Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2973)
З потоку життя (6161)
Душі криниця (3396)
Українці мої... (1450)
Резонанс (1470)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1656)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У МОСКВ╤ ПОМЕРЛА ПРАВОЗАХИСНИЦЯ, ЯКА КРИТИКУВАЛА ПУТ╤НА ╤ П╤ДТРИМУВАЛА УКРА╥НУ
"Не звертайте уваги на те, що я рос╕янка. Мен╕ соромно за те, що ми робимо в╕дносно Укра╖ни....


НА ХАРК╤ВЩИН╤ СКАСУВАЛИ РЕГ╤ОНАЛЬНИЙ СТАТУС РОС╤ЙСЬКО╥ МОВИ
Про це у Facebook написав депутат Харк╕всько╖ обласно╖ ради Дмитро Булах.


«СУД» В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ ЗААРЕШТУВАВ АКТИВ╤СТА БЕК╤РОВА ДО 11 ЛЮТОГО
Адвокати, посилаючись на здоров'я Бек╕рова, просили для свого п╕дзахисного як запоб╕жний зах╕д...


У КЕРЧЕНСЬК╤Й ПРОТОЦ╤ ЗАСТРЯГЛИ БЛИЗЬКО 170 СУДЕН, ЯК╤ ОЧ╤КУЮТЬ НА ПРОХ╤Д
Про це голова Держприкордонслужби Петро Цигикал сказав в ╕нтерв'ю на телеканал╕ UA|TV


СИНОД УПЦ КП ОБГОВОРИВ, ╤З ЧИМ ╤ТИ НА ОБ’╢ДНАВЧИЙ СОБОР
У регламент╕ Об’╓днавчого собору ма╓ бути враховано, що в╕н ╓ арх╕╓рейським й право голосу...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 13.03.2015 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#11 за 13.03.2015
БОЙОВИК ЗАМ╤СТЬ МЕСИ

Дорога до Храму

У БУД╤ВЛ╤ СЕВАСТОПОЛЬСЬКОГО КОСТЕЛУ ЗНОВУ ПЛАНУЮТЬ КРУТИТИ К╤НО...

З моменту розвалу Радянського Союзу питання реституц╕╖ рухомого ╕ нерухомого майна рел╕г╕йних орган╕зац╕й набули характеру злободенних. З перем╕нним усп╕хом громади почали повертати соб╕ буд╕вл╕ синагог, кенас, церков та ╕нших молитовних будинк╕в, як╕ у них були незаконно в╕д╕бран╕ на початку ХХ стол╕ття. Тим не менше, проблема повернення майна рел╕г╕йним громадам на пострадянському простор╕ дос╕ залиша╓ться актуальною, оск╕льки багато споруд на сьогодн╕шн╕й день вже неодноразово зм╕нили власника. Отже, зм╕нився правовий статус того чи ╕ншого будинку, що спричинило виникнення р╕зного роду юридичних кол╕з╕й.
Гостра ситуац╕я, пов’язана з реституц╕╓ю рел╕г╕йного майна, виникла у Севастопол╕. Римо-католицька громада м╕ста вже не один десяток рок╕в бореться за повернення костелу, в якому п╕д час радянсько╖ епохи був обладнаний дитячий к╕нотеатр «Дружба». Техн╕чний стан буд╕вл╕ давно характеризу╓ться як незадов╕льний. Римо-католицька громада к╕лька рок╕в тому пропонувала м╕ськ╕й влад╕ реконструювати об’╓кт ╕ належним чином його обладнати для подальшо╖ в╕дправи рел╕г╕йного культу. Тод╕, за св╕дченням очевидц╕в, католицька параф╕я змушена була проводити служ╕ння б╕ля ст╕н храму, його члени збирали п╕дписи у небайдужих громадян п╕д зверненням ╕з закликом повернути храм його законним власникам, проте буд╕вля на вулиц╕ Шм╕дта так ╕ залишилася в п╕дв╕шеному стан╕.
К╕лька дн╕в тому голова севастопольсько╖ орган╕зац╕╖ «Севастопольк╕но» Дмитро Гарнега пов╕домив одному з м╕сцевих ╕нформац╕йних ресурс╕в, що мун╕ципальн╕ к╕нотеатри, серед них ╕ к╕нотеатр «Дружба», п╕длягають реконструкц╕╖ з метою в╕дновлення показу ф╕льм╕в.
Кореспонденту «Крим.Реал╕╖» вдалося посп╕лкуватися з Дмитром Гарнегою ╕ д╕знатися його думку стосовно вищевказано╖ кол╕з╕╖, що стосу╓ться буд╕вл╕ «костелу-к╕нотеатру».

К╤НОТЕАТР АБО КОСТЕЛ: 70 НА 30

Гарнега зазначив, що точка зору католицько╖ громади, яка викладалася багатьма ЗМ╤, не в╕дпов╕да╓ д╕йсност╕, бо п╕д час Друго╖ св╕тово╖ в╕йни буд╕вля, де ран╕ше розташовувався храм, була зруйнована на 70%. П╕сля цього к╕нематограф╕чна орган╕зац╕я брала кредит на в╕дновлення об’╓кта, в╕дпов╕дно, на думку Гарнеги, нин╕шня споруда до костелу жодного в╕дношення не ма╓.
«Ми неодноразово наводили назван╕ аргументи, однак громада наполягала на сво╓му. У 90-х роках вони подали заяву в урядов╕ органи Севастополя з метою повернення буд╕вл╕ на вулиц╕ Шм╕дта, будинок 1, ╖м було в╕дмовлено. П╕сля цього громада подала в суд першо╖ ╕нстанц╕╖, суд вони програли, дал╕ була апеляц╕я, яка залишила колишн╓ р╕шення в сил╕, п╕сля цього громада подала позов до Верховного суду Укра╖ни, який п╕дтвердив р╕шення попередн╕х ╕нстанц╕й. Для мене це ╓ найвагом╕шим аргументом, який н╕велю╓ необх╕дн╕сть в якихось додаткових д╕алогах про претенз╕╖ громади на буд╕влю так званого костелу», – сказав кер╕вник «Севастопольк╕но».
Незважаючи на наявн╕сть судових р╕шень, за словами Гарнеги, влада продовжувала йти на контакт ╕з католицькою громадськ╕стю Севастополя, пропонуючи ╖й додатков╕ вар╕анти «рел╕г╕йного облаштування». Зокрема, м╕ське кер╕вництво пропонувало католикам вид╕лити в безоплатне користування земельну д╕лянку, аналог╕чну т╕й, на як╕й збудований к╕нотеатр, щоб вони могли збудувати й обладнати костел, проте громада в╕дмовилася в╕д ц╕╓╖ пропозиц╕╖. Пот╕м в╕руючим запропонували збудувати аналог╕чний «Дружб╕» дитячий к╕нотеатр ╕ «обм╕няти» його на буд╕влю на вулиц╕ Шм╕дта, але й цей вар╕ант вони визнали незадов╕льним.
Гарнега зазначив, що у сво╖ «найкращ╕» роки католицька громада м╕ста нал╕чувала не б╕льше 70 ос╕б, а за останн╕й р╕к к╕льк╕сть ╖╖ член╕в у к╕лька раз╕в скоротилася. Нав╕ть якщо знехтувати цим фактом, то повернення к╕нотеатру на 300 посадочних м╕сць наст╕льки нечисленн╕й сп╕льнот╕, на думку голови «Севастопольк╕но», ╓ нелог╕чним.
«Я вважаю, що ми (зокрема й урядов╕ органи) вичерпали вже вс╕ можлив╕ правов╕ ╕нструментар╕╖ для ведення здорового д╕алогу з римо-католицькою громадою м╕ста, тому будь-як╕ додатков╕ обговорення цього питання я вважаю зайвими. Тим не менш, якщо католики звернуться до мене, я готовий ╖х вислухати», – п╕дсумував Гарнега.

ПОВЕРНУТИ ЗАКОННИМ СПОСОБОМ: ШАНСИ ╢

Що стосу╓ться думки само╖ римо-католицько╖ громади Севастополя, то настоятель параф╕╖ Святого Климента отець Анатол╕й в╕д коментар╕в щодо питань, пов’язаних ╕з костелом, в╕дмовився.
Водночас цю ситуац╕ю виданню «Крим.Реал╕╖» прокоментував один ╕з член╕в католицько╖ громади м╕ста. «Костел потр╕бно повертати, – сказав прихожанин. – Це питання однозначне ╕ не п╕дда╓ться обговоренню. Яким способом ми можемо це зробити? Поки рано говорити про конкретику. Зараз б╕льш злободенною ╓ проблема лег╕тим╕зац╕╖ громади в рос╕йському юридичному простор╕, а дал╕ буде видно. ╢дине, в чому я переконаний, так це в тому, що повернення костелу ма╓ бути засноване виключно на правовому принцип╕ законност╕».
З метою б╕льш глибокого анал╕зу законност╕ чи незаконност╕ повернення костелу римо-католицьк╕й громад╕ кореспондент «Крим.Реал╕╖» звернувся до одного з юрист╕в-практик╕в Севастополя, який на умовах анон╕мност╕ пов╕домив, що в рос╕йських законодавчих рамках питання реституц╕╖ нерухомост╕ на користь рел╕г╕йних громад р╕зно╖ конфес╕йно╖ приналежност╕ врегульован╕ б╕льш детально ╕ б╕льш «лояльно» в╕дносно самих в╕руючих.
«У Рос╕йськ╕й Федерац╕╖ це питання регулю╓ться положеннями федерального закону № 327, де вельми детально прописаний процесуальний шлях повернення культових споруд у волод╕ння або безоплатне користування рел╕г╕йних громад. Отже, законодавч╕ передумови для повернення буд╕вл╕ на вулиц╕ Шм╕дта для севастопольських католик╕в ╓», – зазначив юрист. В Укра╖н╕ ж, за його словами, нормативна база, що регулювала под╕бн╕ правов╕ вза╓мини, була «б╕дн╕ша». Серед спец╕альних нормативних акт╕в наш сп╕врозмовник вид╕лив лише Указ Президента Укра╖ни № 125, п╕дписаний ще Леон╕дом Кравчуком у 1992 роц╕, ╕ дв╕ постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в. «Вищеназван╕ документи хоч ╕ передбачали повернення культових буд╕вель громадськост╕ т╕╓╖ чи ╕ншо╖ конфес╕╖, проте н╕яко╖ «дорожньо╖ карти» повернення цих споруд у документ╕ не м╕стилося ╕ не м╕ститься», – зазначив наш сп╕врозмовник. В╕н нагадав, що свого часу до Верховно╖ Ради був внесений законопроект про повернення в╕руючим рел╕г╕йних буд╕вель, але його так ╕ не ухвалили.
«Рос╕йська законотворча д╕яльн╕сть у цьому аспект╕ виявилася б╕льш досконалою. ╤нша справа, що севастопольська громада вже «програла» всю вертикаль укра╖нського судочинства. Цей факт, звичайно, служить не на ╖хню користь. Вт╕м, грамотне складання позову може в╕дновити тяжбу в рос╕йських реал╕ях. Шанси, безумовно, ╓. Питання у вибор╕ в╕рного вектора при побудов╕ доказово╖ бази», – п╕дсумував юрист.
Севастопольська римо-католицька громада була в╕дтворена ╕н╕ц╕ативною групою громадян-католик╕в у 1993 роц╕. З 1996 року в тимчасово пристосованому прим╕щенн╕ (колишн╕й житлов╕й квартир╕, що використову╓ться як каплиця до повернення громад╕ храму Св. Климента) були в╕дновлен╕ католицьк╕ служби. Прих╕д об’╓дну╓ в╕руючих р╕зних нац╕ональностей, як╕ регулярно в╕дв╕дують богослуж╕ння трьома мовами – укра╖нською, рос╕йською та польською. Серед член╕в параф╕╖ – не лише севастопольц╕, а й жител╕ тих найближчих до Севастополя м╕ст ╕ с╕л, в яких на цей момент нема╓ католицьких храм╕в або каплиць.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 13.03.2015 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14905

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков