Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2788)
З потоку життя (5915)
Душі криниця (3315)
Українці мої... (1431)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1629)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
БОЛ╤СН╤ КОРЕН╤ ПРОБЛЕМИ: ЯК ╥Х ВИТЯГТИ?
Ш╕стдесят восьмий день голодування Володимира Балуха, дванадцятий – Олега Сенцова…...


РОЗДУМИ НА ТЕМАТ ДЕПОРТАЦ╤╥ ╤ НАШИХ КРИМСЬКИХ ПЕРСПЕКТИВ
Сьогодн╕, в день пам’ят╕ жертв депортац╕╖ 1944 року, ми згаду╓мо те пекло, у яке...


ВИКУВАТИ ГОЛКУ ДЛЯ КОЩ╤Я
перше, що ма╓мо зробити – це в╕дновити дов╕ру до влади.


ПРО ДУРНОГО ЯСЬКА, МИРШАВИХ КРИМСЬКИХ ОВЕЦЬ ╤ КРЕЙСЕР «УКРА╥НА»
Туп-туп, туп-туп, туп-туп – ╕де товариство. Дол╕ шука╓. Омр╕яно╖. Щастям в╕нчано╖. Тихою...


ХТО В╤ДСТОЮ╢ УКРА╥НСЬКИЙ КРИМ
А що ж моя влада? Спершу, застосувавши сумнов╕домий ще з Майдану лозунг «Стояти ╕ не...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 13.03.2015 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#11 за 13.03.2015
ФЕНОМЕН «КРИМСЬКО╥ СВ╤ТЛИЦ╤» — ЯК ЛАКМУСОВИЙ ПАП╤РЕЦЬ ЯКОСТ╤ УКРА╥НСЬКО╥ ВЛАДИ

ФЕНОМЕН «КРИМСЬКО╥ СВ╤ТЛИЦ╤» — ЯК ЛАКМУСОВИЙ ПАП╤РЕЦЬ ЯКОСТ╤ УКРА╥НСЬКО╥ ВЛАДИ,
або ЧИ ВИГРАТИ ╤НФОРМАЦ╤ЙНУ В╤ЙНУ «КРУГЛИМИ СТОЛАМИ»?

П╕сля того, як нова укра╖нська влада в результат╕ сво╓╖ злочинно╖ безд╕яльност╕ здала пут╕нському режимов╕ одну з найб╕льших сво╖х територ╕й, а саме Автономну Республ╕ку Крим, минув р╕к. Чи зм╕нилася за цей час повед╕нка «нашо╖» влади, чи зм╕нився стиль ╖╖ «урядування»? В╕дпов╕дь в обох випадках, на жаль, негативна. Як би не парадоксально те виглядало, але, попри вс╕ гучн╕ заяви, влада, що прийшла з учорашньо╖ привладно╖ опозиц╕╖, ╕ не збиралася ╓вропе╖зувати кра╖ну аж надто кардинально. Учасники минулор╕чного ки╖вського Майдану розум╕ють, про що йдеться. Досить згадати лишень, як «три╓дина» тисла вже забруднен╕ кров’ю руки Януковича, як була готова ще р╕к мати його за свого президента.
Гарн╕ полководц╕ виграють битви, завдяки ╕нтелекту, гарн╕ пол╕тики роблять сво╖ кра╖ни усп╕шними, аби у потенц╕йного ворога не виникало нав╕ть спокуси розпочати в╕йну. Укра╖на протягом ус╕х рок╕в Незалежност╕ не мала влади, яка б п╕клувалася про дов╕рену ╖й кра╖ну, про ╖╖ народ, влади, яка б принаймн╕ не розкрадала власну кра╖ну. Насправд╕, кожна влада приходила, аби нацарювати. Не стали винятком н╕ помаранчева влада зразка 2004-2008 рок╕в, н╕ сьогодн╕шня «про╓вропейська», ц╕лий р╕к бездарного урядування яко╖ так ╕ не зрушив кра╖ну в б╕к задекларованих ╓вропейських ц╕нностей. Б╕льше того, попри гучн╕ заяви про боротьбу з триклятою корупц╕╓ю, з розкрадачами Краю, ╕ корупц╕я, ╕ розкрадач╕ чудово почуваються в коридорах, оф╕сах ╕ кр╕слах сьогодн╕шн╕х «реформатор╕в». Не спиня╓ те блюзн╕рство н╕ в╕йна, сором’язливо названа антитерористичною операц╕╓ю, н╕ пам’ять про Небесн╕ Сотн╕ — нав╕ть вже полки, н╕ м╕льйони знедолених б╕женц╕в в╕д т╕╓╖ в╕йни.
Але чи можна було, насправд╕, уникнути б╕ди, що впала на наш╕ голови сьогодн╕? Безсумн╕вно. Але для того ми мали б ще в перш╕ роки Незалежност╕ скинути з себе лахм╕ття раба. Мали б в╕дчути себе господарем свого Краю ╕ поводитись в╕дпов╕дно.
Чи готов╕ ми до цього сьогодн╕? Значною м╕рою, так. Як би там не було, але щеплення Народного Руху ╕ чотирьох Майдан╕в не минули безсл╕дно. Проте ж багато ще хто з мо╖х сп╕вв╕тчизник╕в бездумно носить оте рабське лахм╕ття, вибираючи соб╕ нових ╕ нових ╕дол╕в. Неважливо ж, насправд╕, як вони звуться — братками, революц╕онерами чи патр╕отами. «Дивися в кор╕нь!» — казав один л╕тературний персонаж. «П╕зна╓ш дерево по плодах його», — вчить Б╕бл╕я.
Майже з перших дн╕в ╢вромайдану я докладав ус╕х зусиль, аби унеможливити чергове в╕длучення народу в╕д влади. На мо╓ тверде переконання, «контролюючий пакет» укра╖нсько╖ влади ма╓ беззаперечно належати народов╕. М╕н╕мально для цього потр╕бно було б ухвалення парламентом двох закон╕в: закону про ╕мп╕чмент Президента Укра╖ни ╕ закону про в╕дкликання народного депутата. Ч╕тко виписан╕, вони дали б у руки народу д╕╓вий важ╕ль впливу на обрану ним владу. Я трич╕ виступав з тим проектом п╕д Стелою, переконував депутат╕в ВР, громадських д╕яч╕в, простих братчик╕в, доводив, що за наявност╕ цих закон╕в ╕мов╕рн╕сть кривавого протистояння була б майже неможливою. Адже президента, Верховну Раду, що втратили дов╕ру народу, можна було б законним чином зм╕нити. Б╕льше того — ╕ президент, ╕ народн╕ депутати поводилися б значно виважен╕ше вже в╕д самого розум╕ння того, кому насправд╕ належить вся повнота влади в держав╕. Закон про ╕мп╕чмент Президента Укра╖ни, зрештою, таки зм╕нили. Щоправда, наск╕льки т╕ зм╕ни реально дозволяють припинити повноваження президента, поки що нев╕домо. Зам╕сть закону про в╕дкликання народного депутата взяли гору попул╕стськ╕ заклики позбавити депутат╕в недоторканност╕. Але ж це не ма╓ н╕чого сп╕льного з реальною п╕дконтрольн╕стю депутат╕в сво╖м виборцям!
Саме в╕дсутн╕сть реальних зм╕н у систем╕ влади, збереження того корупц╕йно-злочинного кластеру ╖╖ формування, в╕дтворення ╕ функц╕онування ╓ причиною в╕дсутност╕ вол╕ влади до справжнього реформування держави, в╕дродження кра╖ни. Х╕ба не ╓ явним насл╕дком всього того бездарне кер╕вництво ходом в╕йськових операц╕й, яке в ряд╕ випадк╕в уже призвело до значних втрат у жив╕й сил╕, техн╕ц╕, територ╕ях, х╕ба не нагаду╓ все те гру в п╕ддавки з явними ознаками державно╖ зради?
Так, х╕ба не ╓ державною зрадою закуп╕вля за завищеними ц╕нами для потреб воюючого в╕йська, скаж╕мо, дешевих п╕дробок, як то було у випадку з н╕бито американськими приладами н╕чного бачення, як╕ насправд╕ вироблялися в Одес╕ ф╕рмою вчорашнього шахрая в сфер╕ житлового буд╕вництва, або явно застар╕ло╖ та малопридатно╖ для ведення бойових д╕й бронетехн╕ки, як те було з британськими пол╕цейськими Saxon-ами?
Х╕ба не ╓ результатом державно╖ зради ╤ловайський та Дебальц╕вський котли (про небезпеку останнього автор попереджав ще за два м╕сяц╕ до оточення, наприк╕нц╕ грудня минулого року) чи здача стратег╕чного зал╕зничного вузла Дебальцеве, який вже сьогодн╕ забезпечу╓ в╕йськов╕ потреби агресора?
Х╕ба не ╓ державною зрадою колаборантство з ворогом, скаж╕мо, створення в╕льно╖ економ╕чно╖ зони Крим, п╕д ф╕говим листочком яко╖ манкурти в╕д укра╖нсько╖ влади не лише утримують незаконний режим ╕мен╕ Аксьонова-Константинова, але й годують кримське угруповання збройних сил РФ?
Х╕ба не ╓ зрадою ╕нтерес╕в Краю бездарне тупцювання на м╕сц╕ протягом ц╕лого року, в╕дсутн╕сть будь-яких реальних реформ, як╕ уряд Арсен╕я Яценюка мав би провести за цей час? Помножене на непрофес╕йн╕ д╕╖ НБУ, який фактично нищив нац╕ональну валюту, доводячи народ до зубож╕ння, все те не могло не позначитись на укра╖нськ╕й економ╕ц╕, яка фактично колапсу╓.
Ясна р╕ч, що в╕йна, розпочата проти нас Рос╕йською Федерац╕╓ю, не може не впливати на житт╓д╕яльн╕сть кра╖ни, на ╖╖ економ╕ку зокрема. Але ж те мало б змусити владу бути б╕льш мудрою, д╕╓вою, ефективною, сконцентрованою, патр╕отичною врешт╕. На жаль, так не ╓. Вся енерг╕я мо╓╖ влади ╕ дал╕ результу╓ться в пот╕к пустосл╕в’я.
Може, я упереджений щодо не╖? Можливо. Але ось лише два приклади, за якими ми можемо судити про ╖╖ ефективн╕сть.
В╕домо, що найважлив╕шою складовою так звано╖ г╕бридно╖ в╕йни ╓ в╕йна ╕нформац╕йна. Д╕йсно, значення ╕нформац╕╖ в сучасному св╕т╕ неможливо переб╕льшити. ╤нформац╕я, особливо коли ╖╖ подати в╕дпов╕дним чином, ор╕╓нтуючи на п╕дсв╕дом╕сть, — то вже не просто ╕нформац╕я, а частина св╕тосприйняття, а отже, надпотужна зброя у вправних руках.
Чи задумувалась моя влада, чому до лахм╕ття раба, в якому ще й дос╕ деф╕лю╓ чимало мо╖х сп╕вв╕тчизник╕в, ╕деально пасують, скаж╕мо, так╕ «шедеври» рос╕йсько╖ к╕нематограф╕╖, як вс╕ от╕ неск╕нченн╕ «гардемар╕ни», «господа оф╕цери», «солдати», «см╓рши», «скажен╕ бабки», «задоронов-жовч-шоу», — список можна продовжувати до безк╕нечност╕ — ╕ хто ╖х припасував? А якщо задумувалась, то чому не зроблено жодних висновк╕в?
Озирн╕мось — укра╖нський телееф╕р, насправд╕, н╕коли не був в╕льним в╕д того бруду, але останн╕ми роками в╕н просто переповнений ним. Нав╕ть нин╕, коли рос╕йськ╕ найманц╕ та ╖хн╕ регулярн╕ в╕йська плюндрують нашу землю, коли народн╕ артисти кваз╕республ╕к стр╕ляють з «утёсов» у наших вояк╕в, нам ╕ дал╕ нав’язують той специф╕чний продукт з нев╕дворотним «водкоп╕т╕╓м» на екран╕, з потоками огидно╖ матерщини, ╕стер╕╖ та прим╕тивного несмаку.
На жаль, укра╖нська влада ╕ дос╕ не зробила р╕шучих крок╕в, аби покласти край тому засиллю. В╕с╕мдесят дев’ять заборонених сер╕ал╕в схож╕ на вихоплену з моря краплю.
Ц╕каво, як саме радники наших президент╕в-прем’╓р╕в-гол╕в-сбу пояснюють цим достойникам, чому така кра╖на, як, скаж╕мо, Франц╕я, квоту╓, обмежу╓ число ╕ноземних ф╕льм╕в на сво╖х екранах? Може, справа в самих радниках?
Справжня небезпека рос╕йського в╕деопродукту зовс╕м не в його низькопробност╕ та вульгарност╕. Справа в тому, що, використовуючи природну властив╕сть людсько╖ псих╕ки ототожнювати себе з головними героями ф╕льм╕в, мудр╕ ляльководи без зайвого галасу роками переформатовували нашу св╕дом╕сть. Давши в╕дпов╕дь на просте запитання, хто ╓ головними героями «дев’ятих рот», «солдат╕в», ми тепер св╕дом╕ того, з ким ╕дентиф╕кували себе м╕льйони молодих укра╖нських хлопц╕в. То ми ще й дос╕ диву╓мося феномену майже тотально╖ манкуртизац╕╖ донецько-луганщини?
Здавалося б, в умовах нав’язано╖ нам г╕бридно╖ в╕йни укра╖нська влада в╕д самого початку мала б вибудувати адекватну ╕нформац╕йну пол╕тику, докласти вс╕х зусиль, аби якнайшвидше орган╕зувати ефективний спротив брудному валу агресивно╖ московсько╖ пропаганди, але... возик ╕ дос╕ там. ╤ дос╕ — через р╕к, нагадаю — влада склика╓ «кругл╕ ╕ не дуже столи» якихось експерт╕в-пол╕толог╕в-соц╕олог╕в, де знову й знову пережову╓ться одна й та сама жуйка, знову й знову констату╓ться геббельс╕вський родов╕д того явища, пропонуються вже згадуван╕ чи нов╕ методи боротьби з тим.., але возик ╕ дос╕ там. Гр╕зно блискаючи скельцями окуляр╕в, оч╕льник уряду вкотре обурю╓ться намаганнями Кремля нав’язати Заходу абсолютно брехливу ╕нформац╕ю про те, що насправд╕ в╕дбува╓ться на сход╕ Укра╖ни, а возик, на якому укра╖нська влада могла (╕ мала б!) донести щиру правду до перес╕чного ╓вропейця, американця-австрал╕йця-канадця, до найширших мас братнього рос╕йського народу, все ще там, де й був спочатку.
Сказати, що не зроблено зовс╕м н╕чого, не можна. Влада не переста╓ визнавати важлив╕сть ╕нформац╕йно╖ складово╖. ╤ це надиха╓. Б╕да лишень, що в ╖╖ лексикон╕ чомусь ╕ дос╕ переважа╓ майбутн╕й час. А все ж зрушення ╓. Он вже й кума нашого Гаранта призначено м╕н╕стром ╕нформац╕╖. Давненько те було, кажете? Гада╓те, мали б вже бути як╕сь результати? Може, може... Все ж серйозний, см╕ливий крок! Тож ма╓мо перспективи. От ще б т╕льки ╤нформац╕я здогадалась, що ма╓ такого потужного м╕н╕стра...
Ось ще один яскравий приклад ефективно╖ боротьби уряду реформатор╕в на полях ╕нформац╕йного армагеддону. ╤з 6 лютого цього, 2015 року, сп╕взасновники, а серед них — М╕н╕стерство культури Укра╖ни та видавець – Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво при тому ж м╕н╕стерств╕ припинили друк майже ровесниц╕ укра╖нсько╖ Незалежност╕ (видавалася з к╕нця 1992 року), ╓дино╖ за весь цей час укра╖номовно╖ газети Криму «Кримська св╕тлиця». Аргумент — друк недоц╕льний, оск╕льки:
а) «Кримська св╕тлиця» не може виконувати свою основну... функц╕ю, оск╕льки редакц╕я газети... припинила свою д╕яльн╕сть;
б) у зв’язку з втратою Укра╖ною контролю над окупованою територ╕╓ю ╓ проблема розповсюдження газети на Кримському п╕востров╕;
в) мережа «Кримсоюздруку» в╕дмовилась поширювати видання у к╕осках, «Кримську св╕тлицю» також не включили у кримський каталог для передплати;
г) за даними ДП «Преса» передплата газети «Кримська св╕тлиця» по Укра╖н╕ склада╓ лише понад 200 прим╕рник╕в;
д) видавець газети «Кримська св╕тлиця» прагне у можливий спос╕б донести матер╕али видання до кримського читача. З минулого року у ПДФ-формат╕ вс╕ числа газети регулярно розм╕щуються на сайт╕ http://svitlytsia.crimea.ua/.
Вищенаведену «аргументац╕ю» майже досл╕вно взято з в╕дпов╕д╕ пана заступника м╕н╕стра культури голов╕ Наукового товариства ╕м. Шевченка у Львов╕ Р. М. Кушн╕ру. (Коп╕ю листа див╕ться на 4-й стор. - ред.)
П╕дстави для «удавлення» багатостраждально╖ «КС», наведен╕ вищезазначеним доброд╕╓м, просто вражають. Найперше, чи пом╕тив пан заступник м╕н╕стра культури (самому м╕н╕стров╕, певно, не по чину займатися такою др╕бнею), що пункт а) його листа дивним чином суперечить пунктов╕ д)? Справд╕, редакц╕я свою д╕яльн╕сть припинила, а клята газета якимось дивом таки з’явля╓ться там, де добр╕ сп╕взасновники ще не дотягнулися до не╖ — на редакц╕йному ╤нтернет-сайт╕. Виника╓ лог╕чне запитання — якщо редакц╕я припинила свою д╕яльн╕сть, то хто в б╕са створю╓ ту газету?
Дал╕ ще ц╕кав╕ше. «Укра╖на втратила контроль над окупованою територ╕╓ю»(???). Пан заступник м╕н╕стра Каранд╓╓в серйозно вважа╓, що Укра╖на хоч би один день контролювала окуповану територ╕ю? Насправд╕, проблеми — ╕ не лише для «КС» — виникли якраз через те, що Укра╖на практично не контролювала АР Крим.
Н╕ НГЖВ, н╕ М╕н╕стерство культури майже р╕к не хвилювало, яким чином без допомоги «Кримсоюздруку» газету поширювали протягом майже ц╕лого року (з березня 2014-го до с╕чня 2015-го). Тут можна лише додати, що й у вс╕ попередн╕ роки «Кримсоюздрук» дуже упереджено ставився до «КС». Але ж ось згадали, що ╓, як виявля╓ться, й така об’╓ктивна перепона.
А тут ще й до каталогу передплати не включили... Ц╕каво, а чи включало в╕домство Геббельса до каталогу передплати на територ╕╖ Рейхском╕сар╕ату Укра╖на ту ж таки «Радянську Укра╖ну», орган ВР УРСР «За Радянську Укра╖ну», ковпак╕вську «Партизанську правду»?
Н╕? Дивно... Чого б це така нелюбов? Як би там не було, але за в╕дсутност╕ ╕нтелектуал╕в-патр╕от╕в з НГЖВ та М╕н╕стерства культури в середовищ╕ тод╕шньо╖ сов╓цько╖ бюрократ╕╖ зазначен╕ газети не припинили друкувати н╕ на день ╕ докладалось максимум зусиль для поширення ╖х в окупован╕й Укра╖н╕.
З таким п╕дходом наших «державц╕в» ма╓мо розум╕ти, що законн╕ права та ╕нтереси отих «понад 200 передплатник╕в» «КС» на материков╕й Укра╖н╕ — то не б╕льше, н╕ж уявна величина, що наближа╓ться до нуля.
╢дине запитання, яке виника╓ п╕сля всього цього абсурду, це яким би чином нам врешт╕ обнулити наших привладних нездар, аби не втратити останн╕ шанси на пол╕ ╕нформац╕йно╖ в╕йни в тому числ╕.

Валентин БУТ
Крим, 12 березня 2015 р.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 13.03.2015 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14883

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков