Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2882)
З потоку життя (6054)
Душі криниця (3354)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1458)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1645)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Оксана Бас-Кононенко, мовознавець: ЯКЩО ЛЮДИ СВОЮ МОВУ НЕ ВИКОРИСТОВУЮТЬ, ТО ПРИЙДЕ ╤НША МОВА, А ЗНАЧИТЬ - ╤НША КРА╥НА
М╕н╕стерство ╕нформац╕йно╖ пол╕тики Укра╖ни презентувало нову програму "Укра╖нська – це...


«ЯКЩО У ВАС ╢ ХОЧ КРАПЛЯ ПАТР╤ОТИЗМУ ╤ КУЛЬТУРИ…»
кримчанин, укра╖нець ╤ван Лук'янович Лавтар не зда╓ться ╕ турбу╓ чиновницьку ки╖вську...


Остап К╤НДРАЧУК, ялтинський кобзар – на Майдан╕ Незалежност╕ у Ки╓в╕: КОЛИ СУСП╤ЛЬСТВО МОВЧИТЬ, ГОВОРЯТЬ КОБЗАР╤... ╤ Д╤ТИ
Сьогодн╕ призовий фонд Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу «Ми - д╕ти тво╖,...


ЯК ЗРОС╤ЙЩУВАЛИ УКРА╥НСЬКИЙ НАРОД
Чи про це не знали в Ки╓в╕? А якщо знали, то чому не реагували?


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Щиро дяку╓мо колегам-письменникам, журнал╕стам, ус╕м нашим читачам, хто вже в╕дгукнувся на наш...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 06.03.2015 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#10 за 06.03.2015
УКРА╥НСЬКИЙ ТЕАТР НА КРИМСЬКОМУ П╤ВОСТРОВ╤

Пропоную «Кримськ╕й св╕тлиц╕» передрукувати мою статтю з льв╕вського часопису «Просцен╕ум» № 2-3 (15-16) за 2006 р╕к «Укра╖нський театр на Кримському п╕востров╕» з приводу виходу у св╕т роботи О. Нирка «Ялтинська «Укра╖нська трупа». ╤сторичний нарис. — РВВ КДГ╤, 2004. — 70 с.
З повагою — доцент, кандидат ф╕лолог╕чних наук Дн╕пропетровського нац╕онального ун╕верситету ╕м. О. Гончара, член Сп╕лки театральних д╕яч╕в Укра╖ни В. Л. Галацька.

УКРА╥НСЬКИЙ ТЕАТР НА КРИМСЬКОМУ П╤ВОСТРОВ╤

Бувають дол╕, як люди, а люди, як дол╕. Сво╖м подвижницьким життям ц╕ неперес╕чн╕, багатогранн╕ особистост╕ утверджують загальнолюдськ╕ ц╕нност╕, в╕дкривають у певн╕й галуз╕ наук чи мистецтв незнан╕ ╕сторико-теоретичн╕ координати.
Такою особист╕стю у житт╕ й мистецтв╕ був Олекс╕й Федорович Нирко (1926-2005), музикант, ╕сторик мистецтва, культуролог, заслужений прац╕вник культури Укра╖ни. Все життя в╕н був св╕домим укра╖нцем, бо народився у давньому козацькому кра╖ — на С╕чеславщин╕ (Дн╕пропетровщина). З юност╕ захоплювався народними музичними ╕нструментами, зак╕нчив Льв╕вський техн╕кум культосв╕тн╕х прац╕вник╕в; у 1949 р. вступив до Льв╕всько╖ консерватор╕╖. За спов╕дування нац╕ональних ╕дей був засуджений ╕ 1950 р. загнаний до стал╕нських табор╕в.
П╕сля зв╕льнення все св╕доме життя присвятив мистецтву гри на бандур╕. Особливо пл╕дно працю╓ митець п╕сля пере╖зду до Ялти у 1964 р. В Укра╖н╕ ╕ за кордоном були в╕домими створен╕ ним колективи: народна капела бандурист╕в ╕м. С. Руданського «Кримськ╕ прол╕ски» та ансамбль «Зоряниц╕». Провадив О. Ф. Нирко ╕ педагог╕чну д╕яльн╕сть, викладаючи у Кримському державному гуман╕тарному ╕нститут╕ в Ялт╕.
Любов до бандури як знакового для укра╖нства музичного ╕нструмента переросла у профес╕йне заняття. Досл╕дник ╕ педагог першим в Укра╖н╕ ╜рунтовно вивчав кобзарство у Криму та на Кубан╕, створивши в Ялт╕ музей кобзарства. А велика громадсько-культуролог╕чна д╕яльн╕сть Олекс╕я Нирка спричинилася до в╕дродження кобзарського мистецтва у кубанських станицях.
╤сторико-теоретичне зац╕кавлення мистецтвом Мельпомени в Олекс╕я Нирка вилилося у варт╕сне за сво╖м культуролог╕чним сенсом, важливе для ╕стор╕╖ укра╖нського театру XX ст. видання «Ялтинська «Укра╖нська трупа» (2004). Воно ма╓ на мет╕ ще й спростувати думку укра╖нофоб╕в, н╕бито укра╖нське нац╕ональне мистецтво ╓ чужим для такого пол╕етн╕чного рег╕ону, як Крим. Автор означив це науково-популярне видання як ╕сторичний нарис. Варто зазначити, що манера подач╕ ц╕кавого в ╕сторико-культуролог╕чному аспект╕ матер╕алу, численних фотограф╕й, як╕ засв╕дчують персонал╕╖ учасник╕в театрального руху в Криму, ╓ водночас досить демократичною, науково-популярною ╕ по-досл╕дницьки скрупульозною.
Традиц╕йна народна культура збагачувала укра╖нське середовище у Севастопол╕ й в╕дпов╕дно впливала на культуру сцен╕чну, зазнача╓ досл╕дник. Антрепренер, актор, виконавець комед╕йних ролей у виставах ╤. Котляревського, Г. Кв╕тки-Основ’яненка — Данило Журах╕вський (1799-1867) як один з в╕домих актор╕в першо╖ половини XIX ст., а також К. Соленик, ╤. Дрейс╕г, Л. Млотковська, Т. Домбровський, Д. Зубович сво╖ми гастрольними виступами у Криму створили передумови для майбутнього нац╕онального театру. Укра╖нсько-рос╕йська трупа Д. Журах╕вського виступала в побудованому кам’яному прим╕щенн╕ театру з надзвичайним усп╕хом, як вказували пер╕одичн╕ видання того часу, а також у Микола╓в╕, Одес╕, Херсон╕, С╕мферопол╕. На розвиток укра╖нського театру в Криму позитивний вплив мав також видатний укра╖нський поет Степан Руданський, який мешкав у Ялт╕ з 1861 до 1873 року.
У друг╕й половин╕ XIX ст., як це доводить О. Нирко, у Криму функц╕ону╓ укра╖нський аматорський театр: у Севастопол╕ з 1881 р. театральним гуртком керу╓ пов╕рений у судових справах Л. Розумний, а по його смерт╕ — О. Журбенко. Утвердження репертуару укра╖нського театру в Севастопол╕ пов’язане ╕ з д╕яльн╕стю Товариства ╕мен╕ Тараса Шевченка.
Особливого розкв╕ту театр сягнув у короткий пер╕од Укра╖нсько╖ державност╕ (1917-1919). Так, в Укра╖нському клуб╕ у Севастопол╕ був створений зм╕шаний акапельний хор з╕ 120 ос╕б, у якому засп╕ву╓ Оксана Бородавк╕на (у майбутньому народна артистка СРСР Оксана Петрусенко).
У 1922 р. було створено Ялтинську «Укра╖нську трупу» п╕д орудою П. Делявського. Театр було розташовано у пост╕йному прим╕щенн╕ нового Народного дому (тепер — к╕нотеатр «Спартак»), в╕н мав в╕дпов╕дну обсаду, зм╕шаний хор, танцювальну групу, малий симфон╕чний оркестр, театральну обслугу. Трупа, як констату╓ О. Нирко, давала вистави в оздо-ровницях П╕вденного берега Криму, ви╖жджала на гастрол╕ в Запор╕зьку область.
На жаль, м╕сцева влада та уряд Кримсько╖ Автономно╖ Радянсько╖ Соц╕ал╕стично╖ Республ╕ки не сприяли наданню труп╕ державного статусу, ╕ театр у 1927 р. самол╕кв╕дувався (чи не досить промовистий ╕сторичний факт?!). Б╕льш╕сть актор╕в перейшло в колективи ялтинсько╖ художньо╖ самод╕яльност╕, а Андр╕й Цемко заснував на його баз╕ укра╖нський аматорський драмхортеатр, що припинив свою д╕яльн╕сть за кордоном наприк╕нц╕ Друго╖ св╕тово╖ в╕йни, як зазнача╓ у сво╓му досл╕дженн╕ Олекс╕й Нирко.
Ц╕кавим ╓ згаданий у нарис╕ факт, що 1942 р. «за наказом окупац╕йно╖ влади 29 ос╕б трупи ви╖здять до Н╕меччини обслуговувати нев╕льницьк╕ табори». Мистецький колектив д╕ста╓ назву «Ялта» ╕ розташову╓ться в Берл╕н╕ в готел╕ «Пфельцергоф». Трупа виступала у Берл╕н╕, Гамбурз╕, Магдебурз╕, у р╕зних м╕стах ╤тал╕╖, Австр╕╖, Н╕меччини. Ц╕ подробиц╕, наведен╕ О. Ф. Нирком, доповнюють тему ╕снування нац╕онального театру в часи н╕мецько╖ окупац╕╖ Укра╖ни, ╜рунтовно розроблену у книз╕ В. М. Гайдабури «Театр, захований в арх╕вах».
Матер╕али та св╕тлини, як╕ з╕брав О. Нирко, безумовно, ╓ важливими для ╕стор╕╖ укра╖нського театру. Досл╕дник широко використову╓ жанр ╕нтерв’ю з колишн╕ми учасниками ялтинського колективу, крихта за крихтою збираючи ц╕нн╕ св╕дчення. У нарис╕ з великим досл╕дницьким п╕╓тетом згадано ╕мена Мар╕╖ Берлин, Олени Рибак╕всько╖, Антон╕ни Ротач, Олександра Борисенка, Михайла Дмитр╕╓ва. Автор яскраво виклада╓ матер╕ал, з болем порушу╓ проблему збереження нац╕онально╖ культури: «Я — не профес╕йний досл╕дник, а лише аматор у повному розум╕нн╕ цього слова, але мене бентежить те, що з кожним роком на цей неоц╕ненний мистецький, а може, й б╕льше — нац╕ональний скарб — ляга╓ все товщий ╕ товщий шар забуття й безпам’ятства».

Валентина ГАЛАЦЬКА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 06.03.2015 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14861

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков