"Кримська Свiтлиця" > #13 за 27.03.2015 > Тема "З перших уст"
#13 за 27.03.2015
Мустафа ДЖЕМ╤Л╢В: ОКУПАНТИ ГОТУЮТЬ СПИСКИ КРИМСЬКИХ ТАТАР НА ЗНИЩЕННЯ
Сп╕лкування з Мустафою Джем╕л╓вим в╕дбулося в штаб-квартир╕ НАТО в Брюссел╕, де л╕дер кримськотатарського народу розпов╕в союзникам про те, як Крим за р╕к рос╕йсько╖ окупац╕╖ перетворився на територ╕ю несвободи ╕ пол╕тично╖ глухоти. В ексклюзивному ╕нтерв’ю «Укр╕нформу» Уповноважений Президента Укра╖ни пояснив, чому Заходу не можна «проковтнути» окупац╕ю Криму, ╕ як вчинки Пут╕на можуть спровокувати велику катастрофу для всього людства.
В╤ЙНА В КРИМУ ПРИЗВЕДЕ ДО ЕТН╤ЧНО╥ ЧИСТКИ КРИМСЬКИХ ТАТАР
— Пане Джем╕л╓в, це не перший Ваш в╕зит до НАТО. Позиц╕я в╕йськово-пол╕тичного блоку зрозум╕ла й однозначна: окупац╕ю Криму н╕коли не буде визнано, це — брутальна агрес╕я Рос╕╖. Окр╕м пол╕тичних декларац╕й, Ви обговорювали з представниками Альянсу конкретн╕ д╕╖ для в╕дновлення ц╕л╕сност╕ Укра╖ни, м╕жнародного порядку ╕ системи безпеки? — М╕й перший в╕зит був у березн╕ минулого року — в╕дразу п╕сля окупац╕╖. Так вийшло, що п╕сля телефонно╖ розмови з Пут╕ним я ви╖хав до Брюсселя на запрошення штаб-квартири НАТО, де зустр╕вся з послами вс╕х 28 кра╖н-член╕в. Тод╕ вони ц╕кавилися, як в╕дбувалася окупац╕я. Сьогодн╕ вже минув р╕к. ╤ мене запитували: що зм╕нилося, яка ситуац╕я ╕ що можуть зробити кра╖ни НАТО для того, щоб допомогти людям, як╕ перебувають на окупованих територ╕ях, насамперед кримським татарам. Вони, як в╕домо, найб╕льше зазнають нападок окупац╕йно╖ влади. Вт╕шно, що вс╕ посли п╕д час зустр╕ч╕ п╕дкреслювали, що н╕коли не визнають окупац╕ю Криму ╕ робитимуть усе залежне в╕д них для зв╕льнення окупованих територ╕й. Це головне, але ще ми обговорили конкретн╕ заходи, яких можуть вжити зах╕дн╕ кра╖ни. — Що це за заходи, чи порушувалося питання про в╕йськову допомогу з боку союзник╕в? — Я спочатку сказав: ми — не прихильники вир╕шення питання деокупац╕╖ ╕ зв╕льнення Криму в╕йськовим шляхом. Тому що це призведе до загибел╕ багатьох тисяч людей. ╤ найб╕льша небезпека для нас — представник╕в кримськотатарського народу — ц╕ жертви можуть стати результатом етн╕чно╖ чистки кримських татар. Ми ма╓мо ╕нформац╕ю, що в раз╕ в╕йськових д╕й вони передус╕м почнуть знищувати кримських татар. Ми нав╕ть зна╓мо, що вони складають списки — хто повинен насамперед бути знищеним. Тому найб╕льше потр╕бно розраховувати на санкц╕╖. Я порушую це питання, оск╕льки нас турбу╓ та позиц╕я, що якщо рос╕йська сторона буде дотримуватися М╕нських угод, то санкц╕╖ може бути знято. Я в╕дпов╕даю: можливо, санкц╕╖ може бути знято, якщо, скаж╕мо, сепаратисти чи рос╕яни перестануть розкидати ╕грашки та книжки, що вибухають? Це вже так╕ жарти ходять у нас. А як же окупований Крим? Ми, що — це проковтнемо? Я нагадав представникам НАТО про те, що в 1938 роц╕ так само була спроба умиротворити Г╕тлера, подарувавши Судетську область. Чемберлен ще говорив, що, ось — прив╕з вам мир! Виявилося, прив╕з Другу св╕тову в╕йну. Так╕ поступки Пут╕ну сьогодн╕ можуть призвести до дуже велико╖ катастрофи для всього людства. З цим ус╕ погодилися ╕ висловили сол╕дарн╕сть. Також я порушив актуальне питання, як на територ╕ю нин╕шнього Криму можуть зайти м╕жнародн╕ орган╕зац╕╖, щоб провести мон╕торинг. Я пояснив на приклад╕ спроби турецько╖ м╕с╕╖ правозахисник╕в. Рос╕йська сторона в цьому випадку продиктувала умови: пройдете таким маршрутом, будете зустр╕чатися з такими людьми. Туреччина, природно, не прийняла так╕ умови. ╤ зараз цю групу незалежних експерт╕в, правозахисник╕в зупинено. Причому довго вир╕шувалося питання, як вони за╖дуть без запрошення. Я пояснив: якщо ви за╖дете на запрошення рос╕йсько╖ сторони — це буде порушенням суверен╕тету Укра╖ни. Потр╕бно отримати дозв╕л з укра╖нського боку. Але в такому раз╕ окупанти не пустять м╕с╕ю до Криму. Ось така ситуац╕я.
В КРИМУ ЛЮДЯМ БЕЗ РОС╤ЙСЬКОГО ПАСПОРТА ЗАГРОЖУ╢ ВИДВОРЕННЯ
— Укра╖нський Крим — р╕к п╕д рос╕йською окупац╕╓ю. У зв’язку з ц╕╓ю траг╕чною датою Ви взяли участь у в╕дкритт╕ фотовиставки у штаб-квартир╕ НАТО, яка символ╕чно назива╓ться «Примушен╕ стати рос╕янами». Як сьогодн╕ живеться в Криму укра╖нським патр╕отам, насамперед кримським татарам? — У Криму зараз обстановка несвободи, пол╕тично╖ глухоти. Жити, як у демократичному сусп╕льств╕, там неможливо. Але Меджл╕с кримськотатарського народу пост╕йно зверта╓ться до сво╖х громадян, сп╕вв╕тчизник╕в з проханням не залишати р╕дну землю. Тому що ми за повернення на свою ╕сторичну батьк╕вщину боролися протягом дек╕лькох десятил╕ть. Але те, що ко╖ться в Криму, особливо факти зникнення ╕ вбивства молодих людей, як╕ зд╕йснюються загонами так звано╖ «самооборони Криму», — все це вселя╓ людям страх, люди бояться за сво╖х д╕тей. — Це змушу╓ багатьох залишати п╕востр╕в... — На сьогодн╕, за даними Верховного ком╕сар╕ату ООН у справах б╕женц╕в, понад 20 тисяч людей вже полишили територ╕ю Криму. Б╕льш н╕ж половина з них — кримськ╕ татари. ╤ в╕дт╕к ще триватиме. Цей процес також стимулю╓ примусова рекрутизац╕я молодих людей до рос╕йсько╖ арм╕╖, що розпочалася. Вони не з власно╖ вол╕ зобов’язан╕ там служити. Зрозум╕ло, кримським татарам вони в руки зброю давати не будуть. Але основна мета — з╕брати таких молодих людей ╕ вивезти за меж╕ Криму. А в╕дмова в╕д призову до арм╕╖ передбача╓ крим╕нальну в╕дпов╕дальн╕сть до п’яти рок╕в позбавлення вол╕. Також потр╕бно зазначити, що п╕д загрозою видворення з Криму сьогодн╕ практично вс╕, хто не отримав рос╕йський паспорт.
КРИМСЬК╤ ТАТАРИ МОЖУТЬ ДОПОМОГТИ В БОРОТЬБ╤ З СЕПАРАТИЗМОМ НА ХЕРСОНЩИН╤
— Як вар╕ант вир╕шення ц╕╓╖ проблеми Ви ╕н╕ц╕ювали ╕дею поширити адм╕н╕стративну юрисдикц╕ю АР Крим на деяк╕ райони Херсонсько╖ област╕. Яка мотивац╕я тако╖ ╕н╕ц╕ативи ╕ чи можливо ╖╖ зд╕йснити? — ╢ дек╕лька мотивац╕й, чому потр╕бно при╓днати частину територ╕╖ Херсонсько╖ област╕, що примика╓ до Криму, ╕ створити там адм╕н╕страц╕ю Автономно╖ Республ╕ки Крим, яка в╕дала б ус╕ма питаннями, пов’язаними з п╕востровом. Звичайно, це не стов╕дсоткове вир╕шення проблеми. Обговорюються й ╕нш╕ можливост╕, проекти. Скаж╕мо, створення м╕н╕стерства у справах Криму або у справах окупованих територ╕й — нараз╕ д╕йшли висновку, що поки потр╕бно створити службу у справах Криму. Ще одна з причин — ми б не хот╕ли, щоб люди, як╕ ви╖жджають з територ╕╖ Криму, передус╕м кримськ╕ татари, виявилися розс╕яними по вс╕й Укра╖н╕, нехай би вони сконцентрувалися в Херсонськ╕й област╕. Це посилить укра╖нську присутн╕сть. Це не дуже безпечний рег╕он, сепаратистських настро╖в там досить багато. Ми також говоримо про необх╕дн╕сть формування п╕дрозд╕лу Збройних Сил Укра╖ни з╕ складу тих, хто буде ви╖жджати з Криму. Але до практичних крок╕в поки не д╕йшло, ще будемо обговорювати. — Неоднозначну реакц╕ю викликав Ваш заклик н╕бито економ╕чно блокувати, ╕золювати Крим... — Я не говорив про те, що потр╕бно блокувати. Навпаки, потр╕бно полегшити в’╖зд ╕ ви╖зд з Криму укра╖нських громадян, людей з укра╖нськими паспортами, щоб вони не втрачали зв’язок з материковою Укра╖ною. Я не кажу про те, що потр╕бно душити там цих людей в╕дсутн╕стю електрики, води або продукт╕в. Навпаки, нехай ╖м буде св╕тло, тепло ╕ ситно, але не за рахунок Укра╖ни. Рос╕я окупувала цю територ╕ю — нехай несе ц╕лковиту в╕дпов╕дальн╕сть як за правове становище, так ╕ за економ╕чну ситуац╕ю. — Як╕ ще ╕н╕ц╕ативи перебувають у фокус╕ Вашо╖ уваги як Уповноваженого Президента Укра╖ни з питань кримськотатарського народу? — ╢ ╕н╕ц╕ативи правового порядку. Зараз працю╓мо над проектом концепц╕╖ нац╕онально╖ пол╕тики у сфер╕ прав кор╕нних народ╕в, де потр╕бно ч╕тко закр╕пити, що кримськотатарський народ ╓ кор╕нним з ус╕ма правовими насл╕дками. ╢ ще багато крок╕в, як╕ потр╕бно було робити давно. Так, зараз на територ╕╖ Криму нема╓ лег╕тимних орган╕в укра╖нсько╖ влади. Але Верховна Рада, Президент Укра╖ни можуть у сво╖х повноваженнях приймати в╕дпов╕дн╕ р╕шення щодо Криму. Наприклад, що заважа╓ нам зараз прийняти нормативний акт про в╕дновлення ╕сторично╖ топон╕м╕ки? Унасл╕док такого р╕шення близько тисяч╕ кримських населених пункт╕в повернуть сво╖ ╕сторичн╕ назви. ╤ це не т╕льки кримськотатарськ╕, а й грецьк╕, готськ╕. ╤ вс╕ кра╖ни змушен╕ будуть сво╖ карти адаптувати до цього р╕шення. Там багато таких питань. Ми працю╓мо ╕ регулярно нада╓мо Президенту сво╖ пропозиц╕╖.
ЗРАДНИКИ В КРИМУ ВЖЕ ПОКАРАН╤
— Сумно усв╕домлювати, але це факт: за р╕зними даними, понад 5 тисяч укра╖нських в╕йськовослужбовц╕в, б╕льш╕сть представник╕в ╕нших силових ╕ спец╕альних в╕домств з початком окупац╕╖ зрадили Укра╖ну, зрадили присягу ╕ перейшли на службу рос╕йському агресору. Що з ними робити п╕сля повернення Криму додому, в Укра╖ну? — Правоохоронн╕, судов╕ органи, Збройн╕ Сили на територ╕╖ Криму комплектувалися дуже нерозумно. Понад 70% тих, хто там служив, були жителями самого Криму — рос╕йськомовн╕, як╕ перебували п╕д пост╕йним пресингом ╕ впливом рос╕йсько╖ пропаганди. Тому, як ╕ оч╕кувалося, ще перед приходом окупант╕в багато з них, насамперед кер╕вний склад, були завербован╕ рос╕йськими спецслужбами. Якщо б╕льш н╕ж 90% особового складу СБУ перейшло на б╕к окупант╕в, це не означа╓, що вони раптом стали зрадниками — вони вже були сп╕вроб╕тниками ФСБ. Тож до кожного буде персональний, окремий п╕дх╕д. Одна справа — в╕дпов╕дальн╕сть кер╕вник╕в, ╕нша — рядового складу. Я як народний депутат звернувся до Генерально╖ прокуратури з вимогою про порушення крим╕нальних справ проти тих колаборац╕он╕ст╕в, як╕ активно беруть участь у д╕ях, що порушують права громадян Укра╖ни на окупован╕й територ╕╖. Загалом там 367 ос╕б, але це не повний список, в╕н буде поповнюватися. Я не думаю, що почнуться масов╕ репрес╕╖ проти вс╕х. Але т╕, хто св╕домо складав присягу на в╕рн╕сть Укра╖н╕ й зрадив ╖╖, ╕ особливо хто п╕д час окупац╕╖ брав участь у д╕ях, унасл╕док яких були брутальн╕ порушення прав колишн╕х сп╕вв╕тчизник╕в, то вони, звичайно, мають нести в╕дпов╕дальн╕сть. Попереду величезна робота сл╕дчих орган╕в. Вони повинн╕ щодо кожно╖ людини визначити конкретн╕ його д╕яння, оголосити в м╕жнародний розшук ╕ звернутися до вс╕х кра╖н, щоб у раз╕ ви╖зду з окуповано╖ територ╕╖ або за меж╕ Рос╕╖ вони були передан╕ укра╖нському правосуддю. Повинен сказати, що в тих, хто зрадив свою кра╖ну ╕ перейшов на рос╕йський б╕к, вже зараз не все благополучно. Добре в╕домо, що в ╖хн╕х документах окупац╕йна влада ставить таку в╕дм╕тку: неблагонад╕йний, схильний до зради Батьк╕вщин╕. Це — справедлива характеристика, тому що той, хто зрадив свою Батьк╕вщину, зрадить й ╕ншу. Тому на територ╕╖ Криму йде пов╕льна, але впевнена зам╕на колаборац╕он╕ст╕в на кадри, як╕ прибувають з Рос╕╖. А ц╕ люди, до яких нема╓ дов╕ри, — вони вже покаран╕.
Андр╕й ЛАВРЕНЮК Брюссель
В Укра╖н╕ заарештували першого в╕йськовослужбовця з Криму, який зрадив присягу та перейшов на б╕к окупант╕в. До анекс╕╖ Криму хлопець служив контрактником у Перевальному, а м╕сяць тому зателефонував матер╕ ╕ сказав, що ви╖жджа╓ додому ╕ йому начебто запропонували роботу в Ки╓в╕. Але при спроб╕ перетнути кордон солдата, який р╕к тому уклав контракт з арм╕╓ю РФ, заарештували за дезертирство. Йому загрожу╓ в╕д 2 до 5 рок╕в ув’язнення. Родина солдата спод╕ва╓ться лише на те, що йому дадуть умовний терм╕н. Перше судове зас╕дання у ц╕й резонансн╕й справ╕ оч╕кують уже за тиждень. * * * В Криму ФСБ запропонувало ус╕м колишн╕м сп╕вроб╕тникам Служби безпеки та Державно╖ прикордонно╖ служби Укра╖ни, як╕ зрадили укра╖нськ╕й присяз╕, покинути п╕востр╕в. Про це заявив на бриф╕нгу речник АТО Андр╕й Лисенко, переда╓ кореспондент «Укр╕нформу». «За оперативною ╕нформац╕╓ю, ФСБ запропонувало ус╕м колишн╕м сп╕вроб╕тникам Служби безпеки та Державно╖ прикордонно╖ служби Укра╖ни, як╕ зрадили укра╖нськ╕й присяз╕ ╕ служать у рос╕йських спецслужбах, визначитися з м╕сцями подальшого проходження ними служби поза межами п╕вострова... Зрадники н╕кому не потр╕бн╕!» — п╕дкреслив оф╕цер.
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 27.03.2015 > Тема "З перших уст"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14970
|