Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2973)
З потоку життя (6161)
Душі криниця (3396)
Українці мої... (1450)
Резонанс (1470)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1656)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У МОСКВ╤ ПОМЕРЛА ПРАВОЗАХИСНИЦЯ, ЯКА КРИТИКУВАЛА ПУТ╤НА ╤ П╤ДТРИМУВАЛА УКРА╥НУ
"Не звертайте уваги на те, що я рос╕янка. Мен╕ соромно за те, що ми робимо в╕дносно Укра╖ни....


НА ХАРК╤ВЩИН╤ СКАСУВАЛИ РЕГ╤ОНАЛЬНИЙ СТАТУС РОС╤ЙСЬКО╥ МОВИ
Про це у Facebook написав депутат Харк╕всько╖ обласно╖ ради Дмитро Булах.


«СУД» В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ ЗААРЕШТУВАВ АКТИВ╤СТА БЕК╤РОВА ДО 11 ЛЮТОГО
Адвокати, посилаючись на здоров'я Бек╕рова, просили для свого п╕дзахисного як запоб╕жний зах╕д...


У КЕРЧЕНСЬК╤Й ПРОТОЦ╤ ЗАСТРЯГЛИ БЛИЗЬКО 170 СУДЕН, ЯК╤ ОЧ╤КУЮТЬ НА ПРОХ╤Д
Про це голова Держприкордонслужби Петро Цигикал сказав в ╕нтерв'ю на телеканал╕ UA|TV


СИНОД УПЦ КП ОБГОВОРИВ, ╤З ЧИМ ╤ТИ НА ОБ’╢ДНАВЧИЙ СОБОР
У регламент╕ Об’╓днавчого собору ма╓ бути враховано, що в╕н ╓ арх╕╓рейським й право голосу...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 20.03.2015 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#12 за 20.03.2015
ПУТ╤НОКРАТ╤Я ПРОТИ ДЕМОКРАТ╤╥

Слово – зброя!

11 березня в ки╖вськ╕й книгарн╕ «╢» в╕дбулася презентац╕я книги н╕мецького журнал╕ста Бориса Райтшустера «Пут╕нократ╕я». В╕н 16 рок╕в працював кореспондентом у Москв╕. Вперше книга побачила св╕т у Н╕меччин╕ у 2006 роц╕. Вона побила вс╕ рейтинги продажу ╕ витримала два перевидання. Харк╕вське видавництво «В╕ват» видало переклад, зроблений ╕з останнього видання, виправленого ╕ доповненого минулого року. Директор видавництва «В╕ват» Юл╕я Орлова зазначила, що в Укра╖н╕ «Пут╕нократ╕я» вийшла укра╖нською ╕ рос╕йською мовами ╕ що наклад укра╖нською практично вже роз╕йшовся.
Борис Райтшустер пише: «П╕сля виходу першого видання почув, що ц╕╓ю книжкою я п╕дписав соб╕ смертний вирок. Нав╕ть ╕з оф╕ц╕йних установ приходили злегка завуальован╕ погрози: мен╕ радили подбати про свою безпеку, позаяк те, що я тут роблю, ╓ небезпечним».
Н╕мецький журнал╕ст розкрива╓ та╓мницю кар’╓рного злету Пут╕на: «Коли генеральний прокурор Юр╕й Шкуратов у 1999 роц╕ почав розсл╕дування проти с╕м’╖ Глави держави, кер╕вник служби розв╕дки Пут╕н запросив його на зустр╕ч. В╕н поставив в╕деокасету, на як╕й був показаний чолов╕к, дуже схожий на обвинувача президента, з двома оголеними панянками в таких ракурсах, як╕ навряд чи дозволен╕ для тако╖ високо╖ посади. Пут╕н поставив його перед вибором, говорить Шкуратов: «Або ти припиня╓ш розсл╕дування, або порноф╕льм показують у новинах». П╕сля зустр╕ч╕ з Пут╕ним генерального прокурора в╕двезли до л╕карн╕ ╕з серцевим нападом. Позаяк прокурор не поступився, ф╕льм продемонстрували на державному канал╕». Внасл╕док скандалу Шкуратов мусив п╕ти у в╕дставку. Проте «клан» ╢льцина про всяк випадок мав компрометуючий матер╕ал ╕ на Пут╕на: «Колишн╕й генеральний прокурор Шкуратов згадував п╕зн╕ше, що Пут╕н, коли пред’являв йому т╕ порнозаписи, заспокоював, що й проти нього самого ╓ такий «компромат».
Сходження Пут╕на на президентський ол╕мп Рос╕╖ ма╓ ще страшн╕шу та╓мницю: «Коли хворий ╢льцин проголосив Пут╕на, нещодавно призначеного на посаду прем’╓р-м╕н╕стра, сво╖м наступником, чимало ╕нститут╕в досл╕джень електоральних переваг сприйняли це як пол╕тичний смертний вирок для новачка: «царя Бориса» народ так зненавид╕в, що його благословення могло стати чим завгодно, т╕льки не характеристикою для створення позитивного ╕м╕джу. Б╕льш╕сть соц╕олог╕чних досл╕джень не можуть не з╕йтися на загальному висновку: лише диво або катастрофа можуть щось зм╕нити. ╤ катастрофи в╕дбуваються к╕лька тижн╕в по тому, у грудн╕ 1999 року. У Буйнакську, Волгодонську та Москв╕ вибухають житлов╕ будинки, гинуть понад триста ос╕б. Н╕хто б╕льше не говорить про кум╕вство ╢льцина, економ╕чне убозтво, б╕дн╕сть – ус╕х непоко╖ть тероризм ╕ те, що батьк╕вщина в небезпец╕. ЗМ╤ п╕дозрюють чеченц╕в». Пут╕н наказу╓ рос╕йським в╕йськам ув╕йти до Чечн╕ ╕ «перетворю╓ться у св╕домост╕ рос╕ян з прийомного сина корупц╕йного клану ╢льцина на вт╕лення народних спод╕вань ╕ рят╕вника Рос╕╖ в╕д тероризму».
Однак ╓ дан╕, що вибухи бомб влаштувала рос╕йська секретна служба, щоб зм╕нити внутр╕шньопол╕тичн╕ настро╖ на користь Пут╕на. Райтшустер стверджу╓: «Володимир Пут╕н без допомоги бомбового терору ╕ чеченсько╖ в╕йни по тому не зм╕г би стати президентом Рос╕╖».
Б. Райтшустер опису╓, як Рос╕я ╢льцина зм╕нилася при Пут╕н╕: «При Борис╕ ╢льцин╕ владу ╕ багатство в Рос╕╖ захопила нечисленна кл╕ка, яка заради утримання влади зрадила демократичним принципам. Хоча при Пут╕н╕ з пол╕тики й були вит╕снен╕ стар╕ ол╕гархи, проте на ╖хн╓ м╕сце прийшла нова кл╕ка з член╕в КДБ та старих номенклатурних прац╕вник╕в, як╕ тепер контролюють б╕льшу частину рос╕йсько╖ промисловост╕ ╕ захищають сво╖ тепл╕ м╕сця такими методами, як╕, м’яко кажучи, суперечать праву ╕ закону. За час╕в ╢льцина процв╕тала корупц╕я ╕ держава не могла подолати крим╕нал╕тет. П╕д час правл╕ння Пут╕на корупц╕я стала несучою опорою системи, ╕ тепер саме з державного апарату виходить велика частина крим╕нал╕тету. Виник особливий р╕зновид маф╕╖ – крим╕нальний кап╕тал╕зм кам’яного стол╕ття з почерком КДБ. Рос╕я ╓ кра╖ною з найб╕льшою соц╕альною несправедлив╕стю у св╕т╕: 110 ол╕гарх╕в волод╕ють 35% державно╖ власност╕; щ╕льн╕сть м╕льярдер╕в у 15 раз╕в перевищу╓ середн╕й показник у всьому св╕т╕».
Президент Пут╕н оточив себе колишн╕ми колегами: «Серед управл╕нц╕в вищо╖ ланки з правом прийняття р╕шень к╕льк╕сть службовц╕в орган╕в держбезпеки та в╕йськових зросла з 4,8% у 1988 роц╕ до 58% у 2002-му – у дванадцять раз╕в! Кр╕м того, ╕сну╓ ще безл╕ч та╓мних агент╕в. За спостереженнями Ольги Криштановсько╖, в управл╕нн╕ майже вс╕х м╕н╕стерств, найважлив╕ших державних орган╕зац╕й та багатьох великих п╕дпри╓мств нин╕ перебувають представники спецслужб – наглядач╕ та виконавц╕ вол╕ ФСБ».
Борис Райтшустер сп╕лкувався з рос╕йськими дисидентами: «Усе пол╕тичне життя в пут╕нськ╕й Рос╕╖ нагаду╓ Радянський Союз», — каже правозахисник Серг╕й Ковальов: «Верх╕вка держави ма╓ абсолютну владу, над нею нема╓ жодного контролю, вс╕ важлив╕ р╕шення диктуються згори, без справжньо╖ дискус╕╖».
Журнал╕ст характеризу╓ рос╕йське телебачення: «Корупц╕я пода╓ться як виняток, який необх╕дно побороти, хоча в реальност╕ вона ╓ правилом. Будь-яка, нав╕ть м’яка, критика Пут╕на, його оточення, пол╕тично╖ системи, деф╕циту демократ╕╖ ╕ т. ╕н. ╓ табу».
Нин╕шн╕ рос╕йськ╕ можновладц╕ д╕ють хитр╕ше, н╕ж ╖хн╕ комун╕стичн╕ попередники: «На в╕дм╕ну в╕д радянських правител╕в, ╖хн╕ посл╕довники в Кремл╕ усв╕домили, що зовс╕м не потр╕бно придушувати вс╕ критичн╕ настро╖. Навпаки, значно мудр╕ше дати людин╕ висловитися, але при цьому стежити за тим, щоб лиш мала частина населення могла почути ц╕ висловлювання, а б╕льш╕сть п╕ддавалася виключно державн╕й пропаганд╕. Рад╕окомпан╕я «Эхо Москвы», а також деяк╕ незалежн╕, критично налаштован╕ газети ╕ веб-сайти в ╤нтернет╕ ╓ вентилем, через який незадоволен╕ можуть спускати пар. Уряд забороня╓ критику цензури та контролю преси, вказуючи на цей ф╕говий листок системи: «Подив╕ться, у нас усе ж ╓ незадоволен╕ ЗМ╤».
В ориг╕нал╕ книга н╕мецького автора назива╓ться «Пут╕нська демократура». Райтшустер, вживши такий неолог╕зм, показу╓, що Пут╕н маску╓ власну диктатуру видим╕стю демократ╕╖.
У Рос╕╖ р╕зко зросла к╕льк╕сть чиновник╕в: «Лиш на федеральному р╕вн╕ в Рос╕╖ нин╕ вдв╕ч╕ б╕льше чиновник╕в, н╕ж за радянських час╕в, — близько 1,5 млн. (без урахування сфер осв╕ти, арм╕╖ ╕ спецслужб). Незважаючи на, як правило, низьк╕ зарплати, робоч╕ м╕сця в державних установах досить популярн╕, неабиякою м╕рою тому, що вони надають шанс отримувати хабар╕. При середн╕х зарплатах у 700 долар╕в за р╕к деяк╕ держслужбовц╕ приносять додому до одного м╕льйона. Середньому чиновнику сьогодн╕ достатньо чотирьох рок╕в, щоб придбати житло площею 200 кв. м у московському ел╕тному район╕ на Рубльовському шосе за 5 млн. долар╕в. З огляду на так╕ перспективи зароб╕тку нав╕ть посади високого рангу можна купити за долари, завважу╓ Леон╕д Невсл╕н – власник контрольного пакету акц╕й уже не╕снуючого концерну «ЮКОС», який прожива╓ у вигнанн╕ в ╤зра╖л╕: «Прода╓ться практично все, окр╕м ключових позиц╕й. ╤деться про м╕сця в╕д кер╕вника в╕дд╕лу до заступника м╕н╕стр╕в та губернатор╕в. Ц╕ни вар╕юються в межах в╕д 50 тис. до 5 млн. долар╕в, залежно в╕д посади».
Рос╕йськ╕ спецслужби т╕сно сп╕впрацюють ╕з злочинним св╕том: «За даними н╕мецько╖ сторони, рос╕йськ╕ спецслужби часто працюють в т╕сному контакт╕ з орган╕зованою злочинн╕стю ╕ постачають ╕нформац╕ю до головних д╕йових ос╕б. ╢вропол передбача╓, що 20% депутат╕в Держдуми мають в╕дношення до крим╕нального середовища. Те ж саме стосу╓ться й ос╕б, як╕ приймають р╕шення в 40% сектора приватно╖ економ╕ки, половин╕ банк╕в ╕ 60% державних п╕дпри╓мств. Як св╕дчить про те рос╕йське телебачення, у св╕дом╕сть населення вселяють думку, що крим╕нал – це нормально (бандити там дуже часто хорош╕ й симпатичн╕ хлопц╕)».
А наше телебачення пост╕йно крутить рос╕йськ╕ романтизац╕╖ бандит╕в. Я пишу ц╕ рядки, а на нашому телебаченн╕ вкотре показують рос╕йський бандитський сер╕ал «Бригада».
Рос╕я – багатонац╕ональна держава. Р╕зн╕ нац╕ональност╕ по-р╕зному реагують на свав╕лля чиновник╕в: «Рос╕янин, права якого не дотримуються, погоджу╓ться з╕ сво╖м приниженим становищем ╕ не зверта╓ться н╕ до суду, н╕ до засоб╕в масово╖ ╕нформац╕╖, — розпов╕да╓ експерт ╕з ситуац╕╖ на Кавказ╕ Юл╕я Латин╕на. – Кавказець же зна╓, що в╕н повинен робити, ╕ зна╓, хто винен у под╕бних порушеннях. В╕н теж не зверта╓ться н╕ в газети, н╕ до суду, але вда╓ться до помсти – з╕ сво╖ми мучителями зводить рахунки з п╕столетом у руках».
Тим часом, для Рос╕╖ зроста╓ загроза з боку Китаю. Чи розум╕╓ це Пут╕н? Борис Райтшустер зазнача╓: «Звернення до Китаю – чималий ризик для Рос╕╖. М╕ць г╕гантсько╖ аз╕атсько╖ ╕мпер╕╖ така, що Рос╕я може в╕д╕гравати роль молодшого партнера в цьому геопол╕тичному союз╕ ╕ ризику╓ стати для Китаю сировинним придатком. Уже сьогодн╕ в Рос╕╖ пом╕чають, що Далекий Сх╕д почав «окитаюватися». В╕сьмом м╕льйонам жител╕в ╕з рос╕йського боку протистоять 100 млн. китайц╕в по ╕нший б╕к кордону».
Пор╕вняння Китаю з Рос╕╓ю не на користь останньо╖: «На берез╕ прикордонно╖ р╕чки Амур ран╕ше навпроти рос╕йського м╕ста Благов╓щенськ лежало невелике китайське село. Тепер там сучасне м╕сто з╕ скляними новобудовами ╕ невеликим автобаном. Рос╕йськ╕ рег╕ональн╕ пол╕тики скаржаться на жорстк╕сть ╕ наказовий тон московсько╖ влади, ╕з заздр╕стю поглядаючи на свободу д╕й, яку Пек╕н нада╓ ╖хн╕м китайським колегам».
Н╕мецький журнал╕ст тверезо оц╕ню╓ Помаранчеву революц╕ю: «Н╕хто ╕ не оч╕кував, що вже наступного п╕сля «помаранчево╖» революц╕╖ ранку сьогодн╕шн╕ апаратники перетворяться на зразкових демократ╕в. Звичайно, в Укра╖н╕ залишилися вади, характерн╕ для кра╖ни ╕ до революц╕╖: кум╕вство ╕ корупц╕я буяють пишним цв╕том, пан╕вний клас живе, як на ╕нш╕й планет╕, ╕ до правово╖ держави з╕ справжньою демократ╕╓ю шлях ще дуже довгий. Нове ж поляга╓ в тому, що корупц╕онери вже не можуть в╕дчувати себе так само безкарно, як ран╕ше, а апаратники повинн╕ тепер рахуватися з тим, що про ╖хн╕ темн╕ справи стане в╕домо з газет».
Процеси демократизац╕╖ укра╖нського сусп╕льства перелякали московських можновладц╕в: «У Кремл╕ уже налякан╕ тим, що ╕скра протесту ╕з сус╕дньо╖ Укра╖ни може долет╕ти ╕ до Рос╕╖». Цей страх ╓ одн╕╓ю з основних причин агрес╕╖ Рос╕╖ проти Укра╖ни.
Окремий розд╕л книги «Пут╕нократ╕я» висв╕тлю╓ загарбання Рос╕╓ю Криму. Борис Райтшустер показу╓ на численних прикладах, як рос╕йськ╕ в╕йська окупували Крим.
Кр╕м того, Б. Райтшустер зверта╓ увагу на глибинн╕ основи р╕зниц╕ м╕ж Укра╖ною та Рос╕╓ю. Рос╕я – спадко╓миця Золото╖ Орди, Укра╖на – Ки╖всько╖ Рус╕: «Остання, давня держава сх╕дних слов’ян, ор╕╓нтована на ╢вропу. ╥╖ правител╕ п╕дпорядковувалися заведеним правилам гри, громадяни мали права, ╕снували нав╕ть ранн╕ форми демократ╕╖, як у близькому до Ганзейського союзу м╕ст╕ Новгород╕, що ревно обер╕галися купцями, як╕ ╖х запровадили. Багато в чому розвиток йшов паралельно решт╕ ╢вропи, аж до под╕й, як╕ ╕сторики здеб╕льшого характеризують як катастрофу, — монголо-татарсько╖ навали Х╤╤╤ стол╕ття. Б╕льша частина Ки╖всько╖ Рус╕ п╕дпала п╕д владу Золото╖ Орди, монголо-татарського ханства. Нова влада була деспотичною ╕ жорстокою. К╕лька сотень рок╕в вона нав’язувала Рос╕╖ свою модель управл╕ння сусп╕льством. Тепер князь став законом, вимагав беззаперечного п╕дпорядкування, окрема людина та ╖╖ життя вже були н╕чого не варт╕. ╤сторики говорять про загальну жорсток╕сть звича╖в. Як пов╕домляли мандр╕вники ╕з Заходу, Рос╕я в╕ддалилася в╕д сусп╕льства цив╕л╕зованих ╓вропейських народ╕в. Сво╓ю «вертикаллю влади», пр╕оритетом ╕нтерес╕в держави над ╕нтересами людини ╕ правовим н╕г╕л╕змом система Пут╕на в╕дпов╕да╓ традиц╕ям Золото╖ Орди. Народний п╕дйом в Укра╖н╕ в╕дхиля╓ться в╕д цього курсу, це — прояв справжньо╖ Ки╖всько╖ Рус╕».
На презентац╕╖ читач╕ запитали Райтшустера, чи можна над╕ятися на рос╕йську опозиц╕ю. Журнал╕ст в╕дпов╕в: «Уяв╕ть, що спецпризначенц╕ зв’язали Кличка, заткнули йому рот ╕ вивели на ринг. Що б в╕н м╕г зробити? От у такому становищ╕ перебува╓ рос╕йська опозиц╕я». Однак нав╕ть ц╕╓╖ слабко╖ опозиц╕╖ Пут╕н побою╓ться. Таким страхом спричинене вбивство Н╓мцова. Б. Райтшустер запиту╓: «Чи ╓ сильним режим, який бо╖ться дуже слабко╖ опозиц╕╖?». Журнал╕ст поясню╓, що у вбивств╕ Н╓мцова ╓ ще один аспект. Пут╕н керу╓ бюрократичною ел╕тою за допомогою страху. Вс╕ повинн╕ знати, що кожен може втратити не лише посаду ╕ статки, а й життя.
Борис Райтшустер вважа╓, що Зах╕д м╕г би зупинити пут╕нську агрес╕ю. Наприклад, сл╕д було заборонити в’╖зд у ╢вропу вс╕м депутатам, як╕ проголосували за анекс╕ю Криму. Санкц╕╖ Заходу незначн╕. Мета ╖хнього запровадження: з одного боку, показати зах╕дному виборцю, що щось робиться, а з ╕ншого, – завдати якомога менше клопоту Пут╕ну. Н╕мецьк╕ п╕дпри╓мц╕ не бажають нести втрати у зв’язку з санкц╕ями. Ран╕ше енергозалежн╕сть Н╕меччини в╕д рос╕йського газу не була такою високою, як нин╕. Але Герхард Шредер, який тепер працю╓ на «Газпром», посприяв посиленню енергозалежност╕.
У Н╕меччин╕ живе близько шести м╕льйон╕в рос╕йськомовних громадян. Вони дивляться рос╕йськ╕ пропагандистськ╕ телеканали, як╕ ╓ засобом отру╓ння масово╖ св╕домост╕.
Багато хто в Н╕меччин╕ не сприйма╓ книгу Райтшустера. Говорять: «Я читав, але цього не може бути, бо м╕й сус╕д, друг, колега рос╕йського походження мен╕ розпов╕дав...».
У Н╕меччин╕ прода╓ться багато книг про те, як погано Зах╕д ставиться до Пут╕на ╕ наск╕льки добра ця людина. Н╕мецьк╕ л╕в╕ – це п’ята колона Пут╕на. А в Пут╕на ╕деолог╕╖ нема╓. В╕н гра╓ ╕ л╕вими, ╕ правими. В╕н прагне встановити св╕й вплив у ╢вроп╕ ╕ вит╕снити зв╕дти американц╕в. Пут╕ну ц╕лком байдуже — за рахунок правих чи л╕вих в╕н цього доб’╓ться.
Борис Райтшустер дор╕ка╓ й уряду Укра╖ни: «Чому мало показують докази рос╕йсько╖ присутност╕ в Укра╖н╕? Багато ваших пол╕тик╕в за кордоном мало згадують Будапештський меморандум». Журнал╕ст дода╓: «Склада╓ться враження, що Укра╖на йде шляхом збереження раково╖ пухлини минулого – корупц╕╖. На м╕й погляд, в Укра╖н╕ повторюють помилки ╓льцинсько╖ влади. Там зосередилися на макроеконом╕ц╕ й нехтували соц╕альними питаннями. Не пом╕чали, що людям н╕чого ╖сти».
Проте Борис Райтшустер в╕рить, що укра╖нський народ пильнуватиме за сво╖м урядом ╕ запоб╕гатиме помилкам.

Анатол╕й ЗБОРОВСЬКИЙ
м. ╤рп╕нь

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 20.03.2015 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14946

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков