Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2882)
З потоку життя (6054)
Душі криниця (3354)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1458)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1645)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
МОЛИТВА ЗА УЧИТЕЛЯ
Цей зах╕д-рекв╕╓м вилився у сп╕льну молитву присутн╕х за Мирославу Козак - маму, бабусю, друга,...


Тамара БОЙКО: «Я НАРОДИЛАСЬ В УКРА╥Н╤!..»
Сумна зв╕стка долинула з Мел╕тополя – п╕шла з життя Тамара Володимир╕вна БОЙКО, колишня...


СТАН ЗДОРОВ'Я СЕНЦОВА ПОГ╤РШИВСЯ…
Про це пов╕домив Громадському адвокат Дмитро Д╕нзе п╕сля в╕дв╕дин Сенцова.


МАТИ КОЛЬЧЕНКА: В╤Н ВИГЛЯДА╢ НЕДОБРЕ
В╕н дуже худий, бл╕дий. Мене це хвилю╓. Намагалася його якось п╕дгодувати за ц╕ три дн╕. Буду...


ПОПРОЩАЛИСЯ З ЛЕВКОМ ЛУК’ЯНЕНКОМ…
Левкo Лук’яненко був сп╕взасновником Укра╖нсько╖ гельс╕нсько╖ групи ╕ автором Акта...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 13.03.2015 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#11 за 13.03.2015
«ТРЕБА ЗАБЕЗПЕЧИТИ ДУХОВНИЙ ЗВ’ЯЗОК КРИМЧАН З МАТЕРИКОВОЮ УКРА╥НОЮ»

Кримський Майдан

Пригадую свою першу зустр╕ч з Андр╕╓м Щекуном. Це було п╕втора десятил╕ття тому. Молодий актив╕ст укра╖нського руху мав багато творчих план╕в, але на той момент б╕льше зосереджувався на Бахчисара╖ та Бахчисарайському район╕. Поступово ставав всекримським пол╕тиком. У березн╕ 2014 року в╕н очевидно дуже заважав рос╕йським окупантам, тому був викрадений, ╕зольований в╕д укра╖нсько╖ громади, перен╕с допити ╕ тортури. П╕сля визволення Андр╕ю з родиною довелося пере╖хати на материкову Укра╖ну. Коли буваю в Ки╓в╕, ми зустр╕ча╓мося й обговорю╓мо кримськ╕ справи. Ось ╕ тепер я запитав Андр╕я, — яким в╕н бачить шлях визволення Криму в╕д рос╕йсько╖ окупац╕╖?
— Думаю, що силового вар╕анту не буде. Нав╕ть коли Донбас зв╕льнять в╕д терорист╕в, то забирати Крим силою збро╖ Укра╖на не стане. План збройного визволення Донбасу в нашому генштаб╕, напевно, ╓, а ось щодо Криму такого плану, скор╕ш за все, не ╕сну╓. Буде працювати св╕това дипломат╕я. Й усп╕х ц╕╓╖ дипломатично╖ роботи залежатиме в╕д того, що в╕дбуватиметься в Рос╕╖. Наше завдання – прискорити процес повернення. Тому економ╕чн╕ санкц╕╖ Укра╖ни щодо Криму повинн╕ бути в╕дчутними. А поки що ми продовжу╓мо… п╕дгодовувати рос╕йськ╕ окупац╕йн╕ в╕йська, як╕ перебувають на п╕востров╕. Це неправильно. ╤ ще одне: повинн╕ бути створен╕ в╕дпов╕дн╕ умови для тих кримчан, як╕ опинилися на материков╕й Укра╖н╕. Або тих, хто збира╓ться ви╖хати з Криму. Гарний крок тут зробило М╕н╕стерство осв╕ти ╕ науки Укра╖ни, забезпечивши можлив╕сть дистанц╕йного навчання. А також складання ╕спит╕в екстерном й отримання укра╖нських атестат╕в. Можна вибрати й школу для навчання — список рекомендованих шк╕л виставлено на сайт╕ М╕носв╕ти. Тобто ╓ вже школи, як╕ чекають кримчан. Це — в╕дчутний прогрес! За запитом нашо╖ громадсько╖ орган╕зац╕╖, 8 тисяч студент╕в перевелися з Криму. Це станом на 1 грудня 2014 року. Думаю, що к╕льк╕сть таких студент╕в буде пост╕йно зростати. Незабаром ╕ випускники шк╕л по╖дуть.
— У Криму тепер ╓ можлив╕сть вивчати укра╖нську мову? Кримчани про це очевидно знають б╕льше, але ж у нас ╓ багато материкових читач╕в, як╕ не мають повно╖ ╕нформац╕╖…
— У деяких школах ╓ один урок укра╖нсько╖ на тиждень, але в б╕льшост╕ шк╕л ╖╖ рекомендують вивчати факультативно. Це для тих, ран╕ше укра╖номовних, клас╕в ╕ шк╕л. А в тих, що й ран╕ше були рос╕йськомовними, мова практично не вивча╓ться. У Бахчисара╖ учн╕в укра╖нських клас╕в порозганяли по ╕нших класах… Це спец╕ально так розпорошують укра╖нц╕в, щоб полегшити асим╕ляц╕ю.
— Андр╕ю, у вас ╓ хоч як╕сь позитивн╕ новини?
— ╢. На сьогодн╕ ми ма╓мо незалежне м╕жфракц╕йне депутатське об’╓днання «Крим». Наприк╕нц╕ грудня громадськ╕сть вперше провела зах╕д у Верховн╕й Рад╕. Розпочала д╕алог, п╕дписала меморандум про сп╕впрацю. Поки не можу сказати, що це — ефективна сп╕впраця, але ╓ розум╕ння ╕ ╓ сп╕льна д╕я щодо функц╕онування Державно╖ служби з питань Криму. ╢ звернення депутатське Олекс╕я Гончаренка, голови ц╕╓╖ групи, щодо в╕дпов╕дальност╕ Арсен╕я Яценюка за невиконання постанови Кабм╕ну в╕д 18 липня 2014 року.
— В чому суть ц╕╓╖ постанови?
— Створена Державна служба з питань Автономно╖ Республ╕ки Крим ╕ Севастополя. Б╕льше того, передбачено ф╕нансування на цю службу. Але минуло вже два м╕сяц╕ 2015 року, а ця державна служба дос╕ не функц╕ону╓. Ц╕каво, як розпоряджався Кабм╕н грошима протягом цих двох м╕сяц╕в? Ми вважа╓мо, що треба звертатися до Генпрокуратури, адже ма╓ м╕сце халатн╕сть, безв╕дпов╕дальн╕сть державних службовц╕в. А це в нин╕шн╕х умовах п╕дрива╓ нац╕ональну безпеку Укра╖ни. У нас повинн╕ бути (╕ я завжди наголошую на цьому!) державн╕ ╕нституц╕╖ «в екзил╕», як╕ працювали б над прискоренням повернення Криму. Розум╕ю, що ╓ серйозн╕ проблеми в держав╕ – в╕йна ╕ так дал╕. Але ж не вс╕ займаються в╕йною! ╤ коли я чую посилання на те, що у нас, мовляв, нема кошт╕в, то розум╕ю, що ц╕ люди брешуть. Кошти ╓. Маленька Груз╕я чомусь знаходить кошти, як╕ скеровуються на прискорення повернення анексованих Рос╕╓ю територ╕й. ╤ у нас н╕хто не казав, що повернення Криму буде дешевим заняттям. Але робити це треба!
— Як╕ у вас думки стосовно скорочення ф╕нансування «Кримсько╖ св╕тлиц╕»? Якщо вона не буде виходити в паперовому вар╕ант╕, то однозначно втратить частину сво╖х читач╕в. А це — однозначно проукра╖нськи- ╕ «прокримськи» налаштован╕ люди, нав╕ть якщо вони ╕ живуть на материков╕й Укра╖н╕…
— Стосовно будь-якого ф╕нансування з державного бюджету будь-яких кримських справ: газет, телебачення, заклад╕в просв╕тницького характеру, культуролог╕чного – воно повинно бути стов╕дсотковим ╕ не повинно скорочуватися. Навпаки, ф╕нансування повинно зб╕льшуватися! Бо це т╕ реальн╕ ╕нструменти, як╕ будуть наближати повернення Криму. Зараз я займаюся питанням в╕дновлення д╕яльност╕ Всеукра╖нського ╕нформац╕йно-культурного центру. Там було сорок чи п’ятдесят штатних одиниць, там був нормальний ц╕льовий бюджет. Можна в╕дновити його д╕яльн╕сть за межами Криму: в Херсон╕, Одес╕, Ки╓в╕, Микола╓в╕… Вс╕ ╕нституц╕╖ повинн╕ бути в╕дновлен╕! ╤ там повинн╕ працювати кримчани, щоб вони трималися разом, самоорган╕зовувалися ╕ не втрачали свою кримську ╕дентичн╕сть. Ми ╕з сво╓ю «громадською радою» це робимо. ╤ нам вда╓ться орган╕зовувати кримчан у р╕зних куточках Укра╖ни, як╕ пам’ятають, що ╖хньою малою батьк╕вщиною ╓ Крим, але разом з тим в╕дчувають себе укра╖нцями. Вони повинн╕ пост╕йно нагадувати влад╕ про Крим! Бо це — окупована укра╖нська територ╕я, яка рано чи п╕зно повернеться. Тому ненадання грошей для функц╕онування «Кримсько╖ св╕тлиц╕» чи просто скорочення ф╕нансування повинно турбувати вс╕х кримчан. Повинна бути правильно випрацювана ╓дина ╕нформац╕йна пол╕тика.
— З одного боку, контакти з Кримом ускладнен╕. З ╕ншого боку, далеко не найг╕рша частина кримчан опинилася на материков╕й Укра╖н╕. Як саме згуртувати саме цю частинку Криму? Може, вони збиралися б у якихось клубах, гуртках, земляцтвах? ╤ «Кримську св╕тлицю» нашу читали б. З ╕ншого боку, ми прагнемо максимально зберегти контакти з тими, хто залишився на п╕востров╕.
— Це — правда, що ╓ р╕зн╕ категор╕╖ кримчан. ╢ вимушен╕ переселенц╕ з Криму. ╥х до 40 тисяч ос╕б, хоча оф╕ц╕йно — вдв╕ч╕ менше. Багато людей не ре╓струються, як перем╕щен╕ особи, а просто купують житло ╕, таким чином, стають херсонцями, льв╕в’янами, харк╕в’янами, киянами… Вони вже визначилися. А ╓ люди, як╕ все ж спод╕ваються повернутися до Криму. А ще ╓ укра╖нц╕, як╕ залишаються в Криму, й останн╕х найб╕льше. ╤нформац╕йна пол╕тика повинна враховувати наявн╕сть цих категор╕й. Бо те, що говоримо тут, ми не зможемо поки говорити на територ╕╖ Криму. Але там треба зберегти укра╖нську ╕дентичн╕сть. ╤ забезпечити духовний зв’язок з материковою Укра╖ною тим, хто цього потребу╓. ╤нформац╕йний укра╖номовний продукт потр╕бен зараз не лише кримським укра╖нцям, а й кримським татарам та частин╕ рос╕ян. Друкованим ЗМ╤ варто дещо переор╕╓нтуватися, бо в кримських умовах треба б╕льше писати про культуру й уникати пол╕тичних тем.
— Мен╕ зда╓ться, що на анексованих територ╕ях Рос╕я завжди бере курс на асим╕ляц╕ю меншин ╕ н╕коли з нього не сходить. А укра╖нц╕ в Криму — тепер меншина. Навряд чи влада толеруватиме нав╕ть такий «культурницький» укра╖нський патр╕отизм…
— Звичайно, тепер треба зважувати кожен наш крок, але й не варто бути песим╕стами. Студ╕я «Св╕танок» ╕сну╓? ╤сну╓, не закрилася. Олександр Польченко в╕дстояв свою позиц╕ю на телебаченн╕? В╕дстояв, «Р╕дна хата» н╕куди не д╕лася. В╕н зняв з порядку денного пол╕тичн╕ моменти, але загалом веде правильну пол╕тику. В╕н зосередився на етн╕чност╕, на укра╖нськ╕й мов╕. ╤ кримськ╕ татари випускають свою газету «Авдет». Хоча вона тепер не така радикальна, як була ран╕ше. Я зараз допомагаю кримчанам в╕дродити традиц╕ю покладання 9 березня кв╕т╕в до пам’ятника Шевченков╕ в С╕мферопол╕. Щоб люди приходили з символ╕кою ╕ не боялися. ╤ могли помолитися, – а церква УПЦ КП завжди з народом! Наш╕ зв’язки з Кримом не перервалися. Мало того, до нас при╓дналися нов╕ люди з числа рос╕йськомовних кримчан, яких ран╕ше не було. Ми повинн╕ пригорнути ╖х до себе! ╤нформац╕йна пол╕тика Укра╖ни на окупованих територ╕ях повинна бути гнучкою ╕ виваженою, але водночас активною. Думаю, до осен╕ ми просунемося на дек╕лька крок╕в.
— А чи не варто було б видати сп╕льну газету для кримчан ╕ дончан? Тобто для перем╕щених ос╕б. Для тих людей, як╕, з одного боку, тяж╕ють до Укра╖ни, а з ╕ншого, — мають багато сп╕льних проблем: в╕дсутн╕сть роботи, житла, туга за втраченою малою батьк╕вщиною… Можна б ╕ орган╕зац╕ю утворити сп╕льну.
— Я — не прихильник такого «зм╕шування». Адже важливо збер╕гати ╕дентичн╕сть – ту ж таки донецьку чи кримську. До того ж Крим – це трохи ╕нший рег╕он. В╕н уже реально окупований. ╤ з точки зору рос╕ян в╕н ╓ де-юре рос╕йським. Тод╕ як на Донбас рос╕яни ще дивляться, як на укра╖нську територ╕ю. При утворенн╕ таких сп╕льних структур може з’явитися багато бюрократичних проблем. Але координувати сп╕льн╕ д╕╖ кримчани ╕ дончани, звичайно, могли б. До цього я ставлюся однозначно схвально.

Серг╕й ЛАЩЕНКО


╤НФОРМУ╢ ПРЕДСТАВНИЦТВО

За результатами мон╕торингу Представництва Президента Укра╖ни в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим у межах вза╓мод╕╖ з Державною службою Укра╖ни з надзвичайних ситуац╕й та обласними державними адм╕н╕страц╕ями Укра╖ни, станом на 1 березня 2015 року на материков╕й частин╕ Укра╖ни розм╕щен╕ та проживають 20 267 громадян, як╕ вимушено переселилися з тимчасово окуповано╖ територ╕╖ Автономно╖ Республ╕ки Крим та м╕ста Севастополь.
За лютий 2015 року к╕льк╕сть кримчан, що вимушено оселилися на материков╕й частин╕ Укра╖ни, зб╕льшилася на 241 особу, з яких переважна б╕льш╕сть тимчасово розм╕стилася у Льв╕вськ╕й, Черн╕г╕вськ╕й, В╕нницьк╕й, К╕ровоградськ╕й та Закарпатськ╕й областях.
Станом на 1 березня 2015 року до обласних державних адм╕н╕страц╕й Укра╖ни над╕йшло 35 198 звернень в╕д вимушених переселенц╕в з тимчасово окуповано╖ територ╕╖ Автономно╖ Республ╕ки Крим та м╕ста Севастополь.
16 099 звернень громадян, або 46% в╕д загально╖ к╕лькост╕ звернень, над╕йшло до територ╕альних п╕дрозд╕л╕в Державно╖ м╕грац╕йно╖ служби Укра╖ни. З питань соц╕ально╖ допомоги до орган╕в влади над╕йшло 4967 звернень громадян, з питань осв╕ти – 4086 звернень, з питань медичного обслуговування та ╕нших – 10 046.
У 98% звернень громадянам надано сво╓часну та квал╕ф╕ковану допомогу.

РОЗПОЧАВ РОБОТУ «КРИМСЬКИЙ КУР’╢Р»

Це — громадський добров╕льний волонтерський шлюз пересилань, який дозволя╓ легально передати реч╕ з материково╖ Укра╖ни до Криму або в╕дправити щось з Криму до Укра╖ни, нав╕ть за проблем з транспортним сполученням. За допомогою ресурсу можна переказати документи, особист╕ реч╕ та др╕бн╕ некомерц╕йн╕ вантаж╕.
«Ми — люди законослухнян╕: все заборонене до перевезень через укра╖нський чи рос╕йський кордон через нас в╕дправити не можна. Вс╕ (!) вантаж╕ оглядаються перед кордоном ╕ на кордон╕. Якщо ви спробу╓те в╕дправити заборонений до перевезення вантаж — в╕н буде в л╕пшому випадку повернутий назад, у г╕ршому — спалений у муфельн╕й печ╕», — попереджають перев╕зники.
На сайт╕ служби згаду╓ться, що вод╕╖, котр╕ допомагають з доправленнями, ╕нод╕ по к╕лька дн╕в змушен╕ проводити в оч╕куванн╕. ╥хню долю волонтери намагаються полегшити сухими пайками та допомогою з паливом; ╓ також видатки на поштов╕ пересилання. Для пакета з документами видатки становитимуть 100 гривень або 300 рубл╕в, для невелико╖ коробки до 1 к╕лограма — 150 гривень або 450 рубл╕в.
Перев╕зники запевняють, що випадк╕в втрат чи пошкоджень ще не було жодного разу. Реч╕ супроводжу╓ волонтер або вони передаються лише з перев╕реними вод╕ями.
Адреса ресурсу:
http://www.ostrovkrym.org.ua/

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 13.03.2015 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14896

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков