"Кримська Свiтлиця" > #11 за 13.03.2015 > Тема ""Джерельце""
#11 за 13.03.2015
В╤РШ╤ НАШОГО ДИТИНСТВА. Платон ВОРОНЬКО
Розпов╕дь про цього талановитого поета можна було б скомпонувати на багатющих фактах ╕ под╕ях його життя. Народився на Сумщин╕ в б╕дн╕й селянськ╕й с╕м’╖. З одинадцяти рок╕в виховувався в Охтирському дитячому м╕стечку, де вчився в школ╕, обробляв землю. В роки Друго╖ св╕тово╖ в╕йни був командиром групи м╕нер╕в у партизанському з’╓днанн╕ Ковпака, пот╕м командував партизанським загоном. Уже тод╕ писав п╕сн╕ та в╕рш╕, як╕, видан╕ у вигляд╕ лист╕вок, здобули популярн╕сть серед партизан╕в. Перша книжка поез╕й Платона Воронька «Карпатський рейд» вийшла 1944 року, а згодом побачила св╕т перша книжка в╕рш╕в для д╕тей «Три щастя». В╕дтод╕, як з рогу достатку, з’явилось понад п╕всотн╕ його зб╕рок для малих читач╕в: «Читаночка», «Ярик-школярик», «Казка про Чугайстра», «Обл╕тав журавель» та ╕нш╕. Його «дитяч╕» твори позбавлен╕ дидактики, вимучених повчань, заримовано╖ тр╕скотняви. В них живе справжня поез╕я, живе краса життя ╕ слова. ╥м властива простота (н╕, не спрощен╕сть!) ╕ виразна мелод╕йн╕сть. Тому-то д╕ти ╖х легко запам’ятовують й охоче декламують.
Василь ЛАТАНСЬКИЙ
Д╤Д╤В ПОРТРЕТ Ми л╕пили сн╕жну бабку, Поки веч╕р наступив. А вноч╕ високу шапку Й вуса ╕н╕й нал╕пив. П╕д╕йшов Омелько-д╕д, Усм╕хнувся: — Все, як сл╕д: Шапка, вуса, борода, Ще й чуприна вигляда. Гей, хто в хат╕, гляньте йд╕те, М╕й портрет зл╕пили д╕ти! Вмить з╕бравсь Омельк╕в р╕д: — Справд╕, з баби вийшов д╕д!
К╤Т НЕ ЗНАВ Падав сн╕г на пор╕г, К╕т зл╕пив соб╕ пир╕г. Поки смажив, поки п╕к, А пир╕г водою ст╕к. К╕т не знав, що на пир╕г Треба т╕сто, а не сн╕г.
ОБЛ╤ТАВ ЖУРАВЕЛЬ Обл╕тав журавель Сто мор╕в, сто земель, Обл╕тав, обходив, Крила, ноги натрудив. Ми спитали журавля: — Де найкращая земля? — Журавель в╕дпов╕да╓: — Краще р╕дно╖ нема╓!
ДОНЯ ХОЧЕ СПАТИ (одна з легендарних Воронькових колискових) У мо╓i донi Оченята соннi, Рученьки, мов з вати, — Доня хоче спати. Нiч прийшла тихенька. Спи, моя гарненька.
НЕ БУДЬ КОЗОЮ ╤де коза, Сто╖ть лоза, Густа, рясна, зелена. «Яка краса! — Кричить коза. — Ця вся лоза для мене!» ╤ у кози Аж дв╕ сльози На радощах повисли. Тр╕щить лоза, Гризе коза ╤ всю красу погризла. ╤ ти, мала, Що в сад п╕шла Ранковою порою, Не рви кв╕ток, Не псуй г╕лок, Не будь, мала, козою!
ПРО БИЧКА ╤ ╥ЖАЧКА По дороз╕ б╕г бичок, Бачить — л╕зе ╖жачок. Як лизне його бичок, Поколовся — та в бочок. ╥жачок см╕╓ться: «То-то, Не бери всього до рота!»
КОШЕНЯ Засмутилось кошеня — Треба в школу йти щодня. ╤ прикинулось умить, Що у нього хв╕ст болить. Довго думав баранець ╤ промовив, як мудрець: — Це хвороба не проста, Треба р╕зати хвоста. Кошеня кричить: «Н╕коли! Краще я п╕ду до школи!»
Н╤КОЛИ НЕ ХВАЛИСЬ Хвалився к╕т, що в╕н убр╕д Дн╕про перебреде. Та як п╕шов — ╤ не прийшов, Нема кота н╕де. ╤ ти н╕коли не хвались, Коли не можеш — не берись.
ПОМАГАЙ Через поле, через гай Ходить хлопчик Помагай. Бачить хлопчик: садять сад, — В╕н пом╕г к╕нчити ряд. Вмить прин╕с в╕дро води ╤ полив аж два ряди. Р╕й ╕з пас╕ки п╕шов — Помагай роя знайшов. Обходивши луг ╕ л╕с, В╕н в село його прин╕с. За селом копали став, — Помагай в╕зок д╕став. Ц╕лий день возив п╕сок, Аж вищав його в╕зок, Помагай у труд╕ Знають л╕тн╕ й молод╕. Ось ╕ ти часу не гай, Будь, як хлопчик Помагай!
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 13.03.2015 > Тема ""Джерельце""
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14908
|