Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2798)
З потоку життя (5924)
Душі криниця (3319)
Українці мої... (1432)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1631)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВСТУПНА КАМПАН╤Я-2018 ДЛЯ АБ╤ТУР╤╢НТ╤В З КРИМУ
Для молод╕ з тимчасово окупованого Криму ╕сну╓ два шляхи вступу до укра╖нських виш╕в: спрощена та...


«БАХМУТ УКРА╥НСЬКИЙ» ПРО ТЕ, ЩО НАКИП╤ЛО…
Описавши зустр╕ч льв╕в’ян з актив╕стами «Бахмута укра╖нського», я не встиг...


ПРИЩЕПИТИ Г╤ЛОЧКУ СМЕРЕКИ В ДОНЕЦЬКОМУ ПОЛИННОМУ КРАЮ
Дехто люто ненавидить «сепар╕в», а ╕нш╕ ж - просто не в╕рять, що на Донбас╕ можна...


КОЛОМИЯ ГОТОВА СП╤ВПРАЦЮВАТИ З ДОНБАСОМ У СФЕР╤ КРА╢ЗНАВСТВА
Нац╕я повинна модерн╕зуватися ╕ в перспектив╕ стати монол╕том. Зробивши висновки з под╕й...


ЯК ЛЕСЮ УКРА╥НКУ НА КОНГРЕС НЕ ПУСКАЛИ...
Прикрий ╕нцидент трапився з кримською делегац╕╓ю в перший день роботи Всесв╕тнього форуму...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 13.03.2015 > Тема ""Будьмо!""
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#11 за 13.03.2015
КРИМСЬКА ЖУРНАЛ╤СТКА ОТРИМАЛА ПРЕМ╤Ю ЗА СВОБОДУ СЛОВА

Слово - зброя!

Укра╖нськ╕ журнал╕сти стали лауреатами прем╕╖ «В╕льна преса Сх╕дно╖ ╢вропи-2015», яку вручають орган╕зац╕╖ Fritt Ord Foundation ╕ the ZEIT Foundation. Нагороду, що вруча╓ться серед пострадянських кра╖н, отримали команда агентства журнал╕стських розсл╕дувань Slidstvo.Info, кримська журнал╕стка Валентина Самар ╕ журнал╕ст ╕з Донецька Серг╕й Гармаш.
«Журнал╕сти, блогери та мед╕а в Укра╖н╕ та Рос╕╖ нараз╕ працюють у надзвичайно складних умовах, не в останню чергу через обм╕н ненавистю м╕ж кра╖нами. Оф╕ц╕йн╕ пов╕домлення про кризу в Укра╖н╕ навмисно спотворюють дез╕нформац╕╓ю», — зазначив член жур╕ Март╕н Полсон.
Окр╕м укра╖нц╕в, лауреатами прем╕╖ також стали редактор рос╕йсько╖ газети «Псковская губерния» Галина Тимченко (газета публ╕кувала статт╕ про загибель рос╕йських солдат╕в на Донбас╕) та грузинське видання Netgazeti.
У пов╕домленн╕ на сайт╕ Fritt Ord Foundation зазначено, що прем╕я, загальний фонд яко╖ становить 75 тисяч ╓вро, буде вручена 24 червня в Осло.
* * *
Щиро в╕та╓мо лауреат╕в, а особливо нашу кримську землячку Валентину Самар, ╕з заслуженою нагородою ╕ пропону╓мо уваз╕ читач╕в ╖╖ статтю про наш╕ кримськ╕ проблеми з газети «Дзеркало тижня».


КРИМ: «ПРОДОВОЛЬСТВО В ОБМ╤Н НА СВОБОДУ»?

Ну, все, панове, кримська крига скресла. Причому пом╕тно це стало якось майже одночасно ╕ в р╕зних вим╕рах. У реальност╕ — з настанням р╕чниц╕ «кримсько╖ весни» в головах жител╕в окупованих територ╕й та укра╖нських правител╕в. В останн╕х, зв╕сно, процес в╕др╕зня╓ться упов╕льненим темпом, але тр╕щини п╕шли, ╕ м╕сцями теч╕я вже пробива╓ соб╕ шлях. В╕тром же, який пожене крижини й прибере затори, стане рух активних народних мас, не згодних ╕з тим, що кримська проблема — на довг╕ роки, ╕ п╕сля того, як зак╕нчиться в╕йна, розкв╕тне Укра╖на, — кримчани сам╕ попросяться назад.
Зв╕дки такий оптим╕зм (до того ж р╕дк╕сне в╕дчуття для автора)? Все просто — природн╕ процеси п╕дходять до лог╕чних, поки що — пром╕жних, результат╕в.
Р╕к анекс╕╖ ╕ всл╕д за ним вторгнення Рос╕╖ на Донбас, кр╕м очевидно╖ нездатност╕ нин╕шньо╖ укра╖нсько╖ влади д╕яти адекватно загрозам нац╕ональн╕й безпец╕ вищого р╕вня, виявив також, м’яко кажучи, всю слабк╕сть м╕жнародних ╕нститут╕в ╕ систем нав╕ть не запоб╕гати — протистояти спроб╕ поставити св╕т на межу ново╖ св╕тово╖ в╕йни. Важко не погодитися з кримським колегою Павлом Казар╕ним, який у дн╕ р╕чниц╕ «кримсько╖ весни» говорить ╕ пише про те, що конфл╕кт╕в, аналог╕чних донбаському, в нов╕тн╕й ╕стор╕╖ предосить. Рос╕я ж цей експорт, можна сказати, вже поставила на пот╕к. Але анекс╕я Криму — це щось небувале для ╢вропи п╕сля Друго╖ св╕тово╖. ╤ сьогодн╕ перед ус╕м св╕том сто╖ть завдання вир╕шити це питання. Вар╕ант╕в лише два — або погодитися з розвалом св╕топорядку, заплющивши на анекс╕ю оч╕, або стояти на сво╓му до к╕нця, незважаючи на ц╕ну питання. Однак це не означа╓, що укра╖нська влада може сид╕ти склавши руки, поки ╢С ╕ США придумають рят╕вний рецепт, по ходу ще й п╕дтримуючи наш╕ д╕ряв╕ штани. Тим б╕льше, саме тепер сформувалися передумови для того, щоб включити свою активну роль.
Р╕к анекс╕╖ показав таке:
1. Попри вс╕ побоювання, що наш╕ зах╕дн╕ партнери «з╕ллють» Крим задля умиротворення агресора, позиц╕я стосовно Криму в сухому залишку залиша╓ться загальною ╕ безкомпром╕сною. ╤ нав╕ть якщо на Донбас╕ запану╓ мир, санкц╕╖ ╢С та США щодо Криму залишаться, а це означа╓, що Крим залишиться «недорос╕╓ю», зоною, ще б╕льш збитковою в економ╕чному план╕, н╕ж, наприклад, Придн╕стров’я. Понад те, невизнан╕ республ╕ки вже на соб╕ в╕дчувають насл╕дки кримсько╖ авантюри, — грошей у Рос╕╖ для них б╕льше нема╓.
2. Грошей нема╓ ╕ для Криму, в╕н — неп╕д’╓мна ноша для Рос╕╖. Борис Н╓мцов вважав, що Крим коштуватиме федеральному бюджетов╕ «дв╕ Чечн╕». Як показало життя, в╕н був великим оптим╕стом. Жоден заявлений ╕нфраструктурний проект не т╕льки не реал╕зований, а й не розпочатий. У тому числ╕ й найб╕льш символ╕чний ╕ житт╓во необх╕дний — буд╕вництво мосту через Керченську протоку.
Ба б╕льше, тепер уже оф╕ц╕йно п╕дтверджена ╕нформац╕я DT.UA майже р╕чно╖ давност╕ про те, що жодних економ╕чних розрахунк╕в перед анекс╕╓ю Криму в Рос╕╖ не робили. Заступник м╕н╕стра ф╕нанс╕в Рос╕╖ Тетяна Нестеренко в ╕нтерв’ю Forbes Woman пов╕домила, що р╕шення про при╓днання Криму приймалося виключно президентом Пут╕ним ╕ без узгодження з М╕нф╕ном: так╕ р╕шення «можуть бути прийнят╕ т╕льки одн╕╓ю людиною. Знаючи президента, можу сказати: в╕н не прийма╓ р╕шень необдумано. Але, справедливост╕ ради, для нас ус╕х це теж було неспод╕вано, скажемо так».
3. Крим — не Рос╕я ще й тому, що нав╕ть т╕ вузьк╕ права та свободи, як╕ ще залишилися в РФ, у Криму не працюють. За р╕к п╕востр╕в став зоною беззаконня ╕ безчинств. Аксьонову дозволено нав╕ть б╕льше, н╕ж Кадирову, — наприклад, «узаконення», по сут╕, приватно╖ арм╕╖ — «ополчення» — ╕ захоплення приватно╖ власност╕ п╕д виглядом «нац╕онал╕зац╕╖». ╤ перше, ╕ друге прямо суперечить федеральному законодавству, однак Москва заплющу╓ оч╕ на неподобство, доки воно ╖й виг╕дне. Для «зачищення» незгодних, видушування з п╕вострова представник╕в кор╕нного кримськотатарського народу, який волод╕╓ правом на самовизначення, та п╕дтримки зруйновано╖ економ╕ки за рахунок експропр╕ац╕╖ власност╕ (державно╖ — Укра╖ни ╕ приватно╖).
4. Крим перетворю╓ться на мега-в╕йськову базу ╕, як неодноразово заявлялося, з можливим розм╕щенням ядерного озбро╓ння. ╤ це ще одна загроза св╕тов╕, не зважати на яку не може жодна цив╕л╕зована кра╖на.
5. Настро╖ людей у Криму за р╕к зм╕нилися ╕стотно. Гучне досл╕дження напередодн╕ р╕чниц╕ анекс╕╖, проведене опитуванням через стац╕онарн╕ телефони (!) людей, котр╕ перебувають в окупац╕╖, що показало 82% п╕дтримки при╓днання до Рос╕╖, вже одержало «незадов╕льно» в╕д профес╕йно╖ сп╕льноти. Сл╕д гадати, кр╕м аргументу для виступ╕в Лаврова, це опитування також непрямо послужило виправданням безд╕яльност╕ укра╖нсько╖ влади. На жаль, поза увагою незаслужено залишилися ╕нш╕ в╕дпов╕д╕ кримчан — на «безпечн╕» запитання. Всупереч устален╕й думц╕ про тотальне панування рос╕йських ЗМ╤, опитування Free Crimea показало, що 37% кримчан, як ╕ ран╕ше, дивляться «╤нтер», 12% — «1+1», а 11% — «СТБ».
Ут╕м, найб╕льш достов╕рним вим╕ром настро╖в у Криму були «вибори» до парламенту ╕ м╕сцевих орган╕в влади, про╕гнорован╕ понад половиною виборц╕в (про ман╕пуляц╕╖ з явкою для натягування пристойних 53% DT.UA писало). Пояснення просте: одна р╕ч — мр╕яти про Рос╕ю у сво╓му про не╖ уявленн╕, ╕ зовс╕м ╕нша — жити в Криму, незаконно при╓днаному до Рос╕╖, який поступово перетворю╓ться на рег╕он-╕згой. Один м╕й знайомий сво╓ тепер╕шн╓ життя в Криму описав так: «Це — випадок, коли ╕ миску в╕дсунули, ╕ ланцюг укоротили, ╕ гавкати не дозволяють». Атмосфера невпевненост╕ не т╕льки в завтрашньому — у сьогодн╕шньому дн╕ примушу╓ нав╕ть щирих патр╕от╕в Рос╕╖ залишати Крим: вони ╖дуть на рос╕йський материк або в╕дправляють туди сво╖х д╕тей.
Перел╕чене ╕ да╓ п╕дстави стверджувати, що час для в╕дкриття «кримського фронту» для Ки╓ва нин╕ найб╕льш п╕дходящий: ус╕ слабкост╕ агресора — це одночасно й переваги Укра╖ни. З цього погляду, хоч як парадоксально, попередня безд╕яльн╕сть ╕з деокупац╕╖ Криму ╕ нав╕ть явно корупц╕йн╕ гр╕хи влади та наближеного до не╖ б╕знесу сьогодн╕ можуть бути зарахован╕ в плюс. Не наважившись на повну блокаду п╕вострова, продовжуючи поставляти продовольство, воду, електроенерг╕ю, Укра╖на зберегла залежн╕сть Криму за цими позиц╕ями на 60-80%. Тепер головне — вм╕ло ц╕╓ю перевагою скористатися, насамперед для захисту громадян Укра╖ни в╕д арешт╕в, викрадень, пересл╕дувань та будь-якого виду дискрим╕нац╕╖.
Що так╕ плани обговорюються, дав зрозум╕ти голова Меджл╕су кримськотатарського народу Рефат Чубаров. П╕сля чергового тиску з боку ФСБ на правозахисник╕в в╕н пов╕домив у п’ятницю вранц╕ на сво╖й стор╕нц╕ в соцмереж╕ про можлив╕ кроки у в╕дпов╕дь, як╕ можна назвати «продовольство в обм╕н на свободу».
«Безперечно, патолог╕чна ненависть кримсько╖ влади до актив╕ст╕в кримськотатарського нац╕онального руху, як╕ виступають на захист прав свого народу ╕ в╕дстоюють в окупованому Криму права людини, незалежно в╕д нац╕ональност╕, переступила вс╕ мислим╕ й немислим╕ меж╕.
Упевнений, посилен╕ консультац╕╖, як╕ ми проводимо цими днями в Ки╓в╕ та за межами Укра╖ни, дозволять нам скоро встановити жорстку залежн╕сть поставок продукт╕в харчування та ╕нших товар╕в на окупований п╕востр╕в з материково╖ Укра╖ни в╕д стану прав людини в Криму.
╤деться не про те, щоб приректи жител╕в Криму на голод (упаси Всевишн╕й!), а щоб примусити окупац╕йну владу дотримуватися прав людини».
╤ б╕льш конкретно — в останньому абзац╕: «Зв╕льнення Ахтема Чийгоза (заступника голови Меджл╕су. — В. С.) та ╕нших незаконно заарештованих ╕ кинутих у в’язницю жител╕в Криму було й залиша╓ться першочерговою нашою вимогою».
Реакц╕╖ на таку сенсац╕йну заяву л╕дера Меджл╕су з боку як рос╕йсько╖, так ╕ укра╖нсько╖ влади на момент здач╕ матер╕алу до друку не було. Зв’язатися з Р. Чубаровим для уточнення озвучених план╕в, на жаль, не вдалося. Але скажемо про те, що стало в╕домо з ╕нших джерел. З╕ зрозум╕лих причин, ╕мен не назива╓мо.
«Якщо влада Укра╖ни не вживе р╕шучих заход╕в для зв╕льнення арештованих кримських актив╕ст╕в, припинення пересл╕дувань ╕накодумц╕в та захисту прав громадян Укра╖ни, ми робитимемо це сам╕. Ми перекри╓мо цей ганебний конвой ╕з продовольством, який щодня йде на Крим для п╕дтримки окупант╕в та ╖хньо╖ арм╕╖. Для цього не потр╕бно багато людей (хоча ╖х знайдеться чимало, пов╕рте, не т╕льки кримських татар — патр╕от╕в багато), кошт╕в, тим б╕льше збро╖. Ми — мирн╕ люди, але терп╕ти б╕льше це б… не будемо», — пов╕домив в╕домий сво╓ю безкомпром╕сною позиц╕╓ю актив╕ст.
Другий сп╕врозмовник, не вдаючись у подробиц╕, п╕дтвердив, що так╕ плани справд╕ обговорюються, у тому числ╕ й на орган╕зац╕йному р╕вн╕, однак в╕дмовився в╕дпов╕дати на запитання, чи санкц╕онован╕ ц╕ д╕╖ укра╖нською владою. Проте зрозум╕ло, що п╕сля поста у Фейсбуц╕ Рефата Чубарова — це вже не та╓мниця, погодьтеся.
Все-таки нема╓ лиха без добра: ступор, який розбив верховних кер╕вник╕в Укра╖ни п╕сля окупац╕╖ та анекс╕╖ п╕вострова, спонукав громадянськ╕ ╕нститути ╕ просто небайдужих громадян виконати багато роботи за державу. Так з’явилася Стратег╕я повернення Криму в╕д Фонду «Майдан закордонних справ», частина положень яко╖ вже взята в роботу деякими м╕н╕стерствами.
У розробц╕ к╕лькох кримських громадських орган╕зац╕й — стратег╕я ╕нформац╕йно╖ пол╕тики щодо Криму, яка включатиме ╕ вже зроблене власниками ЗМ╤ та журнал╕стами, вимушеними залишити Крим. Не чекаючи зелено╖ ракети в╕д влади, у стисл╕ терм╕ни було в╕дновлено мовлення розгромлено╖ в Криму ТРК «Чорноморська». «Громадське рад╕о» робить програми «Голос Криму» ╕ плану╓ телепроект в еф╕р╕ «Громадського ТБ». К╕лька мед╕апроект╕в реал╕зу╓ Кримський центр д╕лового ╕ культурного сп╕вроб╕тництва «Укра╖нський д╕м». Рад╕о «Свобода» запустило проект «Крим.Реал╕╖» — онлайн-агентство та телепрограми. Ц╕лий ряд кримських ЗМ╤, журнал╕сти яких вимушено ви╖хали з п╕вострова, в╕дновили роботу на материку в Ки╓в╕, Дн╕пропетровську, Херсон╕. Отож про ╕нформац╕йну блокаду Криму, яку треба проривати (╕ на яку потр╕бн╕ велик╕ грош╕ з бюджету), можуть говорити т╕льки т╕, хто всього цього не зна╓ або св╕домо ╕гнору╓. Найголовн╕ший деф╕цит у зазначен╕й сфер╕ — в╕дсутн╕сть публ╕чно╖ комун╕кац╕╖ оф╕ц╕йного Ки╓ва з громадянами Укра╖ни на тимчасово окупован╕й територ╕╖. Але майданчики ╓ — 24 години на добу.
╤ спасиб╕ Президентов╕ Петру Порошенку за звернення 23 лютого, у день початку окупац╕╖ Криму та Севастополя. Знаючи, як цей дуже правильний текст готувався, можна назвати його великим кроком назустр╕ч укра╖нському Криму п╕сля тривалого мовчання.
Наступних крок╕в чека╓мо в╕д ГПУ та СБУ.

Валентина САМАР
http://gazeta.dt.ua/internal/krim-prodovolstvo-v-obmin-na-svobodu-_.html

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 13.03.2015 > Тема ""Будьмо!""


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14894

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков