут ще ╓! Будь ласка, не ставте на нас хрест — ╕ св╕й нелегко нести, бо Ви на свобод╕, а ми у полон╕...

Тетяна Л╤ХОВСЬКА, м. С╕мферополь

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 27.03.2015 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14972

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков